У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название СТИМУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ
Количество страниц 229
ВУЗ Національний університет “Львівська політехніка”
Год сдачи 2010
Бесплатно скачать 20565.doc 
Содержание ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНІ ЗАСАДИ СТИМУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ 10
1.1. Сутність та види інноваційної діяльності підприємств 10
1.2. Напрями стимулювання інноваційної діяльності підприємств 33
1.3. Аналізування інноваційної діяльності машинобудівних підприємств як об’єкта стимулювання 48
Висновки до розділу 1 66
РОЗДІЛ 2. СТИМУЛЮВАННЯ ЗАЛУЧЕННЯ КОШТІВ НА ІННОВАЦІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ 69
2.1. Джерела фінансування та їх вплив на інноваційну діяльність підприємств 69
2.2. Формування фінансових ресурсів як фактор стимулювання інноваційної діяльності машинобудівних підприємств 86
2.3. Форми стимулювання залучення коштів на інноваційну діяльність машинобудівних підприємств 104
Висновки до розділу 2 125
РОЗДІЛ 3. СТИМУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ НА ОСНОВІ ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ РОЗПОДІЛУ ФІНАНСОВОГО РЕЗУЛЬТАТУ 127
3.1. Стимулювання структурних підрозділів та окремих інноваторів машинобудівного підприємства 127
3.2. Оцінювання внеску учасників у фінансові результати від інноваційної діяльності машинобудівного підприємства 143
3.3. Стимулювання зовнішніх учасників інноваційної діяльності машинобудівного підприємства на основі розподілу фінансового результату 161
Висновки до розділу 3 177
ВИСНОВКИ 180
ДОДАТКИ 184
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 206

ВСТУП

Актуальність теми. В умовах жорсткої конкуренції як на міжнародних, так і на вітчизняних ринках здатність машинобудівних підприємств функціонувати та розвиватись залежить від їх спроможності створювати й впроваджувати інновації. Інноваційна діяльність є основним чинником зростання конкурентоспроможності та ефективності виробництва, розширення ринків збуту, підвищення якості та зниження витрат на виготовлення продукції. Проте вітчизняні машинобудівні підприємства, які мають достатньо високий науково-технічний, виробничо-технологічний та кадровий потенціал, володіють значною кількістю унікальних сучасних технологій та зразків продукції, продовжують розвиватись без належного використання досягнень сучасної науки. У структурі виробництва переважають низько- та середньотехнологічні продукти, залишається високим рівень його ресурсо- та енерговитратності.
Практична реалізація задекларованих принципів державної інноваційної політики, необхідність зміцнення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств за умов глобалізації економічних процесів та входження України до СОТ, потребують невідкладних заходів, спрямованих на активізацію інноваційної діяльності суб’єктів господарювання, зокрема у машинобудуванні, розроблення нових та посилення дієвості існуючих форм та методів її стимулювання.
Теоретико-методологічні основи вивчення інновацій закладено такими всесвітньо відомими вченими-економістами як П. Друкер, М.Д. Кондратьєв, Б. Лундвалл, Г. Менш, Р. Нельсон, М. Портер, М.І. Туган-Барановський, І. Фішер, К. Фрімен, Й. Шумпетер. Проблематика інноваційної діяльності та її активізації досліджувалася також у працях О.І. Амоші, І.В. Алєксєєва, Л.Л. Антонюк, Ю.М. Бажала, Є.І. Бойка, О.І. Волкова, А.С. Гальчинського, В.М. Геєця, П.Н. Завліна, Н.І. Іванової, А.К. Казанцева, Д.Є. Козенкова, А.Я. Кузнєцової, О.Є. Кузьміна, О.О. Лапко, Л.Е. Мінделі, Й.М. Петровича, А.М. Поручника, В.С. Савчука, В.П. Семиноженка, Р.А. Фатхутдінова, Л.І. Федулової, П.С. Харіва, Н.І. Чухрай та інших. У роботах цих авторів розкрито сутність та значення інновацій для розвитку ринкової економіки, розроблено їхні класифікації, обґрунтовано необхідність та визначено окремі напрями та форми активізації інноваційної діяльності підприємств, такі як удосконалення фінансового забезпечення, формування інноваційної інфраструктури, розвиток інноваційного потенціалу, мотивування персоналу, який займається інноваційною діяльністю тощо.
