---

Вимоги до змісту структурних елементів курсової роботи

Комплексна, курсова   робота   включає   наступні   структурні елементи:

титульний аркуш;

зміст;

вступ;

основна частина (три розділи);

висновок;

перелік використаної літератури;

додатки.

Вимоги щодо оформлення даних структурних елементів по­дано в окремих загально-університетських методичних рекоменда­ціях.

Нижче подано вказівки і рекомендації щодо змісту матеріалу в окремих структурних розділах роботи.

Титульний аркуш

Титульний лист містить інформацію про вид роботи і найменува­ння теми, дані про студента і керівника,, допуску завідувача кафедри до захисту.

Зміст

Зміст включає : вступ; послідовно перераховані назви розділів і підрозділів; висновок; перелік використаної літератури; найменування додатків і номери відповідних сторінок.

Вступ

У вступі обґрунтовується актуальність теми роботи, формулювання мети і завдань дослідження. Рекомендований обсяг вступу – 2-3 сторінки.

Вступ повинен містити наступну інформацію.

Актуальність теми, в якій стисло викладається сучасний стан проблеми, що розглядається, необхідність подальших досліджень та її роль в економіці.

Правильно сформулювати актуальність обраної теми означає: по­казати студентом уміння Відділяти головне від другорядного, з'ясову­вати відомі факти і ті, що пеки невідомі про предмет дослідження.

Від доказу актуальності вибраної теми доцільно перейти до фор­мулювання мети роботи. Мета - це уявний, ідеальний образ, що пере­вищує результати діяльності, кінцевий підсумок роботи.

Мета роботи повинна полягати у вирішенні проблемної ситуації шляхом її аналізу і знаходженні нових закономірностей між економіч­ними явищами. Правильне означення мети - процес не менш важли­вий, ніж формулювання висновків.

Не можна формулювати мету як "дослідження...", "вивчення..." тощо, оскільки ці слова вказують на засоби досягнення мети, а не на саму мету.

Наприклад, якщо тема роботи - "Аналіз використання трудового потенціалу", то метою роботи може бути - обґрунтування вибору оптимального

методичного підходу для аналізу трудового потенціалу.

Виходячи з мети роботи визначаються завдання. Це, зазвичай, робиться у формі перерахування (проаналізувати...,розробити..., узага­льнити..., виявити..., довести..., впровадити..., показати..., розробити..., знайти..., визначити..., описати..., встановити..., з'ясувати..., дати реко­мендації..., встановити взаємозв'язок..., зробити прогноз... тощо). За­вдання повинні відповідати розділам роботи.

Об'єкт дослідження - це підприємство, фірма, компанія, де явище, що породжує  проблемну ситуацію і вибране для вивчення.

Предмет дослідження - вузька частина об'єкта дослідження, проблемне коло питань, що досліджуються в роботі на прикладі бази обраного підприємства.

Об'єкт і предмет дослідження співвідносяться між собою як зага­льне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, що є предметом дослідження. Саме на нього повинна бути направлена основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему роботи, винесе­ну на титульний аркуш ;їх її назва.

Інформаційне забезпечення роботи — стисло вказуються пріз­вища та ініціали авторів (в алфавітному порядку), що внесли найбільш

відчутний вклад у рішення  обраної проблеми, указуються основні закони і нормативні акти, що регулюють діяльність персоналу в організації (з посиланнями у [квадратних дужках] на номери джерел за переліком використаної літератури. Посилання на літературні джерела повинні бути обов’язково.

Інформація про базове підприємство - дається інформація (в межах абзацу) про підприємство (організацію, установу), на підставі да­них якого виконується робота та на прикладі якого (якої) розглядається предмет дослідження: повна назва, форма власності, сфера діяльності, місце в галузі (велике, середнє, мале) тощо.

Теоретичний розділ

Перший розділ роботи присвячується розгляду теоретичних аспе­ктів проблеми, що досліджується і слугує підґрунтям для подальшого викладення матеріалу.

У цьому розділі зазвичай розглядається сутність, зміст, організа­ція процесу, що досліджується, його складові елементи.

