---

Світовий ринок туристичних послуг

Операції по міжнародному туризму являють собою вид дія­льності, спрямованої на надання різного виду туристичних послуг і товарів туристичного попиту з метою сприяння задоволення ши­рокого кола культурних і духовних потреб іноземного туриста.

Міжнародний туризм включає в себе осіб, що виїжджають за кордон і не займаються там оплачуваною діяльністю.

Туризм спочатку розглядався як подорож. Термін "туризм" в перекладі з французького означає прогулянка, поїздка. Проте з розвитком економіки, коли потреба в подорожах різко виросла, з'явилися виробники послуг для таких подорожей, туризм стає товаром. Як товар туризм реалізується в формі послуг (матеріаль­них і нематеріальних).

Виникнення туризму як товару вимагало розвитку відпо­відної матеріально-технічної бази, наявності кваліфікованих кадрів по обслуговуванню туристів, цілеспрямованого і якісного управління туристичними господарськими суб'єктами [3, с. 186].

В сучасних умовах туризм являє собою одну з найбільш розвинених галузей світового господарства, форм зовнішньоеко­номічної діяльності.

Так, якщо в 1950 p. кількість туристів у всьому світі скла­дала 25 млн., а обіг туріндустрії — 2,1 млрд. дол., то в 2008 p., згідно даних Всесвітньої організації туризму, ці показники пере­вищили 400 млн. і 372,6 млрд. дол. США.

До початку 90-х років частка туризму вже склала більше 10% світової торгівлі товарами й послугами, що дозволило йому зайняти третє місце після експорту нафти і автомобілів, а до 2006 p. туризм повинен вийти на перше місце.

Туристичний бізнес захоплює підприємців по багатьох при­чинах, частково, це:

невеликі стартові інвестиції;

зростаючий попит на туристичні послуги;

високий рівень рентабельності і мінімальний період окуп­ності витрат.

В деяких зарубіжних країнах туризм являється одною з пріоритетних галузей, внесок у валовий національний дохід яких складає 15-35%. До них відносяться Угорщина, Чехія, Австрія, Швейцарія, Італія, Франція, Іспанія, Португалія та ін.

Міжнародний туризм сьогодні істотно впливає на розвиток світогосподарських зв'язків, економіку окремих країн.

Розвиток туризму, ріст об'єму туристичних послуг збільшує кількість робочих місць. За оцінками спеціалістів, в да­ний час в туріндустрії працює більше 100 млн. чоловік, кожне 16-е робоче місце в світі приходиться на туризм, а до 2010 року ко­жен 8-й працездатний чоловік в світі буде зайнятий в цьому сек­торі.

Міжнародний туризм являється активним джерелом надхо­джень іноземної валюти. Наприклад, велика частина доходів від міжнародного туризму в загальній сумі надходжень від експорту товарів і послуг складає: в Іспанії — 35%, Австралії і Греції — по 36%, Швейцарії — 12, Італії — 11, Португалії — 21 і на Кіпрі — 52%.

В більшості країн, що розвиваються, на долю іноземного ту­ризму припадає 10-15% доходів від експорту товарів і послуг. Проте в деяких країнах цей показник значно вище, наприклад, в Колумбії він складає 20%. Ямайці — 30, Панамі — 55 і на Гаїті — 73% [4, с. 121].

Туризм як товар реалізується у формі послуг, які виража­ються в корисному ефекті, що задовольняє ту чи іншу потребу в момент свого виявлення. При цьому послуга може бути надана або речами, або в процесі дії живої праці. Відповідно до двох вка­заних способів виробництва послуг розрізняють два види самих послуг.

Перший вид — це такі послуги, які опосередковуються ре­чами, тобто матеріальні. Наприклад, послуги по виробництву продуктів харчування для туристів.

Другий вид — це послуги, дія яких спрямована на живу лю­дину чи оточуючі її умови, тобто нематеріальні. До них відно­сяться послуги по реалізації туристичних путівок, обслуговуванню туристів у готелі, організації театральних вистав та ін. В да­ному випадку праця надає послугу не річчю, а в ролі діяльності. Однак обидва види послуг мають вартість і являються товаром. Вся діяльність туристичного господарського суб'єкта пов'язана з наданням послуг.