Водночас необхідно відзначити недостатність теоретичних напрацювань щодо розкриття сутності та особливостей стимулювання інноваційної діяльності підприємств машинобудування – виду економічної діяльності, що значною мірою визначає темпи інноваційного розвитку в інших сферах національної економіки. Крім того, в економічній літературі залишаються розходження у тлумаченні основних понять, що розкривають зміст стимулювання інноваційної діяльності. Подальших досліджень потребують питання аналізування, розроблення нових та удосконалення існуючих форм та методів стимулювання інноваційної діяльності машинобудівних підприємств. Ці завдання зумовлюють актуальність вибору теми дисертаційного дослідження, визначення його мети і завдань.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось у межах науково-дослідної теми Національного університету “Львівська політехніка” ДБ/87 ВГС “Формування та використання механізму інноваційного розвитку виробничо-господарських структур” (номер державної реєстрації № 0104U002289), затвердженої рішенням НТР Національного університету “Львівська політехніка”, протокол № 4 від 24 квітня 2003 р., а також наукової тематики кафедри фінансів „Проблеми фінансово-кредитного регулювання інноваційного розвитку виробничо-господарських структур” (номер державної реєстрації 0106U000027).
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є обґрунтування теоретичних положень, розроблення методичних підходів і практичних рекомендацій щодо удосконалення організаційно-економічного механізму стимулювання інноваційної діяльності машинобудівних підприємств.
Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення у роботі таких завдань:
уточнити сутність поняття „стимулювання інноваційної діяльності підприємств”;
удосконалити класифікацію видів інноваційної діяльності підприємств та класифікацію податкових стимулів інноваційної діяльності;
дослідити інноваційний процес на машинобудівному підприємстві та розробити пропозиції щодо удосконалення його організування;
розвинути модель стимулювання працівників та інноваційних структурних підрозділів машинобудівного підприємства за їхній внесок у фінансовий результат від інноваційної діяльності;
удосконалити метод оцінювання внеску кожного учасника у фінансові результати від інноваційної діяльності машинобудівного підприємства;
розробити методичні положення з формування механізму залучення та стимулювання зовнішніх учасників інноваційної діяльності машинобудівного підприємства.
Об’єктом дослідження є інноваційна діяльність машинобудівних підприємств.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні та прикладні засади стимулювання інноваційної діяльності машинобудівних підприємств.
Методи дослідження. У дисертаційній роботі використано такі методи та прийоми дослідження: порівняльного аналізу, синтезу, систематизації та узагальнення (для розкриття сутності й змісту базових категорій – п. 1.1, 1.2, 2.3); методи групування, абстрагування та конкретизації (для уточнення класифікаційних схем – п.1.1, 1.2, 2.1, 2.3, виокремлення етапів інноваційного процесу – п.1.1); статистичний аналіз (для дослідження стану інноваційної діяльності машинобудівних підприємств та джерел її фінансування – п.1.3, 2.2); економетричні методи та сценарний аналіз (для удосконалення моделі стимулювання інноваційних структурних підрозділів та окремих працівників машинобудівного підприємства; оцінювання вкладу учасників інноваційної діяльності підприємства; розроблення методичних положень з формування механізму залучення та стимулювання зовнішніх учасників інноваційної діяльності – Розділ 3).
Інформаційною базою дослідження є праці провідних вітчизняних та зарубіжних вчених з питань управління та стимулювання інноваційної діяльності підприємств, законодавчі та нормативно-правові акти України, дані Державного комітету статистики України, Міністерства економіки, Національного банку України, інших державних установ і міжнародних організацій, фінансова та статистична звітність машинобудівних підприємств.
Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі запропоновано теоретичні та прикладні засади удосконалення стимулювання інноваційної діяльності машинобудівних підприємств. Основними науковими результатами роботи є:
вперше:
розроблено методичні положення з формування механізму залучення та стимулювання зовнішніх учасників інноваційної діяльності машинобудівного підприємства, які ґрунтуються на сценарному аналізі, виборі стратегії розподілу прибутку та використанні кривих зростання;
удосконалено:
модель стимулювання працівників та інноваційних структурних підрозділів машинобудівного підприємства за їхній внесок у фінансовий результат від інноваційної діяльності, яка, на відміну від інших відомих методів, дає змогу здійснити динамічне оцінювання ефективності стимулювання шляхом дослідження його впливу на зростання фінансових результатів з врахуванням часового лагу;
метод оцінювання внеску учасників у фінансові результати від інноваційної діяльності машинобудівного підприємства за допомогою симультативної моделі, який дає змогу виявити залежність між фінансовими результатами від інноваційної діяльності, обсягом виробництва інноваційного продукту, витратами на його розроблення та іншими ендогенними та екзогенними чинниками; визначати витрати кожного із учасників інноваційної діяльності; точно оцінювати їхній внесок в розроблення та реалізацію інноваційного проекту;
дістали подальший розвиток:
визначення поняття “стимулювання інноваційної діяльності підприємств”, що, на відміну від існуючих підходів, розглядається як процес зовнішнього впливу на підприємства як суб’єктів господарювання та їх працівників, інших учасників інноваційного процесу, передусім суб’єктів фінансування інновацій для появи у них спонукального мотиву у здійсненні інноваційної діяльності та підвищенні її ефективності;
класифікація видів інноваційної діяльності підприємств, яка шляхом введення нових ознак (за функціональним напрямом, напрямами здійснення витрат, цілями, рівнем досягнення результатів, характером реалізації, джерелами фінансування) дозволяє повніше розкрити зміст та напрями цього виду діяльності; класифікація податкових пільг, які надаються з метою стимулювання інноваційної діяльності, що за рахунок виокремлення нових ознак (за формою надання; за податком, щодо якого надається пільга; за підтримуваним видом діяльності; за повнотою охоплення суб’єктів інноваційної діяльності; за періодом дії; за цільовим використанням вивільнених коштів) забезпечує формування комплексного підходу до стимулювання залучення коштів на інноваційну діяльність машинобудівних підприємств;
методичні рекомендації щодо організування інноваційного процесу на машинобудівному підприємстві, що, на відміну від інших підходів, передбачають паралельно-послідовне виконання інноваційних робіт та спільне прийняття рішень науково-дослідними, виробничими, маркетинговими та фінансовими функціональними підрозділами.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що використання машинобудівними підприємствами запропонованих методичних рекомендацій щодо організування інноваційного процесу, моделі стимулювання працівників та інноваційних структурних підрозділів таких підприємств за їхній внесок у фінансовий результат, методу оцінювання внеску учасників у фінансові результати від інноваційної діяльності, а також розроблених методичних положень з формування механізму залучення та стимулювання зовнішніх учасників інноваційної діяльності дає змогу активізувати інноваційну діяльність машинобудівних підприємств та підвищити її ефективність. Запропоновані у дисертаційній роботі рекомендації щодо організування інноваційного процесу на машинобудівному підприємстві, оцінювання внеску учасників інноваційного проекту у фінансовий результат від його реалізації та розподілу прибутку між учасниками впроваджено такими підприємствами як ТОВ “Львівські автобусні заводи” (довідка № 1579/07 від 20.12.2007 р.), ВАТ “Іскра” (довідка №10/86 від 17.01.2008 р.).
Окремі положення дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Національного університету “Львівська політехніка” при викладанні таких навчальних дисциплін як “Інноваційний менеджмент”, “Інноваційна економіка”, “Підприємництво та менеджмент” (довідка № 68-14-760 від 10.06.2008 р.).
Особистий внесок дисертанта. Усі наукові результати, викладені у дисертаційній роботі, отримано автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використано лише ті ідеї, положення, розрахунки, які є результатом особистої роботи дисертанта.