Викладаючи теоретичні аспекти, слід пам'ятати, що цей розділ ро­боти не самоціль, а засіб для створення теоретичної бази для розгляду практичних аспектів проблеми, що досліджується. Оскільки проникнен­ня в сутність явища і процесу, що досліджується, можливо тільки за умови використання системного підходу, тому в першому розділі доці­льно відвести окреме місце історії розвитку предмета дослідження, аналізу зарубіжного досвіду організації економічних процесів. У цьому розділі необхідно вирішити завдання, пов'язані з:

концепцією предмета дослідження;

місцем предмета дослідження в об'єкті дослідження;

впливом предмета дослідження і проблем з ним пов'язаних на стан розвитку економіки.

Вирішувати ці проблеми необхідно шляхом огляду і критичного аналізу літературних джерел,  що включає наступні їх види:

навчально-методичні ( підручники, навчальні посібники, конспекти лекцій, методичні рекомендації);

наукові (монографії, статті в наукових журналах, тези доповідей на науково-практичних конференціях);

періодичні видання (газети, журнали, часописи тощо);

законодавчо-нормативні акти (Конституція України, кодекси, зако­ни, укази, постанови, розпорядження, інструкції, листи тощо).

Огляд літературних джерел - це вища форма узагальнення інфо­рмації. Він систематизує зміст багатьох документів за основними на­прямами їх використання. При цьому повинна надаватись аргументо­вана оцінка і критичний аналіз використаних відомостей.

Також рекомендується провести аналіз зміни законодавства, ре­гулюючого об'єкт і предмет дослідження в часі: що саме, коли і якими законодавчими актами вносилося.

На всі першоджерела, які цитуються або згадуються, обов'язково повинні бути посилання на літературні джерела згідно із номерами за переліком використаної літератури, наприклад: /. А. Петров [40] вважав, що ..., однак окремі автори [27; 64] не поділяють подібну точку зору.

Якщо після фрази немає посилання, припускається, що її авторс­тво належить студенту, - тому студент зобов'язаний вкрай уважно і від­повідально віднестися до посилань на джерела інформації.

При прямому посиланні (цитуванні) на багатосторінкові видання, окрім номера джерела за переліком, необхідно вказати ще і сторінку, на

якій знаходиться процитована фраза. Наприклад: /./. Ігнатенко визначає
”Управління персоналом” наступним чином [47, с. 254]:” це відносини, які...”

Типовими помилками, що допускаються студентами в теоретич­ному розділі роботи є:

подання теоретичної інформації без її подальшого критичного аналізу;

підрозділ складається здебільшого тільки або здебільшого з витя­гу із законодавчого акту;

подання в розділі довідкової і загальновідомої інформації,

подання інформації винятково в текстовій формі без підкріплення її порівняльними таблицями і наочними рисунками.

Теоретичну частину (перший розділ) рекомендується подати без поділу на підрозділи. Рекомендований обсяг - 10 сторінок, оформлених згідно із загальноакадемічними вимогами.

Аналітичний розділ

У другому розділі, який повинен містити два підрозділи (парагра­фи), виходячи із загальних теоретичних положень, які розглядаються в першому розділі, рекомендується комплексно проаналізувати стан базового підприємства (організації, установи) в цілому (параг­раф перший), та стан справ за визначеною темою роботи (за окремим фінансовим аспектом) у другому параграфі.

Звітні дані підприємства (організації, установи), що досліджується, повинні бути наведені в додатках та проаналізовані для обґрунтування висновків.

Результати аналітичного розділу роботи є підґрунтям для визна­чення резервів розвитку підприємства (організації, установи), і поліпшення кількісних і якісних результатів діяльності підприємства (організації, установи). Оскільки студент готує курсову роботу за спеціальністю „Управління персоналом та економіка праці”, то саме аспекти діяльності підприємства в галузі економіки праці та управління персоналом повинні підпасти під об’єкт аналізу.

Управлінські аспекти діяльності підприємства аналізуються на підставі звітних і планових даних статистичної звітності підприємства. Повнота аналізу визначається залежно від на­зви теми роботи і предмета дослідження (ключового слова: "оцінка", "управління", "аналіз" тощо), покладеного в його основу.

