---

Поняття та значення логістичних методів управління економічними потоками торговельного підприємства

Особливість складної ситуації в сучасних умовах укладається в тому, що оптимальні результати суб'єктами товарного виробництва, обміну й споживання можуть бути досягнуті лише у випадку реалізації логістичного підходу - розгляду й реалізації різних стадій руху товарів у рамках єдиної системи. Комерційний успіх будь-якого підприємства, компанії, фірми в істотній мірі залежить від стану розвитку торгівлі, торговельної інфраструктури, від того, наскільки раціонально організований рух товарів, система розподілу, руху продукції в сфері обігу. Логістичний підхід гарантує системність, цілісність, оптимізацію сумарних витрат і т.п., забезпечує більше точне вв'язування процесів планування, організації, керування, контролю й регулювання руху потоків економічних ресурсів у просторі й у часі від їхнього первинного джерела до кінцевого споживача.

Підхід до об'єктів руху товарів як до систем виражає головну особливість концепції логістики. Специфіка торговельної діяльності розглядається з використанням поняття зв'язаності, що дозволяє виявити відносини економічного підпорядкування, обміну діяльністю або договірними відносинами між суб'єктами - учасниками логістичного процесу [8, с. 53].

У процесі керування матеріальними потоками в економіці вирішується безліч різноманітних завдань. Це - завдання прогнозування попиту й виробництва, а отже, і обсягу перевезень, завдання визначення оптимальних обсягів і напрямків матеріальних потоків, завдання організації складування, пакування, транспортування й багато інших.

Матеріальні потоки утворюються в результаті діяльності різних підприємств і організацій, що провадять і споживають ту або іншу продукцію, що виробляють або користуються тими або іншими послугами. При цьому ключову роль у керуванні матеріальними потоками відіграють наступні підприємства й організації:

- транспортні підприємства загального користування, різні експедиційні фірми;

- підприємства оптової торгівлі;

- комерційно-посередницькі організації;

- підприємства-виготовлювачі, чиї склади готової продукції виконують різноманітні логістичні операції.

Діяльністю цих підприємств і організацій формуються матеріальні потоки, безпосередньо здійснюється й контролюється процес товароруху.

Кожний з перерахованих учасників логістичного процесу спеціалізується на здійсненні якої-небудь групи логістичних функцій. При цьому під терміном «функція» надалі будемо розуміти сукупність дій, однорідних з погляду мети цих дій, і помітно відрізняється від іншої сукупності дій, що мають також певну ціль. Логістична функція - це укрупнена група логістичних операцій, спрямованих на реалізацію цілей логістичної системи [25, с. 137].

У табл. 1.1 дається перелік основних логістичних функцій і їхній зразковий розподіл між різними учасниками логістичного процесу. Кожна із цих функцій являє собою досить однорідну (з погляду мети) сукупність дій. Наприклад, кінцевою метою всіх заходів щодо формування господарських зв'язків є встановлення відносин ділового партнерства між різними учасниками логістичного процесу, тобто формування зв'язків між елементами макрологістичних систем.

Дві характерні риси наведеного комплексу логістичних функцій:

- всі перераховані в табл. 1.1 функції взаємопов'язані й спрямовані на керування матеріальним потоком. Інакше кажучи, весь комплекс логістичних функцій, у сукупності, також підлеглий єдиній мети;

- носіями перерахованих функцій виступають суб'єкти, що беруть

Таблиця 1.1

Основні логістичні функції і їх зразковий розподіл між різними учасниками логістичного процесу

Назва логістичної функції	Учасник логістичного процесу
	Транспорт загального користуван-ня, експедицій-на фірма	Підприєм-ства оптової торгівлі	Комерцій-но-посеред-ницькі організації	Склади готової продук-ції підпри-ємства-виготов-лювачів
1	2	3	4	5
Формування господарських зв'язків по поставках товарів або наданню послуг, їхній розвиток, коректування й раціоналізація	Х	Х	Х
Визначення обсягів і напрямків матеріальних потоків		Х	Х
Прогнозні оцінки потреби в перевезеннях	Х	Х	Х
Визначення послідовності просування товарів через місця складування			Х
Розвиток, розміщення й організація складського господарства		Х	Х
Продовження табл.. 1.1
1	2	3	4	5
Керування запасами в сфері обігу		Х	Х
Здійснення перевезення, а також всіх необхідних операцій у шляху проходження вантажів до пунктів призначення	Х
Виконання операцій, що безпосередньо передують і завершують перевезення товарів		Х		Х
Керування складськими операціями		Х		Х

 

участь у логістичному процесі.

