Функціонально-територіальна структура концепції територіальних рекреаційних комплексів (ТРК)

Географічні дослідження туристичних і рекреаційних ресурсів (починаючи з другої половини 70-х рр. ХХ ст. й особливо у 80-х рр. ХХ ст.) базувалися на концепції (ТРК) адміністративної області як “поєднання рекреаційних підприємств та супутніх установ інфраструктури, які об’єднані тісними рекреаційними зв’язками, а також спільним використанням природного та суспільно-географічного потенціалу області” [205]. При цьому розглядали структуру ТРК як функціонально-компонентну (певний перелік видів рекреаційної діяльності), так і функціонально-територіальну (взаємозв’язок
100
компонентів рекреаційної діяльності й виділення рекреаційного вузла, рекреаційного “куща”, рекреаційного центра та рекреаційного пункту).
Функціонально-територіальна структура передає, насамперед, територіальну “проекцію” функціонально-компонентної, тобто просторову приуроченість компонентів рекреаційної діяльності. Рекреаційний вузол у межах обласного ТРК, як образно зазначає М. Рутинський [298], – це один крупний рекреаційний центр із компактно розміщеними навколо нього рекреаційними пунктами. Рекреаційний “кущ” займає нижчий таксономічний рівень і відображає зосередження на невеликій території декількох рекреаційних центрів, взаємопов’язаних між собою (у разі, якщо такі зв’язки не існують, то варто говорити про групу рекреаційних об’єктів). Під рекреаційним центром прийнято розуміти населений пункт, де функціонують два і більше рекреаційні заклади (пункти): санаторії, турбази, будинки відпочинку, спортивні табори тощо. Первинною територіальною одиницею обласного ТРК вважається рекреаційний пункт, який спеціалізується на одному виді рекреаційної діяльності [298].
Таким чином, рекреаційні комплекси як функціональна підсистема рекреаційної системи, характеризуються територіальною цілісністю, володіють рекреаційним потенціалом, мають у складі рекреаційні установи і підприємства інфраструктури, відзначаються єдністю організаційних форм управління, що загалом забезпечує ефективне використання природних і економічних ресурсів. Сукупність рекреаційних закладів (санаторії, водо- і грязелікувальні поліклініки, пансіонати, будинки відпочинку, турбази, мотелі, кемпінги), комплексу обслуговування і супутніх галузей (торгівля й громадське харчування, побутові, культурні й спортивні заклади, зв’язок, дорожно-транспортна мережа, екскурсійні об’єкти, сувенірне виробництво) впливає на реалізацію потреб рекреантів.
Детальну характеристику видів рекреаційних районів, виділення їх меж і зонування подаємо нижче в концепції рекреаційного середовища, оскільки рекреаційний район є таксономічним рангом рекреаційних утворень.

Вся работа доступна по ссылке

https://mydisser.com/ru/catalog/view/85444.html