---

ВПЛИВ ФІКСОВАНОГО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПОДАТКУ НА РІВЕНЬ АУДИТОРСЬКОГО РИЗИКУ

Аудит розрахунків з бюджетом є одним із найбільш трудомістких, складних і відповідальних в аудиторській практиці. Недосконалість податкового законодавства, великий податковий тиск, невідповідність бухгалтерського та податкового обліку, яка, в свою чергу, викликана розбіжностями в законодавстві тощо, збільшують аудиторський ризик.

Ау­ди­тор­сь­кий ри­зик при ау­ди­ті роз­ра­ху­н­ків з бю­дже­том ха­ра­к­те­ри­зу­єть­ся по­ми­л­ко­вим під­тве­р­джен­ням до­сто­ві­р­но­с­ті на­ра­ху­ван­ня і спла­ти по­да­т­ків у бю­джет. Згі­д­но з ду­м­кою аме­ри­кан­сь­ких вче­них, по­ми­л­ки та пе­ре­кру­чен­ня вва­жа­ють­ся сут­тє­ви­ми (ма­те­рі­а­ль­ни­ми), як­що во­ни мо­жуть при­зве­с­ти до дез­ор­і­є­н­та­ції під час при­йн­ят­тя рі­шень або до зби­т­ків.

Як­що за­га­ль­на ве­ли­чи­на фа­к­ти­ч­ної по­ми­л­ки пе­ре­ви­щує ма­к­си­ма­ль­ну ме­жу роз­ра­ху­н­ко­вої, то до­сто­ві­р­ність та об'­єк­ти­в­ність фі­нан­со­вої зві­т­но­с­ті сум­ні­в­на і в да­но­му ви­па­д­ку зро­с­тає рі­вень за­га­ль­но­го ау­ди­тор­сь­ко­го ри­зи­ку як для ау­ди­то­ра, так і для ау­ди­тор­сь­кої фі­р­ми.

Про­во­дя­чи пе­ре­ві­р­ку роз­ра­ху­н­ків з бю­дже­том, в першу чергу по­трі­б­но вста­но­ви­ти, які ви­ди по­да­т­ків, збо­рів та пла­те­жів су­б'єкт під­при­єм­ни­ць­кої ді­я­ль­но­с­ті на­ра­хо­вує та спла­чу­є. По ко­ж­но­му з них по­трі­б­но вста­но­ви­ти пра­ви­ль­ність ви­зна­чен­ня опо­да­т­ко­ву­ва­ної ба­зи, за­сто­су­ван­ня ста­вок по­да­т­ків і пла­те­жів, ме­то­ди­ки роз­ра­ху­н­ку, за­сто­су­ван­ня пільг (при не­об­хід­но­с­ті), своє­ча­с­но­с­ті скла­дан­ня та по­дан­ня до по­да­т­ко­вих ор­га­нів від­по­ві­д­них форм зві­т­но­с­ті, по­в­но­ти та своє­ча­с­но­с­ті пе­ре­ра­ху­ван­ня пла­те­жів у бю­джет, ве­ден­ня ана­лі­ти­ч­но­го і си­н­те­ти­ч­но­го об­лі­ку по роз­ра­ху­н­ках з бю­дже­том.

Згі­д­но зі ста­ти­с­ти­ч­ною ви­бі­р­кою на­ра­ху­ван­ня фі­к­со­ва­но­го сіль­сь­ко­го­с­по­дар­сь­ко­го по­да­т­ку сіль­сь­ко­го­с­по­дар­сь­ки­ми то­ва­ро­ви­ро­б­ни­ка­ми Че­р­ні­гів­сь­кої об­ла­с­ті за 2001 рік (див. таб­ли­цю 1), про­ве­де­мо до­слі­джен­ня і ви­зна­чи­мо, рі­вень впли­ву ФСП на ау­ди­тор­сь­кий ри­зик.

