---

Сутність, особливості та принципи лізингових послуг

Науково - технічна революція породила якісно нові споживи в прискоренні рішення проблем фінансування. Феномен лізингу визначається не просто як довгострокова оренда, а як новий, нетрадиційна, специфічна, додаткова система перспективного фінансування, у якій задіяні орендні відносини, елементи кредитного фінансування під заставу, розрахунки по боргових зобов'язаннях і ін. фінансові механізми (другий етап історії лізингу). Інакше кажучи, лізинг - насамперед кредит, спосіб фінансування, викликаний недоліком коштів у підприємства для придбання дорогого встаткування, що забезпечить конкурентоспроможність, а так саме головну мету діяльності підприємства - прибуток в умовах всезростаючої конкуренції [28].

Поняття «лізинг» у цей година увійшло в ділові словники країн майже всього миру. Однак у чинність історичних і юридичних причин воно має різні тлумачення в різних країнах. Загальновизнаним уважається ті, що лізинг тісним образом пов'язаний з орендним механізмом, алі в діловому обороті він має більше широку, складну потрійну основу й містить у собі одночасно істотні властивості кредитної догоди, інвестиційної й орендної діяльності, які тісно сполучаються один з одним, утворюя нову організаційно- правову форму бізнесу. У ньому реалізується комплекс майнових відносин, пов'язаних з передачею коштів у тимчасове користування шляхом їхньої купівлі й наступної здачі в оренду.

Лізинг ставитися до підприємницької діяльності більше високого рівня в порівнянні з орендою, банківським або комерційним кредитом, тому що він припускає й вимагає широкого діапазону знань і фінансового бізнесу, і положення у виробництві, і на різних ринках.

Виходячи йз цього, лізинг - це особливий вид підприємницької діяльності, що включає три форми організаційно- економічних відносин.: орендне, кредитне й торговельні, утримування шкірного з яких окремо повністю не вичерпує сутності таких специфічних майново - фінансових операцій.

Законом України «Про лізинг» дається наступне визначення лізингу: «лізинг - це підприємницька діяльність, що спрямована на інвестування власних або притягнутих фінансових коштів і складається в наданні лiзингодавцем у виняткове користування на певний рядків Лiзингоотрымувачу  майна, що є власністю лiзингодавця або що здобувається їм у власність із доручення й узгодженню з лiзингодавцем у відповідного продавця майна, за умови сплати лiзингодавцем періодичних лізингових платежів.» [1, с. 45]

Лізинг, як складні соціально- економічне явище виконує найважливіші функції по формуванню багатоукладної економіки й активізації виробничої діяльності. Розглянемо докладніше найважливіші з його функцій.

Фінансова функція виражається у звільненні товаровиробника від одноразової оплати повної вартості необхідних засобів виробництва і як би наданні йому довгострокового кредиту.

Виробнича функція лізингу укладається в тимчасовому використанні встаткування, а не покупки дорогих і морально старіючих машин. Це ефективний спосіб матеріально - технічного постачання виробництва й доступу до новітньої техніки, до результатів науково - технічного прогресу. При повному лізингу передача майна може супроводжуватися різноманітним сервісом: технічне обслуговування, страхування, забезпечення сировиною й робочою силою.

Збутова функція - це розширення кола споживачів і освоєння нових ринків збуту, залучення в сферу лізингу тихнув, хто не може відразу купити ті або інше майно.

Функція використання податкових і амортизаційних пільг має деякі особливості:

а) узяте по лізингу майно відображається на балансі користувача або лiзингодавця за узгодженням між ними;

б) орендна плата ставитися на собівартість виробленої продукції (послуг) і відповідно зменшує оподатковуваний прибуток;

в) застосовується  прискорена  амортизація, що обчислюється виходячи з рядок контракту, що зменшує оподатковувану податком прибуток і прискорює відновлення матеріально- технічної бази. У результаті лізинг сприяє диверсифікованості пропозицій, утягуючи нові об'єкти у свою сферу, розвиває й диверсiфикует ринок засобів виробництва, скорочує цикл освоєння нових поколінь техніки.