Динаміку основних показників досліджують за попередні 2-3 ро­ки. Методичною основою аналізу слугують різноманітні методики, які студент може знайти в літературі, скористуватися методиками, викла­деними в лекційному матеріалі і практичних заняттях,, курсових та конт­рольних роботах.

Типовими помилками, що допускаються студентами в аналітично­му розділі роботи є:

проведення аналітичних дій без обґрунтування необхідності їхнього проведення;

відсутність чітких висновків після побудованих таблиць, графіків, рисунків;

відсутність структурно-логічного зв'язку між аналітичними матеріалами;

робота присвячена більшою мірою оціночно-аналітичним проце­дурам, а ключове слово в назві роботи (управління, аналіз, планування тощо) залишились поза увагою автора.

Рекомендований обсяг кожного параграфа другого розділу – 10 сторінок, оформлених згідно із загальноакадемічними вимогами.

Оптимізаційний розділ

У третьому розділі приводиться обґрунтування пропозицій щодо вдосконалення тих сторін діяльності, проблемні елементи яких були виявлені в аналітичній частині.

Пропозиції, що висловлюються в третьому розділі, повинні стосу­ватись тих проблем, які визначено за результатами аналізу в першому та другому розділах.

Пропозиції автора не повинні зводитись до закликів: "треба поси­лити...", "удосконалювати..." тощо. Слід пропонувати конкретні механіз­ми економічного чи управлінсько-організаційного характеру. Наприк­лад, рекомендувати скористатись для поглибленого дослідження причин низького рівня певних результатів мотивації методами факторного аналізу, удосконалити систему моніторингу, створити спе­ціальний підрозділ контролінгу і визначити його конкретні функції тощо.

Завданнями, що вирішуються в третьому розділі, як правило, є такі:

огляд напрямів удосконалення предмета дослідження та присто­сування їх до підприємства (організації, установи) і оптимізація одного або декількох найбільш значущих елементів предмета дослідження, в тому числі з використанням математичних методів і моделей:

використання можливостей обчислювальної техніки для вдоско­налення окремих аспектів інформаційного забезпечення та прискоре­ння отримання інформації, її обрахування:

розрахунок економічної та соціальної пропозицій студента в час­тині вдосконалення діяльності підприємства по колу проблем, що вив­чаються на прикладі умов функціонування суб'єктів ринку

У цій частині роботи розглядаються та пропонуються до викорис­тання основні резерви підвищення ефективності діяльності організації.

Логіка викладення матеріалу в третій частині роботи повинна безпосередньо кореспондувати з висновками теоретичного та ана­літичного розділів.

Заходи або напрями, що пропонуються студентом з метою вдос­коналення предмета дослідження, повинні чітко поділятися на дві частині:

пропозиції, що вимагають техніко-економічного обґрунтування;

пропозиції, що не вимагають техніко-економічного обґрунтування.

При цьому студент повинен чітко викласти сутність власних про­позицій, мету, засоби і необхідну інформацію для їхньої реалізації, які практичні позитивні результати будуть досягнуті за результати впрова­дження рекомендацій автора.

При обґрунтуванні впровадження інших заходів або напрямів роз­
витку, що не вимагають обґрунтування або при .очевидній трудності їх­
нього здійснення, слід використати результати наукових досліджень і
практичних досягнень у галузі управління персоналом на підставі авто­ритетних літературних джерел.                                                                

Типовими помилками, що допускаються студентами в оптимізаційному розділі роботи є:

рекомендації в більшій мірі присвячено проблемам оптимізації предмета дослідження в загальному плані і не порушуються питання практичного його застосування до підприємства, що досліджується;

інформація в третьому розділі дублює інформацію першого чи другого розділу;

відсутні чіткі висновки за результатами проведених досліджень: на чому воно ґрунтувалося, як відбувалося і що дало (які резерви поліпшення діяльності підприємства було ідентифіковано в попередніх розділах);

відсутній структурно-логічний зв'язок між аналізом проведеним у другому розділі і напрямками пошуку резервів оптимізації, які повинні бути викладені в третьому розділі.

