---

Стан туристичного ринку України

Україна - країна з багатовіковими культурними традиціями, різномаїттям мальовничих куточків, а також лікувальними курортами. Наша країна займає вигідне географічне положення, має помірний клімат. Все це визначає успішний розвиток туризму, рівень якого задовольняє туристів з багатьох країн світу. Сьогодні туристична Україна - це більше 3 тис. оздоровчих закладів, приблизно 1,5 тис. готелів, 20 тис. місць для прийому туристів по першому та 40 тис. - по туристичному класу. Це більш 150 тис. пам'ятників природи, історії та культури, 39 міст, вік яких понад тисячу років. Україна має прекрасні курорти [12, с. 86].

Програма розвитку туризму в Україні до 2010 року, яка була прийнята Кабінетом Міністрів, передбачає відновлення готелів, які нададуть розміщення для 21400 туристів та спорудження нових готелів ще для 15700 туристів. Володіючи таким прекрасним потенціалом, Україна впевнено виходить на світовий туристичний.

Сьогодні наша країна відкрита для міжнародної співпраці. Нові можливості з кожним роком все більше викликають інтерес людей до подорожей та туризму. Адже світ подорожей з його прагненням до пізнання нового, як ніщо інше, тісно зближує людей різних країн.

Таблиця 1.1

Туристична динаміка туристичних потоків в Україну

Показники	2002	2003	2005	2006	2007
1	2	3	4	5	6
Обсяги міжнародних туристичних потоків:
В'їхало в Україну туристів, млн. чол.	3,7 1	І3,9	7,7	6,2	4,2
Виїхалаз України туристів, млн. чол.	6,9	11,5	10,5	8,6	8,2
Обсяги внутрішніх туристичних потоків, млн. чол.	8,6	6,2	5,7	5,7	6,4
Загальний обсяг туристичних потоків, млн. чол.	19,2	21,6	23,9	20,5	L 18,8
Приріст % до попереднього року	X	12,50	і 10,65	-14,23	-13,17
Обсяг наданих в Україні туристичних послуг, розрахований за методикою ВТО:
млрд. Грн.	-	-	8	8,4	16,0
млрд. Дол. США	3,8	3,4	3,7 ,	3,8	3,2

Продовження таблиці 1.1

1	2	3	4	5	6
Довідкові показники
Всього іноземців в'їхало в Україну, млн. чол.	6,1	6,7	14,7	12	11
Всього громадян України виїхало за кордон, млн. чол.	8,8	25,4	14,7	12,6	12,3
Зовнішньоторговельний обіг України, млрд. дол. США	28,6	37,9	37,5	32,5	28,1
Приріст % до попереднього року	X	32,5	-1,1	-13,3	-13,5

 

 Не менш важливим є фактор того, що ціни на забезпечення туристичних послуг за кордоном - конкурентноздатні для значної частини населення України. В останні роки поряд з традиційними формами культурного, пізнавального, оздоровчого та інших видів туризму особливої актуальності набула проблема розвитку екологічного, сільського, зеленого туризму, в умовах наближених до природи. Організація відпочинку на базі сільських поселень може мати надзвичайно позитивний вплив на економіку та екологію багатьох адміністративних районів України за рахунок: використання фінансових ресурсів сільського населення для будівництва; пристосування приватного житла для прийому туристів; створення нових робочих місць для селян; забезпечення туристів екологічно чистими продуктами харчування; збереження природи в наслідок зниження антропогенного тиску.

Таблиця 1.2

Динаміка кількості відвідування України іноземними туристами (тис. чол.), 2003-2007 pp.

Показники	2003	2005	2006	2007
1	2	3	4	5
Кількість іноземних туристів, що в’їхали в Україну	3853,9	7558,2	6207,6	4232,4
в т.ч. з країн, для яких встановлений візовий режим	999,9	745,4	439,7	562,5
Частка від загальної кількості відвідувачів України, %	25,9%	9,9%	7,08%	13,3%
В'їхало іноземців виключно з метою організованого туризму	1126,1	1414,4	852,6	712,5

Продовження таблиці 1.2

1	2	3	4	5
Частка від загальної кількості відвідувачів України, %	29,2%	18,7%	13,7%	16,8%
в т.ч. з країн, для яких встановлений візовий режим	238,1	242,7	197,5	183,7
Обслуговано іноземних туристів турфірмами	277,3	290,5	287,0	266,7
Частка від загальної кількості відвідувачів України, %	7,2%	3,8%	4,62%	6,3%
в т.ч. з країн, для яких встановлено візовий режим .	134,5	128,1	148,1	158,8

 

Велику роль малі поселення можуть відігравати для: організації сімейного та молодіжного відпочинку, підвищення ролі краєзнавства, прийому дітей з діаспори на відпочинок в сільському природному середовищі, удосконалення навичок української мови, ознайомлення з національними традиціями і побутом.

