Методологічні підходи до аналізу та оцінки сукупного і виявлення стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону

     

      Ефективність діяльності рекреаційної системи залежить від якісного та кількісного складу компонентів, які формують стратегічний потенціал та рівня їх задіяння. Варто зауважити, що регіони різняться між собою не тільки ресурсним забезпеченням, а й рядом інших визначальних параметрів, які впливають на формування стратегічного потенціалу рекреаційної системи, зокрема спеціалізацією рекреаційної діяльності (оздоровча, пізнавальна, лікувальна, спортивна), можливістю використання наявних ресурсів, сформованими традиціями та ментальністю, особливостями рекреаційних домінуючих потреб.

      В економічній літературі неодноразово проводилися дослідження рекреаційної сфери в регіональному розрізі. Методичним підходам до оцінки й аналізу розвитку рекреаційної сфери присвячені роботи О. Бейдика, Ю. Веденіна, П. Ґудзя, М. Долішнього, В. Євдокименка, В. Кифяка, В. Кравціва, В. Преображенського, В. Руденка, Л. Черчик, О. Шаблія [1, 3, 7, 21-23, 59, 64, 75-81]. Саме тому виникає необхідність у розробці методології проведення комплексного аналізу, оцінки, прогнозування сукупного потенціалу і його компонент та виявлення стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону.

      Метою проведення дослідження є визначення передумов розвитку рекреаційної системи регіону з метою підвищення рівня її конкурентоспроможності.

      Основним завданням дослідження є аналіз та оцінка сукупного потенціалу рекреаційної системи регіону і виявлення на їх основі стратегічного.

      Методологічна схема дослідження стану та напрямів розвитку стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону включатиме ряд етапів, зокрема:

      - формування принципів дослідження;

      - вибір підходів до дослідження;

      - визначення рівня дослідження;

      - визначення напрямів дослідження;

      - вибір методики та методів дослідження.

      Перший етап дослідження стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону включає вибір методологічних принципів, серед яких виділяємо принцип розвитку, цілеспрямованості, науковості, системності та стохастичності.

      Принцип розвитку вимагає, щоб дослідження проводилося у трьох напрямах: ретроспективному, сучасному та перспективному, оскільки для розуміння сутності стратегічного потенціалу необхідно знати передумови формування, та на основі цього прогнозувати його майбутній стан.

      Застосування принципу цілеспрямованості означає, що формування стратегічного потенціалу та його реалізація повинна відповідати цілям розвитку рекреаційної системи регіону. Тому дослідження компонентів потенціалу має включати не тільки вивчення їх сучасного стану, а й шляхів нарощення.

      Вся работа доступна по ССЫЛКЕ