У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название НАЦІОНАЛЬНІ ІННОВАЦІЙНІ СИСТЕМИ ЯК МЕХАНІЗМ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ В ПЕРЕХІДНИХ ЕКОНОМІКАХ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ
Количество страниц 188
ВУЗ ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН НАН УКРАЇНИ
Год сдачи 2010
Содержание Вступ 4
Розділ 1. Розвиток теоретичних засад інноваційної діяльності в умовах становлення глобальної «економіки знань» 12
1.1. Глобальні закономірності переходу до інноваційної економіки 12
1.2. Дефініційно-методологічні засади дослідження інноваційної діяльності 26
1.3. Теоретичні основи функціонування національних інноваційних систем 39
Висновки до розділу 1 52
Розділ 2. Організаційно-економічний механізм національних інноваційних систем країн Центральної Європи 54
2.1. Особливості моделі удосконалення національної інноваційної системи Чеської Республіки в динамічному інноваційному просторі ЄС 54
2.2. Формування та становлення інституційних механізмів національної інноваційної системи в Польській Республіці 73
2.3. Еволюція національних інноваційних систем Словацької Республіки та Угорської Республіки в умовах інтеграції до ЄС. 90
Висновки до розділу 2 105
Розділ 3. Особливості розвитку національної інноваційної системи України в умовах становлення ринкової економіки 110
3.1. Організаційні механізми забезпечення сталого розвитку
української національної інноваційної системи 110
3.2. Впровадження заходів стимулювання ефективної роботи нацональної інноваційної систми України 129
Висновки до розділу 3 155
Висновки 158
Додатки 164
Список використаних джерел
179


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ



Актуальність теми. У сучасних умовах динамічного розвитку світового господарства щабель розвитку національної інноваційної сфери формує основу стійкого економічного зростання і є необхідною умовою для повноправної участі країни у світовому поділі праці. Формування ефективної НІС дозволяє підвищити інтенсивність економічного зростання країни за рахунок використання дієвих механізмів одержання, передачі та використання у господарській практиці результатів науково-технічної та інноваційної діяльності.
Особливої актуальності питання формування НІС набуває для країн із трансформаційною економікою, оскільки результативність їх інтеграції до світо господарської системи визначається спроможністю суспільних інститутів забезпечити структурно-інноваційні трансформації національного господарства у напрямку побудови економіки знань. У цьому контексті, на особливу увагу заслуговує практика становлення інноваційних процесів у країнах ЦЄ, які сьогодні знаходяться на різних етапах трансформації свої господарських систем і намагаються через використання інтеграційних можливостей та взаємного досвіду скоротити існуючий розрив у рівнях соціально-економічного та технологічного розвитку з розвинутими країнами.
Проблема формування основ НІС є актуальною також і для України, з огляду на необхідність реалізації концепції сталого економічного розвитку і підвищення конкурентоспроможності нашої держави, яка значно відстає за низькою показників результативності інноваційного розвитку навіть порівняно з країнами ЦЄ. В Україні досі не має розробленої методологічної основи розвитку НІС, гострою залишається проблема створення дійових інститутів вітчизняної інноваційної сфери. Узагальнення та поширення досвіду, нагромадженого країнами ЦЄ у сфері формування НІС, здатне поліпшити шанс держави на якнайшвидше розв’язати завдання соціально-економічного розвитку і зайняти гідне місце у світі, який постійно глобалізується.
Теоретичні положення інноваційних теорій дістали своє відображення у наукових працях таких зарубіжних: Й. Шумпетера, Г. Менша, Б. Санто, А. Кляйнкнехта, Я. Ван Дейна, Б. Твісса, І. Кузнеця, Р. Солоу, Ф. Хайєка, П. Друкера, М. Куіна, З. Кузера російських: С. Фокіна, І. Балабанова, В. Гусарової, Н. Московіна, В. Гуніна, Б. Салтикова, М. Бунчука, В. Іноземцева та вітчизняних: В. Будкіна, В. Новицького, І. Макаренка, М. Йохана, Ю. Бажала, В. Геєця, В. Яковенко Б. Малицького, Ю. Макагона, В. Рокочі, Л. Омеляновича, І. Крючкової, Т. Ціхана, О. Василенко, О. Волкова, А. Власової, Д. Кокурина, Н. Грущинської вчених-економістів.
Разом з тим, авторами концепції НІС, яка розроблялась в рамках інноваційних теорій розвитку економіки, є Б. Лундвал, К. Фрімен, Р. Нельсон, І. Бойко, Н. Іванова, В. Гуськов, Г. Кочетов, М. Мирський, О. Рогожин, В. Кузьменко.
Проте, хоча в останні роки кількість публікацій з даної проблеми зростає, теорії ІС у вітчизняній літературі поки що немає. Зокрема, відсутній однозначний підхід до визначення суті ІС та її структури. Не розроблено повноцінну модель сучасної ІС України, недостатньо уваги приділяється її галузевому аспекту, стану, тенденціям і перспективам розвитку.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт відділу зовнішньоекономічних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин, зокрема у контексті підготовки таких наукових тем: «Шляхи та напрями застосування міжнародного досвіду регулювання економіки в інноваційній стратегії України» (2005-2006рр.; державний реєстраційний номер 0105U002584), «Конкурентні інноваційні механізми економічного розвитку України в контексті світового досвіду інституційної політики» (2007-2009рр.; державний реєстраційний номер 0106U010980).
Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є визначення принципів побудови НІС в країнах ЦЄ для розробки комплексу практичних рекомендацій щодо формування ІС у рамках стратегічного курсу на інтеграцію України до ЄС.
Для досягнення мети було поставлено такі завдання:
– оцінка досліджень ІС на основі узагальнення, систематизації та критичного аналізу поглядів на її суть і структуру;
– визначення теоретичних засад становлення ІС у країнах з трансформаційною економікою та встановлення закономірностей розгортання ІП в умовах прискореної інтеграції;
– визначення ключових проблем, які заважають становленню НІС як у державах ЦЄ так і в Україні;
– оцінка актуального стану НІС держав із трансформаційною економікою у розрізі наукової, виробничої та інфраструктурної компонент;
– визначення перспективних з точки зору технологічного прориву учасників НІС – секторів і підгалузей національного господарства, окремих економічних суб’єктів;
– обґрунтування місця і ролі держави у вітчизняній ІС, оцінка політики державних органів у середі її формування та розвитку;
– розробка рекомендацій щодо вдосконалення системи державного регулювання розвитку ІП на системній основі.
Об’єктом дослідження є НІС країн ЦЄ та України як основа розвитку економіки-знань.
Предметом дослідження стали головні закономірності та тенденції формування і розвитку НІС у країнах ЦЄ та Україні, як механізм підвищення конкурентоспроможності на національному, регіональному і галузевому рівнях.
Методи дослідження. Методологічною основою проведеного дослідження стала діалектична взаємодія системно-структурного та історичного підходів. Теоретичні аспекти пізнання інноваційного процесу досліджено за допомогою інструментів і прийомів логічної абстракції (аналізу, синтезу, індукції та дедукції) із застосуванням історичного та системного підходів (розділ 1). Системно-структурний та системно-інтеграційний методи, в поєднанні з дескриптивним і казуальним підходами, було використано для з’ясування ролі державних і регіональних органів влади у НІС країн з перехідною економікою (підрозд. 2.1, 2.2). Вплив ІС на економічний розвиток країн ЦЄ і України розкрито із застосуванням на емпіричному й теоретичному рівні дослідження спеціальних економічних методів: економічної статистики (вимірювання і порівняння), графічного аналізу (підрозд. 2.2, 3.2) та експертного прогнозування (підрозд. 3.2.)
Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексному політико-економічному дослідженні концепції розвитку НІС як механізму підвищення конкурентоспроможності національних економік.. Сутність наукової новизни проведеного дослідження полягає в тому, що в дисертації:
вперше:
– виявлено низку об’єктивних передумов інноваційного розвитку країн ЦЄ (створення уніфікованої з стандартами ЄС законодавчої бази, сильні традиції індустріального виробництва, стрімке зростання кількості філій ТНК, зростання ВВП за рахунок припливу ПІІ ТНК, низька собівартість виробництва продукції, постійний зв’язок з інноваційними організаціями ЄС, підвищення рівня освіче¬ності населення, створення базових інноваційних інститутів, зміна структури фінансування розвитку інновацій за рахунок зростання частки власних і позичкових коштів; поступове збільшення об'єму експорту інноваційної продукції), що свідчить не тільки про існування НІС, а і про позитивну динаміку їх розвитку;
– обґрунтовано механізм посилення інноваційної спрямованості науково-технічної політики України на п’ятий та шостий технологічні уклади на основі: перспективно-селективного відбору середньо- та довгострокових пріоритетів; створення промислово-інноваційних кластерів (об’єднань великих промислових підприємств з дослідними установами, фінансовими групами та страховими компаніями у регіонах); залучення до створення бізнес-інкубаторів ВНЗ, які надаватимуть інноваторам консалтингові та матеріально-технічні послуги; потреби у завершенні розробки концепції НІС;
– доведено, що значного удосконалення потребує такий вид захисту інтелектуальної власності (ІВ), як деклараційний патент на корисні моделі; виявлено гостру необхідність у запровадженні навчання фахівців у сфері ІВ та трансферу технологій;
– запропоновано схему створення в Україні «наукових айсбергів» – мережу з п’яти провідних університетів в кожній науковій сфері. За схемою, обрані університети мають отримати статус дослідних баз, готуватимуть кадри і будуть проводити наукові дослідження для проривного розвитку за групою з восьми визначених Урядом пріоритетних напрямків ІД. Обрані ВНЗ також виконуватимуть функцію інформаційних пунктів для студентів-підприємців, які бажають розпочати власну підприємницьку діяльність;
удосконалено:
– категоріальний апарат, який використовувався при дослідженні проблематики: уточнено поняття «інновація» в умовах трансформації економіки, яка розглядається як головне джерело якісних змін, спрямоване на поліпшення результатів життєдіяльності та удосконалення процесів цілісності ІС нової якості, що створює нову конфігурацію старих і нових інноваційних елементів (відмінність запропонованого поняття полягає у тому, що воно трактується крізь призму НІС, розуміється як система вдосконалення виробничої бази, що в кінцевому результаті підвищує рівень суспільного розвитку загалом на основі вже існуючого, нагромадженого потенціалу);
– поняття НІС, яке розглядається в якості аналітичного інструменту, що дозволяє одержати базову інформацію про стан ІД країни, а системний підхід до ІП на державному та регіональному рівнях дозволяє прогнозувати тенденції розвитку економіки як у регіональних, національних, так і у транснаціональних межах; показано, що модель НІС визначає роль приватного сектора як сектора з розробки технологій на основі власних досліджень і ринкового освоєння інновацій і в такій моделі роль держави реалізується через підтримку фундаментальних досліджень та створення інфраструктури і інституційних умов для підприємницької ІД;
– періодизацію розвитку вчення про інновації, що охоплює 5 основних етапів: І-й – закладення основ теорії інновацій (А.Сміт, К.Маркс, Й.Шумпетер, М.Кондратьєв), ІІ-й – вивчення закономірностей розвитку НТП (40–60-ті роки XX ст.), ІІІ-й – заснування основ створення цілісної корпоративної ІС, що стала моделлю для побудови НІС (70–90-ті роки XX ст.), ІV-й – становлення моделі інтеграції інноваційної та операційної форм діяльності підприємств, фундаменталізація досліджень у рамках промислових лабораторій (90-ті роки XX ст.), V-й – розвиток інформаційних теорій, прискорення темпів НТП за рахунок розвитку ІТ, зростання мобільності людського капіталу, масивний «відплив інтелекту» із країн з низьким рівнем соціального забезпечення (друга половина ХХ – початок ХХІ ст.);
– схему реформування державного управління інноваційною сферою в рамках активного варіанту, що передбачає побудову системи державного управління ІД на принципах розділення відповідальності влади та розділення функцій адміністрування і фінансування; обґрунтовано необхідність визначення (Державним агентством України з інвестицій та інновацій, Академією Наук України та Міністерствами і комісіями відповідальними за ІД) алгоритмів трансформації системи державної влади: економічних, юридичних, політичних, соціальних тощо, – та розробки таких пілотних програм, як: «Монолітна освіта» (єдина інноваційна базова та дистанційна освіта для різних категорій державних службовців, організація спеціалізованих всеукраїнських курсів у сфері ІД та організація семінарів із залученням зарубіжних фахівців для підвищення кваліфікації науковців та в обов’язковому порядку правників органів державної влади усіх рівнів); «Практична інфраструктура» (підвищення ефективності функціонування державних об'єктів інноваційної інфраструктури, провадження оцінки діяльності державних інноваційних структур); «Міністерство науки і інновацій» (поступове об’єднання Міністерства освіти і науки з Державним Агентством України з інвестицій і інновацій та Українським державним центром науково-технічної та інноваційної експертизи. До складу Міністерства науки і інновацій мають входити такі підрозділи: координації з фундаментальною наукою, галузевої науки та технопарків, прикладних наукових досліджень, інновацій, тощо. Цей орган буде здатний ефективно здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері ІД, координацією реалізації національних пріоритетів інноваційного розвитку, у тому числі через програму міжнародної співпраці, зокрема як урядового гаранта рівноправної участі вітчизняних вчених у проектах Рамкових програм ЄС);
дістали подальшого розвитку:
– засади створення «Концепції розвитку НІС України», яка має ґрунтуватися на загальнонаціональному інноваційному програмуванні і максимальному використанні організаційно-управлінського потенціалу держави та буде закладена в основу розробки низки державних, галузевих, науково-технічних, короткострокових програм і рекомендації щодо формування та реалізації державної науково-інноваційної політики, направленої одночасно на використання напрацьованого науково-технічного потенціалу, широке впровадження нових знань і технологічних рішень і, в той самий час, створення науково-технічного «фонду» на перспективу (розвиток освіти, науки, створення нових технічних розробок і технологій);
– комплекс пропозицій щодо взаємозалежних заходів успішного розвитку НІС України, які згруповані за такими напрямками: організаційно-інституційна структура НІС (удосконалення механізмів фінансування ІД, оптимізація співвідношення між державним фінансуванням фундаментальних і прикладних досліджень на основі державних пріоритетів та експертних висновків; вдосконалення інфраструктури наукомістких ринків; забезпечення співпраці МСП з корпоративними структурами, підтримка великих підприємств, які реалізують загальнодержавні інноваційні пріоритети, розвиток венчурного бізнесу; посилення інтеграції України у світовий інноваційний простір; розробка системи кон’юнктурних досліджень ринкового попиту на інноваційну продукцію через створення державно-приватних консультаційних установ); правова база (удосконалення норм для захисту інтелектуальної власності; ухвалення законів України «Про наукові асоціації й товариства», «Про автономні (наукові) університети», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту»; ухвалення нової редакції закону «Про інформацію» відповідно до стандартів Ради Європи;); соціальні передумови (осучаснення навчальних програм; формування державного замовлення на фахівців в інноваційній сфері та забезпечення його фінансування з бюджету; адаптація національних ВНЗ до європейських стандартів зі збереженням кращих набутків національної освіти та забезпечення сумісності навчальних курсів з іншими країнами Європи; забезпечення пріоритетного права на отримання вищої освіти за бюджетні кошти обдарованим студентам; зближення академічної та університетської науки шляхом створення спільних наукових та освітніх підрозділів у рамках єдиної загальнодержавної програми).
