Быстрый переход к готовым работам
|
Об’єкт юридичного тлумачення – підходи до визначення і розумінняТлумачення, як і будь-який інший різновид юридичної практики, – утворення поліструктурне, що включає логіко-філософську, просторову, часову, стохастичну, горизонтальну, вертикальну та інші структури [201, с.356].
роботі за основу буде взята логіко-філософська структура, яка передбачає дослідження насамперед форми і змісту.
Так, у своїй роботі Я.С. Вольфовська наводить перелік основних елементів юридичного тлумачення, а саме: 1) компетентні органи, фізичні і посадові особи, які володіють відповідними знаннями, здібностями, навичками, майстерністю тощо у сфері юридичного тлумачення; 2) об’єкти і предмети, що підлягають з’ясуванню та роз’ясненню; 3) система загальносоціальних, технічних і спеціально-юридичних засобів правової інтерпретації (техніка тлумачення); 4) сукупність прийомів, способів і методів оптимального використання вказаних вище засобів (тактика тлумачення); 5) принципи, плани і прогнози суб’єктів інтерпретаційної діяльності (стратегія тлумачення);
(правороз’яснюючі стадії, режими); 8) показники, що характеризують якість офіційного юридичного тлумачення і його результатів; 9) параметри ефективності правоінтепретаційної діяльності; 10) ресурсозабезпеченість юридичного тлумачення (фінансові, трудові та інші витрати); 11) відповідні види контролю і нагляду за законністю, якістю й ефективністю правороз’яснюючих дій та операцій суб’єктів, ухвал, що виносяться, й актів, їх оформлення тощо [91, с.25-26].
176
наведеного вище можемо побачити складність, багатогранність юридичного тлумачення, його залежність від різних чинників як об’єктивного,
так і суб’єктивного характеру. Разом з тим погоджуємося з думкою О.В. Петришина [362, с.3-6], що визначальними основними складовими є:
– об’єкт тлумачення − правові явища, процеси, які вивчає (досліджує,
пізнає) суб’єкт;
– суб’єкт тлумачення − фізична особа (фізична особа, група осіб, що виступають від імені державної (міжнародної) інституції), яка здійснює інтелектуальну діяльність, пов’язану із встановленням смислового змісту об’єкта тлумачення і його роз’ясненням іншим особам;
– способи тлумачення − інтелектуальні прийоми і методи пізнання смислового змісту об’єкта тлумачення;
– результати (види) тлумачення, що розрізняються за обсягом їх смислового змісту, за суб’єктами права, юридичною силою, способами викладення і закріплення.
Які уявлення є у вітчизняній правовій літературі щодо кожного із вищезазначених компонентів сьогодні?
Вважаємо за потрібне почати розгляд саме з об’єкта тлумачення, оскільки особливості застосування і дія правил юридичного тлумачення обумовлюються саме характеристиками об’єкта тлумачення.
Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/540238.html |
|