Удосконалення оцінки компонентів рейтингової системи «CAMELS» у банківському нагляді

Органи банківського нагляду проводять оцінку діяльності вітчизняних банків, яка передбачає виконання низки аналітичних процедур, на основі яких здійснюється комплексна оцінка банківської діяльності за рейтинговою системою «CAMELS». При цьому органи банківського нагляду керуються Інструкцією про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків [87], Постановою «Про схвалення Методики розрахунку економічних нормативів регулювання діяльності банків в Україні» [88], Постановою «Про схвалення Методичних вказівок щодо організації, проведення інспекційних перевірок та встановлення рейтингової оцінки банку» [171], Постановою «Про схвалення Методичних вказівок з інспектування банків “Система оцінки ризиків”» [172], Розпорядженням «Про схвалення Методичних рекомендацій щодо порядку здійснення аналізу фінансового стану банку та складання звіту про моніторинг банку – юридичної особи» [173] та іншими нормативними документами, згідно з якими проводять оцінювання:

• достатності капіталу і його адекватності ризикам за банківськими операціями та основними напрямами діяльності банку;
• якості активів і достатності сформованих резервів під активні операції та динаміки відповідних показників;
• організаційних заходів менеджменту банку щодо ризиків, пов’язаних із діяльністю банку, достатності процедур внутрішнього контролю та обізнаності спостережної (наглядової) ради щодо справ банку і шляхів її взаємодії з керівництвом банку;
• якості надходжень та їх структури, достатності надходжень для покриття витрат, нарощення капіталу, формування резервів і виплати дивідендів;
• компетентності управлінського персоналу з питань визначення ліквідності, ефективності стратегії управління фінансовими потоками й політики забезпечення ліквідності та контролю, моніторингу ліквідної позиції банку відповідно до рейтингової системи й системи оцінки ризиків;
• чутливості надходжень коштів і капіталу банківської установи за несприятливих змін у відсоткових ставках за залученими та розміщеними коштами, курсах іноземних валют, цін на товари або цін на акції [87; 88; 171–173].

Окрім цього, органами банківського нагляду здійснюється перевірка достовірності поданої банківською установою звітності та відповідності діяльності банку чинному законодавству, нормативно-правовим актам Національного банку України, умовам наданої ліцензії на виконання банківських операцій.

Важливе місце в аналізі й оцінці діяльності банків займає оцінка ризиків, притаманних діяльності банків, і визначення загального стану банку на підставі єдиних критеріїв, які охоплюють усі сторони його діяльності.

Слід зазначити, що саме з метою утвердження єдиних критеріїв оцінки діяльності банків Національним банком України було прийнято рішення про використання рейтингової системи «CAMELS», яка охоплює значну кількість параметрів діяльності банку, включаючи фінансову, бухгалтерську, статистичну звітність, дані безвиїзного нагляду, результати виїзного інспектування, інформацію про фінансові операції та інші дані.

Рейтингова система «CAMELS» має досить тривалу історію становлення. І зараз банківські фахівці багатьох країн працюють над її вдосконаленням [174, с. 701].

«CAMELS» як рейтингова система оцінки фінансового стану й стабільності банку передбачає визначення за результатами комплексного інспектування його рейтингу в цифровому вираженні, виходячи з попередньо встановлених рейтингових оцінок за чітко визначеними компонентами (достатності капіталу, якості активів, стану менеджменту, надходжень банку, ліквідності та чутливості до ринкового ризику), а також комплексну (загальну) рейтингову оцінку.

Початкова версія цієї рейтингової системи – CAEL – була розроблена в середині 1980-х років і призначалась для дистанційної оцінки діяльності банків за допомогою 19 коефіцієнтів [174, с. 708]. Можна стверджувати, що отримані результати за початковою версією рейтингової системи були менш точними, ніж за нині чинною. Однак процес оцінки здійснювався швидше, частіше і з меншими затратами.

Рейтингова система «CAMELS», що використовується сьогодні, розроблена з урахуванням Основних принципів ефективного банківського нагляду, прийнятих Базельським комітетом і схвалених міжнародною фінансовою спільнотою на щорічних зборах Міжнародного валютного фонду і Світового банку 1997 року.

В основу рейтингової системи «CAMELS» покладена оцінка ризиків діяльності банків за шістьма основними компонентами: достатність капіталу (C), якість активів (A), менеджмент (M), надходження (E), ліквідність (L) і чутливість до ринкового ризику (S). Вона передбачає визначення цифрової рейтингової оцінки за кожною компонентою за п’ятибальною шкалою, де оцінка «1» є найвищою, а оцінка «5» – найнижчою [86, с. 178; 175, с. 191].