Ефект лізингу складається з об'єктивної переваги оперативного користування досягнень науково- технічного прогресу, збільшення масштабів діяльності, зниження питомих видатків і науково- технічного прогресу, збільшення масштабів діяльності, зниження питомих видатків і інтенсифікації всього виробничого процесу.

Ефект лізингу має щонайменше три особливості.

Перша - мультипликативность. Виникши в результаті застосування новітньої техніки й перетворення працівника в самостійного підприємця - власника в момент доцільної діяльності ефект лізингу поширюється по ланцюжку на всі стадії відтворення, наростає й множитися в міру переходу до розподілу, обміну й споживанню.

Друга - эмерджентнiсть, якісна новизна ефекту лізингової діяльності, у чинність чого величина його значно перевершує арифметичну суму результату звичайної діяльності без залучення додаткових технічних коштів. Такий ефект є інтегрованим ефектом і проявляється не тільки локально, алі й у масштабі всієї виробничої системи, збільшуючи її виробничу чинність.

Третя - одержуваний ефект проявляється не тільки в процесі виробництва, алі й у соціальній сфері життя й діяльності людей, тобто має як економічні критерії, так і соціальні цінності, що виражаються в підвищенні змістовності праці, усвідомлення працівником своїх творчих можливостей, зростання особистих доходів, незалежності.

У сукупності всі перераховані особливості розкривають ефект лізингу як своєрідного економічного мультиплікатора, що дає імпульс розвитку всіх ланок підприємницької діяльності.

Джерелом розвитку лізингового бізнесу є закладені в ньому в ньому широкі можливості й переваги для шкірного учасника догоди.

До переваг лізингу для споживача можна віднести:

-  можливість уникнути залучення кредитів для придбання техніки, устаткування й основних коштів у цілому з інших джерел фінансування. Таким чином, проявляється можливість використовувати ці джерела для інших потреб, а отже, збільшити загальний обсяг надходження інвестицій;

- можливість використання власних коштів, зекономлених за рахунок заміни покупки майна лізингом, на інші мети (погашення кредиторської заборгованості);

- гнучкість лізингових платежів у порівнянні зі сплатою заборгованості по кредитах. У світовій практиці це - можливість визначити розміри платежів залежно від доходів лiзингодавця й використання лізингового майна, можливість компенсаційного лізингу й ін. В Україні чинне законодавство про лізинг не дає можливості реалізувати ця переваги;

- відсутність видатків, пов'язаних з володінням майном і веденням бухгалтерського обліку, особливо у випадку застосування  оперативного лізингу ( економія буде відчутної , наприклад, при введенні в Україні податку на власність);

- економію на додаткових послугах лiзингодавця, що побудована на сервісному обслуговуванні, у порівнянні з послугами по сервісному обслуговуванню інших фірм;

- прискорене освоєння об'єктів лізингу внаслідок значної зацікавленості в цьому споживача й забезпечену по договорах лізингу допомога фахівців лiзингодавця або виробника;

- спрощення доступу до використання різноманітної, зокрема імпортної, нової техніки, забезпечення її сервісного обслуговування;

- скорочення строків організації виробництва нової продукції за рахунок оперативного придбання в користування необхідної нової техніки, забезпечення її налагодження й сервісного обслуговування й ін.;

- зменшення ризику у випадку введення виробництва нової продукції через можливість повернення притягнутого для цього за договором оперативного лізингу встаткування;

- використання можливостей партнерів: лiзингодавця (у випадку постачання й збуту), виробника (при фінансовому сервісі), банків - кредиторів лiзингодавця (якщо буде потреба в кредитах) і ін.

Однак лізинг є для лiзингодавця досить дорогою формою майнового кредиту, тому що йому доводити сплачувати лизингодавцю сумарні платежі, до складу яких входити, крім вартості майна, компенсація різних видатків лiзингодавця, дохід лiзингодавця, відсотки за кредит і ін.

Якщо розрахунки ведуться не в стабільній вільно конвертованій валюті, варто ще враховувати компенсацію втрат лiзингодавця внаслідок інфляції.

