Быстрый переход к готовым работам
|
Проблеми розвитку психологічної служби в системі освіти України і в роботі керівника Центру практичної психології
Розглядаючи особливості роботи
керівника Центру практичної психології, варто коротко розглянути історію
виникнення самих психологічних служб системи освіти, окреслити досягнення та
вказати на проблеми, які варто подолати у ході здійснення своєї професійної
діяльності. Психологічна служба системи освіти
України бере свій початок з 1991 року, коли в Інституті психології ім. Г.С.
Костюка АПН України було створено підрозділ, що почав систематично працювати
над питаннями організації та науково-методичного забезпечення
діяльності нечисленних тоді ще шкільних психологів. У 1993 році наказом Міністерства було затверджено перше положення про психологічну службу, а
у 1996 прийнято Закон України «Про освіту»
в якому статтями 21 і 22 передбачалось
функціонування психологічної служби і соціального супроводу дітей. Основними завданнями
діяльності психологічної служби є: ·
психологічне забезпечення навчально-виховного
процесу, індивідуального підходу до кожної дитини на основі її
всебічного психолого-педагогічного вивчення; ·
підвищення психологічної культури всіх учасників
навчально-виховного процесу: учнів, вчителів, батьків; ·
психологічне забезпечення повноцінного
особистісного й інтелектуального розвитку дітей на кожному віковому етапі,
створення умов для формування у них
мотивації до самовиховання і саморозвитку; ·
профілактика, психологічна і соціально-педагогічна
корекція відхилень в інтелектуальному та особистісному розвиткові
учнів. У 1998 році спільним наказом Міністерства і
Академії педагогічних наук України було створено Український
науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи як
головну організацію психологічної служби. У 2002 р. спільним наказом Міністерства і Академії
педагогічних наук України Центральна психолого-медико-педагогічна
консультація була переведена у
підпорядкування Українського НМЦ практичної психології і
соціальної роботи. Об'єднання зусиль
психологічної служби і системи психолого-медико-педагогічних консультацій сприяє ранньому виявленню
і, особливо, ранній
психолого-педагогічній корекції дітей з вадами психофізичного розвитку або із затримками у
розвитку. За роки свого існування служба пройшла тернистий
шлях, але довела свою необхідність для освіти, для дітей, вчителів, батьків. 23 квітня 2004 року на
колегії Міністерства освіти і науки України протокол
№ 5/6-3 розглядалося питання «Про стан та перспективи розвитку психологічної служби системи освіти України». На
виконання рішення колегії з цього
питання була розроблена Стратегія розвитку психологічної служби України на період до 2008 року, яка затверджена наказом від 17 вересня 2004 р. № 734. Це стало
важливим кроком у розвиткові психологічної служби системи освіти України та
мережі психолого-медико-педагогічних
консультацій. Аналіз реалізації Стратегії свідчить, що на
регіональному і центральному рівнях проведено значну роботу з розвитку
психологічної служби системи освіти. За період з 1991
по 2004 роки були створені в цілому правові, нормативно-організаційні та організаційно-управлінські
засади діяльності психологічних служб та Центру практичної психології. Це, у
першу чергу, Закон «Про освіту», Положення про психологічну службу системи освіти, Типове положення про центри практичної психології і соціальної роботи, Положення
про психологічний кабінет, нормативи
планування та обліку діяльності працівників служби та ін. Протягом періоду з 1991 до 2008
року психологами, методистами та керівниками Центрів практичної психології було
зроблено значний обсяг роботи, досліджено багато суттєвих проблем підтримання
психологічного та соціального стану населення, надано значну психологічну та
соціальну допомогу, надруковано багато методичних матеріалів. Варто
відзначити, що наклади згаданих методик і методичних розробок є
невеликими, 300—500 примірників, що пояснюється нестачею коштів. Тому методичне
забезпечення діяльності всіх працівників психологічної служби
залишається й досі актуальною
проблемою. Відразу ж хочемо вказати на гостру
потребу керівників Центрів практичної психології у методичному забезпеченні,
адже дуже часто спостерігається ситуація, для вирішення якої не вистачає
методичного матеріалу. Особливо мало методичного забезпечення щодо роботи