Туристичні послуги, запропоновані в ролі товару на світовому ринку, різноманітні. До них відносяться послуги:

1) по розміщенню туристів (в готелях, мотелях, пансіона­тах, кемпінгах, боатингах);

2) переміщенню туристів до країни призначення і по країні різними видами пасажирського транспорту;

3) забезпеченню туристів харчуванням (в ресторанах, кафе, барах, тавернах, пансіонатах);

4) спрямовані на задоволення культурних потреб туристів (відвідання театрів, музеїв, природних та історичних за­повідників, фестивалів та ін.);

5) спрямовані на задоволення ділових інтересів туристів (участь в конгресах, сімпозіумах, наукових конфе­ренціях, ярмарках і виставках);

6) послуги торгових підприємств (продаж сувенірів, подарунків, листівок і т.п.);

7) по оформленню документації (паспорта, візи та ін.).

Туризм торкається інтересів держави, оскільки заняття їм часто пов'язано з перетинанням державного кордону. Уряд здійснює контроль за в'їздом іноземних туристів і їх виїздом із країни. Крім того, держава повинна контролювати культурні і соціальні аспекти туризму, оскільки національні парки і сховища культурної спадщини країни, що є об'єктом особливої уваги з боку туристів, знаходяться під захистом.

Туризм справедливо вважається послом світу, оскільки сприяє розвитку ініціатив доброї волі і кращого міжкультурного взаєморозуміння.

Самою впливовою організацією, що займається загальними питаннями міжнародного туризму, вважається Всесвітня туристична організація (ВТО). Це єдина організація, що представляє інтереси країн-учасників у справі розвитку національного і міжнародного туризму.

Міжнародна асоціація повітряного транспорту (МАВТ) — всесвітня організація, що регулює роботу всіх міжнародних авіаліній. Її ціль — сприяти поліпшенню роботи мережі маршрутів, по яких перевозяться люди і вантажі. У її компетенцію входять стандартизація авіаквитків і квитанцій на багаж, а також координація реєстрації і звітності, які б сприяли більш оперативній взаємодії між різними авіалініями. МАВТ також підтримує стабільність цін за авіаквитки.

У Міжнародну організацію цивільної авіації (МОГА) входять представники більше 80 країн. Вона координує розвиток всіх аспектів життя цивільної авіації, а особливо тих, що відносяться до вироблення міжнародних стандартів.

Усі міжнародні організації, що займаються питаннями розвитку, не можуть бути осторонь від розвитку туризму.

Серед цих організацій найбільш відомі наступні:

Всесвітній банк, що дає великі позички на розвиток туризму. Країнам, що розвиваються, ці гроші найчастіше даються під невеликі відсотки.

Міжнародний банк реконструкції і розвитку — організація, багато в чому схожа на Всесвітній банк.

Програма розвитку при ООН, що допомагає країнам, які розвиваються, у здійсненні багатьох проектів, включаючи туристичні.

Організація по економічній кооперації і розвитку, заснована Міжнародною конвенцією в Парижі в 1960 р.

Своїми цілями вона вважає:

1. Створити умови для швидкого і безупинного економічного росту, забезпечення роботою і підвищення життєвого рівня населення країн-учасників, а також для досягнення цими країнами фінансової стабільності, вносячи в такий спосіб свій внесок у розвиток світової економіки.

2. Сприяти значному економічному росту не тільки країн-учасниць, але і країн, що не входять у Конвенцію.

3. Сприяти розширенню міжнародної торгівлі на взаємовигідній, недискримінаційній основі, відповідно до міжнародних зобов'язань.

Комітет з туризму при цій організації займається різними аспектами туризму, вивчає його проблеми і дає рекомендації державам-учасникам. Також він працює над стандартизацією процедур і методів збору даних, публікуючи відповідні матеріали в щорічній доповіді під заголовком «Туристична політика і міжнародний туризм у країнах — учасницях Конвенції по економічній кооперації і розвитку».

Серед інших банків і організацій з подібними інтересами Азіатський банк розвитку, Заморська приватна інвестиційна корпорація, Інтер-Американський банк розвитку, Агентство по міжнародному розвитку.

