Быстрый переход к готовым работам
|
Дослідження українського ринку фармацевтичних виробiв
На ринку
лікарських засобів, визначальним фактором що впливає на ринкову стратегію компанії КРКА є рівень конкуренції. Основними
конкурентами на українському ринку лікарських та супутніх їм засобів є
українські підприємства-виробники
фармацевтичної продукції, аптеки, що виробляють лікарські засоби та
представництва закордонних фармацевтичних фірм. Одночасно, аптеки є не тільки
конкурентами, але й ще і товаропровідною мережею, до послуг якої вдається компанія КРКА. На сьогодні в
Україні діє 137 суб'єктів господарювання, що мають ліцензії на провадження
господарської діяльності з виробництва лікарських засобів. Протягом останніх
років відслідковується позитивна динаміка збільшення кількості препаратів, що
запроваджується у виробництво підприємствами галузі. Так, протягом 2004 року у
виробництво було запроваджено 100 лікарських засобів, 2005 - 120, 2006 - 158, 2007
- більше 100 нових препаратів. Про позитивні
тенденції розвитку вітчизняного виробництва ліків свідчать дані Державного
комітету статистики, наведені у таблиці 2.1. Таблиця
2.1 Динаміка
розвитку вітчизняного виробництва фармацевтичної продукції
За обсягами
виробництва протягом 2007 року найкращі показники було досягнуто
підприємствами, перелік яких наведено у табл. 2.2. Таблиця
2.2 Топ
20 українських виробників фармацевтичної продукції
Варто відзначити, що за обсягами виробництва лікарських
засобів, перша 20-ка українських виробників виробляє понад 80% фармацевтичної
продукції України. Дані щодо обсягів
фармацевтичного ринку, за інформацією Державного комітету статистики, наведено
у таблиці 2.3. Таблиця
2.3 Показники
обсягів фармацевтичного ринку України, 2004 - 2007 роки
Сьогодні в Україні, населення якої складає майже 48 млн. чоловік, оптовою та роздрібною торгівлею лікарськими засобами займаються, тобто забезпечують фізичну доступність населення до лікарських засобів, 5246 суб'єктів господарювання. Вони мають 22530 аптечних закладів (аптеки, аптечні пункти, аптечні кіоски, аптечні склади (бази). 85% (19039) з них розташовані в містах та селищах міського типу. І це при тому, що в селах проживає третина (33%) населення України. Лікарськими засобами населення України забезпечують: - 9147 аптек, 81% (7450) яких розташовані в міській місцевості, - 30% (2733) аптек державної та комунальної форми власності, - 28% (2582) - приватної та 42% (3832) колективної форм власності; - 6846 аптечних кіосків, що є структурними підрозділами цих аптек. За місцем розташування аптечні кіоски розподіляються таким чином: 87,7% (6006) розташовані в містах і лише 12,3% (840) в сільській місцевості. За формою власності: більшість аптечних кіосків (51%) мають колективну власність, 34% (2304) - приватну і 15% (1026) - державну та комунальну форму власності. 5488 аптечних пунктів, що також є структурними підрозділами аптек. За місцем розташування на міста та селища міського типу припадає 83% (4561) аптечних пунктів і тільки 17% (927) аптечних пунктів розміщені в селах. За формою власності найбільше аптечних пунктів складають аптечні пункти колективної власності - 46% (2500), аптечні пункти державної та комунальної власності форми власності складають 36% (1959), а приватної - 18% (1029). Аналіз наведених вище даних свідчить, що найбільшу кількість аптечних кіосків створюють аптеки з колективною формою власності, де на кожні 25 аптек припадає 26 аптечних кіосків; потім - аптеки з приватною формою власності, де на 25 аптек припадає 22 кіоски, найменше аптечних кіосків створено аптеками державної та комунальної форми власності - на 25 аптек - 10 аптечних кіосків. Дещо інша картина із створенням аптечних пунктів, де найменшу активність проявляють аптеки приватної форми власності, на кожні 10 аптек приватної форми власності припадає 2 аптечних пунктів. Аптеки державної та комунальної форми власності і аптеки колективної форми власності мають близькі показники, тобто на кожні 10 аптек припадає 7 аптечних пунктів. Усі ці аптечні заклади роздрібної реалізації ліків обслуговують 1049 аптечних складів (баз). У середньому по Україні один такий склад обслуговує 20 точок роздрібної торгівлі, або 46 тисяч чоловік. Серед усіх суб'єктів господарювання, що здійснюють забезпечення населення лікарськими засобами: - 81,2% суб'єктів господарювання здійснюють тільки роздрібну торгівлю лікарськими засобами, - 13% ліцензіатів здійснюють тільки оптову торгівлю медикаментами, - 5,8% суб'єкти господарювання