---

Коефіцієнтний аналіз якості активів

Дослідники давно дійшли висновку про те, що неможливо виділити з числа результативних показників який-небудь один як загальний, придатний для комплексної оцінки. Це пов'язано зі значним і постійно зростаючим числом як об'єктів аналізу, так і індикаторів, критеріїв діяльності. Звідси виникає необхід­ність формування комплексної оцінки на базі системи показни­ків, агрегування яких тим чи іншим способом дозволить рангувати результати.

Основою узагальнюючої комплексної оцінки є методи серед­ньої геометричної та коефіцієнтів.

Метод середньої геометричної базується на визначенні коефіцієнтів за окремими показниками, коли за одиницю береться найвище значення даного індикатора. Інтегральна оцінка розраховується за формулою середньої геометричної.

Метод коефіцієнтів базується на отриманні інтегрального показника через перемноження існуючих коефіцієнтів і по суті своїй аналогічний методу середньої геометричної.

Вищеназвані методи є основними при з'ясуванні якості активів банку. Метою аналізу якості активів є визначення їх життєздат­ності і правильності відображення їх вартості у звітності банку.

Якісний склад активів характеризується співвідношенням продуктивних і непродуктивних активів і витрат на власні потреби. До продуктивних активів відносять усі операції з клієнтурою та контрагентами банку за кредитно-інвестиційною системою, до непродуктивних — капіталізовані активи, нематеріальні активи, дебіторську заборгованість (у тому числі нараховані доходи) та збитки. Це вказує на те, що основним видом діяльності комерційного банку є формування та розміщення кредитно-інвестицій­них ресурсів, і показником активності банку слугує питома вага кредитно-інвестиційного портфеля у його активах. За даними табл. 2.1, цей показник у банку, що досліджується, становить 37,0%. Така кредитно-інвестиційна політика банку є пасивною і малоризиковою, що підтверджується критеріями оцінки кредитно-інвестиційної політики комерційних банків, наведеними в табл. 4.3.

 

 

 

 

108

Таблиця 4.3

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ КРЕДИТНО-ШВЕСТІЩІЙНОЇ ПОЛІТИКИ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ

 

Значення показника питомої ваги кредитно-інвестиційного портфеля в активах, %	Характеристика кредитно-інвестиційної політики
Менше 65	Пасивна
65 – 75	Активна
Більше 75	Ризикова

 

Характер кредитно-інвестиційної політики впливає на прибутковість та ліквідність комерційного банку. Підвищення питомої ваги кредитно-інвестиційних вкладень у загальних активах свід­чить про те, що комерційний банк намагається підвищити прибут­ковість активів, нехтуючи їх ліквідністю.

Оцінюючи якість активів банку, слід ураховувати їх ризикованість, яка залежить від обсягу розміщення коштів в активах. Іншими словами, величину активів банку обчислюють з ураху­ванням коефіцієнтів їх ризиків, тобто можливість втрати частини їх вартості внаслідок тієї чи іншої активної операції.

За ступенем ризику вкладень та можливості втрати частини їх вартості активи комерційного банку поділяються на п'ять груп з коефіцієнтами ризику від нуля до одиниці (табл. 4.4).

Таблиця 4.4

РОЗПОДІЛ АКТИВІВ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ НА ГРУПИ РИЗИКУ

 

