Загальна характеристика розвитку світової електронної торгівлі на сучасному етапі

Однією з відмінних рис економічної глобалізації є розвиток міжнародної електронної комерції і формування інформаційного виробництва. У сучасних умовах через свої незаперечні переваги серед інструментів електронної торгівлі на перше місце виходить Інтернет.

Використовування мережі Internet і інформаційних технологій вже стало найважливішою задачею перспективного розвитку національних господарств і міжнародних торгових, виробничих і науково-технічних зв'язків. У світовій економіці швидкими темпами росте програмна індустрія, об'єми програмного забезпечення електронного бізнесу, створюються національні і міжнародні крупні інформаційних економічні комплекси, організовувані як транснаціональними корпораціями ("Майкрософт", "АТТ", "ІBM" і ін.), так і урядами і компаніями окремих країн. Оборот електронної торгівлі в 2004 році досяг, за експертною оцінкою, приблизно 10-15% від всього об'єму світової торгівлі. Без електронного документообігу успішне здійснення торговельно-економічних операцій вже найближчим часом буде практично неможливим.

По специфіці взаємодії продавця і покупця в світовій електронній комерції виділяються декілька областей бізнесу. До таких областей відносяться взаємодії клієнт-клієнт P2P (Person-to-Person), продавець-покупець B2C (Business-to-Consumer) і бізнесмен-бізнесмен B2B (Business-to-Business). Розподіл цей достатньо умовний, один і той же суб'єкт в одних операціях виступає як покупець в інших як продавець.

Схема P2P працює при розпродажі старих компонентів ЕОМ, книг, кустарних виробів і ін. їх власниками, при обміні і покупці-продажу різних предметів колекціонерами, а також при наданні послуг з ремонту настройці складного побутового устаткування або, наприклад, у сфері індивідуального навчання.

Перспективнішою представляється схема B2C, саме до цього класу відносяться практично всі інтернет-магазини. В Україні пару років тому виник бум створення таких структур. Навіть ТБ було привернуте до реклами деяких з них. Мабуть, це було дещо передчасно. Збереглися лише декілька книжкових магазинів, торгівля побутовою технікою, витворами мистецтва, ліками і т.д.. Намагаються вижити деякі інтернет-аукціони, які по своїй функції є, чимось середнім між B2C і P2P. Слід звернути увагу, що майже всі вони не використовують мережевих платіжних систем. У багатьох випадках відсутність комерційного успіху пов'язана з тим, що такі магазини не дають надприбутків, але вимагають отримання ліцензій і інших початкових інвестицій. Сюди відноситься і відсутність достатнього платоспроможного попиту у тієї частини населення, яка знайома з технологіями Інтернет і має до нього доступ, нерозвинена кредитна і банківська системи.

В Україні успішнішою виявилася область В2В, що охоплює оптову торгівлю медикаментами, металами, нафтопродуктами, будматеріалами і т.д.. Але навіть тут цей бізнес сильно відрізняється від аналогічної діяльності, скажімо, в США.

Основи електронної комерції в Інтернет були закладені з появою кредитних карт. Але справжній бум виник після широкого упровадження Інтернет, коли з'явилася можливість доступу до цієї мережі з домашньою ЕОМ. Зараз навряд хто-небудь з клієнтів Інтернет в Україні купує ЕОМ або навіть побутову техніку, не проглянувши відповідну інформацію в мережі і не вибравши постачальника з якнайкращою пропозицією. Електронна торгівля виникла з реклами через Інтернет. Спочатку фірма створювала свій WEB-сервер, де були представлені товари або послуги з вказівкою їх розцінок. Пізніше через форму HTML стало можливим зробити замовлення. Так з'явилися перші інтернет-магазини. Оплата на першому етапі вироблялася виключно через кредитні картки. Але скоро з'ясувалося, що існують області, де кредитні карти не оптимальні (йдеться про покупки з цінами, зіставними з одним центом, а собівартість операції з кредитною картою відносно висока), та і безпека перших систем оплати залишала бажати кращого. Так з'явилися найрізноманітніші схеми платежів.

