Методи та інформаційна база дослідження
У методику дослідження діяльності управлінського персоналу зробили внесок вітчизняні й зарубіжні вчені. Проблемами оцінювання діяльності пер-соналу займалися: А.Я. Кібанов [56], Г.В. Щокін [151], С.О. Цимбалюк [139]. Метод експертних оцінок інтелектуального капіталу підприємства застосува-ли: С. Горностаєв [24], Є.Б. Моргунов [104], Л.І. Федулова [133]. Системою мотивації та її оцінюванням займалися: І. Варданян [17], В. Данюк, О. Чернушкіна [32], Дж.Т. Мілковіч, Дж.М. Ньюман [120], І.Л. Калініченко [53], А. Кендюхов [54], А. Котвицький [63], Д.С. Ліфінцев [89], А.П. Маковеєв [95], Ф. Херцберг, Б. Моснер, Б. Снідерман Блох [136], Л.П. Червінська [141].
Все ще не набули достатнього визнання системний, комплексний, ди-намічний і функціональний підходи, унаслідок чого в дослідженнях випуска-ється з уваги низка якісних характеристик: сукупна ефективність та ефектив-ність на різних етапах і складових, відповідність засобів, що використову-ються, поставленим цілям.
Водночас необхідна розробка комплексної методики оцінювання якості управлінського персоналу і його діяльності на машинобудівних підприємствах. Виникла потреба в детальному вивченні ситуації, що складається на ринку праці, маркетингових можливостей суб'єктів господарської діяльності з використання управлінських кадрів. Видається можливим виділити такі основні підходи до дослідження проблем управління персоналом [62, c. 37]:
– конкретно-історичний, який передбачає вивчення відносин управ-ління персоналом як процесів, що перебувають у стані розвитку і зміни під впливом певних чинників;
– комплексний, який передбачає при вивченні відносин управління персоналом взаємозв'язок економічного, правового, соціально-психологічного й інших підходів до аналізу відносин управління;
– аспектний, який дає змогу досліджувати одну із сторін відносин управління персоналом, одну з властивостей, що виявляється через зв'язок з тим видом відносин, який спеціально досліджується в яких-небудь знаннях про працю (ергономіки, фізіології праці, психології й соціології праці, техно-логії, педагогіки праці, медицині праці тощо);
– системний, що дає змогу розглядати і керовану, і керуючу підсисте-ми як цілісний комплекс взаємопов'язаних, об'єднаних спільною метою еле-ментів, виявляти властивості системи, її внутрішні та зовнішні зв'язки.
Вся работа доступна по ССЫЛКЕ