З метою розвитку сільського зеленого туризму в 2007 році засновано всеукраїнську громадську неприбуткову організацію - Спілку сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні.

За два роки діяльності Спілкою та її місцевими осередками проведена значна робота з популяризації відпочинку на селі. Тільки за останній час створені та розпочали активну діяльність осередки Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Славську Львівської, Мелітополі Запорізької, Дунаївцях Хмельницької, Скоморохах Тернопільської, Переяславі-Хмельницькому Київської та інших областях [16, с. 285].

Туризм в Україні може і повинен стати сферою реалізації ринкових механізмів, джерелом поповнення державного та місцевих бюджетів, засобом загальнодоступного і повноцінного відпочинку та оздоровлення, а також ознайомлення з історико-куль-турною спадщиною та сьогоденням нашого народу і держави.

Пріоритетним видом туризму для України залишається іноземний (в'їзний) туризм як вагомий чинник поповнення валютними надходженнями державної скарбниці та створення додаткових робочих місць.

Нині Україна має понад 4,5 тис. закладів розміщення туристів і відпочиваючих на 620 тис. місць, але вони потребують модернізації та реконструкції відповідно до міжнародних стандартів. Крім того, підтримання в належному стані потребують і рекреаційні зони, пам'ятки культури та архітектури України, інші об'єкти туристичних чи екскурсійних послуг.

З урахуванням тенденцій реформування усіх сфер суспільного життя доцільним є розроблення Основних напрямів розвитку туризму в Україні до 2010 року. Вони є концептуальною базою довгострокової Державної програми розвитку туризму, створення організаційно-правових та економічних засад становлення туризму як високорентабельної галузі економіки, важливого засобу культурного та духовного виховання громадян України, відтворення їх трудового потенціалу.

Метою розвитку туризму в Україні є створення сприятливого організаційно-правового й економічного середовища для розвитку цієї галузі, формування конкурентоспроможного на світовому ринку вітчизняного туристичного продукту на основі ефективного використання природного та історико-культурного потенціалу України, забезпечення її соціально-економічних інтересів і екологічної безпеки [10, с. 138].

Для реалізації поставленої мети необхідно вирішити такі основні завдання:

впровадити ефективні механізми фінансово-економічного регулювання розвитку галузі туризму;

визначити шляхи, форми та методи стимулювання розвитку підприємництва в цій сфері;

створити, з урахуванням соціально-економічних інтересів держави, ефективну модель інвестиційної політики в галузі туризму;

удосконалити організаційні структури управління галуззю туризму;

забезпечити раціональне використання і відновлення природного та історико-культурного середовища;

прийняти екологічні регламенти та затвердити допустимі норми освоєння туристичних ресурсів, розробити механізми їх дії та запровадити в практику управління.

Стратегія розвитку туристичної індустрії в Україні полягає у виробленні державної політики в галузі туризму як одного із пріоритетних напрямів розвитку національної культури та економіки.

Основу державної політики в галузі туризму повинні складати такі чинники:

державне стимулювання внутрішнього та іноземного (в'їзного) туризму, в тому числі через удосконалення системи оподаткування;

забезпечення внутрішньої конвертованості туристичних послуг шляхом підвищення їх якості та розширення асортименту, поліпшення умов обслуговування туристів;

поетапна приватизація туристичних об'єктів з їх інфраструктурою;

будівництво нових, реконструкція та модернізація діючих туристичних об'єктів;

державне фінансування відновлення пам'яток архітектури, культури, історії України;

залучення коштів підприємницьких структур, суб'єктів туристичної діяльності для розвитку інфраструктури туризму (шляхи, пункти пропуску, системи водопостачання та каналізації, зв'язок, служби сервісу тощо);

організація приміських зон короткочасного відпочинку, створення нових рекреаційних зон загальнодержавного та місцевого значення;

сприяння організації виробництва екологічно чистої сільськогосподарської продукції для забезпечення потреб туристів і відпочиваючих у високоякісним продуктах харчування;