За рубежем через Інтернет купуються не тільки квитки на літак або в театр, але навіть автомобілі. Проглянувши пропозиції в мережі, вивчивши на дисплеї інтер'єр салону і технічні параметри, вибравши і сплативши покупку, клієнт знаходить наступним ранком ключі від авто в своїй поштовій скриньці, а саму машину на парковці біля будинку. Для українця це звучить як казка. Різні торгові системи базуються на видаленому доступі типу telnet (SSH) або на технології WEB-серверів (SSL).

Багатьом знайома компанія, торгуюча книгами, amazon.com. З'явилися аналогічні пропозиції по книгах, CD, відеокасетах і інших дрібницях і в Україні. Прогрес цієї гілки бізнесу стримується відсутністю розвиненої системи електронних платежів, та і українська банківська система абсолютно не відповідає своєму основному призначенню. За традицією, що склалася, український банкір часто вважає гроші вкладника своїми, і відповідно до цієї концепції будує свою фінансову політику.

Основною проблемою розвитку електронної комерції за рубежем на сучасному етапі є проблема довіри. Програмне забезпечення, обслуговуюче електронну торгівлю і банківські операції, може мати випадкові або навмисні помилки. Достатньо пригадати банківську програму, яка при нарахуванні відсотків по внесках завжди округляла результат до цента в меншу сторону, а різницю (частки цента) переводила на рахунок автора програми, що при великому числі операцій склало багато тисяч доларів. З цієї точки зору бажано, щоб тексти програм були загальнодоступні. Але такі програми достатньо складні, створення їх вимагає великих інвестицій, і з цієї причини їх тексти звичайно складають комерційну таємницю. А людина повинна довірити свої з такою працею зароблені гроші цій програмі. Психологічно це не так просто. З цієї причини верифікація і сертифікація таких програм виступає на лідируючі позиції.

Ці і багато інші обставини, безумовно, гальмують розвиток електронної торгівлі, але зупинити прогрес в цій області навіть вони не в силах. Міжнародна електронна комерція базується на певному рівні довіри, ризику і надійності, оскільки отримання товару або послуги рознесе за часом з отриманням грошей або платіжного документа. Для того, щоб операція відбулася, партнери повинні бути упевнені, що вірогідність ризику знаходиться на прийнятне низькому рівні, а можлива втрата по несумлінній операції повинна перекриватися прибутком від решти операцій. На цьому принципі існує інтернет-торгівля дешевими товарами - килимками для миші або невеликими програмами (ціна товару або послуги не більш 10-30 доларів США). Втім, і це відноситься не до України, де царює передоплата, оскільки продавець небезпідставно вважає, що вірогідність несумлінності клієнта достатньо велика. Все це створює великі незручності для чесних покупців і обмежує об'єми продажів. Більшість діючих систем інтернет-магазинів в Україні базується на доставці і наявній оплаті або на різних схемах передоплати. Не важко бачити, що ця шахраюватість завдає зрештою збитку розвитку економіки, від якого страждають всі громадяни. Автору представляється навіть, що поступове упровадження електронної торгівлі дозволить поступово поміняти життєву філософію широкої верстви залученого в цей процес населення, я вже не говорю про характер самого бізнесу.

Оскільки сучасний бізнес повсюдно базується на використовуванні обчислювальної техніки (ЕОМ, електронні касові апарати, банкомати і ін.), упровадження електронної комерції є природним процесом.

Будь-яка сучасна торгова фірма має вже працюючу систему склад-магазин, що враховує наявність запасів, об'єми продажів по конкретних позиціях, що підвищує ефективність і дозволяє проконтролювати дієвість реклами. А це ще один додаток Інтернет. Замість широкомовного нав'язування всім дитячих підгузників можна перейти до адресної реклами.

