---

Психологічна консультація з проблем стосунків батьків та дітей

Тренінгова програма корекції агресивності і поведінки у батьків та підлітків.

            Мета: зниження рівня тривожності, агресивностіі; опанування прийомів і методів самоконтролю та саморегуляції; зміцнення віри в себе, свої сили та можливості; опанування способів взаємодії з людьми.

            Корекційна робота велася з 2 групою батьків та  підлітків в декількох напрямках одночасно.

            Перший напрямок: робота психолога з групою.

Завдання, ігри та вправи повинні сприяти розвиткові комунікативних здібностей підлітків, підвищенню їхньої самооцінки, розвиткові здатності концентрувати увагу, вмінню контролювати свої емоції та долати відчуття страху й тривоги.

            Другий напрямок: робота з батьками.

Для підвищення фізіологічної опірності організму підлітка стресові батькам бажано організувати та контролювати виконання школярем наступних заходів:

• дотримання режиму дня;

• прогулянки на свіжому повітрі;

• контрастний душ;

• одержання достатньої кількості вітамінів;

• виконання спеціальних фізичних вправ або заняття в спортивній секції.

            Крім того, в сім'ї не повинно бути культу оцінки. Психологічний клімат в сім'ї дуже важливий для підлітка. Якщо дитина відчуває або знає, що не виправдала сподівань батьків і її за це засуджують, то ні про яку відкритість і довіру не може бути й мови. Підліток ще більше зневіриться у своїх силах. Тільки любов і віра батьків будуть тими сприятливими факторами, що допоможуть подолати тривожність школяра.

Заняття 1

1. Релаксаційний комплекс «Скафандр» [66, c.46]

Мета: опанування прийомів розслаблення ваги.

            Стан відпочинку в аутотренінгу настає під час видиху. Так улаштована дихальна система людини: на вдиху дихальна система скорочує мускулатуру, на видиху – розслаблює. Тому в момент видиху розслаблення завжди буде більш повним і глибоким. Найбільший ефект має так званий вечірній вдих – видих.

       Інструкція психолога:

1 частина комплексу

            „Сядьте зручно на стілець (поза нудьгуючих). Заплющте очі. Дихаємо вечірнім подихом. Акцент на видиху. Зосередьтеся на відчутті розслаблення під час видиху.

            Уявіть собі, що ви знаходитеся в зручному скафандрі. З кожним видихом ви наповнюєте його теплим важким повітрям, як насосом.

            Увага на ноги. З кожним видихом усе більше теплого повітря йде до ніг і там залишається. Приємна вага тягне вас до землі.

            Спочатку теплими і важкими стають стопи. (Аналогічно під команди керівника викликається почуття тепла і ваги в усьому тілі.)”

2 частина комплексу

            „Ваш скафандр наповнений теплим важким повітрям. Вам приємно відчувати тепло і розслаблюючу вагу. Ви відпочиваєте. Ви спокійні, абсолютно спокійні. Ви впевнені в собі. Ви вмієте володіти собою. Вас оточують друзі. Насолоджуйтеся вашим станом спокою та впевненості”.

3 частина комплексу

            „Настав час знімати скафандр. Дихаємо, роблячи акцент на вдиху. З кожним видихом ви звільнятиметеся від скафандру. Я рахую від 10 до 0.

            Зосередьтеся на ногах. На вдиху звільніть стопи, гомілки, верхню частину ніг. Свіже прохолодне повітря обвіює ваші ноги і піднімається вверх до тулуба. Десять. (Під аналогічні команди керівника знімається скафандр із тулуба – дев'ять, плечей – вісім, шиї – сім, голови – шість, обличчя – п'ять, рук – чотири.)

            Ви майже невагомі. Вас буквально тягне вгору – три. Підведіться, підтягніться вгору – два. Усміхніться – один, розплющте очі – нуль”. 

2. Вправа «Пальці» [66, c.48]

Мета: простежити роботу уваги, розвивати вміння зосередитися.

