Організація аналітичних процедур для цілей планування аудиту

     

      Одним з ключових понять в аудиті поряд з такими поняттями як суттєвість та аудиторської ризик є поняття помилки (викривлення бухгалтерської інформації), тобто аудит покликаний забезпечити розумну впевненість в тому, що розглянута в цілому бухгалтерська звітність не містить суттєвих викривлень. Аналітичні процедури по суті проводяться з метою отримання аудиторських доказів, чи є суттєві викривлення в бухгалтерській звітності. Достовірність бухгалтерської звітності в свою чергу залежить від наявності або відсутності в ній суттєвих помилок (викривлень). Порушення діючих стандартів організації та ведення бухгалтерського обліку, як правило, проявляються у вигляді помилок в обліку і звітності. Разом з тим, у ряді випадків у бухгалтерському обліку помилки можуть не призводити до безпосереднього викривлення бухгалтерської звітності [304, 305].

      Згідно МСА 450 «Оцінка викривлень, ідентифікованих під час аудиту», викривлення визначаються як розбіжність між сумою, класифікацією, поданням або розкриттям статті у фінансовому звіті та сумою, класифікацією, поданням або розкриттям інформації, які є обов’язковими для цієї статті відповідно до застосовної концептуальної основи фінансової звітності. Викривлення можуть виникати внаслідок помилки або шахрайства.

      Якщо аудитор висловлює думку, чи фінансова звітність подана достовірно, в усіх суттєвих аспектах, і відображає достовірно та справедливо інформацію, викривлення також включають коригування сум, класифікацій, подання або розкриття інформації, які, за судженням аудитора, є необхідними для того, щоб фінансова звітність була подана достовірно, в усіх суттєвих аспектах або для того, щоб вона достовірно й справедливо відображала інформацію.

      Вся работа доступна по Ссылке