У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название Моє життя в мистецтві. Андрій Жолдак
Количество страниц 33
ВУЗ Национальный педагогический университет имени М. П. Драгоманова (НПУ)
Год сдачи 2019
Содержание ЗМІСТ
ВСТУП …………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. ПАРАМЕТРИ СУЧАСНОЇ ТЕАТРАЛЬНОСТІ. АНДРІЙ ЖОЛДАК ………………………………………………………………………….5
1.1. Постмодернізм і українська культура ………………………………5
1.2. Біографія Андрія Жолдака …………………………………………12
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ТВОРЧОСТІ АНДРІЯ ЖОЛДАКА …………...15
2.1. Андрія Жолдака як театральний режисер ………………………….15
2.2. Аналіз вистави режисера А. Жолдака ……………………………...19
ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………..31
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ …………………………………..33























ВСТУП

Актуальність дослідження. Історія театральної культури доводить, що сценічні підмостки є не лише місцем для художньо-естетичних пошуків, а й відправним чинником формування суспільного публічного простору. Поняття «театр», «сцена», «спектакль», «драма» вже давно набули значно ширшого контексту, ніж тільки мистецький. Зважаючи на театр в соціальних контекстах та культурних практиках, його можна вважати репрезентативною моделлю культурних перетворень.
Архітектоніка театрального видовища потребує розглядати будь-яку його складову в контексті динаміки культурного процесу. З огляду на еволюцію європейського театру, найважливішим чинником його трансформації можна вважати мистецтво режисера. Формування режисерського театру на межі ХІХ та ХХ ст. стало важливою складовою підвищення соціальної значущості театральної культури, посилення її ролі в позахудожніх сферах суспільної діяльності. Власне, режисерське мистецтво потребує вивчення і осмислення в якості однієї зі складових динаміки театральної культури, а також її показового вияву відповідно до загальних культурних тенденцій.
В творчості режисера А. Жолдака спостерігається своєрідна образність вистав, розрахованих на новий процес сприйняття та механізм впливу. Вистави А. Жолдака тривають 4–5 годин і є випробуванням для акторів, яких він саджає у клітки, змушує бігати голими по сцені й виставляти напоказ все, що є гарного і поганого в людській природі. На думку Андрія Жолдака, театр жорстокості, театр шоку є театром майбутнього.
Сучасна критика та театрознавча наука відводять режисерові Андрію Жолдаку цілковито особливе місце в сучасному театральному процесі. Про це зокрема свідчать автори такого фундаментального дослідження, як «Нариси з історії театрального мистецтва України ХХ століття», виданого у 2006 р. Інститутом проблем сучасного мистецтва Академії мистецтв України.
Проте імідж «найяскравішої та найскандальнішої мистецької постаті вітчизняного театру» час остаточно скерувати в дослідницькому напрямі. Актуальність дослідження полягає в тому, що режисерський досвід А. Жолдака ще не набув належного висвітлення в усій повноті його мистецького доробку й оцінки досягнень.
Мета курсової роботи – моє життя в мистецтві – Андрій Жолдак.
Для досягнення мети потрібно вирішити такі завдання:
– Дослідити постмодернізм і українська культура;
– Проаналізувати біографія Андрія Жолдака;
– Дослідити творчість Андрія Жолдака як театрального режисера;
– Проаналізувати вистави режисера А. Жолдака.
Об’єкт дослідження – професійна театральна культура України.
Предметом дослідження є художні особливості творчості Андрія Жолдака як система найзагальніших філософських, естетичних, етичних, релігійних поглядів на світ у цілому, на світобудову і своє місце в них.
Методи дослідження. Вибір методологічної бази роботи зумовлений міждисциплінарною спрямованістю її теми, об’єктом і предметом дослідження, ґрунтується на застосуванні комплексу наукових підходів і методів.
У дослідженні використано загальнонаукові (аналіз, систематизація, узагальнення), і спеціальні методи дослідження. Синтетична природа сучасної культурології зумовила його міждисциплінарний дискурс. У межах даної методології співіснують мистецтвознавчий та культурологічний підходи. Зокрема, застосовано методи, які використовуються в театрознавстві, культурній антропології, історії та філософії культури.
Структура та обсяг роботи. Структура роботи зумовлена логікою дослідження. Вона складається з вступу, основної частини, яка містить два розділи, висновків, списку використаних джерел.
Список литературы ВИСНОВКИ