мають оптову та роздрібну мережу. Виробництво лікарських засобів в умовах аптеки здійснюють 1147 аптек, тобто кожна восьма аптека, при цьому тільки кожна четверта з них має асептичні умови. Це показник близький Зімбабве, де одна аптека виготовляє ліки для 46 тисяч чоловік. В Україні ж на одну таку аптеку припадає 42 тисячі чоловік. Переважна кількість аптек, які здійснюють виробництво ліків знаходяться у комунальній власності (68%). У середньому по Україні одна аптека разом з аптечним пунктом, бо тільки ці структури мають право відпускати лікарські засоби рецептурної групи, незалежно від форми його власності обслуговують 3,3 тисяч осіб. В Європі середня кількість населення, що припадає на одну аптеку коливається від 1143 чоловік у Греції до 17 869 чоловік у Данії. На тисячу квадратних метрів в Україні припадає 15 аптек, 11 аптечних кіосків та 9 аптечних пунктів. Для порівняння: у Європі цей показник коливається від 2,3 у Франції до 70 у Греції. В цілому ж, аналізуючи динаміку розвитку аптечної мережі за останні п'ять років, порівнюючи її з аптечної мережею деяких країн Європи, можна однозначно говорити про сформовану систему забезпечення фізичної доступності населення України до лікарських засобів і сформовану аптечну мережу. Споживання ліків у 2007 році зросло у роздрібних цінах до 2,1 млрд. дол. США, структура наведена на слайді, але споживання в упаковках зменшилося, а за даними інших експертів – збільшилося біля 1%, тобто, приросту ринку у натуральному виразі майже не відбулося, що свідчить про те, що хворі не стали більше вживати ліків відносно 2006 року, при тому, що коштів стали платити більше, тобто дані свідчать про те, що ріст ринку ліків в Україні відбувається за рахунок зростання на них цін. Така ситуація відбувається за рахунок того, що поряд загального зростання цін за рахунок інфляційних процесів, через рекламні та інші комерційні акції, які нав’язують думку хворим, що дешеві ліки погані, пацієнти більше купляють дорогі ліки аналогічної якості у межах одних груп. Принциповим є те, що з точки зору споживання ліків треба говорити про споживчій аптечний кошик, формування якого має дві складових: доступні ліки та раціональний їх набір по кожному захворюванню. При цьому треба звернути увагу на специфіку фармацевтичної продукції, регламентація випуску та вживання якої принципово відрізняється від іншої продукції. Специфіка ліків як товару полягає у тому, що безпосередній споживач не має можливості його вибирати. Пацієнту ліки нав’язують у прямий чи прихований спосіб учасники лікувального процесу від фармацевтичної компанії, аптечного працівника, лікаря до журналіста через замовлені акції у ЗМІ. Наслідки такого вживання фармацевтичної продукції лягають прямим тягарем на бюджет держави у вигляді утримання інвалідів, збільшення витрат на лікування хронічно хворих, втрата працездатної частини населення тощо, через таку політику застосування ліків - про що свідчать висновки експертів.
Рис. 2.1 Обсяг фармацевтичного ринку у цінах виробника у 2005-2007 рр. У наслідок зростання соціальних виплат населенню, ринок лікарських засобів збільшується, що свідчить про те, що це споживання залежить не від ступені захворюваності населення, а від його купівельної спроможності. Темпи зростання ринку у оптових цінах постачальників, свідчать про те, що питома вага іноземних ліків на ринку України зростає, оскільки приріст споживання у грошах, менше приросту вітчизняного виробництва. Суттєвий приріст імпорту у 2007 році відбувся за рахунок західних фармацевтичних компаній (питома вага на ринку яких складає майже 50%), ціни на ліки яких значно вище ніж на вітчизняні (питома вага яких складає 25%). Таким чином на решта країни, включаючи країни СНД, Китай та Індію (питома вага якої складає 8,1%), припадає решта 25%. Звертає увагу темпи приросту імпорту такої продукції, які складають більше 30% на рік, при зберіганні таких темпів, є реальна загроза суттєвого зменшення споживання ліків пацієнтами в упаковках. Особливо це стосується імпорту із європейських держав, з іншого боку, зберігання цієї тенденції у найближчий час суттєво знизить питому вагу ліків вітчизняного виробництва у найближчій час. Наведені дані свідчать про те, що Україну чекають дві проблеми: а) суттєве зменшення доступності медичної допомоги широким верстам населення і б) знищення вітчизняного виробництва ліків. Вищенаведені данні щодо високих темпів підвищення цін, потребує аналізу зростання вартості медичної продукції, так званого аптечного кошика.
