---

Нормативно-правове забезпечення щодо обліку фінансових інвестицій

Основним нормативним документом, що визначає поняття та оцінку фінансових інвестицій, є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції», який затверджено наказом Міністерства фінансів України 17.05.2000 р. за №284/4505. П(с)БО 12 визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інвестиції та її розкриття у фінансовій звітності.

Також нормативним документом є

-                     Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» №996-XIV від 16.07.99 р.;

-                     План рахунків бухгалтерського обліку підприємств, організацій і установ, затверджених наказом Міністерства фінансів від 30.11.99р;

-                     Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затверджене наказом Міністерства фінансів України №87 від 10.12.2002р. Відповідно до положення в балансі у статті «Довгострокові фінансові інвестиції» відображаються фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. У статті «Поточні фінансові інвестиції» відображають фінансові інвестиції на строк, що не перевищують один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент;

-                     Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання», затверджене наказом Міністерства фінансів України №20.

Ухвалений Верховною Радою спеціальний Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30 жовтня 1996 року № 475/96-ВР містить відповідні положення щодо мети і форм державного регулювання ринку цінних паперів, видів професійної діяльності на фондовому ринку й органів, що здійснюють державне регулювання випуску та обігу цінних паперів. У ньому зазначається, що державне регулювання здійснюється з метою:

-          реалізації єдиної державної політики у сфері випуску та обігу цінних паперів;

-           створення умов для ефективної мобілізації й розміщення фінансових ресурсів учасниками ринку цінних паперів з урахуванням інтересів суспільства;

-            усебічного захисту прав учасників ринку цінних паперів.

До передбачених законодавством форм державного регулювання ринку цінних паперів належать:

-          прийняття законодавчих і нормативних актів з питань діяльності учасників ринку цінних паперів; видача спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів і забезпечення контролю за такою діяльністю; реєстрація емісії цінних паперів та інформація в засобах масової інформації про випуск цінних паперів;

-            створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів; установлення правил і стандартів здійснення операцій на ринку цінних паперів, а також контролю за їх дотриманням;

-            контроль за процесом ціноутворення на ринку цінних паперів.

При здійсненні господарської діяльності виникає необхідність фіксування операцій у відповідних документах, на підставі цього здійснюються записи у бухгалтерському обліку. Тому організація первинного обліку займає одне із перших місць в організації бухгалтерського процесу. Документообіг представляє собою комбінацію та послідовність первинних документів та складається для кожного розділу бухгалтерського обліку. Підприємства самостійно визначає форму та необхідні реквізити документів.

Умовно, весь документообіг з фінансових інвестицій можна поділити:

1. надходження фінансових інвестицій;
2. переоцінка фінансових інвестицій;
3. нарахування та одержання відсотків за інвестиціями;
4. погашення і реалізація фінансових інвестицій.

Відповідно до цього кожний відділ обліку буде оформлюватися відповідною документацією [15,198].

При придбанні, перепродажу цінних паперів з каси або поточного рахунку підставою для здійснення записів в бухгалтерському обліку є прибутковий касовий ордер чи виписка банку. Якщо вартість придбаних (перепроданих) цінних паперів (таких як облігації та інші цінні папери) вища або нижча від їх номінальної вартості, додатково складається довідка бухгалтерії, в якій зазначається спосіб донарахування частини різниці між купівельною та номінальною вартістю (по розрахунку) цінного паперу.

Оплата придбаних акцій може проводитись не тільки шляхом перерахування грошових коштів, але й матеріальними цінностями, нематеріальними активами, основними засобами, що повинно бути обумовлено в договорі.

Підставою для здійснення відповідних записів є документи, які підтверджують факт передачі об’єктів інвестором акціонерного товариства (акт приймання-передачі основних засобів, накладна на відпуск матеріалів на сторону тощо).

По кожному пакету придбаних цінних паперів в 2-х примірниках складається реєстр, який повинен мати наступні обов’язкові реквізити:

-          найменування емітенту;

-          номінальну ціну цінного паперу;

-          купівельну вартість;

-          номер, серію тощо;

-          загальну кількість;

-          дату купівлі;

-          дату продажу.

На розрахунок премії або дисконту складається довідка бухгалтерії. Коли придбані підприємством акції, облігації або інші цінні папери передаються банку на тимчасове зберігання, то в регістрах аналітичного обліку посилаються на відповідний документ, який одержано з банку.

Всі цінні папери описуються в Книзі обліку цінних паперів, яка повинна бути зброшурована, скріплена печаткою підприємства, підписом керівника і головного бухгалтера, сторінки пронумеровані. Виправлення в Книгу можуть вноситися лише з дозволу керівника та головного бухгалтера із зазначенням дати виправлень.

Операції з обліку довгострокових та поточних фінансових інвестицій відображаються в журналі-ордері №3.