У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 


Основні проблеми інституційно-правового регулювання міжнародної трудової міграції в Україні та способи їх розв’язання

В умовах інтенсифікації глобалізаційних процесів та формування світового ринку праці відбувається трансформація підходів до розуміння завдання міжнародної трудової міграції. Підтвердженням цього на міжнародному рівні є заява Генерального секретаря ООН Пан Гі Муна на Глобальному форумі з питань міграції та розвитку в Манілі 2008 р., виголошена у період загострення світової фінансово-економічної кризи: «Міграція може і повинна стати тим інструментом, що допоможе нам вибратися із цієї економічної кризи. Мобільність людських ресурсів робить наші економіки більш ефективними навіть у період стагнації... і допоможе відновити порушену рівновагу, відсутність якої призвела до серйозної економічної нерівності» [69].

Разом з тим, як зауважує О. Малиновська, уряди багатьох держав не здатні скористатися перевагами, які надає міжнародна трудова міграція, оскільки вони, по-перше, не усвідомлюють цих переваг, а по-друге, не мають належних розроблених інструментів [50]. До такої категорії країн можна віднести й Україну, де формування механізмів регулювання міжнародної міграції знаходяться на зародковому етапі.

У підрозділі 1.1 ми окреслили три основні теоретичні механізми регулювання міжнародної трудової міграції, які реалізовуються на різних рівнях та проходять декілька фаз. Метою цього підрозділу є здійснення критичного аналізу державних підходів у сфері інституційно-правового регулювання міжнародної трудової міграції в Україні та представлення шляхів їх подолання на основі (з використанням) попередньо описаних теоретичних механізмів.

Насамперед, виявимо проблеми у сфері нормативно-правового забезпечення регулювання міграційних процесів, зокрема міжнародної трудової міграції, в Україні. Незважаючи на те, що питання концептуального окреслення міграційної політики розглядалося ще з 1990-х років, однак текст Концепції державної міграційної політики був схвалений лише 30.05.2011 р.[116]. Фактично, станом на початок 2012 р. це єдиний документ, що частково окреслює стратегічні напрями державної міграційної політики та механізми її реалізації. Однак, критика експертів засвідчує наявність низки недоліків та недоопрацювань [176].

Для розробки напрямів реалізації зазначеного документу на засіданні з питань регулювання міграційних процесів в Україні за участю Віце-Прем’єр-Міністра України був розроблений проект Плану оперативних дій щодо регулювання міграційних процесів в Україні на 2011-2012 рр. [71]. Окрім інших важливих заходів, у проекті Плану передбачлося розробити Стратегію розвитку державної політики України у сфері трудової міграції на 2011-2015 рр. На жаль, станом на початок 2012 року цей план залишається незатвердженим. У цьому контексті варто згадати про першу і останню Програму регулювання міграційних процесів на 2003-2005 рр. Мета цієї програми полягала у створенні ефективного механізму управління міграційними процесами, виходячи з національних інтересів держави [110]. Серед основних завдань Програми були наступні:

  • завершення формування нормативно-правової бази з питань міграції;
  • визначення концепції створення скоординованого адміністративного механізму державного регулювання міграційних процесів та забезпечення його впровадження і ефективного функціонування;
  • забезпечення захисту прав осіб, яким надано статус біженців чи притулок в Україні;
  • сприяння процесові репатріації в Україну вихідців з України та їхніх нащадків;
  • створення правових і соціально-економічних засад регулювання трудової міграції;
  • розвиток міжнародного співробітництва у сфері міграції [110].

Однак, таке неточне (неконкретне) визначення завдань Програми не дає змоги реально оцінити ефективність їх реалізації. Крім того, передбачені у Програмі заходи в основному стосувалися питань регулювання імміграції: проблем біженців та репатріантів, надання притулку тощо у той час, як питання трудової міграції, окрім передбаченої розробки законопроекту про основні засади державної міграційної політики, було окреслене одним пунктом: у сфері міжнародного співробітництва передбачалося: «... розглянути питання про укладення міжнародних договорів та у разі потреби ініціювати проведення переговорів щодо трудової діяльності та соціального захисту громадян України, які працюють за її межами» [110].