            Учасникам групи варто зручно розташуватися в кріслах або на стільцях, утворити коло. Переплести пальці покладених на коліна рук, залишивши великі пальці вільними. На команду «Почали!» повільно обертати великі пальці довкола один одного з постійною швидкістю та в одному напрямку, стежачи за тим, щоб вони не торкалися один одного. Зосередити увагу на цьому русі. На команду «Стоп!» припинити вправу. Тривалість 5-15 хвилин.

            Вправа дає змогу простежити роботу уваги в «чистому» вигляді. Для деяких дітей завдання може виявитися важким через те, що об'єкт зосередження незвичайний. Реакція на вправу може бути різна: учасники можуть засинати, роздратовуватися, непокоїтися або сміятися. Постарайтеся зрозуміти причину цих явищ.

3. Гра «Витівник» [66, c.51]

Мета: розвиток комунікативних якостей; подолання невпевненості та тривоги; зближення учасників групи.

            Це завдання дуже просте. Кожному учасникові пропонується по черзі згадати веселу гру та організувати її у групі. Це можуть бути хованки, квач або будь-які інші ігри. Учасники групи ставлять витівникові свої оцінки за п'ятибальною системою. Після того, як всі награлися, визначається найкращий масовик.

4. Вправа «Розповіси про себе» [66, c.48]

Мета: розвиток комунікативних здібностей; перевірка ступеня згуртованості групи і довіри між дітьми; збагачення знань про товаришів у групі.

            Кожному учасникові групи пропонується розповісти про себе те, що він сам захоче (без обмежень у тематиці і часі).

5. Міні-вправа «Дихання» [66, c.52]

Мета: опанування методів релаксації.

            Психолог насамперед розповідає про значення ритмічного дихання, про зняття напруження за допомогою дихання. Потім пропонуються такі способи використання дихання, наприклад, робити видих вдвічі довшим, ніж вдих; у випадку сильного напруження зробити глибокий видих і затримати дихання на 20–30 секунд.

6. Вправа «Подаруй усмішку»  [66, c.54]

Мета: навчитися знімати скутість обличчя за допомогою усмішки, підтримувати усмішкою, бажати добра навколишнім; створити і підтримувати позитивний емоційний фон; усувати страхи.

Психологу варто пояснити підліткам значення усмішки у житті та самопочутті людини. ”Напруження м'язів не тільки відображає, а й формує поганий настрій, втому, негативні емоції. Напруженими мають бути тільки ті м'язи, що необхідні, всі інші  - розслабленими. Цілком розслаблена людина стирає всі негативні емоції. Усміхайтеся! За серйозного виразу обличчя напружені 17 м'язів, в усмішці - 7. Фізіологічний сміх – це вібрація та масаж, що знімають напруження. Усмішка покращить настрій вам і навколишнім, для усмішки шукайте приводу, провокуйте усмішку”.

            Усі учасники групи беруться за руки і дарують один одному усмішки: кожен підліток повертається до свого сусіда праворуч або ліворуч і, побажавши йому чогось гарного, усміхається. Той у свою чергу посміхається наступному сусідові і т.д.

            Керівник групи цікавиться враженнями школярів від заняття, дякує групі за роботу й запрошує на наступну зустріч.

Заняття 2

1. Релаксаційний комплекс «Сонячні ванни» [66, c.57]

Мета: опанування прийомів розслаблення з самостійною подачею команд тілу та контролем відчуттів і дихання.

       Інструкція психолога:

„Сьогодні ви спробуєте самі давати команди своєму тілу. Тип дихання і відчуття контролюйте самостійно. Я називатиму тільки ту частину тіла, до якої потрібно переходити. На роботу з кожною частиною тіла робіть два вдихи-видихи”.

1 частина комплексу

            „Займіть зручну позу і заплющте очі. Дихання розслаблене. Ви на березі озера. Яскраве сонце виходить через хмари й поступово освітлює ваше тіло. Ось воно торкнулося ваших ніг. Гомілок. Стегон. Нижньої частини тулуба. Грудної клітки. Спини. Пліч. Шиї. Обличчя. Всієї голови. Кистей. Передпліч. Рук”

2 частина комплексу

            „Все ваше тіло освітлене теплими променями сонця. Вимовте подумки кілька формул самонавіювання. Якість, якої ви прагнете, називайте у стверджувальній формі”.

