---

Аналіз масштабів, динаміки та структури валютних операцій

Першочерговий етап аналізу діяльності банку — оцінювання структури його валютних активів і пасивів, визначення масшта­бів його діяльності на валютному ринку. Для цього необхідно ви­значити та проаналізувати питому вагу валютних активів та зобо­в'язань банку в їх загальному обсязі, динаміку та тенденції роз­витку у цій сфері діяльності.

Масштаби діяльності банку оцінюються за питомою вагою ва­лютних активів та зобов'язань банку в їх загальній масі. Для цього використовуються дані балансу комерційного банку (форма 1 Д), оборотно-сальдового балансу комерційного банку (форма 10), звіт про структуру активів та пасивів за рядками (форма 631) та розшифрування валютних рахунків (форма 550).

Частка валютних активів (Чв.а) та зобов'язань банку (Чв.з) у їх загальному обсязі розраховується за такими формулами:

                     

 

Важливо оцінити динаміку змін цих показників на початок та кінець звітного періоду. Крім того, необхідно визначити абсолют­ний приріст валютних активів та валютних зобов'язань, врахува­вши зміни у курсі іноземної валюти, який діяв у порівнюваних періодах.

Абсолютний приріст валютних активів (зобов'язань) розрахо­вується як різниця суми валютних активів (валютних зобов'я­зань) на кінець та початок періоду:

П_ра = А_В1 – А_В2,

 

де Пра — абсолютний приріст валютних активів;

А_В1 — валютні активи на початок періоду;

А_В2 — валютні активи на кінець періоду.

 

П_рз = З_В1 – З_В2,

 

де Прз — абсолютний приріст валютних зобов'язань;

З_В1 — зобов'язання в іноземній валюті на початок звітного періоду;

З_В2 — зобов'язання в іноземній валюті на кінець звітного періоду.

 

212

Темп зростання валютних активів (Тв.а) та зобов'язань (Тв.з) розраховується як співвідношення валютних активів (зобов'я­зань) на кінець періоду до валютних активів (зобов'язань) на по­чаток періоду:

                 

 

Темп приросту валютних активів (Тп.в.а) та валютних зобо­в'язань (Тп.в.з) визначається як співвідношення різниці суми ва­лютних активів (зобов'язань) на кінець та початок періоду до їх суми на початок періоду:

                    

 

Розрахунок темпів приросту валютних активів дає можливість оцінити активність банку на валютному ринку. При цьому необ­хідно з'ясувати, які чинники впливають на ті чи інші зміни. Якщо збільшення абсолютних та процентних значень показників при­росту активів не пов'язано зі збільшенням офіційного курсу іно­земних валют, то ці зміни є наслідком розвитку масштабів валют­них операцій.

Аналіз динаміки валютних активів та зобов'язань проведемо за допомогою табл. 7.1 на підставі інформації балансу банку.

Таблиця 7.1

АНАЛІЗ ДИНАМІКИ ВАЛЮТНИХ АКТИВІВ ТА ЗОБОВ'ЯЗАНЬ, тис. грн.

 

 

 

 

Показники	На 1.01.02	На 1.01.03	Відхилення
			абсолютне	відносне, %
Валютні активи	24 850,00	26458,00	+ 1608,00	+6,47
Валютні зобов'язання	19 520,00	20054,00	+534,00	+2,74
Активи банку, всього	67 888,30	78 795,60	+10907,3	+16,1
Зобов'язання банку, всього	47 332,00	49 750,40	+2418,4	+5,1
Частка валютних активів у загальних активах, %	36,60	33,60	-3,0	X
Частка валютних зобов'я­зань у загальних зобов'я­заннях, %	41,20	40,30	-1,9	X
Позабалансові активи	457 900,00	480 500,00	+22 600,00	+4,94
Позабалансові зобов'язання	420 120,00	430 150,00	+10 030,00	+2,39

 

З даних табл. 7.1 видно, що абсолютний приріст валютних ак­тивів банку збільшився  на  1608,0  тис. грн..  (у  гривневому  еквіва­ленті), або на 6,47 %,

 

213

валютні зобов'язання зросли на 534,0 тис. грн.., або на 2,74 %. Водночас частка валютних активів у загаль­них активах у звітному періоді зменшилась із 36,6 % на 1 січня 2002 р. до 33,6 % на 1 січня 2003 р., тобто на 3,0 процентних пун­кти. Відповідно зменшилась і частка валютних зобов'язань у за­гальних зобов'язаннях банку. Так, на 1 січня 2002 р. вона стано­вила 42,2 % від загальної суми зобов'язань, а на 1 січня 2003 р. — 40,3 %, тобто зменшилась на 1,9 %. Отже, в банку намітилася тен­денція зменшення масштабів діяльності з валютою. Частково це пов'язано з нарощуванням власного капіталу банку в національ­ній валюті, що зменшило обсяг валютних коштів у загальній дія­льності банку.