Апробація роботи. Основні положення дисертаційного дослідження доповідалися на наукових конференціях та семінарах, зокрема на Міжнародній науково-прикладній конференції “Менеджмент і міжнародне підприємництво” (Львів, 2001 р.); XІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Стратегії розвитку економічного потенціалу регіонів: інвестиційні пріоритети та інфраструктура” (Чернівці, 9–10 квітня 2002 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Економічні проблеми ринкової трансформації України” (Львів, 3–4 грудня 2002 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми впливу фінансової системи на інноваційний розвиток економіки” (Львів, 28 березня 2003 р.); V Міжнародній науково-практичній конференції “Маркетинг та логістика в системі менеджменту” (Львів, 7–9 жовтня 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики” (Львів, 11–13 травня 2006 р.); Науково-практичній конференції “Обліково-аналітичне забезпечення системи менеджменту підприємства” (Львів, 20-22 квітня 2007 р.); наукових семінарах кафедри обліку та аналізу Національного університету “Львівська політехніка” (2006 р.; 2007 р.).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано у 20 наукових працях, з них 15 – одноосібні, 11 – у фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій становить 6,8 д.а., з яких 5,9 д.а. – особистий внесок здобувача.
Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів і висновків. Основний текст на 183 сторінках містить 24 таблиці, 20 рисунків, 12 додатків, список використаних джерел із 184 найменувань.
Список литературы ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі зроблено теоретичне узагальнення та представлено нові підходи до вирішення наукового завдання – розроблення теоретичних положень та прикладних засад стимулювання інноваційної діяльності машинобудівних підприємств. На підставі проведеного дослідження сформульовано такі висновки:
1. Активізація інноваційних процесів у машинобудівному комплексі України є одним із вирішальних чинників розвитку вітчизняної економіки на науково-технологічній основі та підвищення її конкурентоспроможності. Низькі рівень та результативність інноваційної діяльності машинобудівних підприємств, значне відставання показників їх інноваційного розвитку від аналогічних показників промислово-розвинених країн зумовлює важливість наукових досліджень, спрямованих на вирішення завдання стимулювання інноваційної діяльності підприємств як на державному рівні, так і на рівні конкретних виробників інновацій.
2. Узагальнення підходів науковців до тлумачення термінів „інновація”, „інноваційна діяльність”, „стимулювання” дало змогу поглибити розуміння сутності та сформулювати нове визначення поняття „стимулювання інноваційної діяльності підприємств”. Запропоновані у роботі класифікації видів інноваційної діяльності та інноваційних податкових пільг забезпечують комплексний підхід до формування механізму стимулювання інноваційної діяльності підприємств, визначення його напрямів та форм.
3. Удосконалення організування інноваційного процесу на підприємстві забезпечує зростання результативності та ефективності інноваційнної діяльності. Запропоновані методичні рекомендації передбачають паралельно-послідовне виконання інноваційних робіт та спільне прийняття рішень науково-дослідними, виробничими, маркетинговими та фінансовими функціональними підрозділами. Використання методичних рекомендацій дасть змогу менеджерам машинобудівних підприємств скоротити час створення і впровадження інновацій, знизити рівень ризику, підвищити обґрунтованість прийняття та якість виконання управлінських рішень на кожному з етапів інноваційного процесу.
4. З’ясовано, що в умовах нестачі фінансових ресурсів як у держави, так і у суб’єктів господарювання, особливого значення набуває стимулювання залучення коштів на інноваційну діяльність підприємств, визначене у роботі як процес цілеспрямованого зовнішнього впливу держави на економічні інтереси суб’єктів інноваційної діяльності з метою створення сприятливих умов для фінансування інноваційної діяльності підприємств. Спрямування такого стимулювання як самі підприємства, так і на інших суб’єктів інноваційного процесу (банки, небанківські фінансові установи та інших інвесторів) дасть змогу фінансовим службам машинобудівних підприємств диверсифікувати джерела та збільшити обсяги фінансування інноваційного діяльності.