3 частина комплексу

            „Настає фаза активізації. Дихання – на активізації. Сонце поступово ховається за хмари і залишає ваше тіло. Віє свіжий вітерець”.

Керівникові групи варто синхронізувати дихання всіх учасників, а потім уважно стежити, щоб частина тіла, яку треба розслабити, називалася в потрібний момент (і не раніше, ніж через два дихальних цикли).

2. Вправа «Оповідач» [66, c.58]

Мета: розвиток пам'яті та уваги, вироблення внутрішнього контролю, опанування мистецтвом імпровізації.

            Учасники сідають в коло. Психолог називає тему розмови. Один з учасників починає її розвивати, а потім випадковими асоціаціями заплутує розповідь. Він перескакує з однієї теми на іншу, потім на третю, прагне якнайбільше заплутати свою розповідь. Потім жестом передає слово іншому учасникові. Слово може бути передане, кожному, тому за грою стежать усі. Той, кого вибрали, повинен розплутати розповідь, тобто коротко пройтися по всіх асоціаціях свого попередника у зворотному порядку. Він повертається до головної теми, а потім сам заплутує розмову, передає слово комусь іншому і так далі.

            Учасники повинні працювати над своєю увагою. Чим довший асоціативний ряд, тим більше напруженої роботи пам'яті та уваги вимагає він від учасників групи, відповідно, ефективнішим є психічне тренування.

3. Гра «їстівне – неїстівне» [66, c.59]

Мета: створення позитивного емоційного тла; зняття напруження і втоми; перевірка уваги.

            Всі учасники групи стають в ряд обличчям до ведучого на певній відстані від нього. Ведучий кожному учасникові по черзі називає предмет і кидає невеликий м'яч або м'яку іграшку. Якщо названий предмет їстівний – учасник повинен спіймати м'яч, якщо неїстівний – відбити. За кожну правильну дію учасник пересувається на один крок до ведучого. Виграє той, хто швидше за всіх дійде до ведучого, він і проводить наступну гру.

4. Вправа «Примірювання ролей» [66, c.59]

Мета: вироблення стилю поведінки та інтонацій впевненої в собі людини.

            Кожен учасник групи примірює по дві ролі невпевненої та впевненої в собі людини в одній із запропонованих ситуацій, що задають учасникам:

• Друг продовжує з вами розмовляти, а ви хочете піти. Ви кажете...

• Продавець розмовляє з приятелькою, а вам потрібно зро­бити покупку. Ви кажете...

• Ваше замовлення виконане з дефектами. Ви звертаєтеся до майстра...

• Ви хочете виправити погану оцінку. Ви звертаєтеся до вчителя...

• Ваш сусід забруднив чорнилом (крейдою) ваше сидіння. Ви підходите і кажете...

• Ваш товариш поставив вас у незручне становище перед чужими людьми. Ви заявляєте йому...

• Люди, що сидять позаду вас у кінотеатрі, заважають вам голосною розмовою. Ви звертаєтеся до них...

5. Вправа «Слухаємо себе» [66, c.60]

Мета: розвиток здатності до релаксації, уміння слухати себе й визначати свій настрій; уміння діагностувати емоційне самопочуття учасників групи.

            Школярам пропонують сісти в зручній позі, заплющити очі, розслабитися і прислухатися до себе, ніби зазирнути в себе, подумати, що він відчуває, який в нього настрій. Через декілька хвилин усі учасники групи по черзі розповідають, не розплющуючи очей, про свої відчуття. Вправа дає змогу діагностувати емоційне самопочуття підлітків, сприйняття ними форм і методів роботи групи.

6. Вправа «Подаруй усмішку»

Заняття 3

1. Релаксаційний комплекс «Сонячні ванни»

2. Вправа «Польові тренування» [66, c.61]

Мета: концентрація уваги в умовах реальних ситуацій.

            Кожен учасник обирає собі сам або одержує від керівника групи завдання, на якому він буде зосереджений під час вправи. Групу виводять з приміщення для занять і починають вправу. Учасники повинні виконувати якесь шкільне завдання, уявивши, що знаходяться в школі на  перерві або вдома серед усіх родичів. Потрібно повторити і згадати якусь навчальну тему за умови, що учасникові намагаються зашкодити, весь час відволікають, ставлять непотрібні запитання. До вправи можуть залучатися і сторонні люди. Робота триває 5–15 хвилин. Завдання учасників – цілком зосередитися і не відволікатися на різні подразники.