Практичне значення одержаних результатів. Висновки та пропозиції, що містяться у дисертації мають важливе практичне значення для удосконалення концепції інноваційного розвитку управління бухгалтерського обліку та звітності АКБ «Украсоцбанку» і при розробці концепції інноваційного партнерства в умовах банківської інтеграції «Сведбанку», а також були використанні у навчальному процесі економічного факультету Київського міжнародного університету при викладанні дисциплін «Управління конкурентоспроможністю», «Організація інноваційної діяльності», «Інноваційний менеджмент» та «Інтелектуальна власність»
Особистий внесок здобувача у досліджувану проблему. Всі положення, що виносяться на захист, отримано автором особисто.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідалися на 5 міжнародних наукових конференціях в Київському міжна¬родному університеті, зокрема міжнародній науково-практичній конференції «Шляхи євроінтеграції України» (17–18 квітня 2004 р.), «Україна на шляху до європейської спільноти в умовах Помаранчевої Революції» (19–20 лютого 2005 р.), «Україна на шляху до європейської спільноти в умовах Помаранчевої Революції» (19–20 лютого 2005 р.), «Україна в євроінтеграційному процесі: проблеми перспективи» (25–26 лютого 2006 р.), «Україна в євроінтеграційних процесах» (17–18 лютого 2007 р.).
Публікації. Основні положення та найважливіші результати дисертаційного дослідження опубліковано автором в 10 наукових працях: 2 статях у наукових журналах, 3 у збірниках наукових праць та 5 тезах виступів на наукових конференціях.
Обсяг і структура дисертації. Основний зміст дисертації викладено на 192 аркушах. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 10 додатків на 14 стор., списку використаних літературних джерел, який включає 128 найменувань та викладений на 14 стор. Робота містить 15 таблиць на 12 стор. та 26 рисунків на 24 стор.

Список литературы ВИСНОВКИ
У результаті дисертаційного дослідження було зроблено такі висновки:
1. Особливістю сучасного етапу світового розвитку став перехід цивілізації від індустріального до постіндустріального суспільства, що було пов’язано в першу чергу з посиленням глобального впливу науки та технічних досягнень на усі сфери людського життя та знаковими технологічними зрушеннями, які викликали широкомасштабні соціально-економічні зміни. Сьогодні домінантою функціонування всіх господарських систем став ІП, який надзвичайно швидко трансформує виробництво, змінює якість соціально-економічних відносин, формує інноваційний тип економіки з особливим критерієм ефективності нагромадження – нагромадженням «інтелектуального капіталу».
2. Розвиток дифузії інновацій сформував господарські відносини інтеграційного типу, першоджерелом якого вважаються спеціалізація і кооперація праці в науково-технічній і виробничій діяльності. Як показує досвід країн ЦЄ, перехід до інноваційної моделі розвитку економіки відбувається за умов активізації процесів глобалізації. Для країн ЦЄ і України в умовах трансформування відкритої економіки інновації є джерелом якісних змін спрямованих на поліпшення результатів суспільного виробництва та вдосконалення процесів забезпечення цілісності ІС новї якості, що складається з конфігурації старих і нових інноваційних елементів і вдосконаленої виробничої бази, здатної в кінцевому результаті значно підвищити рівень господарського розвитку на основі нагромадженого потенціалу. У контексті НТП інновація є ривком від старої виробничої функції до нової і несе відповідальність за будь-яке економічне зростання, яке не обов’язково пов’язане з додатковими вкладеннями праці або капіталу, а з соціальної точки зору є «обміном» людських ідей на інвестиції для їх реалізації.
3. З огляду на системний підхід, НІС – це сукупність взаємозв'язаних інститутів, призначених для того, щоб створювати, зберігати й передавати знання, навички і артефакти, що визначають нові технології. У класичній моделі НІС приватному сектору відводиться роль розробника технологій на основі власних досліджень і ринкового освоєння інновацій, а роль держави реалізується через підтримку фундаментальних досліджень і створення інфраструктури та інституційних умов для підприємницької ІД. В роботі також підкреслюється, що НІС становить собою аналітичний інструмент, який дозволяє своєчасно одержувати базову інформацію про стан ІД країни, а системний підхід до ІП на державному та регіональному рівнях дозволяє прогнозувати тенденції розвитку економіки як у регіональних, національних, так і у транснаціональних межах.
4. У рамках формування інноваційної моделі розвитку головним змістом НІС є її інноваційна політика, зосереджена на зміцненні та підтримці взаємозв’язків між усіма акторами в ІС і поліпшенні роботи інноваційної інфраструктури на базі дослідницької діяльності та прогресивного технологічного партнерства з урядом. За цих умов для країн ЦЄ, в яких економіки проходять активний трансформаційний процес, творча та регулююча роль держав повинна полягати в успішній розробці національної стратегії та механізмів інноваційного розвитку, що дозволить країнам в найближчий час уникнути будь-яких «провалів ринку».
5. Використавши апробовану європейськими розвинутими країнами модель «експортно-орієнтованого розвитку», країни ЦЄ активно інтегрувалися у ЄС. Реалізація цієї моделі дозволила їм сконцентрувати власні внутрішні ресурси на найбільш перспективних за світовими стандартами напрямах виробництва, залучивши до модернізації своїх економік ПІІ від філій ТНК. Інвестиції від ТНК забезпечили їм стабільне нарощування інноваційного потенціалу. В цілому економічні, технічні та інституційні умови переходу до інноваційної моделі в країнах ЦЄ на сучасному етапі сформовані неправомірно, інноваційний процес ще не набув безперервного характеру, який повинен охоплювати усі сфери економічної та соціальної діяльності.
6. В останні роки країнам ЦЄ вдалося наблизити свої ІС до середнього рівня ІС розвинутих держав за рахунок таких факторів, як: уніфікація власних законодавчих баз із стандартами ЄС; збереження сильних традицій в індустріальному виробництві; низька собівартість виробництва продукції; зростання ВВП за рахунок припливу ПІІ від ТНК; створення базових інноваційних інститутів; зміна структури фінансування розвитку інновацій за рахунок зростання власних і позичкових коштів; поступове збільшення обсягу експорту інноваційної продукції.