5. Дослідження існуючої в Україні системи стимулювання інноваційної діяльності підприємств виявило її низьку ефективність, недостатність використовуваних інструментів стимулюючого впливу. Зроблені у роботі пропозиції з удосконалення системи державного стимулювання шляхом запровадження податкових стимулів сприятимуть формуванню сприятливих фінансових умов, збільшенню заінтересованості суб’єктів господарювання у створенні та впровадженні інновацій. Обґрунтовано, що для забезпечення дієвості податкового стимулювання інноваційної діяльності машинобудівних підприємств необхідним є дотримання таких принципів: врахування державних пріоритетів, регіональних та галузевих особливостей інноваційної діяльності; охоплення системою стимулювання всіх етапів інноваційного процесу; довгостроковий характер запровадження пільг; контроль за цільовим використанням коштів від їх отримання; узгодженість податкового законодавства; прозорість та доступність механізму надання податкових пільг, забезпечення рівності доступу до них усіх суб’єктів господарювання.
6. Для підвищення ефективності стимулювання інноваційних структурних підрозділів та окремих працівників машинобудівного підприємства систематизовано його напрями, форми та методи. Оскільки між етапом розроблення інновації, впровадженням у виробництво та нарощенням обсягів збуту й отримуваного прибутку існує часовий лаг, стимулювання інноваційних структурних підрозділів та окремих працівників необхідно здійснювати з врахуванням довгострокових результатів інноваційної діяльності. Запропонована дистрибутивно-лагова модель дозволяє кількісно оцінити взаємозв’язок між матеріальним стимулюванням працівників, задіяних в інноваційному процесі, та результатами інноваційної діяльності. Цю модель можуть використовувати менеджери підприємства для оцінювання ефективності стимулювання інноваційної діяльності з урахуванням часу та визначення необхідного рівня витрат на матеріальне стимулювання.
7. Винагорода учасників інноваційного процесу повинна залежати від їхнього внеску у фінансовий результат інноваційної діяльності підприємства. Оцінювання внеску кожного учасника запропоновано здійснювати за допомогою симультативної моделі. Використання такої моделі дає змогу менеджерам машинобудівного підприємства виявити залежність між фінансовими результатами від інноваційної діяльності, обсягом виробництва інноваційного продукту, витратами на його розроблення та іншими ендогенними та екзогенними чинниками; визначати витрати учасників інноваційної діяльності, точно оцінювати їхній внесок в реалізацію інноваційного проекту.
8. Розроблені методичні положення з формування механізму залучення та стимулювання зовнішніх учасників інноваційної діяльності машинобудівного підприємства ґрунтуються на сценарному аналізі, виборі стратегії розподілу прибутку та використанні кривих зростання. Практичне використання запропонованих положень дасть змогу менеджерам підприємства визначати доцільність залучення та оптимальний рівень винагороди зовнішніх суб’єктів інноваційного проекту.
9. Результати виконаного дисертаційного дослідження дають змогу запропонувати:
- Державному агентству України з інвестицій та інновацій використовувати сформульовані у дисертаційній роботі рекомендації щодо вдосконалення стимулювання інноваційної діяльності машинобудівних підприємств на основі використання податкових стимулів під час розроблення нормативних документів з метою реалізації державної політики розвитку економіки на інноваційній основі;
- Міністерству освіти і науки України використовувати теоретичні та методологічні положення дисертації, що стосуються стимулювання інноваційної діяльності машинобудівних підприємств, для підготовки фахівців з інноваційного менеджменту


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Активізація інноваційної діяльності: організаційно-правове та соціально-економічне забезпечення / [Амоша О.І., Антонюк В.П., Землянкін А.І. та ін.]. – Донецьк: НАН України; Інститут економіки промисловості, 2007. – 328 с.
2. Алєксєєв І.В. Стратегії та регулювання інноваційного розвитку виробничо-господарських структур: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора екон. наук: спец. 08.02.03 “Організація управління, планування і регулювання економікою” / І.В. Алєксєєв. – К., 2002. – 33 с.