Критерієм ефективності реалізації логістичних функцій є ступінь досягнення кінцевої мети логістичної діяльності, вираженої шістьома правилами логістики.

Завдання по керуванню матеріальними потоками між різними підрозділами окремого підприємства розподіляються таким чином.

Планування, керування, контроль і здійснення логістичної діяльності тісно переплітається з іншими видами діяльності на підприємстві. Найчастіше логістична функція розповсюджується по різних службах. Наприклад, один підрозділ виробничого підприємства займається закупівлями матеріалів, інший - утримуванням запасів, третій - збутом готової продукції. При цьому завдання цих підрозділів найчастіше можуть не збігатися із цілями раціональної організації сукупного матеріального потоку, що проходить через підприємство[31, с. 223].

Логістичний підхід до функціонального планування на підприємстві припускає виділення спеціальної логістичної служби, що повинна управляти матеріальним потоком, починаючи від формування договірних відносин з постачальником і кінчаючи доставкою покупцеві готової продукції.

Розглянемо взаємодію служби логістики з іншими службами підприємства.

Найбільш істотний взаємозв'язок у логістики з маркетингом. Виділимо наступні завдання, розв'язувані на виробничому підприємстві службою маркетингу:

1. Аналіз навколишнього середовища й ринкові дослідження.

2. Аналіз споживачів.

3. Планування товару, визначення асортиментної спеціалізації виробництва.

4. Планування послуг, оптимізація ринкового поводження по найвигіднішому збуті послуг.

Якщо перші два завдання можуть вирішуватися службою маркетингу без участі служби логістики, то завдання 3 і 4 повинні вирішуватися спільно.

Якщо служба маркетингу обґрунтувала необхідність випуску нового виду продукції. Тоді завданням служби логістики буде забезпечення виробництва сировиною, керування запасами, транспортування, причому все в розрізі нового виду продукції [5, с.67].

Вирішуючи завдання 4, маркетинг визначає для фізичного розподілу строгі рамки вимог логістичного сервісу. Виконуються ці вимоги системою логістики. Таким чином, логістику можна розглядати як інструмент реалізації стратегії маркетингу.

Служба логістики на підприємстві тісно взаємодіє із плануванням виробництва (продажу). Це обумовлено тим, що, по-перше, виробництво повинне регулярно видавати готові вироби, тобто давати обсяги робіт для збутової логістики. По-друге, виробництво залежить від заготівельної логістики, тобто від своєчасної доставки сировини, матеріалів, комплектуючих частин у певній кількості й певній якості.

Слабкий взаємозв'язок виробництва з логістикою приводить до збільшення запасів на різних ділянках, створенню додаткового навантаження на виробництво.

Однією з основних складових ціни товару є транспортні витрати. Контроль і керування транспортними, а також складськими витратами це функція, реалізована спільно службою логістики й службою фінансів.

На основі логістичних підходів економічні методи повинні одержати втілення в практиці виробничих структур - у виготовлювачів і виробничих споживачів, а також у системі комерційно-посередницьких організацій і підприємств. За допомогою цих методів забезпечується економічна зацікавленість господарюючих суб'єктів у підвищенні ефективності кінцевих результатів господарської діяльності за рахунок економії й прибутку від логістичних операцій і послуг.

Інша група завдань удосконалювання матеріалопотоків стосується взаємодії комерційних посередників між собою, з іншими суб'єктами товарного ринку й транспортних підприємств, розвитку й підвищення ефективності системи складування продукції. Вирішенню цих завдань також значною мірою сприяють логістичні форми й методи керування.

Розглянемо вплив логістики на розвиток ринкових відносин [12, с. 149].

Вимоги логістики до спостереження й оцінки матеріалопотоку, його організації й регулюванню з моменту виготовлення продукції до її виробничого споживання сприяють розвитку зв'язків між постачальниками й одержувачами продукції. Організувати й аналізуючи матеріалопотік, вони стурбовані поліпшенням комплексу показників, ураховують їх не тільки на своєму вході або виході матеріалопотоку, але й показники відповідно на виході й вході в партнера.