залучення приватного сектора, особливо у сільській місцевості, до рекреаційно-туристичного підприємництва та підсобної діяльності у сфері туризму (сільського зеленого туризму);

створення сприятливих умов для розвитку активних видів туризму (оздоровчо-спортивного, екологічного, пригодницького тощо);

державне сприяння просуванню на міжнародний ринок туристичного продукту України через міждержавні угоди та програми;

створення сучасної інформаційно-маркетингової служби у сфері туристичного бізнесу;

проведення науково-дослідних, проектних і пошукових робіт з актуальних проблем розвитку рекреаційно-туристичних господарств, використання природного та історико-культурного потенціалу країни, створення геоінформаційної системи «Туризм в Україні» тощо.

Разом з цим необхідно реалізувати низку науково-організаційних програм з метою забезпечення екологічно допустимих масштабів і темпів розвитку рекреаційно-туристичних зон, зокрема:

провести комплексні ландшафтно-екологічні та історико-культурні дослідження території України, встановити диференційовані норми туристичного навантаження на довкілля;

переглянути природо- та пам'яткоохоронні нормативно-правові акти з метою посилення відповідальності за їх порушення;

обґрунтувати на основі норм антропогенного навантаження гранично допустимі межі сумарної місткості об'єктів, розміщених у туристичних центрах.

Першочерговими практичними кроками у контексті реалізації основних напрямів слід вважати:

розроблення нормативно-правової бази з питань туризму, здійснення за участю Державного комітету України по туризму експертиз проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів у цій галузі;

розроблення стандартів на послуги, що надаються туристам і екскурсантам;

проведення сертифікації туристичних послуг;

здійснення паспортизації туристичних підприємств і організацій;.

удосконалення порядку ліцензування суб'єктів туристичного підприємництва;

запровадження пільгових умов для стимулювання організації відпочинку й оздоровлення дітей та молоді, насамперед, дітей-сиріт, дітей-інвалідів, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших соціально незахищених груп населення;

облаштування туристичної інфраструктури у мережі міжнародних транспортних коридорів, що пролягають через територію України;

налагодження потужної реклами вітчизняного туристичного продукту;

випуск високоякісного інформаційно-довідкового матеріалу, створення спеціалізованих видань туристичного профілю (газет, журналів, законодавчих збірників, методичних рекомендацій, тематичних монографій, навчальних посібників, підручників тощо), постійних радіо- та телепрограм;

забезпечення регулярного проведення в Україні міжнародних і національних туристичних виставок, салонів, бірж, ярмарків, фестивалів, конкурсів тощо, організацію участі вітчизняних виробників туристичного продукту в аналогічних заходах за межами України з метою залучення якнайбільшого числа іноземних туристів;

створення сприятливих умов для збільшення туристичних потоків шляхом спрощення, згідно з міжнародною практикою, візових, митних і прикордонних формальностей;

формування мережі туристичних представництв України за кордоном;

проведення науково-практичних, методичних конференцій, семінарів та інших заходів для визначення науково обгрунтованих напрямів розвитку туризму;

підготовку кваліфікованих кадрів у сфері туризму.

Туризм як форма задоволення потреб людей у відпочинку справляє великий вплив на життя світової спільноти. Надходження від міжнародного туризму нині є однією з найзначніших складових так званого невидимого експорту.

Розвиток туристських зв'язків є важливим засобом нормалізації міжнародного становища, зміцнення дружби між народами і поглиблення взаєморозуміння. Туризм став об'єктивною потребою сучасної цивілізації. У 1967 році світова спільнота вперше відзначала Рік міжнародного туризму, що проходив під девізом "Туризм — паспорт світу".

Міжнародне економічне співробітництво та відкритість економіки, які розгортаються після проголошення незалежності в період переходу України до ринкової економіки, стимулюють підвищення ділової активності, взаємопроникнення капіталів та інформації, наукових знань і науково-технічних досягнень, посилення людських потоків через кордони до країн-партнерів по економічному співробітництву; активізацію туристських поїздок.

Відтак серед галузей, які повинні стати джерелом наповнення державного та місцевих бюджетів, важливе місце має посісти туристсько-рекреаційна індустрія. Це підтверджує досвід багатьох країн світу, де дохідність туристсько-рекреаційної сфери є одним з провідних стимулів ефективної бізнесової діяльності.