3. Андриенко В.Ф. Экономическое стимулирование трудовой активности / В.Ф. Андриенко, В.М. Данюк. – К.: Наук. думка, 1991. –196 с.
4. Антонюк Л.Л. Інновації: теорія, механізм розробки та комерціалізації: [монографія] / Антонюк Л.Л., Поручник А.М., Савчук В.С. – К.: КНЕУ, 2003. – 394 с.
5. Бажал Ю.М. Економічна теорія економічних змін: навч. посібн. / Ю.М. Бажал. – Київ: Заповіт, 1996. – 238 с.
6. Балабанов И.Т. Инновационный менеджмент / И.Т. Балабанов. – СПб: Изд-во “Питер”, 2000. – 208 с. – (Серия “Краткий курс”).
7. Василенко О.В., Шматько В.Г. Інноваційний менеджмент: навч. посіб. / О.В. Василенко, В.Г. Шматько. – Київ: ЦУЛ, Фенікс, 2003.– 440 с.
8. Гаман М.В. Державне регулювання інноваційного розвитку України: [монографія] / М.В. Гаман. – К.: Вид-во НАДУ, 2005. – 388 с.
9. Гамидов Г.С. Основы инноватики и инновационной деятельности / Г.С. Гамидов. – СПб.: Политехника, 2000. – 323 с.
10. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV // Відомості Верховної Ради. – 2003. – № 18, № 19-20, № 21-22.
11. Гречаник Б.В. Інноваційноспрямований розвиток підприємств: організаційно-економічні аспекти: [монографія] / Б.В. Гречаник. – Львів, Інститут регіональних досліджень НАН України, Івано-Франківськ, Західноукраїнський економіко-правничий університет, 2007. – 187 с.
12. Гриньов А.В. Інноваційний розвиток промислових підприємств: концепція, методологія, стратегічне управління / А.В. Гриньов. – Х.: ВД "ІНЖЕК", 2003. – 305 с.
13. Гриньова В.М. Організаційні проблеми інноваційної діяльності на підприємствах / В.М. Гриньова, В.В. Власенко. – Х.: ВД „ІНЖЕК”, 2005. – 200 с.
14. Дагаев А. Новые модели экономического роста с ендогенним технологическим прогрессом / А. Дагаев // Мировая экономика и международые отношения. – 2001. – № 6. – С. 40-51.
15. Дежина И.Г. Механизмы стимулирования коммерциализации исследований и разработок / И.Г. Дежина, Б.Г. Салтыков. – М.: ИЭПП, 2004. – 152 с.
16. Дженстер П. Анализ сильных и слабых сторон компании: определение стратегических возможностей / П. Дженстер, Д. Хасси; пер. с англ. О.Л. Пелявский. – М.: Издательский дом “Вильямс”, 2003. – 368 с.
17. Доронина М.С. Управление мотивацией: [Научн. издание] / Доронина М.С., Наумик Е.Г., Соловьев О.В. – Харьков: Изд. ХНУ, 2006. – 240 с.
18. Друкер П.Ф. Практика менеджмента / Питер Ф. Друкер; [пер. з англ.]. – М.; СПб.; К.: Издательский дом “Вильямс”, 2002. – 397с.
19. Друкер П.Ф. Як забезпечити успіх у бізнесі: новаторство і підприємництво / П.Ф. Друкер; [пер. з англ.]. – К.: Україна, 1994. – 319 с.
20. Егорова А. За кулисами лидерства / А. Егорова // Компаньон. – 2002. – № 34. – С. 50-52.
21. Економіка й організація інноваційної діяльності: підруч. / [Волков О.І., Денисенко М.П., Гречан А.П. та ін.]; під ред. проф. О.І. Волкова, проф. М.П. Денисенка. – К.: ВД “Професіонал”, 2004. – 960 с.
22. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / [Геєць В.М., Александрова В.П., Артьомова Т.І. та ін.]; за ред. акад. НАН України В.М. Гейця. – К.: Ін-т екон. прогнозув.; Фенікс, 2003. – 1008 с.