7. В економіках країн «нових» членів ЄС уже сформовано більшість елементів підприємницького інноваційного середовища, проте ні масштаби, ні зміст їх діяльності незадовольняють уряди цих країн, які при цьому усвідомлюють невідповідність рівня розвитку власних ІС стандартам ЄС. У контексті прискореної інтеграції ІС країн ЦЄ до наукового простору ЄС їх основними проблемами стали суттєве відставання від розвинутих сусідів за часткою державних витрат на НДДКР, яка є у 3 рази меншою, нерозвиненістю венчурного бізнесу, надзвичайно низьким рівнем капіталізації нових компаній, відсутністю витрат бізнесу на НДДКР і малою питомою вагою поглинання інноваційної продукції в середині власних господарств. В такій ситуації головним завданням для держав ЦЄ стало забезпечення режиму «стійкого» наздоганяючого розвитку ІС з метою скорочення розриву з «економічно-потужними» сусідами. На даному етапі вони апробовують «нову комбіновану стратегію» розвитку ІС, яка поєднує в собі елементи як наздоганяючого, так і просунутого розвитку. Ця стратегія дає можливість країнам ЦЄ концентрувати зусилля на певних ключових високотехнологічних сферах, при одночасному продовженні наздоганяючого розвитку в інших сферах доти, доки відповідне низькоефективне індустріальне виробництво не удосконалиться за рахунок використання високих технологій.
8. Уряди країн ЦЄ усвідомили, що структурно-технологічні перебудови не повинні носити стихійного характеру, а повинні будуватися виключно на чітко вивіреній довгостроковій стратегії національної та промислової політики. За останні роки у цих країнах було прийнято основні документи щодо інноваційної політики, які закріпили курс на розширення вітчизняних баз зростання національної економіки з тим, щоб подолати слабкість національних інноваційних підприємств і зменшити залежність НІС від ТНК. В цих документах викладено напрями стратегій і програми розвитку національних інноваційних лідерів на базі великих підприємств, холдингів, високотехнологічного виробництва, яке має пріоритетне значення для формування національних ІС. Одночасно країни докладають значних зусиль до збереження та відбудови все ще не до кінця втраченого науково-технічного потенціалу, закладають правові основи для регулювання наукової та інноваційної діяльності й захисту інтелектуальної власності.
9. Базові компоненти НІС в Україні об’єктивно існують. Її розвиток характеризується такими позитивними зрушеннями: поступове збільшення бюджетного фінансування потреб науково-технічного розвитку; зростання споживчого попиту суб'єктів національної економіки на інноваційні продукти і знання; постійне підвищення доходів населення, що супроводжується приростом попиту на складну наукомістку продукцію; активізація участі вітчизняних виробників у конкуренції на зовнішніх ринках і поступове збільшення частки іноземних замовлень українським науковцям на виконання досліджень.
10. До основних проблем, які стримують розвиток повноцінної НІС, слід віднести несистемність державних заходів щодо реалізації вітчизняного інноваційного потенціалу, неналагодженість дійової системи пріоритетів у науково-технологічній сфері, а також відсутність на рівні держуправління чітко сформульованої стратегії інноваційного розвитку. В Україні процес створення інноваційної інфраструктури відбувся стихійно, за відсутності інноваційної моделі розвитку (інтегральний індекс інноваційності економіки становить – 5,7 за десятибальною шкалою), а приріст ВВП за рахунок виробництва та експорту наукомісткої продукції – 0,05–0,1%. Випускається мізерний обсяг інноваційної продукції – 0,7% загального обсягу випущеної продукції.
11. У НІС України сектор високотехнологічної промисловості залишився незатребуваним на ринку. З огляду на це, ІС України характеризується низькою ефективністю впливу ва¬гомих результатів науки на їх технологічне застосування в бізнесі (10–12%), що знижує наукомісткісь промислового виробництва в Україні до 0,3 % та обмежує експортні можливості. В дисертації проілюстровано, що значного вдосконалення потребує законодавство у сфері регулювання інтелектуальної власності, а особливо такий вид захисту, як деклараційний патент на корисні моделі, доведено, що пришвидшений розвиток ІТ сектору викликав гостру потребу у фахівцях у сфері інтелектуальної власності та трансферу технологій.
12. Оперативним завданням щодо підвищення затребуваності високотехнологічної промисловості доцільно визначити створення промислово-інноваційних кластерів – об’єднань великих промислових підприємств з дослідними установами, фінансовими групами та страховими компаніями у регіонах; залучення до створення бізнес-інкубаторів ВНЗ, які надаватимуть інноваторам консалтингові та матеріально технічні послуги.
13. В Україні постійно змінюються структура і функції головних органів управління ІД, що стало фактором гальмування переходу до інноваційної моделі розвитку. У дисертації запропоновано схему реформування державного управління інноваційною сферою в рамках активного варіанта, який передбачає побудову системи державного управління ІД на принципах розділення відповідальності влади, а також розділення функцій адміністрування і фінансування. Для підвищення ефективності реформування державних органів доцільно запропонувати 3 пілотні програми: «Монолітна освіта» – єдина інноваційна базова та дистанційна освіта для різних категорій державних службовців; «Практична інфраструктура» – підвищення ефективності функціонування державних об'єктів інноваційної інфраструктури, оцінка діяльності державних інноваційних структур; «Міністерство науки і інновацій» – поступове об’єднання Міністерства освіти і науки з Державним Агентством України з інвестицій і інновацій та Українським державним центром науково-технічної та інноваційної експертизи. (цей орган буде здатний ефективно здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері ІД та координацію реалізації національних пріоритетів інноваційного розвитку).
14. Для активізації співпраці науки, освіти і виробництва запропоновано схему створення «наукових айсбергів» – мережу з п’яти провідних університетів України в кожній науковій сфері, які мають здобути від держави статус «дослідних баз», готуватимуть кадри і проводитимуть наукові дослідження для «проривного» розвитку за групою з восьми визначених Урядом пріоритетних напрямів ІД. Крім того, обрані ВНЗ виконуватимуть функцію інформаційних пунктів для студентів-підприємців, які бажають розпочати власну підприємницьку діяльність.
15. Подальше ефективне функціонування НІС України не можливе без якнайшвидшого вдосконалення нормативно-правової бази, послідовного та системного запровадження функціональних принципів державного управління ІД, включення усіх окремо існуючих на сьогодні елементів інноваційного розвитку в єдину ІС, яка б функціонувала активно і цілеспрямовано. Для здійснення цих завдань необхідно сформувати інноваційно-орієнтовану структуру національної економіки на базі «перспективно-селективної» науково-технічної політики; зміцнити стан організаційно-фінансової інфраструктури ІД за рахунок створення промислово-інноваційних кластерів; сформувати інноваційний резерв; звільнити найуспішніші інноваційні підприємства від місцевих податків на строк реалізації інноваційних проектів, а для підприємств, які виробляють інноваційну продукцію п’ятого та шостого технологічних укладів, – додатково збільшити ставку податкових пільг; сформувати бази з підготовки кадрів високої кваліфікації та менеджерів ІД для високотехнологічних галузей; на постійній основі підвищувати інноваційну культуру українського суспільства.




СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Случинська І. Історія економічних вчень: навч. посібник / І. Случинська. – К. : КиМУ, 2003. – 118 с.
2. Йохана М. Економіка і організація інноваційної діяльності: навч. посібник / М. Йохана, В. Стадник. –К. : видавничий центр «Академія», 2005. – 400 с.