Таблиця 1

Ста­ти­с­ти­ч­на ви­бі­р­ка

сіль­сь­ко­го­с­по­дар­сь­ких товаровиробників Чернігівської об­ла­с­ті

 за нарахуванням фіксованого сільськогосподарського податку в 2001 році

Під­при­єм­с­т­во	Су­ма на­ра­хо­ва­но­го ФСП, тис. грн.	Розмір ау­ди­тор­сь­кого ри­зику
1. ТОВ ім. Шевченка	11,5	0,01
2. СТОВ “Авангард”	20,3	0,01
3. СГВК “Придеснянський”	13,4	0,01
4. СВК “Надія”	24,0	0,05
5. ТОВ “Україна”	48,6	0,10
6. ТОВ “Богданівське”	21,9	0,01
7. ТОВ “Світличненське”	37,3	0,05
8. ТОВ “Калиновецьке”	16,0	0,01
9. ТОВ “Нива”	38,9	0,05
10. ТОВ “Дружба”	1,6	0,01
11. ТОВ “Дащенківське”	2,0	0,01
12. ТОВ “Антонівське”	23,2	0,05
13. ТОВ “Макіївське”	12,5	0,01
14. СГВК “Журавка”	56,2	0,10
15. ТОВ “Мирний”	37,2	0,05
16. ТОВ “Нове життя”	22,3	0,05
17. ЗАТ “Прогрес”	69,1	0,10
18. ТОВ “Колос”	15,6	0,01
19. ТОВ “УХЛ Варва”	53,2	0,10
20. СТОВ “Дружба-Нова”	32,4	0,05

На наступному ета­пі ро­бо­ти згру­пу­ємо сіль­сь­ко­го­с­по­дар­сь­кі під­при­ємства за фа­к­то­р­ною озна­кою - су­мою на­ра­хо­ва­но­го по­да­т­ку. Для цього ста­ти­с­ти­ч­ну су­ку­п­ність умо­в­но по­ді­ля­є­мо на три гру­пи з ін­тер­ва­лом 23 тис. грн. Наведені в таблиці 1 кількісні рі­вні ау­ди­тор­сь­ких ри­зи­ків по­пе­ре­дньо ви­зна­че­ні за ме­то­ди­кою про­фе­со­ра В.С. Ру­д­ни­ць­ко­го. Групуван­ня ви­хі­д­них даних та необхідні для подальшого аналізу проміжні розрахунки відобразимо у таб­лиці 2. Дослідження проведемо за до­по­мо­гою од­но­фа­к­то­р­но­го ди­с­пе­р­сій­но­го ана­лі­зу.

Таблиця 2

Вплив ФСП на фо­р­му­ван­ня рі­в­ня ау­ди­тор­сь­ко­го ри­зи­ку

у сіль­сь­ко­го­с­по­дар­сь­ких під­при­єм­с­т­вах Чернігівсь­кої об­ла­с­ті

По­ка­з­ник	Фіксований сільськогосподарський по­да­ток, тис. грн.			Су­ма
	до 23	24-47	по­над 48
Рі­вень ау­ди­тор­сь­ко­го ри­зи­ку (Р)	0,01	0,05	0,10	Х
	0,01	0,05	0,10
	0,01	0,05	0,10
	0,01	0,05	0,10
	0,01	0,05
	0,01	0,05
	0,01
	0,01
	0,01
	0,05
∑Р	0,14	0,30	0,40	0,80
nx	10	6	4	20
(∑Р)2	0,0196	0,0900	0,1600	Х
∑Р2	0,0034	0,0150	0,0400	0,0584
(∑Р)2 : nx	0,0020	0,0150	0,0400	0,0570

За да­ними таб­лиці 2 ви­зна­чи­мо за­га­ль­ну (Д_у), фа­к­то­р­ну (Д_х) та за­ли­ш­ко­ву (Д_z) ди­с­пе­р­сії:

          Д_у = ∑Р² – ((∑Р)² : n) = 0,0264;                                  (1)

           Д_х =  ∑η – ((∑Р)² : n) = 0,0164;                                   (2)

           Д_z = ∑Р² – ∑η =0,0100                                               (3)

Спів­від­но­шен­ня скла­до­вих ди­с­пе­р­сій (Д_х, Д_z) до за­га­ль­ної (Д_у) по­ка­зує сту­пінь впли­ву фа­к­то­р­ної озна­ки (в да­но­му ви­па­д­ку ФСП) на ре­зуль­та­ти­в­ну (рі­вень ау­ди­тор­сь­ко­го ри­зи­ку):

η²_х = Д_х: Д_у = 0,6212 (62,12%);                                              (4)

η²_z = Д_z : Д_y = 0,3788 (37,88%)                                              (5)                        

От­же, у сіль­сь­ко­го­с­по­дар­сь­ких під­при­єм­с­т­вах Че­р­ні­гів­сь­кої об­ла­с­ті ве­ли­чи­на ФСП фо­р­мує май­же 62% рі­в­ня ау­ди­тор­сь­ко­го ри­зи­ку. Сту­пінь впли­ву ін­ших не­вра­хо­ва­них чин­ни­ків на ре­зуль­та­ти­в­ну озна­ку ста­но­вить близько 38%.                                                