Рис. 2.2 Вартість аптечного кошика Ціни зростали на ліки і у останні роки, але приріст ринку у грошовому і у натуральному виразі мали позитивні значення, у той час, як у 2007 році, при високих темпах приросту ринка у грошовому виразі, вперше спостерігається суттєве зменшення споживання ліків у натуральному виразі.
Рис. 2.3 Ринок роздрібної реалізації лікарських засобів Враховуючи високі інфляційні очікування у 2009 році, доступність ліків, і відповідно, доступність медичної допомоги широким верстам населення, у поточному році може бути суттєво зменшена, що може мати негативні політичні та соціальні наслідки. Питома вага ліків у аптечних продажах складає 83,4% у грошовому виразі і 64,1 % - у натуральному, тобто серед медичної продукції аптечного кошику ліки складають абсолютну більшість Порівняння індикаторів росту обсягів ринку відносно вітчизняної та імпортної продукції свідчить про те, що на вітчизняну продукцію ріст цін вище, ніж на імпортну (дивись індекс інфляції), але цей ріст не може порівнятися з рівнем цін на імпортну продукцію, а тому основним оператором ринку ліків, який стримує ріст цін залишається вітчизняний виробник. Таким чином, доступність медичної допомоги широким верстам населення і рівень вітчизняного виробництва є взаємопов’язані речі. Саме через це є специфіка державної регламентації локального виробництва ліків у всіх країнах Європи. Але виходячи із класичної класифікації організації виробництва: а)для наступної його перепродажу; б) для отримання великих прибутків; в)для вирішення інших проблем, зокрема малорентабельного, але для вирішення соціальних проблем. Кожна група має свої вимоги і правила, які суттєво відрізняються між собою, а тому з точки зору охорони здоров’я є потреба визначитися щодо державної політики у межах МОЗ, тобто пріоритетів. Це принципово з огляду аналізу чинників, які впливають на вартість аптечного кошику та заходів щодо сприяння змін цієї вартості у той чи інший бік. Важливим фактором який впливає на вартість аптечного кошику є індекс заміщення, який у вітчизняного виробника майже у п’ять раз нижче ніж у імпортного, тобто вітчизняні виробники малими темпами переходять на нову продукцію у межах однієї фармако-терапевтичної групи. На цей індекс впливає в основному два фактори: а) державне регулювання цін шляхом фіксованої торгівельної націнки, що автоматично “вимиває дешеву продукцію) і б) необмежена, безпідставна компанія щодо наявності неякісних ліків на ринку України, поганої її реєстрації, тобто не доведення еквівалентності дешевої продукції відносно дорогої, та нав’язування безпідставної думки, що дорогі ліки є високоякісними, що ніяк не підтверджується на практиці, як за даними Державної інспекції з контролю якості, так і за даними фармаконагляду. Останнє також підтверджується даними, які повністю підтверджують висновки міжнародних експертів, що реалізація ліків не залежить від їх якості, а повністю визначається ринковою активністю фармацевтичних компаній по нав’язуванню власної продукції через лікарів та аптечних працівників щодо її нецільового призначення хворим. Ці дані підтверджують висновки урядової комісії щодо системи контролю за якістю ліків про те, що в Україні існує система контролю за якістю ліків і повністю відсутній контроль за їх споживанням. Але не зважаючи на те, що офіційні дані свідчать саме про критичну ситуацію з застосуванням ліків, у засобах масової інформації, у апараті МОЗ та серед інших посадовців панує діаметрально інша думка, яка спрямована на подальше розкручування цін і наближення їх до європейських. Треба зауважити, що така ситуація спостерігається з після 2000 року, а тому, з метою стримування росту цін на ліки був втілений принцип, який передбачав одночасне існування двох напрямів: а) створення напруженого конкурентного середовища, шляхом не перешкоджання потрапляння ліків на ринок України через необмежену їх реєстрацію, з одного боку; б) створення системи після реєстраційного нагляду за безпечністю ліків. Ця система включала створення розгалуженої системи фармаконагляду за поведінкою ліків у лікувальному процесі та координація з діяльністю Державної інспекції з контролю якості ліків. Нормативною базою є низка наказів МОЗ, яка дозволяє при виявлені неякісного або неефективного чи небезпечного лікарського засобу