3. Smith A. An Inquiry into the Nature And Causes of the Wealth of Nations [ Електронний ресурс] / A. Smith // Adam Smith Institute - the free-market think tank. – Режим доступу до сайту : http://www.adamsmith.org/smith/won-index.htm.
4. Маркс К. О диалектическом и историческом материализме [Електронний ресурс] / К. Маркс // Библиотека Фонда содействия развитию психической культуры. – 1997. – Режим доступу до сайту : http://psylib.org.ua/books/maenl01/txt12.htm
5. Бажал Ю. Економічна теорія технологічних змін: навч. посібник / Ю. Бажал – К. : Заповіт, 1996. – 240 с.
6. Rostoy Y. The Stages of Economic Growth: A Non-Communist Manifesto. 1960; Politics and the Stages of Growth. 1971 [ Електронний ресурс] / Y. Rostoy // Энциклопедия Вокругсвет. – 2004. – Режим доступу до сайту: http://wdi.ru/port.php?por=67879970
7. Василенко О. Інноваційний менеджмент: навч. по¬сібник / В. Василенко., В. Шматько. – К. : ЦУЛ Фенікс, 2003. – 440 с.
8. Балабанов И. Инновационный менеджмент / И. Балабанов. – СПб. : «Питер», 2000. – 208 с.
9. Економіка і організація інноваційної діяльності: підручник / [Волков О., Денисенко М., Гречан А., та ін]; під ред. О. Волкова та М. Денисенко. – К. : ВД «Професіонал», 2004. – 960 с.
10. Цикли ділової активності: мікроекономіка [Електронний ресурс] // Українські реферати. – 2002. – Режим доступу до сайту.: http://www.referatik.com.ua/referat/38/2824/?page=2.
11. Фокин С. Роль инноваций в системе мирового хозяйства [Електронний ресурс] / С. Фокин // Библиотека МГУ. – 2002. – Режим доступу до журн.: http://iprgroup.info/index.php?p=1053.
12. Нобелевские лауреаты по экономике: взгляд из России. СПб.: Гуманистика, 2003. – 105 с.
13. Гусарова В. Ретроспектива экономической теории инноваций [Електронний ресурс] / В. Гусарова // Вестник «ТИСБИ». – 2003. – № 3. – Режим доступу до сайту: http://www.tisbi.ru/science/vestnik/2003/issue3/econom3.html.
14. Школа русского циклизма [Електронний ресурс] // Научно–образовательный «Новая парадигма». – 2001. – Режим доступу до сайту: http://www.cycles.newparadigm.ru/
15. Московкин Н. Основы концепции диффузии инноваций / Н. Московкин // БизнесИнформ. – 1998. – № 17–18. – С. 41– 48.
16. Власова А. Інноваційний менеджмент: навч. посібник / А. Власова, М. Краснокутська. – К. : КНЕУ, 1997. – 92 с.
17. Фатхутдинов Р. Инновационный менеджмент: учебник / Р. Фатхутдинов – М. : ЗАО «Интел–Синтез», 1998. – 600 с.
18. Щербин В. Инновационная экономика и экономика знаний / В. Щербин // Наука и инновации. – 2006. – № 5. – С. 56–61.
19. Санто. Б. Триединство знания и критерий превосходства [Електронний ресурс] /Б. Санто // Инновации. – 2007. –№10(108). – С.19 – 27. – Режим доступу до журн.: http://iee.org.ua/ru/pub/p93
20. Яковенко В. Введение в инновационные технологии / В. Яковенко – К. : Изд-во Европ. ун-та финансов, информ. систем, менеджмента и бизнеса, 1999. – 67 с.
21. Довбенко М. Теорія економічного зростання: нобелівський аспект [Електронний ресурс] / М. Довбенко // Наукові праці ДонНТУ. Серія: економічна. – 2005. – № 103–4. – Режим доступу до журн.: http://www.dovbenko.kiev.ua/ua/published/articles/1062,print.php.
22. Молчанова О. Понятие инновации. Основные компоненты инновационного процесса [Електронний ресурс] / О. Молчанова // МГУ. – 2000. – Режим доступу до журн.: http://molchanova.spa.msu.ru/InnovManagement2/01-01.htm.
23. Закон України «Про інноваційну діяльність» № 40-IV від 04.07.02. / [Електронний ресурс] // Управлiння комп'ютеризованих систем Апарату Верховної Ради України. – 2007. – Режим доступу до журн.: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=40-15.
24. Воронов Н. Исследование терминологически–классификационного аспекта инновационной деятельности / Н. Воронов // Вестник ННГУ. – 2005. – № 1. – С. 3
25. Гунин. В. Теория инноваций: учебное пособие для студентов специальностей «Управление инновациями», «Менеджмент высоких технологий» / В. Гунин. – М.: МИИТ, 2005. – 106 с.
26. Менеджмент та маркетинг інновацій / [ Ілляшенко С., Прокопенко О. та ін.] – Суми, 2004. – 616 с.
27. Инновации, источники инновационных возможностей [Електронний ресурс] / Ивановский региональный центр информатизации. – 2007. – Режим доступу до журн.: http://www.mibif.ru/proftest/innmeneg/2/part1.htm
28. Кокурин Д. Инновационная деятельность /Д. Кокурин – М.: Экзамен, 2001. – 576 с.
29. Александр А. Значение исследований Й. Шумпетера для современного этапа развития теории инноватики [Електронний ресурс] / А. Александр. // Народ.Ру. – 2005. – Режим доступу до журн.: http://iraqwieder.narod.ru/Schumpeter.html -->
30. Краснокутська Н. Інноваційний менеджмент: навч. посібник / Н. Краснокутська – К.: КНЕУ, 2003. – 504 с.
31. Соловьев В. Проблема формирования организационно–правого механизма инновационного развития экономики / В. Соловьев // К.: Центр исследований научно-технического потенциала и истории науки им. Г. М. Доброва, 1996. – 69 с.
32. Захарченко В. Нововведения: мотивация, моделирование, эффективность / В. Захарченко. – Одесса: ОИУМ, 2002. – 278 с.
33. Ваганов А. Высокотехнологичные компании становятся фабриками инноваций [Електронний ресурс] /А. Ваганов // Сумма технологий. – 2003. – Режим доступу до журн. : http://www.sumtech.ru/newtech/archive/fabinn.htm
34. Бойко И. Тезисы о национальной экономической стратегии и инновационной политике [Електронний ресурс] / И. Бойко // Центр региональной и инновационной политики. – 2003. – Режим доступу до журн.: http://www.3i.ru/problems.asp?ob_no=605&cat_ob_no= -->
35. Бунчук М. Национальные инновационные системы: основные понятия и приложения [Електронний ресурс] /М. Бунчук // Аналитический центр по научной и промышленной политике. – 2003. – Режим доступу до журн.: http://www.geocities.com/CollegePark/Lab/5590/nis.htm -->
36. Салтыков Б. Национальная инновационная система: проблема и перспективы [Електронний ресурс] /Б. Салтыков// Школа инновационных менеджеров. – 2004. – Режим доступу до журн.: http://www.shkp.ru/lib/archive/15/12 -->
37. Lundvall B. Innovation as an interactive process: From user-producer interaction to the National Innovation Systems [Електронний ресурс] / B. Lundvall // Pinter Publishers. – 1988. – Режим доступу до статті: http://econwpa.wustl.edu/eps/mhet/papers/0403/0403001.pdf.