Щодо законопроекту «Про основні засади державної міграційної політики України», то станом на 2012 р. він все ще залишається неприйнятим. Так, проект закону України «Про основні засади державної міграційної політики України» був відхилений Постановою ВРУ від 5.04.2007 № 901-V [105]. Інший проект Закону України Про основні засади державної міграційної політики України (реєстр. № 3158 від 16.09.2008 р.) Комітет ВРУ з прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин у своєму Рішенні від 18.02.2009 р., ухвалив рекомендувати Верховній Раді України прийняти за основу і розробив Проект Постанови ВРУ Про прийняття за основу проекту закону України «Про засади державної міграційної політики України» від 23.02.2009 р. [123].

Нормативно-правове регулювання міжнародної трудової міграції здійснюється на основі не лише національного, але й міжнародного законодавства. На наш погляд, проблему міжнародного нормативно-правового забезпечення у сфері регулювання міграційних процесів, зокрема трудової міграції, слід розглядати у двох аспектах: (1) аналіз існуючої бази міжнародних документів та тих, до яких Україна уже приєдналася (Додаток Д, табл. Д 1); (2) аналіз імплементації міжнародних норм права у внутрішнє законодавство України.

Щодо першого аспекту, то слід зауважити, що Україні слід підписати та ратифікувати ще цілий ряд документів. На наш погляд, сьогодні першочерговим завданням для України має стати ратифікація Міжнародної Конвенції (ООН) про захист прав всіх трудящих-мігрантів і членів їх сімей. Важливо зауважити, що ця конвенція є рамковою, має універсальний характер і, щонайголовніше, її дія поширюється як на врегульованих, так і неврегульованих трудових мігрантів та членів їх сімей [112]. На відміну від усіх інших, ця конвенція передбачає захист усіх прав трудових мігрантів. Крім того, її ратифікація дає опосередковану згоду держави на дотримання конвенцій МОП № 97, 143, 86, 151, 29, 105, на які посилається ця Міжнародна конвенція [112].

Стосовно імплементації міжнародних норм у внутрішнє законодавство, то пріоритетні проблеми регулювання міжнародної трудової міграції в існуючих міжнародних договрах та конвенціях недостатньою мірою імплементовані в українське законодавство. Так, найбільшою перепоною для реалізації усіх прав та свобод трудових мігрантів є невизначеність їхнього правового статусу. Незважаючи на те, що Україна ратифікувала Європейську конвенцію про правовий статус трудящих-мігрантів, де цей статус є чітко регламентований [125], у Рекомендаціях парламентських слухань на тему «Закордонне українство: сучасний стан та перспективи співпраці» [127], а також на слуханнях у Комітеті з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин ВРУ «Сучасний стан та шляхи врегулювання проблем у сфері захисту прав трудових мігрантів – громадян України» наголошувалося на гострій необхідності прийняття такого документа [167], однак, станом на початок 2012 р. не прийнято жодного національного нормативно-правового акту, який чітко та уніфіковано регламентував би статус трудового мігранта.

Питання узгодження фіскальної політики, соціального захисту українських громадян за кордоном та їх пенсійного забезпечення – основні проблеми, які потребують негайного вирішення. Аналіз двосторонніх угод у сфері працевлаштування, соціального та пенсійного забезпечення, що підписані Україною, не охоплюють усіх країн-реципієнтів українських трудових мігрантів та країн-донорів трудових мігрантів до України (табл. 4.1). Найбільш гостро стоїть питання розрахунку розміру пенсійних виплат трудовим мігрантам, оскільки їх робочий стаж розподілений між різними країнами і в сукупності може нараховувати необхідну кількість років для отримання пенсійних виплат в Україні, однак, внески цими особами здійснювалися у пенсійні фонди різних країн та у різних обсягах.

 

Вся работа доступна по ссылке  http://mydisser.com/ru/catalog/view/10336.html    

Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.