Такі показники обсягів валютних коштів свідчать про їх зна­чимість у загальному обсязі коштів банку, про масштабність опе­рацій та активну роль банку на валютному ринку.

Структурний аналіз валютних активів та пасивів може прово­дитись за такими групами (класифікаційними ознаками):

•    за статтями активів і пасивів;

•    за видами валют;

•    за видами операцій;

•    операції, що здійснюються з резидентами та нерезидентами;

•    операції, що здійснюються у вільно конвертованій валюті та неконвертованій валюті.

Для визначення питомої ваги обсягу коштів в іноземній валюті звітного періоду у їх загальному обсязі використовую­ться дані оборотно-сальдового балансу. Розрахунок здійснює­ться як співвідношення суми оборотів за дебетом та кредитом в іноземній валюті до загальної суми оборотів банку у звіт­ному періоді.

Ці показники залежно від їх значень будуть характеризувати ємність валютних операцій та їх частку у загальній масі. їх мож­на порівняти з показниками інших банків і визначити у такий спосіб місце конкретного банку на валютному ринку та значи­мість операцій із валютними коштами у діяльності банку.

Питома вага валютних активів та зобов'язань, динаміка змін у структурі активів та пасивів банку, показники у розрізі валют, резидентності визначать основні тенденції діяльності банку, їх ста­більність на внутрішньому та міжнародних валютних ринках.

Розглянемо методику структурного аналізу валютних активів та пасивів на прикладі таких даних (табл. 7.2).

 

 

 

 

 

214

Таблиця 7.2

АНАЛІЗ СТРУКТУРИ ВАЛЮТНИХ АКТИВІВ ТА ПАСИВІВ ЗА ЇХ ВИДАМИ

 

 

Показники	на 1.01.01р.		на 1.01.02 р.		Відхилення
	Грн..	%	Грн..	%	абсолютне	структурне
Активи	24 850	100	26 458	100	+ 1608	0
Готівкові кошти	100	0,4	998	3,8	+898	+3,4
Дорожні та інші чеки	600	2,4	500	1,9	-100	-0,5
Кошти в інших банках	7500	30,2	6580	24,9	-920	-5,3
Міжбанківські кредити та депозити	3100	12,5	4180	15,8	+ 1080	+3,3
Резерв під заборгова­ність інших банків	(250)	(1.0)	(1000)	(3,8)	(+750)	(+2,8)
Цінні папери	0	0	700	2,6	+700	+2,6
Кредити юридичних осіб	9100	36,6	8700	32,9	-400	-3 7
Інші активи	4700	18,9	5800	21,9	+1100	+3,0
Зобов'язання	19 520	100	20 054	100	+534	0
Кошти інших банків	1000	5,1	1700	8,5	+700	+3,4
Депозити та кредити банків	452	2,3	754	3,8	302	+ 1,5
Кошти до запитання юридичних осіб	3800	19,5	3440	17,2	-360	-2,3
Строкові депозити юридичних осіб	1200	6,1	1900	9,5	+700	+3,4
Кошти до запитання фізичних осіб	2250	11,5	2760	13,8	+510	+2,3
Строкові депозити фізичних осіб	7148	36,6	5230	26,1	-1918	-10,5
Субординована заборгованість	570	2,9	570	2,8	0	-0,1
Інші зобов'язання	3100	15,9	3700	18,5	+600	-2,6

 

Як видно з даних табл. 7.2 на 1 січня 2002 р. основну частку в валютних активах становлять кредити, надані юридичним осо­бам — 32,9 %, та кошти на коррахунках в інших банках -24,9 %. Значну частку в активах банку складали міжбанківські кредити та депозити — 15,8 % та інші активи — 21,9 %. Прибли­зно така ж тенденція спостерігалась і в базисному періоді, де питома вага цих видів активів становила 98,2 %.

