Організаційні структури в сфері збуту

      Існують різні підходи та думки науковців щодо побудови організаційних структур. Завданнями даного розділу дисертації буде проаналізувати переваги та недоліки цих підходів, зокрема, побудову організаційних структур у сфері збуту, розглянути їх різновиди. У подальшому це дасть змогу зробити правильний вибір конкретної організаційної структури, найбільш ефективної та притаманної досліджуваній системі, а також сформулювати певні практичні рекомендації для якісного вдосконалення організаційних форм управління збутом.

      Наука управління дотепер не має остаточно сформованого понятійного апарату, який дав би змогу однозначно визначати організаційну структуру. Різноманітність наявних у наукових джерелах визначень А.В. Шегда пояснює в основному абстрактним характером понять «система», «структура», «організація» та труднощами, пов’язаними з відмежуванням об’єкта управління від управлінської системи [78, с. 401]. Підтвердженням такої думки є проаналізована економічна література з питань управління.

      Дослідження різних поглядів науковців щодо поняття та визначення організаційної структури управління узагальнено у табл. Е.3.1.1. Як бачимо з таблиці, більшість авторів зводять поняття «оргструктура» до певної сукупності елементів об’єкта та суб’єкта управління і наявних зв’язків між ними. Проявом цього є об’єднання людей у структурні підрозділи для досягнення поставленої мети перед кожним із них та підприємством загалом шляхом прийняття та реалізації управлінських рішень. Деякі автори звужують досліджуване поняття до сукупності структурних підрозділів підприємства [245] або до простої форми розподілу праці управлінців [236], тим самим обмежуючи можливості самої системи управління та заходів щодо її вдосконалення як на теоретичному, так і на практичному рівнях.

      Ми не будемо давати своє визначення організаційної структури, а цілком погодимося з тим, що запропоноване В.І. Осиповим, який досить чітко та лаконічно характеризує її, вказуючи на зв’язок між суб’єктом та об’єктом управління, реалізацію цього зв’язку в конкретних організаційних формах, а також наголошуючи при цьому на необхідності орієнтації на досягнення кінцевої мети управління, тобто забезпеченні його цілісності та ефективності [51, с. 488]. Узагалі організаційну структуру слід розглядати з різних сторін, з урахуванням різних критеріїв (належний зв’язок, людський чинник, цільова орієнтація, функціональна спрямованість, розподіл праці, повноважень та відповідальності тощо). Разом з тим вважаємо необхідним розгляд структур, виходячи з різних підходів до їх формування. Загальноприйнятим вважається те, що елементи (підрозділи) оргструктур мають функціональну спрямованість та орієнтуються або на функції управління, або на функції об’єкта управління [1, с. 79-80]. Вся работа доступна по ССЫЛКЕ