Використання ВІС

Внаслідок розглянутих можливостей ВІС здатна забезпечити низку переваг. Наприклад, користувач може використати свій час більш ефективно. Вони можуть зменшити час пошуку інформа­ції, ідентифікувати і реагувати на особливі ситуації, тільки-но вони будуть записані. До того ж ВІС надають більш своєчасну, точну і релевантну інформацію. ОПР також можуть ідентифіку­вати і вирішувати проблеми більш швидко і приймати кращі рі­шення. Таким чином, корпорація повинна відноситися до інфор­мації, як до «стратегічного ресурсу» і залучати до роботи над довготривалими проектами вільний персонал інформаційних сис­тем у менеджменті та інших асистентів.

ВІС може функціонувати тільки в готовому для її сприйняття оточенні. Кілька зауважень щодо опису готовності такого сприй­няття. По-перше, перед впровадженням-'ВІС має бути виявлена проблема доставки інформації. Зокрема, має існувати важлива ін­формація, яка певною мірою є своєчасно недоступною, що не до­зволяє користувачам створювати високоякісних рішень. Альтерна­тивне, може мати місце реальна бізнесова проблема, пов'язана з проблемами доставки інформації. Без попереднього визначення та­ких проблем користь від ВІС не так очевидна і, отже, менеджери не так схильні тратити час на вивчення використання системи.

По-друге, перед впровадженням ВІС повинна бути досягнута деяка технологічна зрілість або виконавців проблеми або органі­зації. Це означає, що організація (або безпосередньо самі корис­тувачі) повинні мати досвід поводження з технологією або необхід­не бажання (охоту), щоб змінити технології. Деякі організації чи­нять опір змінам в технології більше, ніж інші, або вимагають спла-нованішого підходу до розвитку більшого використання технології.

Процес впровадження ВІС також повинен керуватися. Багато адміністраторів мають штат, який працює для них над аналітич­ними проблемами, відображаючи важливі показники і у разі не­обхідності звертає увагу ОПР на деякі з них. Крім того, цей штат проводить додатковий аналіз у разі необхідності. Іноді перехід від такої ситуації до оперативно доступної (опііпе) ВІС дуже складний для топ-адміністраторів (вищих виконавців). Тобто цей крок до їх власної інформаційної інтеграції і фокусування на ін­формації та вивчення комп'ютерної системи є невдалим (неуспіш­ним). У цьому випадку, розробники отримують кращі результати, якщо вони розкладають навчання на два окремих компонента: навчання користуванням комп'ютера і навчання, зосереджене на їх власному інформаційному аналізі. Наприклад, деякі привчають користувачів до стадії «запиту», даючи спершу звикнути до мож­ливостей інтерактивного (опііпе) доступу. Інші спершу навчають користувачів складовим пакету ВІС, де ставляться запитання і гене­руються звіти, використовуючи «довідники користувача». Після впровадження першої частини, рух до повної ВІС стає легшим.

Звичайно, не всі попередні турботи стосуються лише аспекту користувачів. Перед реалізацією ВІС розробник повинен зрозумі­ти процес управління. Оскільки ВІС призначені для верхнього управління і для розгляду стратегічних альтернатив, система по­винна бути більш адаптована до процесу управління, ніж загальні СППР. Окрім того, розробники мають використати творчий під­хід в розвитку ініціатив для заохочення використання системи вищим керівництвом. Проектування ВІС має керуватися більш ретельно, ніж інші розробки СППР, враховуючи тип рішень і тип користувача.

Коли розроблена структура ВІС, що впроваджується, наступна сфера обговорень — апаратні засоби. Багато чинників впливають на вибір апаратури. По-перше, апаратні засоби мають бути здат­ними підтримувати функції управління, важливі щодо виконання задач, такі як дедуктивне повідомлення (інформування), аналіз трендів і виняткові повідомлення. По-друге, апаратура повинна мати дисплей з високою розрізнювальною здатністю для забезпе­чення виводів в паперово-орієнтованих методиках. Дуже малень­кий екран або неясне виведення даних бентежитиме і будуть не­придатним для менеджерів. По-третє, швидкість процесора має бути достатньою, щоб гарантувати своєчасну відповідь на запит. Процесор має не лише виконувати поточні вимоги, а й бути гото­вим до майбутніх збільшень навантаження. По-четверте, комп'ю­терні механізми повинні дозволяти здійснювати операції вводу і виводу іншими пристроями, відмінними від клавіатури.

Користувачі краще ставляться до систем, керованих голо­сом і з сенсорними екранами. По-п'яте, апаратні засоби ЕОМ мають надати можливість ОПР, що не мають достатнього дос­віду роботи з комп'ютерами, щоденно поповнювати свій про­фесійний досвід. Шосте, комп'ютер повинен бути підключений до мережі. Користувач повинен мати зв'язок з інформацією відділень, корпоративною і зовнішньою управлінською інфор­мацією, так само як і бути електронне підключеними до мене­джерів, які можуть при обговоренні пояснити деякі проблеми. Зрештою, апаратура має бути інтегрована з іншим технологіч­ним обладнанням, важливим для ОПР, таким як поштові сис­теми, факсимільне обладнання, голосова пошта і системи відео-конференцій.