Крім того, дотримуючись логістичних підходів і розвиваючи горизонтальні господарські зв'язки, підприємства конкурують один з одним у процесі обслуговування замовників, у підвищенні якості поставки продукції й т.д. Методи логістики виступають надійним інструментом для підвищення конкурентоспроможності на товарних ринках.

Істотного значення набуває при цьому вибір оптимального варіанта видатків на логістичні операції. Першорядна роль належить у логістиці оптимізаціонним рішенням, наприклад, по нормуванню поставки продукції, формуванню господарських зв'язків.

Різноманіття логістичних операцій і послуг дозволяє значно розширити можливості комерційно-посередницьких організацій по обслуговуванню підприємств-постачальників і споживачів продукції.

Значення логістичних функцій зросло у зв'язку з розвитком оптової торгівлі засобами виробництва й появою розгалуженої мережі посередницьких організацій, коли стало особливо актуальним обслуговування споживачів у комплексі, з наданням їм послуг виробничого, транспортно-експедиційного, інформаційного характеру. Ефективне виконання посередницькими організаціями своїх функцій по обслуговуванню споживачів, у тому числі транспортно-експедиційного характеру, вимагає більш тісної взаємодії їх із транспортними підприємствами. І ті й інші зацікавлені тепер у підвищенні якості надаваних послуг, у забезпеченні споживачів продукцією по їхніх замовленнях не тільки в необхідному асортименті, але й у необхідний термін і в доставці її економічними видами транспорту [24, с. 172].

Характерно, що основною причиною популярності логістики за рубежем з'явилося те, що завдяки їй у сфері товароруху були знайдені резерви, що компенсують витрати на задоволення постійно зростаючих запитів споживачів. Додаткові витрати відшкодовуються за рахунок оптимального розміщення складів, оптимальної величини партій поставки продукції, впровадження нових технологій у складуванні й вантажно-розвантажувальних роботах у процесі обслуговування споживачів.

У нових умовах господарювання в економічному просторі особливо важливо забезпечити скоординоване керування рухом товарів, використати можливості для сполучення державного регулювання матеріалопотоків з господарською ініціативою й зацікавленістю учасників товароруху. Керування матеріалопотоками повинне набути комплексного характеру.

Комплексне керування товарорухом є одним з найбільш перспективних і багатогранних напрямків у господарській діяльності. В умовах розвитку ринкових відносин воно заключається у виконанні сукупності функцій по забезпеченню фактичного пересування товарів у процесі їхнього обігу. Суб'єктами керування можуть виступати взаємодіючі служби й організації: органи державного керування, що здійснюють фінансово-економічне регулювання, методичне забезпечення й індикативне керування й комерційні служби - носії економічних інтересів і користувачі методичних рекомендацій в області логістичної діяльності. Об'єктами керування є: процес перевезення продукції (остільки, оскільки служби матеріально-технічного забезпечення й збуту визначають обсяги, напрямки перевезення, строки й види транспорту, що здійснює перевезення); процес пересування продукції через місця складування (визначення послідовності цього процесу, функцій його окремих ланок, забезпечення їхньої координації); складські операції, пов'язані з перевезенням продукції [28,с. 67].

Методи й форми діяльності, які повинні бути властиві комплексному керуванню рухом товарів, включають:

-                     сполучення, об'єднання функцій формування господарських зв'язків з функціями визначення потреби в перевезеннях продукції;

-                     координацію оперативного керування поставками й перевезеннями продукції;

-                     інтеграцію керування рухом товарів через місця складування для комплексного використання складів, що належать постачальницько-збутовим, транспортним організаціям і підприємствам різних галузей;

-                     облік сукупних витрат на переміщення продукції, економічної зацікавленості як транспортних, так і комерційно-посередницьких організацій і підприємств, що обслуговують ними, у підвищенні ефективності пересування продукції;

-                     розвиток специфічних функцій керування рухом товарів в зв'язку з універсальними функціями управлінського процесу, раціональний розподіл їх між суб'єктами керування й концентрацію у відповідних структурних підрозділах.

Сукупність форм, методів і коштів комплексного керування рухом продукції становить логістичну інфраструктуру формованого ринку засобів виробництва. Вона включає елементи організаційного, інформаційного, комунікаційного забезпечення ринкової системи.