вилучати їх з ринку України, а при систематичних порушеннях, або при виявлені суттєвих відхилень у якості, що можуть негативно впливати на здоров’я людей, припиняти дію реєстрації, тобто фірма залишала ринок України Враховуючи той факт, що кризові явища давали поштовх у розвитку, наприклад у 1998 році через фінансову кризу, ціни на ліки зросли у двічі у продовж тижня. Вітчизняні виробники, власне виробництво ліків не стали прив’язувати до курсу долара, що позбавило їх відповідних прибутків, але дозволило опанувати ринок України і за рахунок обсягів виробництва отримати відповідні доходи. За підсумками 2007 року, вітчизняні виробники збільшили обсяги виробництва на 9,6% відносно 2006 року і довели його до 3,6 млрд. грн.. При цьому, обсяги сировини, яка поступала у вигляді субстанції із Індокитайського регіону, що відповідає світовим тенденціям. Поставки субстаній до України адекватно збільшилися, як грошовому, так і натуральному обсязі, але без підвищення цін відносно поставок у 2006 році. Таким чином, збільшення обсягів імпорту субстанцій без підвищення цін на них у національні валюті, дає підстави для при наявності відповідних заходів з боку МОЗ, вирішити проблему доступності медичної допомоги широким верстам населення за рахунок локального виробництва ліків. В цілому, можна говорити про те, що ринок лікарських засобів в Україні є
конкурентно-складним, але перспективним з позицій зростання, що обумовлює необхідність
активізації маркетингових зусиль для досліджуваного підприємства. 2.2. Оцінка позиції компанії КРКА на
українському ринку фармацевтичних виробiв
Фармацевтична
компанія КРКА, що входить до складу КРКА ГРУПП (Словенія), є провідною
компанією в області охорони здоров'я у Словенії. У 2004 роцi КРКА відсвяткувала свій 50-літній ювілей. Усі ці роки компанія
спеціалізується на розробці, виробництві і продажі лікарських засобів,
призначених для профілактики і лікування різних захворювань. На заводах КРКА у Словенії (Ново место), Хорватії (Загреб) і Польщi
(Варшава) випускаються рецептурні і безрецептурні лікарські засоби. У країнах
Центральної, Північної та Схiдної Європи КРКА пропонує різноманітний асортимент
продукції для більшості терапевтичних областей (кардіологія, гастроентерологія,
пульмонологія, неврологія і психіатрія, гінекологія, ревматологія,
дерматологія, інфекційні хвороби й ін.). На експорт
йде біля 80% ліків, що випускаються компанією, і лікарської сировини. Основними
ринками збуту є країни Європи та країни
СНД. КРКА розвивається як міжнародна компанія і розширює географію своєї
присутності на світовому фармацевтичному ринку, освоює нові для себе ринки
Європи i Азії. Сьогодні КРКА має дочірні компанії в 14 країнах Європи (Швеції, Данії, Норвегії,
Німеччини, Швейцарії, Великобританії, Ірландії, Франції, Угорщини й ін.), а
також ряд представництв, у тому числі в Росії і на Україні. Із
1993 року представництво розпочало роботу на ринку України. Функції
представництва полягають у підготовці замовлень для дистрибуторів, вчасній
доставці товарів покупцям та інформаційній підтримці. Компанія КРКА - одне із провідних фармацевтичних
підприємств-виробників дженериков у Європі. Свою продукцію KРKA поставляє під
власними торговельними марками більш ніж в 70 країн миру, має 42 підприємства й
представництва за рубежем і планує активне проникнення на західні ринки при
збереженні своїх позицій на традиційних ринках , що простираються від
Владивостока до Дубліна. КРКА успішно реалізує свої стратегічні цілі й
залишається вірна своєму покликанню. Ціль діяльності компанії КРКА - розробка й продаж
якісних, безпечних, ефективних і доступних за ціною препаратів дженериков. В
асортименті КРКА є широкий спектр рецептурних препаратів, препаратів для
самолікування, ветеринарних і косметичних коштів. Крім основної діяльності КРКА
пропонує лікувально-туристичні послуги свого дочірнього підприємства «КРКА
курорти». КРКА - відома й шановна компанія, що займається розробкою
й виробництвом дженериков. Свою продукцію КРКА продає більш ніж в 70 країнах
миру. Традиційні ринки КРКА - країни Східної, Центральної й Південно-Східної
Європи, а в майбутньому планується вихід і на Західні ринки. П'ята частина
продукції реалізується в Словенії, інша продукція продається за рубежем, завдяки
