Аналіз динаміки та структурних характеристик трудової міграції в Україні

Першою фазою формування механізмів регулювання міжнародної трудової міграції є фаза моніторингу. Зважаючи на значну активність України у загальносвітових міграційних процесах, необхідно, насамперед, здійснити аналіз динаміки, географічної, гендерної та вікової структури зовнішньої трудової міграції в Україні, а також окреслити її місце у глобальній міграційній системі.

Перші соціологічні дослідження, проведені наприкінці 1990-х років, зафіксували наявність двох основних напрямків української трудової міграції: до Російської Федерації та сусідніх з Україною країн Центрально-Східної Європи. Зокрема, у соціологічному опитуванні, проведеному 1996 р. Центром «Соціальний моніторинг» та Українським НДІ проблем молоді, на питання «Яка з країн, на Вашу думку, є найбільш привабливою для тимчасової зайнятості?», – 26% назвали Німеччину, 25% – Російську Федерацію, 10% – Польщу [185, с. 259].

Регіональні дослідження, проведені в областях з найбільшим еміграційним потенціалом, також загалом підтверджували, цю тенденцію. Наприклад, з усіх трудових мігрантів із Закарпаття у 1997 р. 47,5% займалися трудовою діяльністю в Чеській Республіці, 16,6% – в РФ, 8,5% – в Словаччині та 6% – в Угорщині [46, с. 10].

Згідно даних соціологічного опитування, проведеного Держкомстат України, станом на 2000 р. на частку Російської Федерації, Польщі та Чеської Республіки припало близько 85% чисельності робітників, що мали досвід роботи за кордоном – жителі восьми областей України [44, с. 134]. Окрім географічної та культурної близькості, винятково приваблюючим фактором міграції до згаданих країн для українських трудових мігрантів була відсутність з ними візового режиму. За експертними оцінками, станом на 2001 р. у країнах Східної Європи, що межують з Україною, працювало приблизно 400 тис. українців [179, с. 13]. Водночас, дані Інституту народознавства НАНУ свідчать про масову нелегальну трудову міграцію до Польщі протягом 1995-2003 рр., яка охопила близько 1 млн. осіб. Стосовно Чеської Республіки, то масова трудова міграція українців до цієї країни була також викликана зростанням потреб чеської економіки у іноземній робочій силі, що спостерігалася у цій країні вкінці 90-х рр. і була зумовлена значним відтоком чеських працівників на Захід. Окрім того, рівень заробітної плати трудових мігрантів на той час у цій країні був вищий, ніж у Польщі [64, c. 29].

Проте з часом починаємо спостерігати певні зміни в географічних векторах трудової міграції українців. За даними опитування, проведеного соціологічною фірмою «Социс-Гелап» у січні 1999-го р., спостерігаємо суттєве зменшення привабливості ринку праці Російської Федерації, зокрема бажання працевлаштуватися у цій країні задекларували лише 14% опитаних [82, с. 12]. Певною мірою це було зумовлене російською економічною кризою 1998 р. і різкою девальвацією рубля. Натомість Шенгенський візовий бар’єр на практиці не став перепоною для просування українців на ринки праці країн ЄС. Особливо привабливими для українських трудових мігрантів початку 2000-х рр. виявилися країни Південної Європи, насамперед – Греція, Італія, Іспанія та Португалія [82, с. 12-13.].

Подібним чином, запровадження візового режиму з Чеською Республікою, Словаччиною, Польщею та Угорщиною хоча й вплинуло на українську трудову міграцію до цих країн, однак не призвело до суттєвого зменшення кількості трудових мігрантів на їх території. Дотично це підтверджують дані декількох соціологічних досліджень. Наприклад, опитування, проведене у 2004 р. О. Малиновською, підтвердило, що значна кількість жителів українського західного прикордоння не вважали, що візи стали на заваді трудовій міграції та загалом виїздам українських громадян за кордон [49, с. 134]. Експертні висновки Інституту народознавства НАНУ свідчать, що зростання частки українських трудових мігрантів у Польщі з 2004 р., зокрема з центральних та східних регіонів України і скорочення частки студентів з 2005 р. у зв’язку з впровадженням обов’язкової платної освіти у польських ВНЗ [64, c. 24].

Вся работа доступна по ссылке  http://mydisser.com/ru/catalog/view/10336.html