Асоціація подорожей Тихоокеанського регіону представляє інтереси 34 країн Океанії й Азії, об'єднаних загальною метою: удосконалювати індустрію туризму і подорожей. Серед досягнень цієї асоціації — розробка перспективного плану розвитку індустрії подорожей у регіоні, найцікавіші дослідження в області розвитку, освіти і маркетингу.

Адміністрація по подорожах і туризму Сполучених Штатів — головне урядове агентство, відповідальне за розвиток туризму. Воно було засновано в 1981 р. відповідно до Закону про національну політику в сфері туризму.

Своєю головною місією Агентство вважає розвиток туристичних маршрутів з інших країн у США, розширення індустрії подорожей усередині країни, заохочення туристичного обміну з іншими країнами. Воно підзвітно міністру комерції, у коло обов'язків якого входить координація зусиль, спрямованих на реалізацію урядової політики, заходів і програм, що впливають на розвиток туризму [2, с. 123].

Індустрія подорожей Америки (ІПА) — національна асоціація, що виражає загальні інтереси всіх компонентів індустрії подорожей. Її місія полягає в тому, щоб просувати всю індустрію подорожей США, уніфікуючи її цілі, координуючи дії приватного сектора, спрямовані на заохочення туристичних поїздок у країну й у її границях, відслідковуючи результати урядової політики в області подорожей і туризму, підтримуючи дослідницьку роботу в галузях знання, життєво важливих для індустрії подорожей.

Заснована в 1941 р., ця асоціація представляє інтереси більш ніж двох тисяч приватних підприємств, зв'язаних з туристичним бізнесом, а також державних місцевих і регіональних агентств, що займаються просуванням індустрії подорожей, на яку працюють більше шести мільйонів службовців.

Наступний організаційний рівень установ, пов'язаних з туризмом, складається з туристичних управлінь окремих штатів. Законодавчі збори покладають на них задачі планомірного росту і всебічного розвитку туризму в їхніх штатах. Управління заохочують інформаційні програми, рекламні і дослідницькі організації, що займаються пропагандою туризму у своєму штаті.

Міста теж усвідомлюють важливість «нових грошей», які можна робити на туризмі. Багато міських управ заснували спеціальні бюро по конференціях і візитерам. Їхня головна функція - залучати в місто гостей. До складу бюро включаються представники міських розважальних установ, готелів, мотелів, ресторанів, транспортних контор.

Грошовий фонд бюро формується в основному з засобів, що збираються містом у вигляді податку, стягнутого з мешканців готелів за тимчасове перебування в їхньому місті (у більшості міст він складає 8 —18%). Фонд також поповнюється за рахунок членських внесків і рекламної діяльності. Всесвітня рада по туризму і подорожам, штаб-квартира якого знаходиться в Брюсселеві, попросила Асоціацію по економічному прогнозуванню Уортона підготувати Доповідь про роль туризму в економіці [5, с. 121].

Відповідно до цієї Доповіді валовий оборот капіталу в індустрії подорожей і туризму за 2008 р. склав $3,2 трлн., чи 6% світового сукупного національного продукту.

За минулі десятиліття найбільш динамічним був Азіатсько-тихоокеанський регіон, у якому середні багаторічні темпи росту числа прибуттів у 9 разів випереджали середньосвітові.

Серед країн, що розвиваються, найбільше позитивне сальдо від туристичного бізнесу має Таїланд — близько 3 млрд. дол. щороку.

Після Європейського й Американського регіонів на третьому місці по розвитку туризму стоять Східна Азія і Тихоокеанський регіон. Деякі країни цього регіону зовсім недавно (точніше в минулому десятилітті) почали розвивати індустрію туризму. В основному це нові індустріальні країни регіону - експортери товарів: Гонконг, Малайзія, Сінгапур, Південна Корея, Таїланд, Індонезія і Тайвань. У цих країнах експорт товарів і експорт послуг взаємно доповнюють один одного. Розвиток цих секторів базується на стрімкому підйомі телекомунікацій, міжнародного транспорту, зокрема повітряного транспорту, і банківської сфери. Так, експорт товарів приводить до збільшення ділових подорожей у ці країни, що, у свою чергу, стимулює розвиток готельного бізнесу й індустрії розваг, одним словом - в'їздного туризму. Останній збільшує резерви іноземної валюти і стимулює ріст економіки