керівника Центру практичної психології у напрямі здійснення контролю за оптимальною
діяльністю психологічної служби у дошкільних освітніх закладах, із певними
категоріями населення (дітьми-інвалідами, дітьми-сиротами, вихованцями інтернат
них закладів тощо). Також варто відзначити, що в силу збільшення ваги
інноваційності в освіті, керівник Центру практичної психології повинен
познайомити своїх методистів та психологів із новими формами роботи,
нововведеннями в освітній процес. А для цього методичної літератури також не
достатньо. Тому проблема методичного забезпечення роботи керівника Центру
практичної психології та психологічних служб залишається відкритою. Разом із досягнутими позитивними результатами,
вказаними раніше, необхідно відмітити проблеми, що виникли у
ході реалізації Стратегії. Вважаємо доцільним вказати ці проблеми, адже вони
стосуються діяльності керівника Центру практичної психології, і він має
безпосереднє значення до їх подолання. Так, варто виокремити невиконання або
неповне виконання Стратегії за такими напрямами: ·
психологічне забезпечення навчально-виховного
процесу у міських, сільських школах з малою наповнюваністю; ·
відставання у комплектуванні фахівцями психологічної служби закладів професійно-технічної освіти (менше 50 %),
інтернатних закладів усіх типів,
дошкільних і позашкільних закладів освіти. Особливо це стосується областей з високим показником
дефіциту практичних психологів у закладах професійно-технічної освіти; ·
повільно відбувається процес створення районних
(міських) центрів практичної психології і соціальної роботи, уведення
посад методистів, які відповідають за психологічну службу, хоча районна
ланка є основою служби; ·
не проведено (або відсутня інформація) колегій
обласних управлінь освіти і науки з розгляду стану і перспектив
розвитку психологічної служби у регіонах у Дніпропетровській,
Кіровоградській, Луганській, Тернопільській областях (Документація за 2008 рік); ·
незадовільним залишається зміст і організація
підвищення кваліфікації працівників служби. По-перше, близько 30 % обласних
інститутів післядипломної педагогічної освіти здійснюють підвищення
кваліфікації працівників служби на основі двотижневих програм, що є
недостатнім. По-друге, аналіз змісту навчальних планів і програм показав, що в
ході курсової підготовки викладаються загальні теми і проблеми та відсутня вузькопрофільна
підготовка спеціалістів. Недостатньо уваги звертається на актуальні
проблеми освіти: профілактика правопорушень, адитивних форм поведінки, суїцидів
серед неповнолітніх, роботи з дітьми з особливими освітніми потребами; ·
недостатні можливості Українського
Науково-Методичного Центру практичної психології і соціальної
роботи з організаційно-методичного супроводу діяльності психологічної служби. Реалізація завдань реформування освітньої галузі
пов'язана з подальшим
розвитком психологічної служби і має
стати одним з пріоритетів у наближенні
системи освіти України до європейських стандартів. Проект Концепції розвитку психологічної служби
освіти України на період до 2012 року орієнтований на посилення ролі і
значимості психологічної складової освітнього процесу і тим самим на
підвищення ефективності діяльності практичних спеціалістів: соціальних
педагогів, психологів, консультантів психолого-медико-педагогічних
консультацій. Саме тому керівнику Центру практичної психології варто пам’ятати, що
нагальною необхідністю у найближчі роки є перегляд функціональних обов'язків,
структури і штатів обласних, районних, міських центрів практичної
психології і соціальної роботи з огляду на збільшення обсягів їх роботи
та розширення сфери діяльності; створення психологічної служби у вищих і
професійно-технічних навчальних закладах, закладах нового типу; психологічний
супровід та розвиток психологічної служби у відповідності
до нормативів; суттєве покращення науково-методичного забезпечення та
управління психологічною службою; нормативно-правового забезпечення
діяльності служби; розробка та впровадження галузевих проектів: «Профілактика
суїцидів («позитивне мислення»)», «Профілактика девіантної
поведінки», «Профілактика відставання у навчанні», «Проектування життєвого
шляху» та ін.; покращання підготовки практичних психологів
у вищих навчальних закладах; вдосконалення системи підвищення
кваліфікації та атестації працівників служби. Заказать написание авторской работы |
|