Проблемою є високі ставки за кредити банків, а також постійне непередбачене збільшення видатків лiзингодавця (наприклад, на реєстрацію частини об'єктів лізингу, ліцензування певних видів діяльності подолання митних перешкод), які тої перекладає на лiзингодавця.

Таким чином, вибір споживача на користь лізингу не є однозначним і вимагає певного стимулювання.

Для лiзингодавця лізингові операції є підприємницькою діяльністю. Сутність лізингових відносин спричиняється наступні їхні вигоди:

- зменшення в порівнянні йз кредитуванням ризику неплатоспроможності споживача техніки: у випадку припинення лізингових платежів лiзингодавец має можливість вилучити з користування лiзингодавця об'єкт лізингу й надати його в лізинг іншому споживачеві або продати;

- одержання лізингової винагороди;

- розширення кола партнерів і встановлення з ними довгострокових тісних взаємин;

- зменшення видатків на страхування об'єктів лізингу, тому що лізингові операції вважаються менш ризикованими.

Однак деякі фактори зменшують ефективність лізингу для лiзингодавця. Це - уповільнення обороту капіталу прискорене зношування об'єктів лізингу внаслідок їхньої інтенсивної експлуатації, необхідність мати значні власні  або притягнуті фінансові резерви.

Актуальним питанням є розмежування зрозуміти оренди й лізингу майна. Праворуч у тому, що в деяких документах оренда й лізинг ототожнюється (наприклад, у Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств»), що у свою чергу, привело до появи в нормативно -методичних матеріалах Міністерства фінансів України таких термінів, як «оперативна оренда» і «фінансова оренда».

Результати аналізу чинного законодавства України про оренду й лізинг свідчать, що правове регулювання оренди майна, особливо державного, і лізингу майна дуже відрізняються. Тому правильно класифікація того або іншого договору майнового наймання має велике практичне значення.

Між орендою й всіма видами лізингу є істотні відмінності:

а) оренда - двустороння угода між орендодавцем і орендарем, а лізинг - тристороння угода, де, крім лiзингодавця й лiзингодавця, фігурує продавець лізингового майна. При деяких видах лізингу одна юридична особа може виступати в ролі двох суб'єктів. Так при зворотному лізингу продавець є одночасно й лизингоотримувачем. Лизингоотримумач винний схвалити умови договору купівлі-продажу, а продавець (постачальник) винний знаті мету придбання майна;

б) діяльність лiзингодавця принципово відрізняється від діяльності орендодавця. Якщо орендодавець здає в оренду своє майно, те лiзингодавец передає в лізинг майно, що він спеціально придбав, як правило, по прямій вказівці майбутнього лiзингодавця. Сутність діяльності лiзингодавця укладається у фінансуванні лiзингодавця  майном шляхом надання йому майнового кредиту;

в) роль лiзингодавця активніше, ніж роль орендаря. При першій передачі майна в лізинг Лизингоотримумач, як правило, сам знаходимо виробників (власника) лізингового майна й вибирає конкретний вид цього майна. У відмінності від орендаря Лизингоотримумач наділяється правами й обов'язками, які властиві покупцеві. Хоча формально покупцем є лiзингодавец, майно передається продавцем безпосередньо лизингоотримувачу;

г) у випадку оренди орендодавець несе відповідальність перед орендарем за виявлені недоліки об'єкта оренди, а при лізингу лiзингодавец відповідає за такі недоліки тільки тоді, коли він сам вибирав продавця (постачальника) об'єкта лізингу або втручався у вибір Лизингоотримумачем постачальника майна, виду майна, його характеристик.

Окремі види лізингу, насамперед фінансовий, ще більше відрізняються від оренд. На відміну від оренди, при лізингу має місце «інвестування власних або притягнутих коштів. Це дає ключ до розуміння того, яку власне майно лiзингодавец може здавати в лізинг. Це майно, що лiзингодавец попередньо придбав саме для здачі в лізинг (тобто мало місце інвестування). Таким чином, мова йде про повторну здачу майна в лізинг, коли його власником уже стала лізингова компанія. При відсутності попереднього інвестування власне майно здається в оренду.