Основні тенденції розвитку теорії та практики моніторингу в системі роботи органів державного управління освітою

     

      Останнім часом моніторинг освіти як засіб вивчення освітніх систем став водночас об’єктом теоретичних досліджень і сферою педагогічної діяльності.

      Методологічні засади моніторингу освіти та різних аспектів побудови й організації діяльності моніторингових служб вивчали багато вітчизняних та зарубіжних вчених. Багато наукових робіт, присвячених цим питанням, належить російським дослідникам. Це пов’язане з тим, що, починаючи з 90-х рр. XX ст., проблема моніторингу освіти, зокрема загальної середньої, стала для Росії дуже актуальною.

      Розробку методологічних засад моніторингових досліджень освіти та використання інформації для потреб державного управління освітою здійснювали О. Ляшенко і Т. Лукіна [73-75], А. Майоров [78-79], Д. Матрос, Д. Полєв, Н. Мельникова [86-88]; питань організації моніторингу якості загальної середньої освіти на різних рівнях – В. Беспалько [66], Є. Боровська [17], Л. Бодряков і Н. Вербицька [23], П. Голубков і В. Попов [114], Т. Зайчикова [48], В. Кальней і С. Шишов [55], А. Кузнєцов [66], А. Майоров [81-82]; окремих аспектів використання педагогічного моніторингу – В. Горб [28], Л. Засорина і Є. Плюсніна [49]; методології оцінювання освіти та створенням відповідного інструментарію для моніторингових досліджень – Е. Аліджанов [3], Г. Асауляк [6], А. Аспицька і Ю. Фоміних [7], В. Безверха [12], В. Беспалько [13; 15], І. Булах [19-20], Н. Голишева [26], Д. Горбатов [29], М. Грабар [31], О. Субетто [128] та ін. Використання інформаційних систем і технологій в організації моніторингу освіти досліджували Ю.

     Барановський і Є. Диканський [11], Т. Воронцова, Л. Лядова та А. Миков [24], Л. Забродська [46], Л. Калініна [52-54], В. Нуждін [97], П. Одинцов і Є Каракозова [98], А. Севрук, І. Філімонова та Є. Юніна [119], П. Сорочан [126] та ін.

      Вся работа доступна по ССЫЛКЕ