Загальні засади зобов’язально-правових засобів захисту права власності

Порушене право власності власник не завжди може захистити речово-правовими позовами. Проте це не означає, що порушене право не підлягає захисту взагалі.

Серед цивільне-правових засобів захисту права власності важли­ве місце посідають зобов'язання, що випливають з порушення дого­вору та зобов'язання, що виникають внаслідок заподіяння шкоди.

Законодавець зобов'язує особу, яка порушила договір чи спри­чинила шкоду, відшкодувати шкоду в повному обсязі. Порушені зобов'язання повинні бути виконані у натурі, а тому при вчи­ненні шкоди особа, яка відповідає за вчинену шкоду, зобов'язана відшкодувати її у натурі (тобто надати річ такого самого роду, такої самої якості, виправити недоліки речі тощо), або у разі, коли цього не можливо зробити, повністю відшкодувати збитки.

Особа може укласти цілий ряд цивільно-правових договорів, за якими в її власність (оперативне управління, повне господарське відання) може переходити майно – купівля-продаж, міна, бартер, контрактація, поставка тощо. [9, с. 164]

Так, при невиконанні продавцем свого обов'язку надати якісну річ покупець відповідно до ст. 14 Закону України “Про захист прав споживачів” має право вимагати від продавця або виготівника:

а) безоплатного усунення недоліків речі або відшкодування ви­трат на їх виправлення споживачем чи третьою особою;

б) заміни на аналогічний товар належної якості;

в) відповідного зменшення його купівельної ціни;

г) заміни на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахуванням купівельної ціни;

д) розірвання договору та відшкодування збитків, яких він зазнав.

За договором поставки продукції при поставці продукції, яка не відповідає стандартам, технічним умовам, зразкам (еталонам) чи умовам договору, замовник за договором може стягнути з по­стачальника штраф у розмірі 20% від суми неякісної продукції, а також має право вимагати заміни продукції чи відмовитися від її прийняття й оплати, а якщо вона оплачена – вимагати повернення сплачених сум.

За договором застави заставодержатель зобов'язаний вживати заходів, потрібних для збереження предмета закладу, і відповідати перед заставодавцем за втрату чи недостачу предмета закладу у роз­мірі втраченого майна.

Отже, застосування цивільно-правових засобів захисту прав власника у вигляді зобов'язальних позовів залежить як від пред­мета договору, порушеного договірного зобов'язання, так і від кон­кретного виду договору.