---

Ціноутворення в умовах ринкової економіки. Врівноважуюча функція цін

Для того, щоб безпосередньо перейти від понять попиту та пропозиції до визначення ціни, розглянемо ситуацію з цінами пропозиції та попиту, а також виявимо платоспроможність та  рівноважну ціну.

Згідно законові попиту на поведінку покупців впливає ціна пропозиції, за якою виробник пропонує свій товар. Звісно, ціна пропозиції є початковою, і пізніше вона стикається з ціною попиту, тобто саме тією реальною ціною, яку спроможний заплатити покупець за певний товар чи вид послуг. Як правило, золотою серцевиною є так звана ринкова ціна, бо за неї вже згоден купувати покупець та за нею ще згодний продавати виробник (або продавець, тобто безпосередньо той, хто торгує). Отже, простий механізм взаємодії співвідношення попиту та пропозиції виражається в тому, що ціна збільшується, пропозиція збільшується, а попит зменшується.

Якщо зіставити обидва графіки кривої попиту та пропозиції (див. графік 1 та графік 3), точка, за якої вони перетинатимуться і буде рівнем ринкової ціни. А ринкова ціна і є ціною рівноваги, бо це дійсно ідеальна ціна, тому що будь-яка інша точка перетину на графіках означатиме диспропорцію між платоспроможним попитом та відповідною йому товарною пропозицією.

Платоспроможний попит - це лише частина потреб суспільства, оскільки значна частина населення може мати потребу в найнеобхідніших товарах і послугах, але не мати коштів, щоб придбати їх.

Ціна пропозиції - це ринкова ціна, коли попит перевищує пропозицію (або коли існує ринок продавця).

Ціна попиту - це ринкова ціна, коли пропозиція перевищує попит (або коли існує ринок покупця).

На ринковий механізм ціноутворення впливають кількість покупців та продавців на ринку товарів, їх конкуренція. Так, конкуренція між покупцями зумовлює зростання цін, а конкуренція між продавцями - їх зниження. 

Існують певні методи встановлення цін:

·        середні витрати + прибуток;

·        забезпечення беззбитковості та цільового прибутку;

·        встановлення ціни на основі безпосередньої цінності товару;

·        встановлення цін на основі рівнів поточних цін;

·        зняття "сливок"  - ексклюзивний товар.

Якщо ж перейти конкретно до ціни та поняття ціноутворення,  слід зазначити, що купівля-продаж результатів виробництва, через факт визнання за ними суспільної цінності, зумовлює певної сплати за продукт або послугу, і ця оплата, тобто вираження цінності, виражається у ціні товару. Ціна товару і є грошовим еквівалентом, тобто кількістю грошових знаків за одиницю товару. А вже вільний рух товарних цін (тобто їхнє коливання в залежності від об'єктивних та суб'єктивних причин) і є "ринковою економікою".

 

Існують два методи регулювання цін, котрі розподіляють "ринкову" та "адміністративну" економіку. Першому методові притаманна опосередкована дія на ціни, а другому - пряма. Результатом вільної взаємодії попиту та пропозиції є відрегульована система ідеальних цін (ціни рівноваги). Найважливішим питанням у процесі ціноутворення є виникнення певного розміру ціни, і тут виникає головний розподіл, тому що кожен товар має свою ціну та свою вартість. З процесу виробництва товар виходить носієм вартості та споживчої вартості. Отже, вартість товару - це кількісне вираження втіленої в нього суспільної та живої праці. Перша концепція ціноутворення говорить про те, що ціноутворення виникло на базі теорії вартості праці. Першим пояснював таким чином ціноутворення Адам Смітт, і вже пізніше розвинув її К.Маркс.

        Вартість - це втілені у товарі суспільно корисні витрати праці, але не всі, а лише ті, що відповідають середнім для певного періоду умовам, вмінню та інтенсивності праці. Через те, що всі товари є

 

1.  Г.І. Башнянин, П.Ю. Лазур, В.С. Медведєв. Політична економія, К., 2000 рік, стор. 200. Схема "Типи і моделі ринкової економіки" (див. у тексті схема 5).

результатом певної праці, їх можна вважати якісно однорідними та

зіставляти і порівнювати. В економічній теорії таку працю, що втілюється в товар, прийнято називати "абстрактною". А що стосовно ціни, то вона є грошовим вираженням вартості товару.

Така ціна будь-якого товару може відклонятися від його безпосередньої вартості, через випадкові ринкові фактори, або навіть через інфляцію.

Концепція Карла Маркса про абстрактну працю як об'єктивну

субстанцію вартості і складається з того, що товар має свою вартість та ціну. Таким чином К. Маркс розглядає у своїй теорії безпосередньо у вартості об'єктивну основу ціни, тим самим чітко розподіляючи саме вартість та ціну. Та взагалі у економічній науці існує більше теорій стосовно пояснення ціни, і всі вони стверджують та обґрунтовують свої погляди. Широкого набуття мала ще одна теорія, за якою ціна виробництва товару пояснюється грошовими витратами виробника в найліпшому варіанті виконання виробничих ресурсів.