Комплексна рейтингова оцінка здійснюється на підставі окремих рейтингових оцінок за вищевказаними компонентами теж за п’ятибальною шкалою. Цілком зрозуміло, що при визначенні рейтингів присутні елементи суб’єктивності. Щоб нівелювати цей вплив, дуже важливо, щоб усі етапи такої оцінки були максимально методично обґрунтованими, спиралися на об’єктивні показники і ретельний аналіз. Визначення комплексної рейтингової оцінки повинно проводитись із ураховуванням максимальної кількості чинників, що характеризують фінансовий стан банку.

Чина рейтингова система аналізу та оцінювання фінансового стану вітчизняних банків «CAMELS» є достатньо ефективною, але не позбавлена недоліків. На нашу думку, її основними недоліками є:

1) суб’єктивність оцінки експертами діяльності банку, яка виражається у відсутності загальноприйнятих стандартів і методик для формування експертних висновків при оцінці обраних критеріїв;

2) недосконалість загальної оцінки та присвоєння рейтингу банку, оскільки при розрахунку інтегрованого показника припускається, що зміни всіх п’яти показників рівнозначні, тобто за визначений рейтинг береться той, що найчастіше трапляється серед шести даних експертом оцінок;

3) часто має місце тісна «співпраця» інспекторів з банком, що призводить до необ’єктивної оцінки ризиків;

4) відсутність аналізу тенденцій змінюваності окремих компонентів у часі та напрямів зміни в аналізовуваному періоді, що може призвести до хибності присвоєння рейтингової оцінки вже в найближчий період після її присвоєння.

Усе це негативно впливає на узагальнювальну рейтингову оцінку за нині чинною системою «CAMELS» й обумовлює необхідність її подальшого вдосконалення за цими напрямами.

На нашу думку, органам банківського нагляду дуже важливо вдосконалити наявну методику визначення комплексної рейтингової оцінки, доповнивши її ваговими коефіцієнтами для компонент рейтингової системи, й затвердити перелік показників та критерії оцінки для окремих компонент.

Більшість аналітиків (Л. Юрчишена [176], В. Цибрій [176], О. Войтенко [177], Н. Карнаух [177], Т.Савченко [178]., С. Пупликов [179], О. Морозевич [179], В.Майда [180], Р. Набок [181], О. Набок [181], О. Заруцька [182; 183] та ін.) цілком закономірно розглядають банківський капітал (С) як найважливішу компоненту рейтингової оцінки, оскільки вона є основним засобом захисту коштів вкладників. Цілком зрозуміло, що банк із значними обсягами капіталу в окремих випадках може понести певні втрати без ризику для вкладів своїх клієнтів. Як показали проведені нами опитування 25 респондентів та анкетування 50 респондентів, ваговий коефіцієнт цього компоненту в рейтинговій оцінці має бути найвищим. Тому, наприклад, якщо оцінки всіх шести компонентів у двох банків будуть рівнозначні, то банки, скажімо, з оцінками (2, 3, 3, 2, 2, 3) і (3, 2, 3, 2, 2, 3) матимуть однаковий рейтинг. Однак фінансове становище цих банків може вагомо різнитись, оскільки перший із них має кращий показник оцінки капіталу.

Сьогодні чинна рейтингова система допускає, що різні банки можуть мати однакову рейтингову оцінку, незважаючи на різне фінансове становище. Ми вважаємо, що цього недоліку можна уникнути, використовуючи для визначення комплексної рейтингової оцінки середню арифметичну, зважену за її окремими компонентами. Це забезпечить більш об’єктивну оцінку фінансового стану банків і банківських установ. Зокрема, як показали наші розрахунки, комплексні рейтингові оцінки для банків, які ми розглянули вище, становитимуть: першої банківської установи – 2,55, а другої – 2,38.

На нашу думку, під час аналізу достатності капіталу банку і визначення його рейтингової оцінки органам банківського нагляду доцільно проводити таку оцінку за показниками, які можна без проблем визначити на основі наявної звітності (табл.3.5). І це дуже важливо, оскільки реальний капітал банку характеризує фінансову стійкість як окремого банку, так і банківської системи загалом. Від рівня його сформованості значною мірою залежить масштабність здійснюваних банками операції і надання банківських послуг.

Вся работа доступна по <a href=

" http://mydisser.com/ru/catalog/view/16994.html  " target="_blank">Ссылке</a>

</p>