Оптимізаційну частину рекомендується подати без поділу на підрозділи. Рекомендований обсяг – 10-12 сторінок, оформлених згідно із загальноакакдемічними вимогами.

Висновок

Основне призначення висновку - резюмувати зміст (підвести під­сумок) роботи, вигідно підкреслити її переваги.

У висновку роботи викладаються положення, що характеризують ступінь розкриття теми, визначається рівень досягання мета і вирішен­ня завдань роботи.

Висновок носить форму синтезу отриманих в роботі результатів за матеріалом, викладеним у першому та другому розділах. Цей синтез яв­ляє послідовне, логічно струнке та структуроване викладення отриманих результатів дослідження студента, їх співвідношення з метою роботи і конкретними завданнями, поставленими та сформульованими у вступі.

Саме у висновку найбільш яскраво виявляється спроможність (або неспроможність) студента ясно мислити і викладати матеріал. У цій частині роботи міститься так зване "вихідне знання", що стосовно до вхідного. Саме воно виноситься на обговорення і впливає на оцінку комісії при захисті роботи. Таке вихідне знання не повинно підмінятися механічним складанням висновків у кінці підрозділів, а повинно містити ло­гічно струнке викладення головних підсумкових результатів усієї роботи.

Рекомендований обсяг матеріалу у висновках – 2-3 сторінки.

 

Перелік використаної літератури

У перелік використаної літератури можна включати не тільки ті джерела, що цитуються, згадуються або використовуються в роботі, але і ті, з якими студент ознайомився в процесі підготовки роботи. Пе­релік останніх не повинен перевищувати 20% від загальної кількості лі­тературних джерел. Загальний перелік літератури повинен налічувати

не менше ніж 20 джерел.

 

·    

 

Додатки

У додатки необхідно винести проміжні розрахункові матеріали, статистичну звітність таблиці що займають цілу сторінку, а також інші матеріали, використання яких в основні частині роботі порушує логічність викладання.

Усі вищенаведені вимоги та рекомендації до структурних елементів курсової роботи в стислому вигляді подано в табл.1.

Таблиця 1

Рекомендована структура курсової роботи.

Структурний елемент роботи	Рекомендації щодо змісту	Обсяг, стор.
Вступ	Обґрунтування актуальності теми роботи, означення мети, завдань, об’єкта та предмета дослідження, характеристика методично - інформаційної основи дослідження, короткі відомості про підприємство, що досліджується	2
Розділ 1 (теоретичний)	Теоретичне узагальнення економічної сутності природи об’єкта та предмета дослідження, а також обґрунтування основних напрямків розв’язання обратної для дослідження проблеми	10
Розділ 2 (аналітичний)	Економічна діагностика, аналіз та оцінка наявного стану вирішення обраної для дослідження проблеми на прикладі базового підприємства	20
2.1 Характеристика стану	У цьому розділі повинна бути подана характеристика підприємства, що досліджується і його основні показники діяльності	10
2.2 Аналіз ...	Зміст цього підрозділу визначається темою роботи і направлений на виявлення напрямів удосконалення базового підприємства у сфері досліджуваної проблеми, що значена у вступі як предмет дослідження	10
Розділ 3 (оптимізаційний)	Розробка рекомендацій і пропозицій оптимізаційного характеру щодо вирішення досліджуваної проблеми, обґрунтування заходів щодо підвищення ефективності діяльності підприємства	10-12
Висновок	Наводяться загальні висновки за всією роботою, вказується їх відповідність означеним у вступі завданням та рівень досягнення поставленої мети	2
Перелік використаної літератури	Не менш 20 літературних джерел. У тексті роботи мають міститися посилання не менш як на 80 % літературних джерел, наведених у переліку
Додатки	Допоміжні ілюстрації, проміжні розрахунки, копії форм звітності підприємства, довідкова та інша додаткова інформація, а також таблиці, які займають цілу сторінку	Кількість необмежена

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

Вступ

1. Загальні рекомендації до виконання курсової роботи.............................
2. Вимоги до змісту структурних елементів курсової роботи

                                   Титульний аркуш

                                   Зміст

                                   Вступ

                                   Теоретичний розділ

                                   Аналітичний розділ

                                   Оптимізаційний розділ

                                          Висновок

                                          Перелік використаної літератури

                                           Додатки

Додаток А. Зразок оформлення титульного аркуша

 

I. Середній клас та його формування в Україні:

·   розкрити сутність, поняття середній клас;

·   які існують підходи до його формування і оцінки;

·   можливості прискореного росту середнього класу на Україні шляхом регулювання мінімальної заробітної плати та реальних доходів населення.