У ринковій економіці ціна виконує три головних функції:

-         надає інформацію, що орієнтує дії покупців та продавців;

-         стимулює найбільш економічний засіб виробництва та найбільш раціональну поведінку попиту;

-         пропускає через себе найголовніше в економічній економіці, тобто розподіл прибутків між її учасниками.

Для виконання даних функцій цінам потрібен вільний рух, та вільним він може бути лише за умови відсутності інфляції та інших важливих факторів, що можуть негативно вплинути на ціну. І хоча система цін дуже складна та багатогранна, всі ціни можна розподілити на три категорії, тобто віднести до одного з трьох видів:

1.     договірні ціни,

2.     державні ціни,

3.     "світові" ціни.

Договірні ціни - це істинно ринкові, вільні ціни, що втілюють свободу підприємців. Вони встановлюються за консенсусом між продавцем та покупцем, тобто кожного разу враховується лише попит та пропозиція на даний товар. Недоліком договірних цін є те, що вони можуть бути значно завищеними, або заниженими, та таким чином встановлять дисбаланс на ринкові та порушуватимуть рівновагу.

Державні ціни -  це такі ціни, які встановлюються на :

·        продукцію підприємств монополістів;

·        базові (для економіки даної держави) ресурси;

·        соціально значимі товари.

Система державних цін складається з двох елементів:

фіксованих цін, що встановлюються урядом, та регульованих цін, які враховують зміни економічної кон'юнктури. Державне регулювання ціни враховує встановлення певного рівня цін, тобто маються на увазі допустимі відхилення ціни від значення фіксованої державної.

"Світові" ціни  найчастіше, зрозуміло,  використовуються у світовій торгівлі. Світові ціни мають великий вплив на внутрішні, саме в якості оптимальних орієнтирів. І не дивлячись на те, що у світовій економіці відображене величезне розмаїття цін на одні і ті ж самі товари, "світовою ціною" вважаються ціни, за якими здійснюються найбільш істотні, тобто найбільші експортно-імпортні угоди (операції). Ці ціни завжди вираховуються у вільно конвертованій валюті.

Світова ціна може відхилятись від основи лише за двох факторів - через умови транспортування певного товару та через об'єм закупівлі (тобто за балансу між оптовою та роздрібною ціною).

Друга концепція ціноутворення - ринкова. Тут йдеться про ціноутворення на основі нетрудових теорій вартості. Засновником її є Альфред Маршал, що головною ідеєю мав перехід від абстрактних конструкцій вартості до закономірності формування та взаємодії ринкових категорій попиту та пропозиції. Тут ціна зменшується, попит збільшується, а пропозиція зменшується. Маршал також підкреслював такі основи:

-         необхідність включення фактору часу до аналізу ціни;

-         важливість взаємозв'язку між витратами виробництва та ціною в залежності від виду аналізу короткострокового або довгострокового періоду;

-         ідею еластичності попиту та пропозиції за ціною. 

Існують дві основних функції ціни:

1.     функція рівняння;

2.     функція регулювання. 

Схема встановлення можливої ціни    

Низька                      Можлива                         Дуже висока   Формування          min    середня   max           Відсутність попиту   прибутку не          пере-  конку-   унікаль- можливе                кри-    ренція   на особ-                                   вання та попит ливість                               с.варт.                товару

У разі вільної ринкової економіки, існують також вільний попит, вільна пропозиція та вільне ціноутворення.

Вільна пропозиція виникає як результат виробничої діяльності багатьох конкуруючих між собою економічно вільних виробників.

Для цього потрібна приватизація та демонополізація основної маси державних підприємств. 

Вільний попит виявляється у якості реальної можливості та прагнення усіх учасників ринкової економіки до високоприбуткової діяльності. Тут враховуються усі джерела матеріальних прибутків населення.

Вільне ціноутворення є головним інструментом ефективного самонастроювання ринкової економіки. І не дивлячись на те, що таке ціноутворення має ряд мінусів, все ж плюси їх значно перебільшують.

Важливим моментом врівноважуючої функції цін є компроміс між попитом та пропозицією, та про це вже було зазначено вище. Отже ціна рівноваги, це та точка, де попит дорівнює пропозиції. А взагалі ціна - це грошове вираження вартості товару. Бідою ринкової економіки є інфляція, та це лише тоді, коли попит попереджує пропозицію. Взагалі рівень цін на товари не залежить від кількості коштів в обороті, та кількість грошей, що знаходяться в обороті, завжди залежать від рівня цін. Ціна сигналізує підприємцеві про те,  що цінність товару в очах покупців зростає, і звісно, збільшується шанс отримати прибуток. Також зазначимо, що ринкова ціна найчастіше є мірою дефіцитності товару.