Інтернет на його TCP/IP транспорт не може зважати безпечним. З цієї причини розробки останніх років були орієнтовані на рішення цієї проблеми. Розроблені протоколи STT (Secure Transaction Technology), SSL, TLS, L2TP, SHTTP, SEPP (Secure Electronic Payment Protocol) і, нарешті, SET (Secure Electronic Transactions), передбачені спеціальні заходи і в новому протоколі IPv6. Більшість WEB-серверів використовує OS UNIX, де адміністратор системи (root) має привілеї, що відкривають йому доступ до всіх каталогів і файлів. Це створює ще одне джерело загроз [18].

З початку 90-х років почався розвиток електронних платіжних засобів на основі кредитних карт з вбудованими мікропроцесорами (Integrated Circuit Card Specifications for Payment Systems). Такі карти забезпечують вищий рівень безпеки, оскільки можуть запропонувати надійну аутентифікацію самої карти і її власника. Процесор може використовувати записані в ньому індивідуальні ключі шифрування, відомі тільки банку емітенту карти и/или її користувачу. Карта має 8 зовнішніх контактів. Стандарт на такі карти описаний в документі ISO 7816 (Identification cards - Integrated circuit(s) cards with contacts). Цей стандарт базується на декількох загальніших стандартах, що мають відносини до ідентифікаційних карт, - ISO 7810, ISO 7811, ISO 7812 і ISO 7813.

Об'єднання лідерів в цій області - Europay, MasterCard і VISA розробило специфікацію EMV (по перших буквах фірм учасниць; грудень 1993 року, в 1995-96 опубліковані поліпшені версії). Серйозним обмеженням в цій області є відсутність єдиного міжнародного стандарту.

За останні роки розроблено багато різних систем виконання платежів: ASH, Achex, BankNet, BidPay, BillPoint, BIPS, CAFE, Cartio, CashBox, CyberCash, DebitNet, DigiCash, DigiGold, eCash, E-gold, EMV, Gmoney, HashCash, iBill, IPAY, iPIN, Kagi, MagnaCash, Mondex, PayCash, PayPal, PayWord, PCPay, PocketPass, MicroMint, Millicent, NetCard, NetCash, NetCheque, NetPay, NetChex, Qpass, QuickCommerce, SOX, SET, TeleCheck, Transfer, WebCharge, WebMoney, WiSP, WorldPay, Ziplock і т.д., які забезпечують розрахунки в широкому діапазоні вимог по надійності і безпеці. Кожному рівню цін, товарів або послуг повинен відповідати певний вид електронних платежів. Першою безпечною мережевою системою платежів була First Virtual (1995 г). Приведений перелік систем платежів є достатньо випадковим і неповним. З цього списку ряд систем працює в РФ и Україні (наприклад, WebMoney Transfer і PayCash). Розроблено і використовується вже десятки таких систем, які прокладають дорогу чисто електронним грошам. Область використовування паперової і металевої готівки поступово звужується і з часом цей традиційний вид платежів піде в історію.

За різними оцінками, загальне число інтернет-користувачів в світі сьогодні перевищило 1 мільярд чоловік і продовжує неухильно рости. Половина з них належить до категорії активних користувачів, які регулярно бувають в Мережі і тому є потенційними онлайн-покупцями. При цьому більш всього активних користувачів Мережі в Швеції і Данії, а по загальній кількості користувачів на перше місце виходять Німеччина, Франція і Великобританія.

Згідно інформації Google, сьогодні в світі діє більше 3 млрд. інтернет-сайтів, і ця кількість неухильно росте.

Покупки в онлайні давно стали реальністю в розвинених країнах, де офлайнові покупки змінилися онлайном шопінгом, а інтернет-комерція демонструє останнім часом стабільне зростання.

Продажі в Мережі ростуть швидшими темпами, ніж продажі в цілому. Наприклад, в США, як повідомляє The Wall Street Journal, зростання звичних продажів за III квартал 2004 року склало 1,6%, а покупки через Інтернет збільшилися на 6,6% і досягли 13,3 млрд. дол. В той же час навіть в цій країні покупки через Інтернет складають поки тільки 21,5% від загального об'єму покупок.