В українському театрі 90-х рр. виникали цілі генерації режисерів-експериментаторів, які опинялися поза традиційним мистецтвом, їхнівистави існували у вигляді одноразових проектів або недовготривалих студій. Мало хто з них зміг протриматися на хвилі довго: О. Ліпцин, А. Крітенко, В. Більченко змушені були покинути Україну і реалізовуватися за кордоном, ажіотажний А. Жолдак також вже тривалий час перебуває поза межами України.
Про Жолдака, звичайно, треба сказати окремо. Митець «тваринної» інтуїції та грандіозного візіонерського обдарування, він, починаючи з перших професійних кроків, не перестає дивувати. Автор новаторської вистави «Момент» за оповіданнями Володимира Винниченка на малій сцені Національного театру ім. Івана Франка і чудернацького хеппенінгу «О-О-И», в середині 90-х він публічно проголосив своє зречення від студійного руху і заявив, що займатиметься комерційним театром. Це викликало у театральному середовищі гаму різноманітних реакцій - осуд, зневагу, кпини, заздрощі. Насправді ж Жолдак проникливо артикулював реальні потреби часу. Адже, по суті, більшість українських театрів на той момент вже були комерційними, оскільки піклувалися не так про художню репутацію, як про те, аби за будь-який спосіб заманити до себе глядачів. Жолдак вчинив для летаргійної української ситуації просто революційно, заснувавши антрепризу і запросивши до неї, справді найпопулярніших акторів - Аду Роговцеву, Богдана Ступку, Богдана Бенюка, а також свою музу, тоді ще нікому не відому, але неймовірно талановиту Вікторію Спесивцеву. Зіграна цим квартетом вистава «Не боюся сірого вовка» за драмою Едварда Олбі «Не боюся Вірджинії Вульф» мала, радше, скандальний, ніж художній успіх. Це був зразок «шикарної», принципово орієнтованої на заможну та респектабельну публіку вистави. Критики дружньо (і частково справедливо) спектакль ганили, але режисер не вгамувався і через рік, все з тією ж рекламною помпою випустив у співпраці з режисером Мирославом Гринішиним фантазію за мотивами «Бравого вояка Швейка» Ярослава Гашека, в якій, окрім іншого, добився дивного симбіозу бурлеску і пронизливої лірики. Виставу цю й досі грає у власній антрепризі, а також на сцені Національного театру ім. Івана Франка дует блискучих виконавців - Богдана Бенюка і Анатолія Хостікоєва, і їхні імпровізації, не порушуючи малюнка ювелірних мізансцен, як і раніше, примушують у захваті завмирати зал, примирюючи абсолютно різні категорії глядачів - від простодушних неофітів до досвідчених інтелектуалів. У «Швейку», як і згодом у «Трьох сестрах» (дію класичної драми режисер вольово посунув на півсторіччя вперед, зробивши чеховських офіцерів співробітниками одного з численних радянських концтаборів у системі ГУЛАГу), Жолдак довів, що найвишуканіша сценічна лексика не викликає відторгнення публіки, якщо допомагає здобути їй сердечний досвід. По суті, «Три сестри» можна назвати ідеальною демократичною національною виставою.
А. Жолдак походить з відомих мистецьких династій: він є праправнуком драматурга І. Карпенко-Карого та Н. Тарковської. Афіші він підписує як Жолдак-Тобілевич ІV, вважаючи себе наступником трьох славетних братів – І. Карпенка-Карого, П. Саксаганського і М. Садовського.
Жолдак – один з найцікавіших європейських режисерів нашого часу, театральний радикал, котрий пропонує власні інтерпретації відомих драматичних творів. Разом з тим він щиро вірить, що мистецтво може змінити життя. Для цього в арсеналі його прийомів парадоксальні та іронічні провокації, створення шокуючих образіз та емоцій, що «зашкалюють». «Глядач вимушений думати, він має мислити, щоб зрозуміти те, що бачить» – так позиціонує свій погляд на театр Жолдак. Він – режисер-авангардист, чиї постановки викликають суперечки, скандали, розбрід думок – від фантастичного захвату до повного неприйняття. Його завжди впізнають за оригінальним стилем. «Мій театр існує для дуже невеликої кількості людей» – визнає режисер.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТРИ

