Можливість розвитку центру міжнародного бізнесу на території України
Міжнародний досвід розвитку відсталих територій, навіть на прикладі одного Європейського регіону, надає великі можливості для його практичного застосування. Україна також має власний досвід розвитку відсталих областей, у тому числі вільноекономічного зонування на своїй території. Незважаючи на невдачі, цей досвід являє собою цінний економічний матеріал для подальшого використання. Тільки комплексний підхід до розвитку регіону може принести позитивні результати. На території України на сьогодні особливої уваги потребує Керченський півострів. Можливим вирішенням соціально-економічних проблем тут може служити створення центру міжнародної ділової та фінансової активності або центру міжнародного бізнесу[159].
Керч є одним із найдавніших міст світу. На її території знаходиться багато пам'ятників історії й архітектури, що належать до різних епох і культур. Місто Керч розташоване на сході Керченського півострова, знаходиться між Кримом і Кавказом. До 1988 р. Керч була поділена на три райони, кожен із яких мав власні органи самоврядування (в тому числі і партійні): Кіровський (нині − Центр), Ленінський (нині − завод Войкова), Орджонікідзевський (нині − Аршинцево). За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року, населення міста становить 157,2 тис. осіб.
Керчі є досить багатим регіоном. У другій половині ХХ століття Керч стала великим суднобудівним і металоливарним центром. Одним із містоутворюючих підприємств у той час був Керченський металургійний завод ім. Войкова. Завод був побудований понад 100 років тому для переробки залізної руди, що видобувається на Камиш-Бурунському залізорудному комбінаті. Зараз завод перейменований у ВАТ «Керченський металургійний комбінат» (у стадії банкрутства), на території якого знаходиться ТОВ «Керченський стрілочний завод». Іншим великим підприємством є суднобудівний завод «Залив», який займається будівництвом військових кораблів і великовантажних танкерів. Також у місті розташовані: завод будматеріалів, склотарний комбінат, ряд підприємств харчової промисловості.
Протягом усієї історії міста важливу роль у його житті грав рибний промисел, і на цей час значна частина населення Керчі зайнята роботою на підприємствах рибного господарства. Після розпаду Радянського Союзу та переходу на ринкову економіку металургійна та суднобудівна галузі прийшли в занепад. Камиш-Бурунський залізорудний комбінат був зупинений і зараз практично не працює. Був зупинений і закритий ряд інших великих підприємств міста. Потужність суднобудівного заводу «Залив» істотно скоротилася. Важливо відзначити, що міжміські та міжнародні перевезення Керчі обслуговують Керченський морський торговий порт, порт «Крим» поромної переправи між Керченської переправою і Таманню, залізничний вокзал, автостанція і невеликий аеропорт. Крім того, в 14 км на північний захід від Керчі є військовий аеродром «Багерово», який на сьогодні не функціонує. Для транспортування через Керченську протоку поїздів та автомобілів на початку 50-х років ХХ ст. була побудована поромна переправа. У другій половині 80-х років ХХ ст. перевезення залізничних складів через протоку було припинено у зв'язку зі старінням залізничних поромів і портового обладнання. Протягом майже 15 років переправа займалася тільки транспортуванням автомобілів, але в 2004 році, після прибуття нових суден і реконструкції портових споруд залізничні перевезення через Керченську протоку поновилися. Зараз автомобільний пором здійснює в день до 8 рейсів. Передбачається, що в майбутньому буде побудований міст через Керченську протоку, який з'єднає Крим і Краснодарський край. Навесні 2010 р. президентами Росії та України були підписані Харківські угоди, відповідно до яких цей міст повинен бути побудований до 2014 р. (угода вимагає ратифікації парламентами обох країн).
Вся работа доступна по Ссылке
