Діагностика вихованості альтруїзму у старшокласників

     

      Важливим у контексті дослідження є з’ясування суті педагогічного діагностування. Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить, що педагогічна діагностика (з грец. “здатність розпізнавати”) – це процес постановки “діагнозу”, тобто встановлення рівня розвитку суб’єкта діагностики; це визначення характеру та обсягу здібностей учнів, труднощів, яких вони зазнають у навчанні, відхилень у поведінці [119; 196].

      Педагогічна діагностика дає змогу виявити не лише рівень соціальної активності окремих груп класу, характер їхньої спрямованості та динаміку, а й причини такого стану [114, c. 33–40]. Суттєвими для висвітлення вказаної проблеми вважаємо наукові викладки І. Підласого, котрий це поняття розуміє як контроль, перевірку й нагромадження статистичних даних, їхній аналіз, виявлення динаміки, тенденцій і прогнозування подальшого розвитку подій. Педагогічним діагнозом він визначає наочне відображення комплексного впливу педагогічних чинників, яке дає змогу вчителю отримати достовірну й оперативну інформацію про взаємодію різних причин і з’ясувати, котрі з них у даний момент небезпечні, де є спад характеристик ефективності [200]. Актуальним вважаємо підхід К. Інгекампа, який виокремлює в діагностичній діяльності такі напрямки: а) порівняння; б) аналіз; в) прогнозування; г) інтерпретацію; д) доведення до відома учнів результатів діагностування; е) контроль за впливом на школярів різних діагностичних методів [99].

      Важливим елементом для дослідження є комплексний аналіз розвитку особистості школяра у вигляді психолого-педагогічної діагностики. У педагогіці й психології термін “діагностика особистості школяра” розуміють як виявлення індивідуальних особливостей рівнів вихованості кожної дитини та загального її розвитку. При цьому вивчають: спрямованість особистості (потреби, інтереси, переконання, ціннісні орієнтації, мотиви, установки, систему ставлення); пізнавальну і навчальну культуру; культуру поведінки і спілкування; умови сімейного виховання; характерологічні особливості [192].

      Вся работа доступна по Ссылке