---

Інформаційно-правове забезпечений управління прибутком підприємства

Правові основи фінансів окремих суб'єктів господарювання перш за все базуються на конституційних нормах. Конституція України є важливим джерелом фінансового права і віддзеркалює в концентрованому вигляді правовий простір, в якому здійснюється розвиток підприємництва в нашій країні. Конституцією України регламентується право громадян на здійснення будь-якого виду підприємницької діяльності, не забороненої законом. Водночас, держава забезпечує розвиток конкуренції в підприємницькій діяльності, здійснює кредитне, бюджетне та податкове регулювання, захищає права споживачів, контролює якість і безпеку продукції і всіх видів послуг та робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Господарський кодекс України встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб'єктів господарювання різних форм власності.

Господарський кодекс України має на меті забезпечити зростання ділової активності суб'єктів господарювання, розвиток підприємництва і на цій основі підвищення ефективності суспільного виробництва, його соціальну спрямованість відповідно до вимог Конституції України, утвердити суспільний господарський порядок в економічній системі України, сприяти гармонізації її з іншими економічними системами.

Господарський Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадини, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Під господарською діяльністю у Господарському Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Діяльність не господарюючих суб'єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб'єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності не господарюючих суб'єктів.

Здійснюючи свою господарську діяльність, підприємства керуються нормативно-правовими документами, котрі її регламентують. Зокрема основними такими документами являються — статут підприємства, Закон України „Про власність”, Закон України „Про господарські товариства”, Закон України „Про систему оподаткування”, Закон України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”, Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Розглянемо сутність зазначених нормативно-правових актів.

Основним документом на основі якого підприємства здійснюють свою діяльність є статут підприємства, котрий затверджується установчими зборами засновників ( що стосується підприємств котрі функціонують на підставі статуту, зокрема підприємства, фінансову стійкість якого ми будемо аналізувати). В ньому зазначаються;

— мета та предмет діяльності;

— юридичний статус підприємства;

— права та обов'язки учасників;

— статутний фонд та порядок внесення змін до нього;

— порядок розподілу прибутків та покриття витрат;

— органи управління підприємством, їх права та обов'язки;

— форми обліку та звітності.

Даний документ являється найголовнішим безпосередньо для кожного підприємства і його вимоги не підлягають порушенням.

Закон України „Про власність” зазначає, що українська держава є суверенною в регулюванні всіх відносин власності на своїй території. Метою цього Закону є забезпечення вільного економічного самовизначення громадян, щодо використання природного, економічного, науково-технічного та культурного потенціалів України для підвищення рівня життя її народу.

Для процесу управління прибутком підприємства важливе значення має Закон України „Про власність” від 7 лютого 1991 року № 697. Так стаття цього Закону № 25 визначає, що об'єктом права власності акціонерного товариства є майно, придбане за рахунок продажу акцій, одержане в результаті його господарської діяльності, а також інше майно, набуте на підставах, не заборонених законом.

Закон України „Про господарські товариства” визначає поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права і обов'язки їх учасників та засновників.

Закон України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” визначає засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні відповідно до нових С(п)БО.

Стосовно внутрішніх джерел формування фінансових коштів підприємства діє багато законодавчих актів. Так, суму прибутку, як основного джерела, розраховують згідно з Законом України „Про внесення змін та доповнень”. В Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 16 січня 2004 року. Ставка податку на прибуток підприємства закріплено в статті 10 (прибуток платників податку оподатковується за ставкою 25% до об'єкта оподаткування ).

При формуванні власних фінансових ресурсів можуть бути використані кошти від продажу цінних паперів. Ці операції врегульовані Законом України „Про цінні папери та фондову біржу” від 09.07.96 року №238.

Інформаційною базою для проведення аналізу формування та використання власних фінансових ресурсів підприємства є:

"Баланс підприємства ( форма № 1) , який показує фінансове становище у даний період часу. Актив балансу показує структуру майна підприємства, а пасив - структуру джерел їх фінансування;

- Звіт про фінансові результати ( форма № 2), який містить інформацію про результати діяльності підприємства за певний звітний період, та інформацію про прибуток і витрати підприємства;

- Звіт про рух плотових коштів ( форма № 3);

- 3віт про власний капітал ( форма  №  4);

В Законі України „Про оподаткування прибутку підприємств” визначаються платники податку, об'єкт оподаткування, ставка податку, правила ведення податкового обліку, порядок нарахування та сплати податку, відповідальність платників податку. В законі дається визначення і порядок формування валового доходу платника податку, валових витрат платника, визначається сутність амортизації і порядок її нарахування.

Закон України „Про систему оподаткування”, визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі), які підлягають внесенню до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників,

На підставі даного Закону, підприємства мають певне коло юридичних обов'язків. Зокрема вони зобов'язані:

-   вести бухгалтерський і податковий облік;

-   складати звітність про фінансове - господарську діяльність;

- сплачувати належні суми податків та обов'язкових платежів у встановлені законодавством терміни;

-    допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для отримання прибутку, а також для перевірок із питань обчислення та сплати податків.