 

 

215

У структурі валютних зобов'язань спостерігалась перевага строкових депозитів фізичних осіб — 26,1 %, коштів до запитан­ня юридичних осіб — 17,2%, коштів до запитання фізичних осіб — 13,8%. Велику питому вагу склали кошти на валютних рахунках юридичних осіб — 9,5 %. Аналогічна структура спо­стерігалась і в базисному періоді, але там переважали строкові депозити фізичних осіб — 36,6 % та кошти до запитання юридич­них осіб — 19,5 %. У структурі залучених валютних коштів дещо посилилася роль коштів на «лоро» рахунках. Так, на 1 січня 2002 р. вони зросли на 700 тис. грн.., або на 3,9 процентного пункту.

Таблиця 7.3

АНАЛІЗ СТРУКТУРИ ВАЛЮТНИХ АКТИВІВ ЗА ВИДАМИ ВАЛЮТ

(станом на 1 січня 2002 р.), тис. грн..

 

 

 

Стаття активу	Види валют (еквівалент)								Разом валютних активів
	долари США		євро		російські рублі		інші види валют
	сума	%	сума	%	сума	%	сума	%	сума	%
Готівкові кошти	519,0	52	359,3	36	89,8	9	29,9	3	998	100
Дорожні та інші чеки	215,0	43	230,0	46	5,0	1	50,0	10	500	100
Кошти в інших банках	3355,8	51	1776,6	27	987,0	15	460,6	7	6580	100
Міжбанківські кредити та де­позити	1045,0	25	2048,2	49	877,8	21	209	5	4180	100
Резерв під за­боргованість інших банків	(210)	21	(500)	50	(240)	24	(50)	5	(1000)	100
Цінні папери	343,0	49	357	51	—	—	—	—	700	100
Кредити юри­дичних осіб	4002,0	46	2784	32	1740	20	174,0	2	8700	100
Інші активи	2436,0	42	1160	20	1682	29	522	9	5800	100
Усього активів	11705,8	44	8215,1	31	5141,6	20	1395,5	5	26458	100

 

Зміни у структурі у розрізі валют дадуть інформацію, операці­ям у яких саме валютах, віддає перевагу банк. У разі принципо­вих змін у обсягах та змін частки виду валют банку слід проана­лізувати причини, що призвели до цих змін. Це має особливе значення, оскільки кожна валюта має свій ризик, і відповідно може вплинути на прибутковість.

Як видно з наведених даних у структурі валют, за видами пере­важають залишки  за  статтями  активів  у  доларах США.  Їх  частка на 1 січня 2002 р.

 

216

становила 44 % у загальному обсязі валютних акти­вів. Високу питому вагу займають активи в євро — 31 %. При цьому частка доларів США найбільша за такими статтями активів, як готівкові кошти (52 %), кошти на коррахунках в інших банках (51 %), кредити юридичним особам (46 %), а за статтями «дорожні чеки» та «МБК надані», «цінні папери в іноземній валюті» перева­га надається євро. їх питома вага становила відповідно 46 %, 49 % та 51 %. Аналіз структури в динаміці дає змогу зробити висновок про чітку тенденцію збільшення частки валютних активів у євро.

Подібний аналіз може проводитись не тільки за залишками на статтях активу та пасиву, а й за оборотами за цими рахунками. Оцінка структури обсягу коштів за операціями в іноземній валю­ті буде корисною для розрахунку прибутковості операцій.

Показники структури валютних активів та пасивів доцільно порівняти з аналогічними показниками інших банків та визначи­ти їх рівень у банківській системі. Зауважимо, що найбільші по­казники мають банки з іноземним капіталом, але це зобов'язує їх до певних процедур гарантійного депозиту в НБУ, або є факто­ром впливу на розмір валютної позиції. На законодавчих вимогах стосовно цього ми зупинимось у темі валютної позиції.

Структура активів та пасивів у розрізі резидентів та нерезиден­тів показує, на якому ринку (внутрішньому чи міжнародному) банк розміщує кошти, їх обсяги та види операцій, які він здійснює з нерезидентами. Структура активів у розрізі конвертованої та неконвертованої валюти зорієнтує стосовно того, якій валюті банк надає перевагу. Останнє має значення при оцінці ризику, оскільки кожна валюта має свій рівень ризику.