38. Freeman C. Japan: A new National Innovation Systems? [Електронний ресурс] /C. Freeman // Pinter Publishers. – 1998. – Режим доступу до статті: http://www.cogr.edu/qa.htm
39. Innovation policy studies: status report of latest results, and forthcoming tasks [Електронний ресурс] // Building an innovative economy in Europe. – 2001. – Режим доступу до статті: http://www.cordis.lu/innovationsmes/src/studies.htm
40. Участие правительств в развитии национальных инновационных систем [Електронний ресурс] // Управление инноваций и коммерциализации разработок Миннауки России – 1999. – Режим доступу до статті: http://www.extech.ru/s_e/innov/public/oper/uchast/meet1.htm -->
41. Nelson R. National system of innovation: a comparative analysis / [Електронний ресурс] / R. Nelson // Oxford University Press. – 1993. – Режим доступу до статті: http://www.w3.org/1999/xhtml
42. Малицький Б. Еволюція поглядів на державну підтримку науки, оптимальну структуру і механізми її фінансування / Б. Малицький // Фундаментальные исследования и современные инновационные процессы: организация, эффективность, интеграция. – К., 2004. – С. 120–129.
43. Кочетов Г. Национальная инновационная способность США: опыт формирования в 1980–2000 гг. / Г. Кочетов // Канада: экономика, политика, культура. – 2001. – № 5. – С. 27–36.
44. Алейникова О. Економічна політика інноваційного розвитку держа¬ви в ринкових умовах: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук. / О. Алейникова. – Д., 2004. – 20 с.
45. Гуськов В. Стратегия инновационного развития: рыночный и ресурсный поход / В. Гуськов // Инновации, №6, 2003. – С. 46–49
46. Nordfors D. Commercialization of Academic Research Results. A Round Table Discussion [Електронний ресурс] / Nordfors D. Sandred J. // VINNOVA Swedish Agency for Innovation Systems. – 2003. – Режим доступу до статті : http://www.vinnova.se/publ/pdf/vfi-03-01.pdf/
47. Лазутін Г. Сучасні тенденції розвитку інноваційної діяль¬ності / Г. Лазутін // Економіка і прогнозування. – 2003. – № 2. – С. 99–113.
48. Summary of Positions Expressed by Euroscience Members with Respect to the Creation of a European Research Council [Електронний ресурс] // Euroscience Working Group on Science Policy. – Режим доступу до сайту: http://www.euroscience.org
49. Макаров В. Контуры экономики знаний / В. Макаров // Экономист. – 2003. – №1. – С. 3–15.
50. Мирский М. Использование систем индикаторов инновационной деятельности в зарубежных странах [Електронний ресурс] / М. Мирский, Л. Барботько // Курьер российской академической науки и высшей школы. – 2005. – №4. – Режим доступу до статті : http://www.webcentre.ru
51. European Innovation Scoreboard 2006 – Strengths and Weaknesses Report [Електронний ресурс] // The Maastricht Economic Research Institute on Innovation and Technology.– 2006. – Режим доступу до статті:
http://www.proinno-europe.eu/inno-metrics.html.
52. National Lisbon programme 2005 – 2008: National Reform Programme of the Czech Republic [Електронний ресурс] // Ministry of Finance of the Czech Republic. – 2005. – Режим доступу до статті: http://www.mfcr.cz/cps/rde/xbcr/mfcr/NPR_EN_102005_pdf.
53. Operational Programme Industry and Enterprise [Електронний ресурс] // Ministry of Industry and Trade of the Czech Republic. – 2006. – Режим доступу до сайту: http://www.mpo.cz/en/business-support/opie/
54. News about the Czech Republic [Електронний ресурс] // CORDIS. – 2006. – Режим доступу до сайту: http://cordis.europa.eu/fetch?
55. Goglio A. Policies to Promote Innovation in the Czech Republic [Електронний ресурс] / A.Goglio // OCED. – 2006. – Режим доступу до сайту.: http://www.oecd.org/eco/working_papers
56. Operational Programme Human Resources Development [Електронний ресурс] // Ministry of Labour and Social Affairs of the Czech Republic. –2005. – Режим доступу до сайту: http://www.esfcr.cz/clanek.php?lg=1&id=414
57. Investment incentives [Електронний ресурс] // Ministry of Industry and Trade of the Czech Republic. – 2005. – Режим доступу до сайту: http://www.mpo.cz/en/business-support/investment-support/
58. National Innovation Policy for the Period 2005–2010 [Електронний ресурс] // Research and Development Council. – 2005. – Режим доступу до сайту: http://www.vyzkum.cz/FrontClanek.aspx?idsekce=14438
59. Operational Programme Enterprise and Innovation 2007– 2013 [Електронний ресурс] // Ministry of Industry and Trade of Czech Republic. – 2006. – Режим доступу до статті.: http://www.mpo.cz/en/business-support/opei
60. Operational Programme Research and Development for Innovation 2007 –2013. [Електронний ресурс] // Ministry of Education, Youth and Sports of Czech Republic – 2007. – Режим доступу до статті.: http://www.msmt.cz/eu/op-vyzkum-a-vyvoj-pro-inovace-verzez
61. Operational Programme Education for Competitiveness 2007– 2013 [Електронний ресурс] // Ministry of Education Youth and Sports of Czech Republic. – 2007. –Режим доступу до статті.: http://www.msmt.cz/eu/opvzdelavaniprokonkurenceschopnost
62. Final Report of the Barriers to the Growth of Competitiveness of the Czech Republic [Електронний ресурс] // Ministry for the Regional Development of Czech Republic – 2006. – Режим доступу до стайту: http://www.strukturalnifondy.cz/evaluace/bariery-rustu-konkurenceschopnosti
63. Kucera Z. Annual Innovation Policy Trends and Appraisal Report Czech Republic 2006 [Електронний ресурс] / Z. Kucera, K. Kadlecikova // the Trend Chart on Innovation in Europe. – 2006. – Режим доступу до статті: http://trendchart.cordis.lu/scoreboards/scoreboard2006/index.cfm
64. Analysis of the Existing State of Research and Development in the Czech Republic and a Comparison with the Situation Abroad 2005 [Електронний ресурс] // Office of the Government of Czech Republic. – 2005. – Режим доступу до статті: http://www.vyzkum.cz/FrontClanek.aspx
65. Operational Programme Industry and Enterprise [Електронний ресурс] // Ministry of Industry and Trade of the Czech Republic. – 2005. – Режим доступу до статті.: http://www.mpo.cz/en/business-support/opie
66. European Innovation Scoreboard 2007. Comparative Analysis of Innovation Performance [Електронний ресурс] // PRO INNO Europe paper. – 2008. – №6. – pp. 52. – Режим доступу до статті: http://www.europa.eu.
67. Vitaskova A. The Analysis of the Innovation Potential of the Czech Higher Education: an Application of Porter’s Model of Competitive Advantage / A. Vitaskova J. Jukl // Journal of Marketing Management. – 2006. – № 6. – pp. 1–13.
