Формування ціннісно-раціонального споживання як засіб вирішення імперативу виживання і розвитку людського суспільства

Формування ціннісно-раціонального споживання як засіб вирішення імперативу виживання і розвитку людського суспільства Особисте споживання в умовах глобалізації все більше перестає визначатися чисто ринковою доцільністю і раціональністю, а на ухвалення економічних рішень все більше впливають соціальні і гуманітарні чинники. Все це говорить про те, що споживання ґрунтовніше, ніж видається при поверхневому розгляді. Воно модифікує суть усього живого на землі, саму людську природу. Внаслідок цього виникає ряд загроз. Перша загроза – загроза виживанню людини. Споживання має небезпечний характер, оскільки завдає колосальні збитки навколишньому середовищу. Екологічний баланс зруйнований і відбуваються необоротні процеси. Суперечності між наростаючими потребами суспільства і порівняно обмеженими можливостями біосфери ставлять під загрозу саме майбутнє існування людини. «Подальший розвиток вимагає вже загальної планетарної стратегії» [143, с.131]. Тому проблеми безпечного розвитку вийшли на авансцену наукового пошуку, та, зокрема, питання знаходження такої моделі споживання, яка б відповідала безконфліктному розвитку людини і природи. Друга загроза – це загроза втрати своєї людської сутності, оскільки людина залежно від того, що вона споживає, або зберігає свою суть, або змінює її, оточуючи себе штучною природою, а, отже, змінює і свою власну природу. Економічний розвиток багато в чому визначається моделлю споживання. Вирішення накопичених проблем, суперечностей у сфері особистого споживання, а також формування його безпечного характеру вимагає його кардинальних змін. У сучасному світі система особистого споживання знаходиться в суперечливому стані. З одного боку, вона знаходиться під впливом пріоритетів суспільства споживання, яке охоплює все більшу частку споживачів світового співтовариства. Суспільство споживання диктує свої закони: наповнюваність ринку відповідними споживчими товарами, стимулювання різноманітності і індивідуалізації споживання. З іншого боку, в протиріччя цьому, формуються нові цінності, установки, наукова раціональність, що відображають нову теорію походження Всесвіту, що виникла у результаті великого вибуху. Відповідно до неї має місце єдине походження людини і природи. Саме це диктує принципи толерантної взаємодії людини і природи, недозволеність надмірного перетворення природи для задоволення потреб людей. На підставі цих положень визначається відповідальність людини за збереження єдиного, взаємопов'язаного світу людини і природи, нові принципи організації особистого споживання. Розглянемо докладніше модель особистого споживання, яка повинна прийти на зміну моделі споживання, що склалася в даний час. Отже, споживання було, є і буде однією з важливих складових життя на Землі, але організація споживання не лише біологічний, а все більше соціальний процес. Споживання не лише захисна реакція людини на відповідні загрози природного середовища, спосіб адаптації людини до нього. Вже в первісному суспільстві виникли соціальні стосунки споживання, сталася диференціація особистого споживання у залежності як від потреб, так і від соціальних факторів, що впливають на цей процес. Сьогодні особливо актуальне розумне відношення до споживання, оскільки ресурси, що направляються людиною на споживання, обмежені. Необхідно не споживати розкішно, нераціонально, надлишково, а споживати так, щоб існування людства продовжувалося гармонійно і збалансовано.