	Групи активів		Коефіцієнт ризику
1 група
1.1	Банкноти, монети, дорожні чеки та банківські метали		0
1.2	Кошти до запитання в НБУ		0
1.3	Термінові депозити в НБУ		0
1.4	Боргові цінні папери, які рефінансуються в НБУ		0
1.5	Боргові  цінні  папери центральних органів державного управління		0
2 група
2.1	Короткострокові  кредити, надані  центральним органам державного управління		10
2.2	Довгострокові кредити, надані центральним органам державного управління		10
109
Продовження табл.. 4.4
2.3	Прибутки, нараховані за кредитами, наданими центральним органам державного управління		10
2.4	Прострочені нараховані доходи за кредитами, наданими центральним органам державного управління		10
3 група
3.1	Короткострокові кредити, надані місцевим органам державного управління		20
3.2	Довгострокові кредити, надані місцевим органам державного управління		20
3.3	Нараховані доходи за кредитами, наданими місцевим органам державного управління		20
3.4	Прострочені нараховані доходи за кредитами, наданими місцевим органам державного управління		20
3.5	Боргові цінні папери місцевих органів державного управління		20
4 група
4.1		Кошти до запитання в інших банках	50
4.2		Термінові депозити, розміщені в інших банках (за винятком простроченої заборгованості)	50
4.3		Нараховані доходи за борговими цінними паперами у портфелі банку для продажу і на інвестиції	50
4.4		Прострочені нараховані доходи за борговими цінними паперами у портфелі банку для продажу і на інвестиції	50
5 група
5.1		Кредити, надані іншим банкам	100
5.2		Сумнівна заборгованість інших банків	100
5.3		Дебіторська заборгованість за операціями з іншими банками	100
5.4		Кредити, надані суб'єктами господарської діяльності	100
5.5		Сумнівна заборгованість за кредитами, наданими суб'єктами господарської діяльності	100
5.6		Пролонгована та прострочена заборгованість за кредитами, наданими центральними органами державного управління	100
5.7		Пролонгована та прострочена заборгованість за кредитами, наданими місцевими органами державного управління	100
110
Закінчення табл.. 4.4
5.8		Сумнівна заборгованість за кредитами, наданими органам вищого державного управління	100
5.9		Кредити, надані фізичним особам та на поточні потреби і на інвестиційну діяльність	100
5.10		Сумнівна заборгованість за кредитами, наданими фізичним особам	100
5.11		Кредити, надані за рахунок бюджетних коштів та позабю­джетних фондів	100
5.12		Дебіторська заборгованість за операціями з клієнтами	100
5.13		Сумнівна дебіторська заборгованість за операціями з клієнтами	100
5.14		Операції з цінними паперами	100
5.15		Основні кошти, капітальні вкладення і товарно-матеріаль­ні цінності	100
5.16	Дебіторська заборгованість за господарською діяльністю банку		100
5.17	Дебіторська заборгованість за податками і обов'язковими платежами		100
5.18	Дебіторська заборгованість за операціями банку з фінансовими інструментами		100
5.19	Дебіторська заборгованість за розрахунками з працівниками банку		100
5.20	Нараховані та прострочені інші нараховані доходи		100
5.21	Сумнівна дебіторська заборгованість		100
5.22	Дебіторські суми до з'ясування		100
Групи активів (позабалансові рахунки)
1	Зобов'язання з кредитування, видані банкам і клієнтам		50
2	Валюта і банківські метали, куплені але не отримані		50
3	Активи до отримання		50
4	Гарантії, поручительства, акредитиви й акцепти, надані банком		100
5	Гарантії, надані клієнтам		100
6	Сумнівні гарантії і поручительства		100
7	Сумнівні вимоги за операціями з валютою і банківськими металами		100
8	Вимоги за андеррайтингом цінних паперів		100
9	Сумнівні вимоги за операціями з фінансовими інструмен­тами, крім інструментів валютного обміну		100

 

111

Величина активів з урахуванням їх якості розраховується за формулою:

де А_р — активи комерційного банку, зважені на коефіцієнти ризику;

А_i — види активів i-го ступеня ризику;

К_рi- — коефіцієнт ризику i-го ступеня;

n — кількість видів активів, згрупованих за ступенями ризику.

 

Основними показниками, які дають змогу оцінити достатність високоліквідних активів для забезпечення ліквідності комерцій­ного банку, є коефіцієнт миттєвої ліквідності та коефіцієнт співвідношення високоліквідних активів і робочих активів банку.

Коефіцієнт миттєвої ліквідності обчислюється як відношення суми коштів на коррахунках і в касі до коштів, залучених банком на поточні рахунки:

де К_мл — коефіцієнт миттєвої ліквідності, %;

К_кр — кошти на кореспондентських рахунках в інших банках, грн..;

К_к — кошти в касі банку, грн..;

К_пр — кошти залучені банком на поточні рахунки, грн.

 

Коефіцієнт миттєвої ліквідності показує, яку частину залучених на поточні рахунки коштів банк може сплатити у терміновому порядку.

Коефіцієнт співвідношення суми високоліквідних активів і робочих активів банку характеризує питому вагу високоліквідних активів банку в робочих активах:

де К_ва — коефіцієнт співвідношення суми високоліквідних акти­вів і робочих активів банку, %;

ВА — сума високоліквідних активів, грн..;

РА — сума робочих активів банку, грн.

 

За визначенням НБУ, робочі активи включають «кошти на кор­рахунках, у касі, вкладені в майно, розміщені в інших банках, цінних паперах, надані кредити та інші активи, що дають дохід банку.

У процесі аналізу ці коефіцієнти розглядаються в порівнянні з нормативними їх значеннями і в динаміці.

 

112

Оцінюючи ці коефіцієнти, необхідно пам'ятати, що надто ви­сокі їх значення негативно впливають на дохідність банку, а за­надто низькі — свідчать про погіршення надійності банку.