1. Автономова Н.С. Возвращяясь к азам / Н. С. Автономова // Вопросы философии. – 2013. – №3. – С.17–22.
2. Брюховецька Л. Розширюючи межі театрального вислову // Кіно-Театр. - 2016. - № 2. - С. 20.
3. Вайнштейн О. Б. Философские игры постмодернизма / О.Б. Вайнштейн // Апокриф. – 2011. – №2. – С. 23–25.
4. Дышкант В. Шаман, стихии вызывающий. Андрей Жолдак лишил зрителей последней надежды на обретение счастья в любви / В. Дышкант // Киевский телеграф. - 2012. - №9 . – С. 23-29.
5. Єрмакова Н. Проблема «великого стилю» в українському драматичному театрі 90-х років ХХ століття / Н. Єрмакова // Нариси з історії театрального мистецтва України ХХ ст. – 2013. - №1. - С.797-802.
6. Зарівна Т. Портрет актриси на тлі театру / Т. Зарівна // Український театр. - 2016. - № 5. - С.19.
7. Козі М. Театральне мистецтво. Енциклопедія постмодернізму / За ред. Ч. Е. Вінквіста та В. Е. Тейлора. - К., 2003. – 414 c.
8. Корнієнко Н. Ейдетика Кіно-Театру та його «Кармен» (1998): діалог з массовою культурою / Н. Корнієнко // Український театр у переддень третього тисячоліття. - К., 2010. - С. 111–117.
9. Корнієнко Неллі. Український театр у переддень третього тисячоліття. Пошук (Картини світу. Ціннісні орієнтації. Мова. Прогноз.) / Неллі Кор¬нієнко. - К. : Факт, 2010. - 160 с.
10. Липківська Ганна. Літературне першоджерело та сценічний текст: від егоцентризму молодого театру рубежу 1980 - 1990-х років до демокра-тичних цінностей сьогодення / Г. Липківська // Нариси з історії теа-трального мистецтва України ХХ століття. Акад. мистецтв України, Ін-т проблем сучасного мистецтва. - К. : Інтертехнологія, 2016. - 1054 с.
11. Маньковская Н.Б. Париж со змеями: введение в эстетику постмодер¬низма / Н. Б. Маньковская; Ин-т философии Рос. акад. наук. - М., 2010. - 290 с.
12. Мізяк В. Д. Андрій Жолдак: Березільський досвід театрального постмодерну // Культура України : зб. наук. пр. / Харків. держ. акад. культури. Харків, 2012. Вип. 39. С. 181–189.
13. Мізяк В. Д. Проблеми дослідження генези і розвитку української режисури // Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття : матеріали всеукр. наук.-теорет. конф. молодих учених, 26–27 квіт. 2018 р. / Харків. держ. акад. культури. Харків, 2018. С. 183–184
14. Мірошниченко Н. Неоритуальність у театрі постмодернізму / Н. Мірошниченко // Кіно. Театр. – 2009. – №1. – С. 28–30.
15. Песочинский Н. Конструктор застывших мгновений / Н. Песочинский // Петербургский театральный журнал. - 2014. - № 38. - С. 50.
16. Сидоренко В. Візуальне мистецтво від авангардних зрушень до новітніх спрямувань: Розвиток візуального мистецтва України ХХ–ХХІ століть. - К., 2008. - 124 c.
17. Фесенко Л. Втрачена легенда. Франківці відродили «Кармен» / Андрія Жолдака // Хрещатик. - 2012. - №4. – 329 c.
18. Фількевич Г. Музика як компонент образного синтезу вистав українського драматичного театру другої половини ХХ століття / Г. Фількевич // Нариси з історії театрального мистецтва України ХХ ст. - К., 2016. - С. 602.
19. Чепалов О. Сеанс чорної магії з наступним її викриттям / О. І. Чепалов // Кіно-Театр. - 2012. - № 6. - С. 11-12.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 100





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.