Возрастні особивості дітей молодшого дошкільного віку

Дошкольний вік - етап психічного розвитку від 3 до 6–7 років. Характеризується тим, що провідною діяльністю є гра, яка має надзвичайно важливе значення для формування особи дитини.

Виділяють три дошкільних періоди:

-          молодший дошкільний вік (3–4 роки),

-          середній (4–5 років),

-          старший (5–7 років).

Молодший дошкільний вік характеризується високою інтенсивністю фізичного і психічного розвитку. Підвищується активність дитини, посилюється її цілеспрямованість; більш різноманітними і координованими стають рухи.

З 3–4 років відбуваються істотні зміни в характері і змісті діяльності дитини, у відносинах з оточуючими: дорослими і однолітками. Ведучий вид діяльності в цьому віці – наочно-дієва співпраця. Найважливіше досягнення цього віку полягає в тому, що дії дитини набувають цілеспрямованого характеру. В різних видах діяльності – грі, малюванні, конструюванні, а також в повсякденній поведінці діти починають діяти відповідно до наперед наміченої мети, хоча через нестійкість уваги, несформированності довільності поведінки дитина швидко відволікається, залишає одну справу ради іншої. В рамках ігрової діяльності відбувається засвоєння основних прийомів гарматної діяльності і норм соціальної поведінки. Разом з ігровою діяльністю в цьому віці формуються і інші форми діяльності: конструювання, малювання. Істотним у формуванні особи стає те, що мотиви і бажання дитини починають узгоджуватися один з одним, виділяються більш і менш значущі, за рахунок чого відбувається перехід від імпульсної, ситуативної поведінки до опосередкованої каким–то правилом або зразком.

У малюків цього віку яскраво виражена потреба в спілкуванні з дорослими і однолітками. Особливо важливу роль придбаває взаємодія з дорослим, який є для дитини гарантом психологічного комфорту і захищеності. В спілкуванні з ним малюк одержує інформацію що цікавить його, задовольняє свої пізнавальні потреби.

Протягом молодшого дошкільного віку розвивається інтерес до спілкування з однолітками. В іграх виникають перші «творчі об'єднання» дітей. В грі дитина бере на себе певні ролі і підпорядковує їм свою поведінку. В цьому виявляється інтерес дитини до світу дорослих, які виступають для нього як зразок поведінки, виявляється прагнення до освоєння цього світу. Сумісні ігри дітей починають переважати над індивідуальними іграми і іграми поряд. Відкриваються нові можливості для виховання у дітей доброзичливого відношення до оточуючих, емоційної чуйності, здібності до співпереживання [2].

В грі, продуктивних видах діяльності (малюванні, конструюванні) відбувається знайомство дитини з властивостями предметів, розвиваються його сприйняття, мислення, уява. Трьохлітня дитина здатна вже не тільки враховувати властивості предметів, але і засвоювати деякі загальноприйняті уявлення про різновиди цих властивостей – сенсорні еталони форми, величини, кольори і ін. Вони стають зразками, мірками, з якими зіставляються особливості сприйманих предметів.

Переважаючою формою мислення стає наочно-образне. Дитина виявляється здатною не тільки об'єднувати предмети по зовнішній схожості (форма, колір, величина), але і засвоювати загальноприйняті уявлення про групи предметів (одяг, посуд, меблі). В основі таких уявлень лежить не виділення загальних і істотних ознак предметів, а об'єднання входять в загальну ситуацію або мають загальне призначення [2].

Різко зростає допитливість дітей. В цьому віці відбуваються істотні зміни в розвитку мови: значно збільшується запас слів, з'являються елементарні види думок про оточуюче, які виражаються в достатньо розгорнених висловах.

Досягнення в психічному розвитку дитини створюють сприятливі умови для істотних зсувів в характері навчання. З'являється можливість перейти від форм навчання, заснованих на наслідуванні діям дорослого, до форм, де дорослий в ігровій формі організовує самостійні дії дітей, направлені на виконання певного завдання.

Задачі розвитку і виховання молодших дошкольників:

1. Розвиток потреби в активній руховій діяльності, своєчасне оволодіння основними видами рухів, освоєння елементарних навиків особистої гігієни.

2. Забезпечення пізнавального розвитку дітей, збагачення уявлень про навколишні предмети і явища, розвиток допитливості.

3. Виховання доброзичливого відношення до оточуючих, емоційної чуйності, здібності до співпереживання, спілкування.

4. Збагачення досвіду самопізнання дошкільників.

5. Навчання дітей різним способам дій в умовах наочно-дієвої співпраці.