3. Вправа «Налаштовування на емоційний стан» [66, c.61]

Мета: зняття стану тривоги.

            Підліткові пропонують подумки пов'язати схвильований, тривожний, емоційний стан з однією мелодією, кольором, пейзажем, якимось характерним жестом; спокійний, розслаблений стан – з іншим. Під час сильного хвилювання спочатку згадати перше, потім друге.

4. Рольове програвання ситуації «Дай мені книжку» [66, c.62]

Мета: вибір конструктивних форм досягнення результату.

            Психолог пропонує підліткам уявити себе в наступній ситуації. Школяр приходить до класу і бачить на столі цікаву книжку в гарній палітурці. Йому хочеться взяти її, погортати, подивитися картинки. Він підходить до столу, але в цей момент книжку бере інший учень. А подивитися її так хочеться! Як діяти? Як її отримати?

            Школярі програють ситуацію по черзі, парами. Можуть бути запропоновані різні варіанти одержання книги: відібрати силою, заволодіти хитрістю або обманом, купити або обміняти на щось інше, попросити, вживаючи: «дай, будь ласка» або «давай разом почитаємо».

            Після програвання ситуації всі учасники групи обговорюють варіанти її вирішення і роблять висновок про те, що найконструктивнішою формою досягнення результату виявилося ввічливе прохання.

5. Вправа «Слухаємо себе»

6. Вправа «Подаруй усмішку»

Заняття 4

1. Релаксаційний комплекс «Я сам» [66, c.62]

Мета: самостійний контроль за процесом релаксації.

            Інструкція психолога:

„Прийміть зручну позу і заплющте очі. Постарайтеся розслабитися одразу, повторюючи: «Моє тіло розслаблене, тепле, важке».

            Ступінь розслаблення контролюйте самі, переходячи від однієї фази до іншої, не забуваючи про правильне дихання. Ви можете. Почали”.

2. Вправа «Переоцінка цінностей» [66, c.63]

Мета: визначення показників успіху в різних ситуаціях; вироблення впевненості в собі; підвищення самооцінки.

            Важливим етапом роботи є вироблення в підлітків критеріїв власного успіху. Оцінка успіху в них часто ускладнена. Через це багато хто вдалі ситуації розглядає як невдалі. Продуктивним у таких випадках є обговорення разом зі школярами об'єктивних показників успіху в певній ситуації, варто ніби домовитися з ними, який результат вважати успішним, і потім максимально розгорнуто записати ці критерії щодо різних ситуацій. Після цього постійно в бесідах звертатися до цих критеріїв, спонукаючи учнів оцінювати свої результати.

3. Вправа «Феноменальна пам'ять» [66, c.63]

Мета: розвиток пам'яті та уваги під час використання прийомів мнемотехніки.

            Інструкція психолога:

„Давайте уявимо, що перед вами стоїть завдання запам'ятати послідовність із 20–ЗО слів: сейф, апельсин, яйце, крокодил тощо. Ви створюєте яскраву уявну картину, що пов'язує наступне слово з попереднім. Коли треба буде згадати всю послідовність слів, достатньо буде зачепитися за перше слово”.

4. Гра «Хусточка» [66, c.64]

Мета: зняття втоми і напруги, створення позитивного емоційного фону.

            Учасники групи утворюють у коло обличчям один до одного. Один із учасників тримає за спиною хустку, яку під музику передає сусідньому учасникові, а той – далі по колу. Музика зненацька замовкає, і той учасник, у якого в руках опинилася хустка, повинен виконати одне з завдань: загадати загадку, заспівати пісню, розповісти вірш, станцювати танок тощо. Після виконання завдання гра продовжується.

5. Вправа «Уявне тренування» [66, c.65]

Мета: продумування та уявлення ситуації, що викликає тривогу.

            Заздалегідь чітко уявляють ситуацію, яка викликає тривогу, звертаючи увагу на те, що саме викликає її переживання, ретельно, детально продумують власну поведінку.

