Роль держави у стимулюванні активізації діяльності ринку іпотечного кредитування
Невід'ємним учасником іпотечних кредитних відносин у країні є держава в і особі відповідних регулюючих органів влади та фінансових інститутів. Її інтереси і в даному випадку - вирішення соціальних проблем, серед яких житлова перебуває і на-одному рівні з проблемами охорони здоров'я і освіти.
Адже, держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
Існують такі основні джерела фінансування операцій з покращання громадянами житлових умов:
- власні кошти населення;
- кредити (позики) банків та небанківських фінансових установ;
- бюджетне фінансування.
Переважна більшість громадян України не мають можливості покращити свої житлові умови, в першу чергу, придбати житло, за власні кошти. Держава також не в змозі забезпечити всіх громадян, які потребують поліпшення житлових умов, житлом за рахунок бюджетних коштів. У зв’язку з цим до останнього часу основним інструментом фінансування операцій з будівництва (придбання) громадянами житлових приміщень була житлова іпотека – кредити (позики) банків і небанківських фінансових установ. Причому значна роль належала саме банківському іпотечному кредитуванню.
В Україні протягом періоду незалежності було прийнято низку законодавчих актів, спрямованих на регулювання відносин в сфері іпотечного кредитування, зокрема, Закон України “Про іпотеку” від 5 червня 2003 року №898-IV, Закон України “Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати” №979-IV від 19 червня 2003 року, Закон України “Про іпотечні облігації” №3273 від 22.12.2005 р., Закон України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” №2658-ІІІ від 12.07.2001 року, Закон України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” №1255-IV від 18.11.2003 року, Закон України “Про оцінку земель” №1378-IV від 11.12.2003 року.
Однак, житлова іпотека в Україні є доступною лише для громадян з доходами вище середнього рівня та з високими доходами. На жаль, переважна більшість громадян не має можливості скористатися цим фінансовим інструментом. Необхідно також враховувати, що на сьогодні в Україні банки і небанківські фінансові установи ще більше підвищили вимоги щодо платоспроможності позичальників, а отже, коло громадян, які могли б скористатися іпотекою для придбання житла, ще зменшилося. Крім того, як показав досвід зарубіжних країн, в умовах фінансової кризи банківська іпотека є найбільш ризиковим фінансовим інструментом, порівняно з альтернативними фінансовими інструментами [55].
Вся работа доступна по ССЫЛКЕ