23. Експрес результати дослідження ринку лізингу України – 2007. – Режим доступу: http://www.leasing.org.ua/ua/publications/market_review/?pid=869.
24. Еременко А. Венчурные дыры / А. Еременко // Бизнес. – № 22. – 2007. – С. 46-48.
25. Жаліло Я.А. Перспективи інноваційного розвитку України / Я.А. Жаліло // Зб. наук. ст. за ред. Я.А. Жаліла. – К.: Альтерпрес, 2002. –321 с. – (Сер. “Безпека економічних трансформацій”; Вип.21). – Режим доступу: http:// www.niss.gov.ua/table/Zhalilo21/003.htm.
26. Завлин П.Н. Оценка эффективности инноваций / П.Н. Завлин, А.В. Васильев. – СПб: Издательский дом “Бизнес-пресса”, 1998. – 216 c.
27. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22 травня 1997 р. №283/97 – ВР // Відомості Верховної Ради. – 1997. – № 27.
28. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України” від 25 березня 2005 р. № 2505-IV // Відомості Верховної Ради. – 2005. – № 17-19.
29. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про лізинг” від 11 грудня 2003 р. № 1381-IV // Відомості Верховної Ради. – 2004 р. – № 15.
30. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств" від 1 липня 2004 року № 1957-IV // Відомості Верховної Ради. – 2004. – № 52.
31. Закон України “Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій” від 14 вересня 2006 р. № 143-V // Відомості Верховної Ради. – 2006. – № 45.
32. Закон України “Про загальнодержавну комплексну програму розвитку високих наукоємних технологій” від 9 квітня 2004 р. № 1676-IV // Відомості Верховної Ради. – 2004. – № 32.
33. Закон України “Про інвестиційну діяльність” від 18 вересня 1991 р. № 1560-XII // Відомості Верховної Ради. – 1991. – № 47.
34. Закон України “Про інноваційну діяльність” від 4 липня 2002 р. № 40-IV // Голос України. – 2002. – № 144. – С.10-12.
35. Закон України “Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)” від 15 травня 2001 р. № 2299-ІІІ // Відомості Верховної Ради. – 2001. – №21.
36. Закон України “Про наукову і науково-технічну діяльність” від 13 грудня 1991 р. № 1977-XII // Відомості Верховної Ради. – 1992. – №12.
37. Закон України “Про наукову і науково-технічну експертизу” від 10 лютого 1995 року № 51/95-ВР // Відомості Верховної Ради. – 1995. – № 9.
38. Закон України “Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності” від 13 грудня 1991 р. № 1977-12 // Відомості Верховної Ради. – 1992. – № 12.
39. Закон України “Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки” від 11 липня 2001 р. № 2623-III // Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 48.
40. Закон України “Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні” від 16 січня 2003 року N 433-IV // Відомості Верховної Ради. – 2003. – № 13.
41. Закон України “Про цінні папери та фондовий ринок ” від 23 лютого 2006 р. № 3480-IV // Відомості Верховної Ради. – 2006. – № 31. – Ст.268.
42. Иванова Н.И. Национальные инновационные системы / Н.И. Иванова. – М.: Наука, 2002. – 244 с.
43. Инновационный менеджмент: [учебник для вузов] / [Ильенкова С.Д., Гохберг Л.М., Ягудин С.Ю. и др.]; под ред. С.Д. Ильенковой. – М.: ЮНИТИ, 2000. –327 c.
44. Іванов Ю.Б. Сучасне оподаткування: мотиваційний аспект: [монографія] / Ю.Б. Іванов, О.А. Єськов. – Х.: ВД “ІНЖЕК”, 2007. – 328 с.
45. Івченко В. Становлення та розвиток національної інноваційної системи України як передумова побудови конкурентоспроможної економіки держави / В. Івченко. – 2007. – Режим доступу: http://www.in.gov.ua/index.php?get=141&id=432&page=3.