6. Вправа «Слухаємо себе»

7. Вправа «Подаруй усмішку»

Заняття 5

1. Релаксаційний комплекс «Я сам»

2. Вправа «Перебіг асоціацій» [66, c.67]

Мета: розширення можливостей уваги, пам'яті методами мнемотехніки; розвиток уяви.

            Учасники, сидячи, утворюють коло. Керівник групи вимовляє два випадкових слова. Один з учасників уголос описує образ, що поєднує одне слово з іншим. Потім пропонується нове слово і наступний учасник групи продовжує пов'язувати всі слова у ланцюжок, після цього - четверте слово і так далі по колу. Для ускладнення умов гри можна використовувати кілька кіл.

3. Вправа «Мистецтво компліменту» [66, c.67]

Мета: підвищення самооцінки учасників групи.

            Інструкція психолога:

„Комплімент – люб'язне зауваження на чиюсь адресу, похвала. Але це не лестощі й не глузування. Найчастіше люди роблять компліменти, зважаючи на зовнішність, ділові якості, риси характеру тощо. Робіть компліменти щиро, не забувайте про теплу інтонацію та привітний погляд. Говорімо один одному компліменти! Почати можна так:

Як вам удається...

Я раніше не знав, що ви...

Видно, що ти...

Ти завжди...

Я любуюся тобою щоразу, коли ти...

Де тільки ти навчився...

Із задоволенням повчилася б у тебе...

Я б хотів так, як ти...”

4. Вправа «Скинь втому» [66, c.68]

Мета: ауторелаксація.

            Підлітки стають в коло. Керівник пропонує їм широко розставити ноги, зігнути їх у колінах, зігнути тіло і вільно опустити руки, схилити голову до грудей, відкрити рот. Після цього спочатку покачатися в боки, вперед-назад, а потім різко струснути головою, руками, ногами, тілом. Керівник говорить, звертаючись до кожного: ”Ти скинув усю втому. Щось іще залишилося? Тоді повтори ще раз”.

5. Вправа «Репетиція» [66, c.71]

Мета: переформулювання завдань і тренування в ситуації, що викликає тривогу.

            Психолог програє зі школярами ситуації, що викликають у них тривогу. Наприклад, школяр ніби відповідає біля дошки, психолог виконує роль суворого вчителя, учасники групи – учнів класу. Детально відпрацьовуються окремі ситуації, способи дії в певному випадку. Учасники групи можуть допомогти в пропозиції обраних ситуацій і методів їхнього вирішення.

            Однією з причин, що заважають результативній діяльності, є те, що вони зосереджені не тільки на виконанні завдання, а й більшою мірою на тому, як вони виглядають зі сторони. З огляду на це необхідно тренувати в них уміння формулювати мету своєї поведінки в різних ситуаціях. Наприклад, під час відповіді біля дошки потрібно сказати собі: «Я повинен розповісти про„.» замість: «Я повинен одержати 5». Необхідно навчити школярів вмінню розуміти відносне значення перемог і поразок, знижувати значимість ситуації.

6. Вправа «Слухаємо себе»

7. Вправа «Подаруй усмішку»

Заняття 6

1. Релаксаційний комплекс «Я сам»

2. Вправа «Доміно» [66, c.73]

Мета: розширення можливостей пам'яті та  уваги методом мнемотехніки; розвиток уяви.

            Для проведення даної вправи знадобляться або набір листівок, або картинки дитячого лото. Учасники сідають за стіл. Кожному дають по декілька карток так, щоб не було видно картинок. Перший учасник бере одну картку, кладе її картинкою вгору і починає оповідання. Це може бути казка, фантазія, гумористична розповідь тощо. Усе що завгодно, але те, що обов'язково включає у свій сюжет зображену на картинці річ. Далі передається слово сусідові, що перевертає свою картинку та продовжує сюжет. Гра рухається по колу доти, доки не закінчаться картки в учасників. По закінченні вправи керівник розкладає всі картки на столі та пропонує учасникам групи скласти їх у тому порядку, у якому вони були використані під час вправи.