чому компанія входить до числа провідних словенських експортерів.. На 42
підприємствах і представництвах по усьому світі працюють більше 5000 фахівців
різних областей, у першу чергу медицини й фармацевтики. Діяльність КРКА спрямована на розробку фармацевтичних
препаратів - дженериков, що відповідають всім основним вимогам в області
якості, безпеці й ефективності. Висока якість виробленої продукції здобуло
визнання споживачів і клієнтів і є перевагою КРКА на дженериковом
фармацевтичному ринку. Якість продукції є основною конкурентною перевагою КРКА й
запорукою успіху компанії. Якість, у самім широкому значенні цього поняття,
створюється й підтримується всіма співробітниками підприємства, вони несуть за
нього пряму відповідальність. Таким чином, якість, як воно розуміється й у
якому виді існує в КРКА, переросло рамки стандартів, приписань і вказівок,
оскільки стало частиною робочого дня співробітників, звичайної складової
їхнього життя. Асортименти КРКА постійно поповнюється новими
фармацевтичними препаратами завдяки розвитку виробництва й збільшенню
дослідницької діяльності.компанії Завершуються фази інтенсивних ключових
капіталовкладень у виробничі потужності й дистриб'юторські центри в Словенії
(Нотол (Notol), ЦРК II) і на традиційних ринках компанії (Польща, Російська
Федерація, Хорватія). Всі співробітники КРКА прагнуть розвивати свої професійні
знання й беруть участь у різних програмах професійної підготовки й підвищення
кваліфікації. При цьому особлива увага приділяється створенню сприятливої
атмосфери в колективі й розвитку дружніх міжособистісних відносин,, які
підтримуються й у вільний час. Крім професійного й особистісного росту працюючих на
підприємстві, КРКА також піклується про приплив нових кадрів, надаючи
стипендіальні програми й запрошуючи на роботу висококласних фахівців. Основне завдання КРКА - сприяти забезпеченню здорового
якісного життя людей. Саме тому компанія бере участь у заходах всіляких сфер
людської діяльності, а її спонсорська активність націлена на підтримку охорони
здоров'я, гуманітарних і спортивних заходів, а також утворення, наукових
досліджень і культури. Найбільш складн і гострої є проблема розукрупнення ВАТ
"КРКА" для північних регіонів України, де вони займають домінуюче
положення. Товарні ринки цих регіонів значно менш привабливі для господарюючих
суб'єктів у порівнянні із центральними областями. У зв'язку із цим багато
регіонів при реорганізації ринку фармацевтичних послуг намагаються враховувати
місцеві умови, можливості й доцільність даної акції, а також наявний досвід в
інших регіонах. Не у всіх регіонах ВАТ "КРКА" відіграють
негативну роль на місцевому ринку. Так, наприклад, в Одеській області вони
мають досить вільних оборотних коштів для того, щоб здійснювати відпустка
лікарських засобів без передоплати аптекам і лікарням. Чималу роль у цьому грає
участь приватних фірм в акціонуванні державних оптових складів. Так,
контрольний пакет акцій Донецької ВАТ "КРКА" перебуває у власності
ЗАТ "Час", що здійснює поповнення оборотних коштів колишнього державного
підприємства. Дуже важливо й те, що ВАТ "КРКА" традиційно
працює з усіма аптеками, у тому числі районними, які усе ще слабко охоплені
недержавними постачальниками. І, нарешті, "Фармації" залишаються
деякими постачальниками окремих груп ліків, які недоступні для багатьох
недержавних постачальників через відсутність необхідної матеріально-технічної
бази й досвіду роботи (наркотичні й психотропні) або просто нецікаві для них
(субстанції для виробничих відділів аптек). Одночасно з наділенням аптечних установ статусом юридичної
особи вирішується питання про характер їхньої власності. Однак, у чинність
вищезгаданих причин і особливо через недостачу власних оборотних коштів,
приватизація аптек відбувається дуже повільно. Наприклад, у Дніпропетровській
області аптеки, що одержали юридичну самостійність, повинні бути
правонаступниками всіх майнових і немайнових прав і зобов'язань ВАТ
"КРКА". Насправді в їхню власність перейшли лише основні кошти, який
аптеки користувалися до їхнього виділення, а також борги ВАТ "КРКА".
У зв'язку із цим майже у всіх аптеках спостерігалася недостача оборотних
коштів, і питання про приватизацію цих аптек перебуває в стадії розгляду. |
Ссылки: 
Счетчики:
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
