Зміст позааудиторної декоративно-прикладної творчості студентів-філологів
У ході констатувального етапу експерименту було встановлено недостатню наповненість навчальних дисциплін інформацією про національне декоративно-прикладне мистецтво, а також не належним чином акцентовано увагу на його ролі у вихованні естетичних смаків студентів-філологів. Виникає необхідність навчати студентів ефективно працювати в позааудиторний час. Залучення майбутніх учителів-філологів до різних видів позааудиторної роботи в навчально-виховному процесі сприяє розвитку інтересів до педагогічного фаху, посиленню потреби творчого пошуку, формуванню міцного студентсько-викладацького колективу, оцінюванню власної діяльності та оточуючої студентської громади. Такий стан речей потребує проведення відповідного змісту позааудиторної роботи.
Видатний педагог С. Русова, слушно підмітила, що навіть найкращий навчальний заклад без позааудиторної освіти не принесе значних корисних наслідків. Адже саме під час позааудиторної роботи «формується інтерес до науки, до правди, координація рухів до всяких умілостей» [75, с. 259].
На сучасному етапі більшість науковців дотримуються думки, що позааудиторна робота студента є продовженням аудиторної роботи, є невід’ємним, надзвичайно важливим компонентом процесу виховання майбутнього фахівця, оскільки сучасні тенденції розвитку вищої освіти в Україні спрямовуються на значне скорочення кількості аудиторних занять. Для успішного вирішення завдань виховання естетичних смаків майбутніх філологів, найбільш доцільним підходом до організації позааудиторної роботи студентів вважаємо системний підхід, оскільки ми погоджуємося з тими авторами (А. Дубасенюк, Л. Клименко, В. Козаков, Л. Лисенко, В. Лозова, М. Лубенець, К. Платонов), які відносять позааудиторну діяльність до категорії систем, тобто цілісних утворень, що складаються із взаємопов’язаних елементів. Учені зазначають, що у позааудиторній роботі поєднуються різноманітні види праці та спілкування, реалізуються всебічні як виховні, так і навчальні завдання, спрямовані на професійну підготовку майбутнього фахівця.
Ми розділяємо думку Л. Онучак [189] про те, що позааудиторна робота у значній мірі залежить від рівня її організації. Тому, виходячи з теми нашого дослідження, виховання естетичних смаків у майбутніх філологів засобами народного декоративно-прикладного мистецтва вимагає чітко спланованої позааудиторної роботи, що стимулює до активної творчості. З цього випливає, що проблема творчого потенціалу студентів-філологів має комплексний характер і потребує ґрунтовного вивчення, а такий аспект, як організація позааудиторної творчості вимагає широкого використання національного декоративно-прикладного мистецтва у змісті виховання естетичних смаків майбутнього вчителя-філолога.
Як правило, якісно організована й раціонально спланована позааудиторна діяльність студентів забезпечує найбільш високий виховний результат – трансформацію, є засобом активізації інтелектуальної діяльності, розвитку творчих здібностей, формування практичних умінь.
Вся работа доступна по Ссылке