68. M. Quinn. INNO–Policy TrendСart – Policy Trends and Appraisal Report Poland [Електронний ресурс] / M. Quinn. // The European commission’s enterprise and industry directorate–general, innovation policy development unit. – 2007. – Режим доступу до сайту: http://www.proinnoeurope.eu/index.cfm?fuseaction=page.display&topicID
69. Poland economy – overview [Електронний ресурс] // CIA World Factbook. – 2005. – Режим доступу до сайту: http://www.indexmundi.com/poland/economy_overview.html -->
70. Yearbook of the Polish economy – 2006 edition [Електронний ресурс] // Warsaw Voice. – 2006. – №2. – рр. 45. – Режим доступу до сайту: http://www.warsawvoice.pl/view/8475/! -->
71. Operational Programme Human Resources Development 2004–2006 [Електронний ресурс]// INNO–Policy TrendChart. – 2006. – Режим доступу до статті: http://www.klastryefs.pl/
72. Support to Networks of Intermediary Organizations Providing Innovation Services at National Level [Електронний ресурс]// Polish Agency for Enterprise Development. – 2006. – Режим доступу до стайту: http://www.parp.gov.pl.
73. Annual Innovation Policy Trends and Appraisal Report 2006. [Електронний ресурс] // European Trend Chart on Innovation. – 2006. – Режим доступу до статті: http://www.cordis.lu/trendchart.
74. Sectoral Operational Programme Complement [Електронний ресурс ] // Polish Foundation for Innovations, Restructuring and Entrepreneurship. – 2004. – Режим доступу до сайту: http://www.innowacje.org.pl/.
75. Openness of the Process of Designing Innovation Policy [Електронний ресурс ] // Polish General Council of State R&D Institutes. – 2004. – Режим доступу до сайту: http://www.imn.gliwice.pl/rgjbr/startrgjbr.asp?id=1.
76. Sectoral Operational Programme Increasing the Competitiveness of Companies 2004–2006 [Електронний ресурс] // Ministry of Economic Affairs – 2004. – рр. 46. – Режим доступу до сайту: http://www.mg.gov.pl/.
77. Operational Programme Human Capital 2007–2013 [Електронний ресурс] // Polish Ministry of Regional Development. – 2007. – pp. 56. – Режим доступу до сайту: http://www.mrr.gov.pl.
78. Act on Principles of Financing Science 2007 [Електронний ресурс] // Portal innowacji. – 2007. – Режим доступу до сайту: http://www.pan.pl/nuke/modules.php?name=placowki.
79. Тезисы о национальной экономической стратегии и инновационной политике [Електронний ресурс] // Инновации, инвестиции, индустрия. – 2004. – №4. – Режим доступу до статті: http://www.3i.ru/problems
80. Hungary country page 2006 [Електронний ресурс] // TrendChart Innovation Policy In Europe. – 2006. – Режим доступу до сайту: http://trendchart.cordis.lu/tcdisclaimer.cfm"target="blank
81. Slovakia country page 2006 [Електронний ресурс] // TrendChart Innovation Policy In Europe. – 2006. – Режим доступу до сайту: http://trendchart.cordis.lu/tcdisclaimer.cfm
82. Country data sheets for all of the countries covered in the 2007 EIS [Електронний ресурс] // The INNO Metrics. – 2007. – Режим доступу до сайту: http://www.proinno-europe.eu/metrics
83. Report on the Audit of the Utilisation of Public R&D Expenditures [Електронний ресурс] // Hungarian State Audit Office. – 2005. – Режим доступу до сайту: http://www.asz.hu
84. Economic Competitiveness Operational Programme 2004–2006 [Електронний ресурс] // Hungarian Ministry of Economy and Transport. – 2003. – Режим доступу до сайту: http://www.gkm.gov.hu
85. Annual Innovation Policy Trends and Appraisal Report Slovakia 2006 [Електронний ресурс] // The Trend Chart on Innovation in Europe. – 2005. – Режим доступу до сайту: http://trendchart.cordis.lu/tc_article
86. Rules for State Assistance to Individual Investment Projects in Slovak [Електронний ресурс] // Slovak Ministry of Finance. – 2005. – Режим доступу до сайту: http//www.finance.gov.sk/Documents/1_Adresar_redaktorov/Webmaster/PK/91.htm
87. Strategy of Competitiveness Development in Slovakia up to 2010 – Action Plan [Електронний ресурс] // Slovak Government Council for Science and Technology. – 2006. – Режим доступу до сайту.: http//www.rokovania.sk/appl/material.nsf/0/78E1018474DCCB25C12578003E2E62?
88. Innovation Capacity of Small and Medium-sized Enterprises in Slovak // [Електронний ресурс] // NADSME. – 2005. – рр. 50. – Режим доступу до сайту: http://www.nadsme.sk/sk/docs/inovacna_kapacita_msp_2004.pdf
89. Про пріоритети науково–технічного та інноваційного розвитку і шляхи їх реалізації / [Горбатюк Л., Грига О., Сазонова Л., Попадинець В., Попадинець Ю.] // Наука та інновації. – 2005. – №1. – С. 25–33.
90. Государственное стимулирование инно¬вационной деятельности / Материалы V международ. науч.-практ. конф. – К.: УкрИНТЄИ, 2006. – С. 257–259.
91. Омелянович Л. Інноваційний розвиток України: становлення і розвиток / Л. Омелянович // Прометей. – 2003. – №2(11). – С. 181–187.
92. Гаман М. Державне управління інноваційною діяльністю в Україні: автореф. дис. … д-ра наук з держ. упр. / М. Гаман. – К., 2005. – 32 с.
93. Дергачова В. Інвестиційна складова стабілізації мікроекономічних процесів в умовах трансформації економіки / В. Дергачова // Вісник технологічного університету поділля. – 2003. –№ 2 – С. 103–106.
94. Локтєв. В. Деякі пропозиції щодо реформування науки в Україні / В. Локтєв. // Наука та наукознавство. – 2005. – №1. – С. 42–50.
95. Малицький Б. Перспективні напрями науково–технологічного та інноваційного розвитку України (Результати першого етапу прогнозно–аналітичного дослідження в рамках Державної програми прогнозування науково–технологічного та інноваційного розвитку на 2004–2006 роки). / Б. Малицький, О. Попович, В.Соловйов. – К.: Фенікс, 2006. – 208 с.
96. Діяльність технологічних парків в Україні [Електронний ресурс] // Міністерство освіти і науки України. – 2007. Режим доступу до сайту: http://www.mon.gov.ua/science/innovation/topic/d_tprk/dst.doc.
97. Самойлик К. Формування національної інноваційної системи потребує державної уваги [Електронний ресурс] / К. Самойлик // Голос України. – 2007. –№ 1108. – Режим доступу до статті: http://c.rating.km.ua/cgi-bin/c.cgi?3
98. Зябрева Н. Особенности украинского венчура / Н. Зябрева // Компаньон. – 2004. – № 41. – С. 32–35.
99. Винокуров В. Основные термины и определения в сфере инноваций [Електронний ресурс] / В. Винокуров // Отраслевой портал Логистика. – 2007. – Режим доступу до сайту : http://www.logistics.ru/9/4/i20_27377p2.htm -->
100. Покришка Д. Технологічна конкурентоспроможність економіки України на світовому ринку [Електронний ресурс] / Д. Покришка // Економічна політика. – 2006. – №8. – Режим доступу до сайту: http://www.niisp.gov.ua/vydanna/panorama/issue.php?s=epolissue=2006_2 -->
101. Лобунець Л. Аналіз публікацій з відображення діяльності наукових установ НАН України в енергетичній галузі. / Л. Лобунець // Проблеми науки. – 2005. – №4. – С. 17–19.
