Быстрый переход к готовым работам
|
Наукові інтерпретації та теоретичні підходи до визначення сутності юридичного тлумаченняУдосконалення чинних і розробка нових правових приписів, інших правових конструкцій неможлива без тлумачення, оскільки в розвиненій системі права більшість новостворених правових норм так чи інакше пов’язані
уже чинними нормативними положеннями. Важливе значення має тлумачення у праві для кодифікації, обліку нормативно-правових актів. Тлумачення є невід’ємною складовою процесу реалізації правових норм судами,
прокуратурою, іншими державними органами, під час вчинення правочинів суб’єктами господарювання, здійснення фізичними особами юридично значимих дій тощо.
процесі тлумачення встановлюються зміст правового припису, його основна мета і соціальна спрямованість, можливі наслідки дії. Для правильного виявлення змісту норми потрібно дослідити текст нормативного акта, офіційні та неофіційні його роз’яснення, інші близькі за змістом норми, наукові роботи тощо.
Незважаючи на те, що сформований за декілька століть науковий доробок щодо досліджуваного питання дозволяє окреслити основні підходи до визначальних складових юридичного тлумачення, вивчення його не припиняється до сьогодні. Стрімкий розвиток суспільства, поява нових видів і типів відносин, глобалізація всіх сфер життя визначили, зокрема нові виклики перед правознавцями. Усі вказані чинники зробили необхідними
42
переосмислення усталених підходів, пристосування до нових умов буття, що цілком притаманно і для вітчизняної правоінтерпретаційної практики.
Саме тому на межі XX та XXI століть активізувався інтерес вітчизняних науковців до питань юридичного тлумачення. Наслідком цього стала поява цілого сонму робіт у вказаній сфері, які ми вважали за потрібне дослідити в хронологічному порядку, що уможливило відслідкувати, як у вітчизняній правовій традиції пострадянського періоду відбувався процес наукової інтерпретації поняття та основних складових юридичного тлумачення.
Так, одна із перших дисертаційних робіт з досліджуваної тематики була захищена Ю.Л. Власовим, а саме: «Проблеми тлумачення норм права». У ній тлумачення норм права визначається як інтелектуально-вольова діяльність суб’єктів, яка має об’єктивний і суб’єктивний характер, спрямована на з’ясування та роз’яснення волі законодавця, матеріалізованої у нормі права, а також результати цієї діяльності. Наукову базу дослідження становили праці радянських та російських учених правознавців, таких як: С.С. Алєксєєв, С.І. Вільнянський, М.М. Вопленко, Н.Л. Гранат, В.В. Лазарєв, Т.Я. Насирова, П.О. Недбайло, А.С. Піголкін, Р.С. Рез, Ю.А. Тихомиров, Ю.Г. Ткаченко, О.Ф. Черданцев, О.С. Шляпочников та ін., а також дореволюційного дослідника права – Є.В. Васьковського, якими були ґрунтовно опрацьовані основні складові теорії юридичного тлумачення.
На особливу увагу заслуговує третій розділ роботи, де висвітлюються питання державної політики і ролі соціальних інтересів у тлумаченні права, наводиться досвід зарубіжних країн у тлумаченні норм права, практичні результати тлумачення норм права. У своїй роботі вчений пропонує закріпити окремі правила і способи тлумачення у законодавстві нашої держави за прикладом інших країн шляхом прийняття окремого «Закону про тлумачення» [88], який містив би основоположні єдині підходи до процесу тлумачення, що і дотепер залишається нереалізованим.
Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/540238.html |
Ссылки: 
Счетчики:
|