3. Вправа «Інтерв'ю» (прийом відкритого запитання) [66, c.74]

Мета: розвиток комунікативних якостей, уміння формулювати запитання; формування інтересу до співрозмовника та його внутрішнього світу.

            Відкрите запитання припускає розгорнуту інформативну відповідь. Починати варто зі слів що, хто, як, скільки, чому, де, з якою метою.

            Таким чином, візьмемо інтерв'ю в кожного з присутніх. Завдання ведучого: за допомогою мінімальної кількості запитань якомога повніше з'ясувати погляди на певні проблеми того, хто відповідає.

4. Гра «Німе кіно» [66, c.74]

Мета: зняття втоми та напруження, підтримка позитивного емоційного фону.

            Звук з'явився в кіно на початку 30-х років 20 століття. До цього кіно було німим. Це значить, що актори не вимовляли слів: для передачі почуттів і думок вони використовували яскраві, виразні жести. Спробуйте створити німий фільм за мотивами байок А.Крилова (наприклад, „Ворона та Лисиця”, „Бабка та Мураха”, „Квартет”, „Вовк і ягня”).

5. Вправа «Ваш портрет» [66, c.75]

Мета: розвиток спостережливості, концентрації уваги.

            Один із учасників групи стає за спинкою стільця іншого учасника. Той, хто сидить, не обертаючись, описує якомога докладніше одяг, колір очей, волосся, інші особливості того, хто стоїть позаду.

6. Вправа «Слухаємо себе»

7. Вправа «Подаруй усмішку»

Заняття 7

1. Релаксаційний комплекс «Я сам»

2. Вправа «Використання ролі» [66, c.75]

Мета: розвиток упевненості в собі; рятування від негативних якостей.

            Ви одержуєте роль і відповідаєте на будь-які запитання від імені персонажу. Всі інші учасники групи – допитливі кореспонденти радіо, телебачення, газет і журналів.

Пропоновані ролі:

• переможниця конкурсу краси;

• відомий веселун;

• дуже серйозний і небагатослівний тип, що не вміє сміятися й жартувати;

• дама-академік, що зробила важливе відкриття;

• людина-маска, без емоцій;

• різка, пряма людина, що не ховає свого невдоволення світом;

• постійно привітна людина, задоволена усім світом і собою тощо.

Ролі бажано добирати персонально для кожного учасника групи. Тут можливі такі варіанти.

Варіант перший. Коли в підлітка одна з його якостей розвинута погано, йому пропонують грати людей, наділених цією якістю повною мірою (часто своїх антиподів).

            Так, сором'язлива, нерішуча у спілкуванні дівчина може на деякий час стати ведучою молодіжної програми, організатором або переможцем конкурсу. А нестриманий підліток – ідеалом стриманості, люб'язності, ввічливості.

Варіант другий. Доручена роль повинна збільшувати небажану властивість до абсурду (щоб переконатися в негативності даної якості).

            А тепер дайте самому собі пораду з поліпшення навичок спілкування та зміни окремих рис характеру. Можете висловити це від імені тільки-но зіграного персонажа.

3. Вправа «Шосте відчуття» [66, c.77]

Мета: повторна перевірка ступеня єдності та згуртованості групи, динаміки її розвитку.

4. Гра «Прискорені рухи» [66, c.77]

Мета: зняття втоми й напруги, підтримка позитивного емоційного фону.

У кінематографі є прийом – прискорене прокручування плівки. Спробуйте продемонструвати цей прийом, не користуючись відео- чи кінокамерою. Тобто, поставте пантоміму, у якій всі рухи у 2-3 рази швидші, ніж зазвичай. А для прискореної демонстрації візьміть звичайні домашні (наприклад, прасуєте білизну, робите млинці, витираєте пил, миєте посуд, зашиваєте штани, що порвалися, тощо) справи й покажіть.

5. Вправа «Асоціація» [66, c.78]

Мета: розвиток уваги та спостережливості, уміння розуміти людей.

            Це відома гра, коли один учасник виходить, а інші когось або щось загадують. Відгадувач повинен ставити абстрактні запитання, а відповідачі повинні думати про це, намагаючись асоціативно пов'язати з ним свою відповідь.