102. Драган І. Інноваційна діяльність як фактор прискореного розвитку промисловості / І. Драган // Економіка та держава. – 2006. – №3. – С. 34–36.
103. Семиноженко В. Україна: Шлях до постіндустріальної цивілізації. / В. Семиноженко – Харків: Константа, 2005. – 360 с.
104. Коваленко Р. Інноваційні засади моделювання української економічної перспективи [Електронний ресурс] / Р. Коваленко // Наукове товариство ім. Т. Шевченка. – 2007. – Режим доступу до сайту: http://www.patent.km.ua/ukr
105. Гаврилова В. Організаційні форми інвестиційного забезпечення ін¬новаційної діяльності і промисловості: автореф. дис. ... на здобуття ступеню канд. екон. наук. / В. Гаврилова – Донецьк, 2005. – 20 с.
106. Економіка України – 2004: спільне бачення провідних експертів [Електронний ресурс] // Інформаційний бюлетень міжнародного центру перспективних досліджень. – 2004. – Режим доступу до сайту: http://www.nl_ukr_20040301_0221
107. Крючкова І. Структурні чинники розвитку економіки України / І. Крючкова – К.: Наукова думка, 2004. – 228 с.
108. Макагон Ю. Инновационные процессы и конкуренция на мировых рынках [Електронний ресурс] / Ю. Макагон // Национальный институт стратегических исследований. – 2007. – Режим доступу до сайту: http://inconconference.org.ua/download/files/Makogon_Yuriy.pdf
109. Копилов В. Звіт Міністерства фінансів України про базове відстеження результативності постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2006 р. №1643 «Про затвердження Порядку зарахування сум податку на прибуток підприємств на спеціальні рахунки технологічного парку, його учасників та спільних підприємств, використання зазначених коштів і здійснення контролю за їх витрачанням». [Електронний ресурс]/ В. Кропилов // Департамент податкової митної політики. – 2007. – Режим доступу до статті: http://www.minfin.gov.ua/
110. Інституційні основи інноваційного розвитку економіки: навчальний посібник / [Аблов А., Будкін В., Гальперіна Л. та ін.]; за заг. ред. В.Новицького – К. : КНТ, 2008. – 360 с.
111. Світлічина В. Технопарки в Україні: крок у майбутнє чи летаргічний сон інноваційної політики? [Електронний ресурс] / В. Світлічина // Україна молода. – 2005. – №242. – Режим доступу до журн.: http://www.umoloda.kiev.ua/number/582/115/21098/ -->
112. Туташинський В. Технологічні парки в Україні: результати роботи та проблеми діяльності [Електронний ресурс] / В. Туташинський // Наука та інновації. – 2005. – №2. – Режим доступу до статті: http://www.nas.gov.ua/scinn/arhiv/02/Tutash.pdf
113. Геєць В. Спеціальні економічні зони: «чорні діри» чи точки економічного зростання? [Електронний ресурс] / В. Геєць, В. Семиноженко // Дзеркало тижня. – 2006. – № 44 (623). – Режим доступу до журн.: http://www.me.gov.ua/
114. Розвиток бізнес–інкубаторів в Україні. [Електронний ресурс] // Програма РБІ в Україні. – 2007. – Режим доступу до сайту: http://www.wtec.org/loyola/bid/bidukr-ukr.html
115. Ціхан Т. Інноваційна інфраструктура: досвід створення бізнес–інкубаторів / Т.Ціхан./ [Електронний ресурс] // Україна: реєстрація Товарних Знаків, Винаходів, Патентів, Авторських прав. – 2004. – Режим доступу до сайту: http://patent.km.ua/ukr/articles/group5/i404 -->
116. Кабінет Міністрів України; Розпорядження, Концепція вiд 06.06.2007 № 381-р. [Електронний ресурс]. // Управління комп’ютеризованих систем Апарату Верховної Ради України. – 2007. – Режим доступу до сайту: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=381-2007 -->
117. Матеріали до вступної промови Голови Держінвестицій В.А. Івченка на першому засіданні Громадської ради [Електронний ресурс] // ДАУІІ. – 2007р. – Режим доступу до сайту: http://www.in.gov.ua/index.php?lang=ua&get=141&id=722&page=2 -->
118. Слюсаренко О. Інноваційна активність в України: стан і проблеми розвитку [Електронний ресурс] /О. Слюсачерно // ХайВей. – 2007. – Режим доступу до статті: http://h.ua/story/53706/ -->
119. Міністерством промислової політики України розроблено проект Концепції розвитку промислового комплексу України на період до 2017 року [Електронний ресурс] // Міністерство промислової політики України. – 2007 р. – Режим доступу до сайту: http://industry.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=1 -->
120. Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Статистичний збірник. – К.: Держкомстат України, 2006. – 350 с.
121. Рожен О. Бюджетні новації: приціл на інновації? Вчені та чиновники сперечаються про те, наскільки наповнені реальним змістом інвестиційно-інноваційні декларації уряду / О. Рожен, Ю. Сколотяний, Н. Яценко // Дзеркало тижня. – 2006. – № 7.– С. 13.
122. Корсунський С. Виріб № 2 інноваційний по суті, пане Пинзенику / C. Корсунський // Дзеркало тижня. – 2006. – 1–7.04. – С. 14.
123. Торянік С. Особливості експертизи на відповідність умовам патентоздатності запатентованих винаходів та корисних моделей. [Електронний ресурс] / С. Торянік // Міжнародний науковий комітет. – 2007. – Режим доступу до журн.: http://:www.abk.org.ua/index.php?SHOWALL_1=1&PAGEN_2=1&print.
124. Жданенко К. Особливості патентування об'єктів, які відносяться до методів комерційної діяльності. Досвід зарубіжних країн та Укрпатенту [Електронний ресурс] / К. Жданенко // Міжнародний науковий комітет. –2007. – Режим доступу до журн.: http://:www.abk.org.ua/index.php?SHOWALL_1=1&PAGEN_2=1&print.
125. Проблеми становлення інноваційної політики і Україні / [Макаренко І., Трофимчук О., Кузьменко В., Рогожин О., Соловйов В. Вороночук М.] за наук ред. І. Макаренко. – К.: ТОВ «ПоліграфКонсалтинг», 2004. – 122 с.
126. Національна інноваційна систем України: проблеми і принципи побудови / [Макаренко І., Копка П., Кузьменко В., Рогожин О.] за наук ред. І. Макаренко. – К.: Інститут проблем національної безпеки, 2007. – 520 с.
127. Про затвердження Державної цільової програми розвитку системи інформаційно-аналітичного забезпечення реалізації державної інноваційної політики та моніторингу стану інноваційного розвитку економіки. [Електронний ресурс] // Державне агентство України з інвестицій та інновацій Нормативно–правова база. – 2008. – Режим доступу до журн.: http://www.in.gov.ua/index.php?lang=ua&get=55&law_id=176#d2 -->
128. Грущинська Н.М. Геоекономічні трансформації в Центрально-Східному регіоні Європи в контексті національних пріоритетів України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.05.01 / Н.М. Грущинська; НАН України. Ін-т світ. економіки і міжнар. відносин. — К., 2003. — 18 с.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 150





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.