Кри­те­рі­єм до­сто­ві­р­но­с­ті (F_д) впли­ву ФСП на рі­вень ау­ди­тор­сь­ко­го ри­зи­ку є від­но­шен­ня йо­го де­ві­а­ти до де­ві­а­ти не­вра­хо­ва­них чин­ни­ків (а саме – 1,64). Остан­ній по­рі­в­ню­є­мо з те­о­ре­ти­ч­ним зна­чен­ням кри­те­рію Фі­ше­ра (F_T). В ре­зуль­та­ті до­слі­джен­ня F_д > F_T при по­ро­гах до­сто­ві­р­но­с­ті 0,95 та 0,99. Та­ким чи­ном, в сіль­сь­ко­го­с­по­дар­сь­ких під­при­єм­с­т­вах Че­р­ні­гів­сь­кої об­ла­с­ті вплив ФСП на рі­вень ри­зи­ку ау­ди­то­ра си­ль­ний та до­сто­ві­р­ний. Да­на гі­по­те­за під­тве­р­джу­єть­ся ана­лі­зом ау­ди­тор­сь­ких ви­сно­в­ків (див. таб­лицю 3).

 

 

 

 

 

Таблиця 3

Ана­ліз сут­тє­вих по­ми­лок, що зу­стрі­ча­ють­ся в ау­ди­тор­сь­ких

ви­сно­в­ках перевірки розрахунків з ФСП на сіль­сь­ко­го­с­по­дар­сь­ких під­при­єм­с­т­вах Че­р­ні­гів­сь­кої об­ла­с­ті

Чин­ник	Всьо­го пе­ре­ві­ре­но під­при­ємств	Ви­яв­ле­но сут­тє­ві по­ми­л­ки	Пи­то­ма ва­га, %
Правильність ви­зна­чен­ня об'­єк­та опо­да­т­ку­ван­ня	20	11	55
Правильність ви­зна­чен­ня ставки опо­да­т­ку­ван­ня	20	5	25
Своє­ча­с­ність спла­ти ФСП у бю­джет	20	3	15
Своє­ча­с­ність по­да­чі уто­ч­не­но­го роз­ра­ху­н­ку ФСП	20	11	55

З таб­ли­ці ви­пли­ває, що на пе­ре­ва­ж­ній бі­ль­шо­с­ті сіль­сь­ко­го­с­по­дар­сь­ких під­при­ємств не­пра­ви­ль­но ви­зна­ча­ють об'­єкт опо­да­т­ку­ван­ня, ­що, в свою чер­гу, при­зво­дить до не­ві­р­но­го ви­бо­ру ста­вок опо­да­т­ку­ван­ня  та не до­три­му­ють­ся те­р­мі­нів по­дан­ня уто­ч­не­но­го роз­ра­ху­н­ку фі­к­со­ва­но­го сіль­сь­ко­го­с­по­дар­сь­ко­го по­да­т­ку. Крім то­го, де­які го­с­по­да­рю­ю­чі су­б’єк­ти не­вча­с­но спла­чу­ють по­да­ток на­віть не ди­в­ля­чись на те, що спла­чу­ва­ти йо­го до­зво­ле­но і в на­ту­ра­ль­ній фо­р­мі.

Література

1.     Ко­в­тун Н. В., Сто­ля­ров Г. С. За­га­ль­на те­о­рія ста­ти­с­ти­ки: Курс ле­к­цій. – К.: Че­т­ве­р­та хви­ля, 1996. – 144 с.: іл.

2.     Ку­ла­ков­сь­ка Л. П., Пі­ча Ю. В. Ос­но­ви ау­ди­ту: на­вча­ль­ний по­сі­б­ник для сту­де­н­тів ви­щих на­вча­ль­них за­кла­дів осві­ти. – Львів: Пі­ча Ю. В.; К.: “Ка­ра­ве­ла”; Львів: “Но­вий Світ - 2000”, 2002. – 504 с.

3.     Ру­д­ни­ць­кий В. С. Ме­то­до­ло­гія і ор­га­ні­за­ція ау­ди­ту. – Те­р­но­піль: “Е­ко­но­мі­ч­на ду­м­ка”, 1998. – 192 с.