 

Список рекомендованої літератури:

 

Основна:

 

1.      Закон України "Про колективні договори і угоди" // Закони України. -Т.6. — К.: Ін-т законодавства, 1997.

2.      Закон України "Про оплату праці" // Закони України. - Т.8. — К.: Ін-т законодавства, 1997.

3.      Закон України "Про зайнятість населення//Закони України. –Т.1-К.: Ін-т законодавства, 1996.

4.      Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" // Закони України. - Т. 19. — К.: Ін-т законодавства, 2000.

5.      Закон України "Про організації роботодавців // Офіційний вісник України.-2001.-№25, ст. 1097.

6.      Кодекс законів про працю України та інше законодавство про працю. — К.: Праця, 1997.

7.      Конвенції і рекомендації, прийняті Міжнародною Конференцією праці, 1919 — 1956, Т.1. —Женева: Міжнародне бюро праці, 1991.

8.      Конвенції і рекомендації, прийняті Міжнародною Конференцією праці, 1957 — 1990, Т.2. — Женева: Міжнародне бюро праці, 1991.

9.      Богиня Д. П., Грішнова О. А. Основи економіки праці. — 3-те вид.  - К.: «Знання-Прес», 2002.

10.  Арон Е. И., Калитич Г. И. Микроэлементное нормирование и проектирование труда. — К.: Техника, 1983.

11.  Арон Е. Методика исследования и проектирования организации труда   на предприятии. М., 1979.

12.  Калина А. В. Организация и оплата труда. — К, 1995.

Додаткова:

 

1.      Калина А.В. Организация и оплата труда в условиях рынка (аспекты эффективности): учеб. пособие. – 3-е изд. перераб. и доп. – К.: МАУП, 2001.

2.      Колот А.М. Мотивація персоналу: Підручник. – К.: КНЕУ, 2002.

3.      Колот А.М. Проблеми становлення та розвитку соціально - трудових відносин в Україні // Україна: аспекти праці – 2000. - №3.

4.      Колот А.М. Проблеми розбудови національної моделі соціально – трудових відносин // Україна: аспекти праці. – 2000. - №5.

5.      Костин Л.А. Международная организация труда. – М.: Экзамен, 2002.

6.      Михеев В.А. Основы социального партнерства: теория и политика: Учеб. для вузов. — М.: Экзамен, 2001.

7.      Моніторинг соціальних процесів в Україні / За ред. І.К. Бондар, Г.В. Ярошенко, В.І. Науменка, Н.А. Соколенко. — К.: Знання, 1999.

8.      Петюх В.М. Ринок праці: навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 1999.

9.      Рощин С.Ю., Разумова Т.О. Экономика труда: экономическая теория труда: учеб. Пособие. – М.: ИНФРА – М, 2001.

10.  Методические рекомендации по НОТ рабочих на промышленном предприятии. М. ”Экономка, 1989

11.  Сандуленко М.Ю. Нормування та раціоналізація праці з допомогою мікроелементних нормативів. Київ, 1993.

12.  Организация и нормирование труда (под редакцией д.е.н. профессора В.В. Адамчука)- м., ЗАО «Финстат информ» - ООО «ЦУПЛ», 2000.

13.  Практикум по экономике, организации и нормированию труда. — М.: Экономика, 1991.

14.  Смирнов Е.Л. Справочное пособие по НОТ. – М.: Экономика, 1986.

15.  Справочник нормировщика.—Л.: Машиностроение, 1986.

16.  Типовое положение об оценке условий труда на рабочем месте. – М.: Госкомтруд, 1986 р.

17.  Чернов В.І., Оленич Є.І. Нормування праці: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. Київ, 2000.