Погашення податкового боргу

Необхідність розроблення та офіційного прийняття зведеного акта, що регулює велику сферу суспільних відносин — Податкового кодексу України, пояснюється потребою в істотному відновленні та принциповій зміні правового регулювання суспільних відносин у податковій сфері шляхом систематизації нормативно-правових актів з питань оподаткування. Тобто упорядкування цих актів дасть змогу усунути суперечності між ними i зробить їх доступнішими для користувачів. Крім того, з прийняттям кодифікованого акта скасовуються усі нормативні акти, що раніше діяли у цій сфері.

Глава 6 «Погашення податкового боргу платниками податку» проекту Податкового кодексу України передбачає врегулювання питання погашення прострочених податкових зобов’язань платників, які не забезпечили своєчасну та в повному обсязі сплату податків.

Тому для такої категорії бюджетних боржників положення проекту встановлюють певне коло процедур, що мають на меті забезпечення погашення їх податкового боргу. У проекті відбулися деякі позитивні, порівняно з чинним податковим законодавством, зміни, зокрема:

- передбачено застосування права податкової застави на активи платника виходячи із суми податкового боргу (а не на всі активи платника податків, як це було раніше);

- кількість податкових вимог, що надсилаються такому платнику, зменшено до однієї (на сьогодні платнику податків надсилаються дві податкові вимоги);

- право податкової застави виникає лише у разі виникнення податкового боргу (раніше передбачалося застосування податкової застави у разі неподання або несвоєчасного подання податкової декларації, чи при оскарженні неузгоджених сум податкових зобов’язань);

- передбачено надання платнику податків можливості вільного розпорядження активами, що перебувають у податковій заставі, крім операцій з відчуження або оренди (лізингу) таких активів, які провадяться лише за обов’язкового письмового узгодження з органом державної податкової служби (чинне законодавство визначає три групи операцій з активами платника податків, умовою здійснення яких є обов’язкове письмове узгодження з органом державної податкової служби);

- передбачено розстрочення та відстрочення податкового боргу платника податків (у чинній редакції розстрочення та відстрочення поширюються лише на податкові зобов’язання).

Водночас для тих платників податків, які не вживають заходів щодо погашення податкового боргу, не сплачують поточні нарахування та накопичують податковий борг, а також з метою усунення недоліків у частині забезпечення погашення податкового боргу та недопущення ухилення від сплати податків у проекті Податкового кодексу України передбачено такі норми, зокрема [5,c.354]:

- у разі недопуску податкового керуючого до опису активів у податкову заставу запроваджено відповідальність платника податків, який має податковий борг, у вигляді рішення суду про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником активів та зобов’язання такого платника допустити податкового керуючого до опису активів у податкову заставу;

- у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для перевірки стану збереження активів, які перебувають у податковій заставі, для такого платника передбачено відповідальність у вигляді рішення суду про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов’язання такого платника допустити податкового керуючого для проведення такої перевірки;

- додатково податковому органу надано право застосування адміністративного арешту активів платника податків у разі його відмови від проведення перевірки стану збереження активів, які перебувають у податковій заставі, та/або недопуску до складання акта опису активів, що передаються в податкову заставу;

- у разі звернення керівника відповідного органу державної податкової служби (його заступника) до суду з поданням про продовження строку арешту активів платника податків строк дії арешту продовжується до прийняття судом рішення, що набрало законної сили.