Генезис законодавства про відповідальність за посягання на честь та гідність особи

Продовжуючи дослідження питання щодо честі та гідності особи як об’єкта злочину, слід перейти безпосередньо до вивчення генезису законодавства про кримінальну відповідальність за посягання на честь та гідність. Такий підхід, на нашу думку, дасть змогу, по-перше, більш широко розглянути саму сутність кримінально-правової охорони честі та гідності особи і з’ясувати природу та особливості такої охорони, а по-друге, визначити різні підходи до забезпечення кримінально-правової охорони честі та гідності особи в той чи інший історичний період.

Важливим у цьому контексті залишається також дослідження соціальної обумовленості криміналізації у відповідний історичний період тих чи інших діянь, що посягають на честь та гідність особи.

Як зазначає А. В. Савченко, використовуючи знання про історію кримінального законодавства, можна дослідити особливості генезису різноманітних кримінально-правових явищ та інститутів у кожній державі світу, простежити як виникли, розвивалися та удосконалювалися (трансформувалися) норми права, які позитивні та негативні риси були в минулому, від чого потрібно відмовитися, на що слід звернути увагу в майбутньому тощо [168, с. 38–39].

Водночас дослідження генезису законодавства про кримінальну відповідальність за посягання на честь та гідність особи, повинно відбуватися з урахуванням періодизації історії розвитку вітчизняного кримінального законодавства.

У науці кримінального права існують досить різні підходи щодо періодизації історичного розвитку вітчизняного законодавства про кримінальну відповідальність. Одні з них стосуються тільки періодизації історії розвитку кримінального законодавства часів Радянського Союзу, інші охоплюють і період розвитку вітчизняного кримінального законодавства за часів Російської Імперії та козацької держави, треті до історії розвитку кримінального законодавства включають більш ранні періоди (починаючи з часів Київської Русі).

На нашу думку, найбільш повною та логічно виправданою є періодизація історії розвитку вітчизняного кримінального законодавства, запропонована А. В. Савченком, який виділяє такі періоди такого розвитку: 1) кримінальне законодавство Київської Русі та земель, що утворилися після феодальної роздробленості (ІХ ст. – початок ХІІІ ст.); 2) кримінальне законодавство в період існування Галицько-Волинського князівства, Литовсько-Руської держави та протягом перебування України під владою Речі Посполитої (перша половина ХІІІ ст. – перша половина ХVІІ ст.); 3) кримінальне законодавство в період козацької держави та під час перебування України у складі Австро-Угорської й Російської імперій (друга половина ХVІІ ст. – початок ХХ ст.); 4) кримінальне законодавство періоду створення Української незалежної держави (1917–1921 рр.); 5) кримінальне законодавство Української РСР (1921–1991 рр.); 6) кримінальне законодавство незалежної України до ухвалення нового Кримінального кодексу (1991–2001 рр.); 7) сучасне кримінальне законодавство (з 2001 р. донині) [168, с. 42].

Схожої позиції притримуються також О. М. Шармар та В. В. Бабаніна, натомість вони уточнюють деякі з вказаних вище періодів, наголошуючи, що виникнення етапів законодавства про кримінальну відповідальність зумовлювалося соціально-політичними та економічними змінами в розвитку української державності, що призводило до появи джерел кримінального права [231, с. 89].

У зв’язку з усебічністю та повнотою позиції А. В. Савченка, ми приймаємо за основу запропоновану ним періодизацію історії розвитку кримінального законодавства.

Незважаючи на наявність численних наукових досліджень у різних галузях суспільного життя, як зазначає С. Ф. Денисов, Україна сьогодні не має цілісного літопису, який би відображав дійсну й правдиву історію цієї європейської країни, ознак розвитку її державності й правових інституцій [58, c. 12].

Зазначене повною мірою стосується дослідження історико-правового аспекту кримінально-правової охорони честі та гідності особи. Однак кримінально-правове дослідження зазначеного питання вимагає обов’язкового визначення понять честі та гідності особи, їх головних чинників і тих з них, що протягом розвитку суспільства захищалися під загрозою покарання.

Повний і всебічний розгляд цього питання потребує визначення основних етапів у розвитку цих загальнолюдських цінностей та певної періодизації кримінального законодавства України про кримінальну відповідальність, яке регулювало відповідальність за вчинення суспільно небезпечних посягань на честь та гідність особи.

Історія кримінально-правової охорони честі та гідності особи бере свій початок з Київської Русі та дістає свого подальшого розвитку за часів Литовського та Галицько-Волинського князівств, Запорозької Січі, Російської імперії, періоду українського державотворення (1917–1921 рр.), УРСР та, безумовно, у незалежній Україні.

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/138862.html