формуванні крос-культурних цінностей дітей молодшого шкільного віку в експериментальних класах ефективності довели інтерактивні методики з урахуванням вікових особливостей, що обумовило використання людиноцентричного та культурологічного підходів в експериментально-дослідній діяльності.

В експериментальній роботі ми опиралися на людиноцентричний та культурологічний підходи, розроблені В.Шепелем, В.Максаковський, В. Щеньов.

Дослідження підтвердило, що людиноцентричний підхід сприяє формуванню моральної поведінки людини, ціннісного ставлення до себе, оточуючих, природи, а також до культурних надбань свого та іншого народу та людства загалом. Об’єктом людиноцентричного підходу є світ особистості, сфера її життєдіяльності, взаємодія з оточуючим світом. Підґрунтям людиноцентричного підходу покладено такі концептуальні положення: визнання людини найвищою цінністю; пріоритет гуманістичного виховання; засвоєння духовних та культурних надбань людства, у контексті формування крос-культурних цінностей, духовних та культурних надбань свого та інших народів; впровадження суб’єкт-суб’єктних взаємин педагога з батьками, з учнями в процесі навчально-виховної діяльності; адаптація у соціумі ( позитивна мотивація до навчально-виховної діяльності, формування механізмів саморегуляції); формування впевненості у собі та власних силах на основі знання та осмислення оточуючого світу, процесу спілкування, самовизначення, самоствердження, самореалізації тощо [268, с. 97; 101, с. 34-35].

Використаний нами у роботі культурологічний підхід сприяв підвищенню культурного рівня учнів, формуванню у них культуровідповідності та вміння використовувати у житті культурний досвід свого та іншого народу, вияву моральності у міжкультурних відносинах, вміння аналізувати та систематизувати культурні явища, засвоювати та відтворювати культурні цінності, а також здійснювати пошук шляхів власного саморозвитку та самовдосконалення через усвідомлення культурної ідентичності своєї та іншої культури [101, c. 35-36].

Культурологічний підхід у вихованні молодших школярів забезпечував пізнання та оволодіння надбаннями та традиціями як своєї, так і іншої культури задля перенесення позитивного досвіду у власну життєву практику, взаємодію з представниками інших культур.

Оскільки формування крос-культурних цінностей потребує постійного контакту, взаємодії та взаємообміну досвідом, вважаємо, що найбільш