46. Ілляшенко С.М. Управління інноваційним розвитком: навч. посіб. / С.М. Ілляшенко – Суми: ВТД ЄУніверситетська книга”, К.: Видавничий дім “Княгиня Ольга”, 2005. – 324 с.
47. Інвестиційна та інноваційна діяльність: [монографія] / [Кузьмін О.Є., Князь С.В., Тувакова Н.В., Кузнєцова А.Я.]; за наук. ред. проф., д-ра екон. наук О.Є. Кузьміна. – Львів, ЛБІ НБУ, 2003. – 233 с.
48. Індекси промислового виробництва за видами діяльності. – Режим доступу: http: www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2007/pr/prm_ric/prm_ric_u/ipv2006_u.html. – Заголовок з екрану.
49. Інноваційна стратегія українських реформ / [Гальчинський А.С., Геєць В.М., Кінах А.К., Семиноженко В.П.]. – К.: Знання України, 2002. – 336 с.
50. Інноваційний розвиток економіки: модель, система управління, державна політика / [Федулова Л.І., Александрова В.П., Бажал Ю.М. та ін.]; під ред. Л.І. Федулової. – К.: Основа, 2005. – 550 с.
51. Інноваційний розвиток та людський потенціал: оцінка та стимулювання / [Козенков Д.Є., Вашкелєвич В.М, Солошенко К.М., Якубова Є.П.]; під ред. д.е.н. К.Ф. Ковальчука. – Дніпропетровськ, Системні технології, 2004. – 157 с.
52. Інструкція щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 1-інновація “Обстеження інноваційної діяльності промислового підприємства”, затверджена наказом Держкомстату від 20 серпня 2007 р. № 306 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 68. – С. 58.
53. Капітальні інвестиції за 2006 р. – Режим доступу: http:www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/ibd/kinv/kinv_u/kinv1206_u.html. – Заголовок з екрану.
54. Князева Б.В. Мотивация труда работников в условиях современного производства / Б.В. Князева. – М.: МГУ, 1989. – 198 с.
55. Колот А.М. Мотивація персоналу: підруч. / А.М. Колот. – К.: КНЕУ, 2002. – 337 с.
56. Кондратьев Н.Д. Проблемы экономической динамики / Н.Д. Кондратьев. – М.: Экономика, 1989. – 525 с.
57. Концепція науково-технологічного та інноваційного розвитку України. Схвалена Постановою Верховної Ради України від 13 липня 1999 р. № 916-XIV // Відомості Верховної Ради. – 1999. – № 37.
58. Копнов М. Университетский бизнес-вариант / М. Копнов // ММ. Деньги и технологии. – 2003. – № 4. – С. 18-21.
59. Коренной А.А., Карпов В.И. Курс инновационного менеджмента / А.А. Коренной, В.И. Карпов. – Киев: НИИ Статистики, 1997. – 336 с.
60. Коробейников О.П. Роль инноваций в процессе формирования стратегии предприятия / Коробейников О.П., Трифилова А.А., Коршунов И.А. // Менеджмент в России и за рубежом. – 2000. – № 3. – Режим доступу до журн.: http://www.dis.ru/im/article.shtml?id=856.
61. Корпоративное управление машиностроительным предприятием: проблемы, пути решения: [монография] / [Пономаренко В.С., Ястремская Е.Н., Луцковский В.М. та ін.]. – Х.: ИД “ИНЖЭК”, 2006. – 232 с.
62. Крупка М.І. Фінансово-кредитний механізм інноваційного розвитку економіки України / М.І. Крупка. – Львів: Видавничий центр Львівського національного ун-ту ім. Ів. Франка, 2001. – 608 с.
63. Кузнєцова А.Я. Фінансові механізми стимулювання інноваційної діяльності: [монографія] / А.Я. Кузнєцова. – Львів: ЛБІ НБУ, 2004. – 279 с.
64. Кузнєцова А.Я. Фінансування інвестиційно-інноваційної діяльності: [монографія] / А.Я. Кузнєцова. – Львів: ЛБІ НБУ, 2005. – 319 с.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 50
Скачать бесплатно 20565.doc 





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.