Глобалізація фінансового капіталу та роль офшорних зон в економічному розвитку країн

     

      Сучасні світові економічні відносини характеризуються надвисоким ступенем та інтенсивністю розвитку процесів глобалізації, тобто розширення, комплексним планом економічної розбудови, поглибленням і прискоренням взаємозв’язків у світовому просторі в усіх аспектах сучасного життя. Зокрема це стосується руху інформації, капіталів, товарів і людей. Цей рух проходить через державні кордони у дедалі швидшому темпі та обсязі, викликаючи посилення взаємної залежності національних економік, взаємопроникнення культур та способів життя. Відображенням цих процесів стало виникнення єдиного інформаційного простору,

     інтернаціоналізація та швидке зростання фінансових ринків, що відбулись у результаті послаблення протекціонізму та різкого зростання торгівлі в цілому. При цьому відбулось і зниження тарифних бар’єрів, транспортних витрат та впровадження комунікаційних технологій внаслідок прискорення передачі потоків інформації та збільшення їх обсягу. Фінансова глобалізація – найскладніший і найрозвиненіший процесу інтернаціоналізації, який є результатом поглиблення фінансових зв’язків країн, лібералізації цін та інвестиційних потоків, створення глобальних транснаціональних фінансових груп і концентрації капіталу в певної групи власників транснаціональних корпорацій [авторське бачення].

      Створення інформаційних систем привело до підвищення здатності фінансового капіталу до швидкого переміщення. В умовах глобалізації економіки зросла потреба у світовій фінансовій реформі. Нормальна світова економіка розвивається циклічно, з тривалістю циклу приблизно 10-12 років. Фінансова криза США показала, що не може бути єдиного фінансового центру, орієнтованого на єдину валюту, тобто може бути уніфікований підхід до світової фінансової реформи, але фінансових центрів в умовах зростаючої глобалізації економіки повинно бути декілька. На даний момент долар є світовою валютою, дана грошова одиниця фактично зіткнулася з проблемою «забезпечення конвертованості». У світовому фінансовому просторі можна виділити такі фінансові центри: Лондон, Швейцарія, Токіо, Гонконг, Китай, Росія. Така ситуація якісно змінила структуру світового фінансового ринку. Серед найважливіших змін можна виділити:

      • виникнення принципово нових, поряд із традиційними, напрямів потоків руху капіталу, насамперед – поява потужних світових фінансових центрів зумовила проблему забезпечення конвертованості валюти;

      • зміну потоків фінансового капіталу, пов'язану із залученням у деякі країни (у тому числі у країни Співдружності незалежних держав (далі − СНД)) величезних сум готівкової іноземної валюти;

      • масовий відплив капіталу через офшорні зони, що позбавило окремі країни можливості отримувати доходи від капіталу. Недотримання офшорними зонами загальновизнаних правил чесної конкуренції робить актуальною необхідність впливу на них для регулювання проблем відпливу капіталу як на рівні урядів, так і на рівні міжнародних фінансових структур. Насамперед, мова йде про впорядкування контролю за діяльністю офшорних зон.

      Вся работа доступна по Ссылке