У підрозділі 3.2. дисертаційної роботи встановлено доцільність запровадження виконання обов’язкового аудиту у процедурі ліквідації, а саме доліквідаційного аудиту фінансової звітності для підтвердження достовірності фінансової звітності, складеної на дату визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури та постліквідаційного для підтвердження передліквідаційного балансу.

Сухолитка Н. В. [278, с. 16] мету аудиту ліквідаційної процедури формулює як висловлення думки про достовірність ліквідаційної звітності та відповідність порядку ведення бухгалтерського обліку вітчизняному законодавству за операціями, які пов’язані із задоволенням вимог кредиторів. Байкина С. Г. [9] зазначає, що аудитором

підтверджується достовірність даних ліквідаційного балансу та відповідність законодавству порядку оформлення та відображення здійснюваних операцій, пов’язаних з його формуванням.

Враховуючи наведені визначення та спираючись на визначення поняття

«аудит», надане у Законі №3125-XII, мету доліквідаційного аудиту фінансової звітності можемо сформулювати як висловлення незалежної думки аудитора про достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, П(С)БО або іншим правилам (внутрішнім положенням підприємства-банкрута) показників фінансової звітності, сформованих на дату визнання боржника банкрутом і відкриття процедури ліквідації.

У випадку відкриття процедури ліквідації за результатами процедури досудової санації, процедури розпорядження майном, якій передувала досудова санація, чи процедури санації, у процесі доліквідаційного аудиту необхідно врахувати наслідки проведених заходів фінансового оздоровлення, отже, у такому випадку доліквідаційний аудит матиме ознаки постсанаційного аудиту, характеристика якого наведена у підрозділі 3.3 дисертаційної роботи. Тому далі розглянемо випадок відкриття процедури ліквідації при спрощеному порядку провадження у справі при банкрутстві, тобто коли ліквідація є першою процедурою, що застосовується до боржника, та будемо вважати що досудова санація також не проводилась.

Окрім традиційних аудиторських процедур, що здійснюються в процесі аудиту фінансової звітності, під час доліквідаційного аудиту доцільно здійснити процедуру аналізу формування кредиторської заборгованості та процедури аналізу наявності (відсутності) ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства.

Проведення аналізу формування кредиторської заборгованості має практичне значення, оскільки насть можливість встановити реальний розмір вимог кредиторів, які необхідно задовольнити в процедурі ліквідації, у порівнянні з обліковими даними підприємства-банкрута.

В свою чергу, аналіз наявності (відсутності) ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, методика якого,