Здійснювана в цей час трансформація функцій і організаційних структур керування виробничим забезпеченням повною мірою поширюється на функції й структурні формування, що забезпечують керування рухом товарів, органічно включає їхню модифікацію в сферах державного керування й господарської діяльності. Для інтенсифікації комерційних зв'язків розвитку  логістичної системи обслуговування виробництва потрібно надійне інформаційне забезпечення каналів зв'язку. Необхідне вдосконалювання всієї системи й способів нагромадження, обробки й використання виробничої, транспортної, фінансової інформації на основі комп'ютеризації [28, с. 147].

Розвиток логістики крім прагнення підприємств до скорочення тимчасових і грошових витрат, пов'язаних з рухом товарів, визначили наступні два фактори:

1.                  Ускладнення системи ринкових відносин і підвищення вимог до якісних характеристик процесу розподілу.

2.                  Створення гнучких виробничих систем.

Значний вплив на розвиток логістики зробив перехід від ринку продавця до ринку покупців. Якщо в доперехідний період рішення про випуск продукції передувало розробці збутової політики, то в умовах перенасичення ринку імперативом стала вимога про формування виробничих програм залежно від обсягів і структури ринкового попиту.

Пристосування до інтересів клієнтури в умовах гострої конкуренції зажадало від фірм-виготовлювачів продукції адекватної реакції на ці умови, і результатом стало підвищення якості обслуговування, і, насамперед, скорочення часу виконання замовлень і дотримання погодженого графіка поставок. Тим самим фактор часу поряд із ціною і якістю продукції став визначати успіх функціонування підприємства на сучасному ринку.

Ускладнення проблем реалізації при одночасному росту вимог до якості процесу розподілу викликало у фірм продуцентів аналогічну реакцію щодо своїх постачальників сировини й матеріалів. У підсумку утворилася складна система зв'язків між різними суб'єктами ринку, що зажадала модифікації існуючих моделей організації в сфері постачання й збуту.

Крім факторів, що безпосередньо визначили розвиток логістики, необхідно відзначити й фактори, що сприяли створенню можливостей для цього:

1.                  Використання теорії систем і компромісів для рішення економічних завдань.

2.                  Прискорення НТП у комунікаціях, впровадження в господарську практику ЕОМ останніх поколінь, використовуваних у сфері руху товарів.

3.                  Уніфікація правил і норм по поставці товарів у зовнішньоекономічній діяльності, усунення різного роду обмежень імпортних і експортних і т.д.

Формування концепції логістики було прискорено розробкою теорії систем і теорії компромісів. Відповідно до першого, проблема руху товарів стала розглядатися як комплексна. Найважливіша вимога теорії в обов'язковому аналізі всіх складових системи руху товарів, їх внутрішніх і зовнішніх взаємозв'язків [9, с. 54].

Врегулювання взаємин у рамках логістики стало можливим за допомогою теорії компромісів. Саме на її основі досягається ефект, що влаштовує систему в цілому. Стосовно до руху товарів вибираються рішення, що здійснюють позитивний вплив на скорочення загальних витрат або підвищення сумарного прибутку, хоча б і на шкоду діяльності окремих підрозділів фірми.

Важливу роль у створенні об'єктивних можливостей для розвитку логістики зіграв технічний прогрес у засобах зв'язку й інформатики. Застосування сучасних методів інформаційного відстеження матеріальних потоків сприяє впровадженню «безпаперової» технології. При такій системі на всіх ділянках маршруту в будь-який час можна одержати вичерпну інформацію про вантаж і на основі цього приймати управлінські рішення. За допомогою «комп'ютерної логістики» протягом всього ланцюга обслуговування здійснюється аналіз діяльності фірми й дається оцінка її положення в порівнянні з конкурентами. Інформаційні системи забезпечують також дані про місткість ринку і його насиченість товарами.

Були вжиті заходи по регулюванню міжнародного руху товарів, з метою спростити, мінімізувати або усунути фактори, що ускладнюють проходження товаропотоків. У результаті був скорочений час знаходження вантажів у шляху, підвищена точність їхньої доставки й схоронності, зменшені запаси матеріальних цінностей на прикордонних зонах [12, с. 273].

Одночасно створювалися міжнародні розподільні центри, змінювалися схеми розміщення складів. Тара, рухомий склад і технічні параметри шляхів сполучення уніфікувалися, що дозволяло використати автоматичні системи зчитування й адресування вантажів. Збільшення обсягів матеріальних потоків у міжнародних сполученнях диктувало необхідність усунення надмірної деталізації правил і норм, установлених на двосторонній основі. Почався процес координації інвестицій у створення міжнаціональної логістичної інфраструктури.