Питома вага валютних активів та зобов'язань банку у розрізі резидентів та нерезидентів, вільно конвертованої та неконверто­ваної валюти розраховується на підставі даних балансу (або ана­логічним порядком). При цьому залежно від розрізу використо­вуються активи та зобов'язання, що зазначаються у графі, відпо­відно, «резиденти» та «нерезиденти», «вільно конвертована» або «неконвертована валюти».

На підставі даних табл. 7.4 проаналізуємо валютні кошти бан­ку у розрізі вільно конвертованої та неконвертованої валюти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

217

Таблиця 7.4

АНАЛІЗ СТРУКТУРИ ВАЛЮТНИХ КОШТІВ БАНКУ У РОЗРІЗІ

ВІЛЬНО КОНВЕРТОВАНОЇ ТА НЕКОНВЕРТОВАНОЇ ВАЛЮТИ

(станом на січня 2002 р.), тис. грн..

 

Сатті	Усього	ВКВ		НВ
		сума	%	сума	%
Активи	26 458	22 690	85,76	3768	14,24
Готівкові кошти	998	990	3,74	8	0,03
Дорожні та інші чеки	500	500	1,89	0	0,00
Кошти в банках до запитання	5580	4500	17,01	1080	4,08
Міжбанківські кредити та депозити	4180	4000	15,12	180	0,68
Цінні папери	700	700	2,65	0	0,00
Кредити юридичних осіб	8700	8700	32,88	0	0,00
Дебіторська заборгованість	800	500	1,89	300	1,13
Інші активи	5000	2800	10,58	2200	8,32
Зобов'язання	20 054	16 720	83,37	334	16,63
Кошти інших банків	1700	900	4,49	800	3,99
Депозити та кредити банків	754	750	3,74	4	0,02
Кошти до запитання юридич­них осіб	3440	2400	11,97	1040	5,19
Строкові депозити юридичних осіб	1900	1900	9,47	0	0,00
Кошти до запитання фізичних осіб	2760	2700	13,46	60	0,30
Строкові депозити фізичних осіб	5230	5230	26,08	0	0,00
Субординована заборгованість	570	570	2,84	0	0,00
Кредиторська заборгованість	300	1800	8,98	1200	5,98
Інші зобов'язання	700	470	2,34	230	1,15

 

У нашому прикладі (табл. 7.4) активи банку у вільно конвер­тованій валюті становлять 85,76 %, зобов'язання — 83,37 %. Ак­тиви у неконвертованій валюті незначні — 14,24 % від їх загаль­ного обсягу. Серед активних операцій у ВКВ найбільша частка належить кредитуванню суб'єктів підприємницької діяльності — 32,88 % та міжбанківським операціям (кредити, депозити та кошти на кореспондентських рахунках до запитання)— 32,13%. Структура валютної частини зобов'язань банку має перевагу за операціями у вільно конвертованій валюті (у ВКВ — 83,37 % та у НВ — 16,63 %).  До  таких  операцій  належать операції, що прово­дяться за

 

218

поточними та депозитними рахунками фізичних і юри­дичних осіб. Ураховуючи те, що вільно конвертовані валюти ма­ють більший попит серед клієнтів, частіше використовуються у розрахунках, а отже, є більш прибутковими. Крім цього, валюти для даної категорії мають менший ризик, що є позитивним показ­ником. Однак, якщо серед клієнтів банку та їхніх партнерів пере­важають резиденти країн Близького зарубіжжя, експортно-імпортні тенденції клієнтів спрямовані на ринок СНД і валютою розрахунків обрана валюта країни-партнера, перевагу можуть мати операції з неконвертованою валютою, що при значних обсягах теж забезпечує певний рівень прибутковості.

У такому розрізі можна проаналізувати прибутковість опера­цій, визначити питому вагу доходів та витрат банку у вільно кон­вертованій та неконвертованій валюті.

Аналіз обсягів валютних операцій у розрізі видів валют та резидентності.

Класифікуючи операції за ознакою резидентності, слід виді­лити операції у розрізі контрагентів банку: операції з фізичними особами, юридичними та міжбанківські.

Таблиця 7.5

ОБСЯГ ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ У РОЗРІЗІ РЕЗИДЕНТІВ ТА НЕРЕЗИДЕНТІВ ЗА 2002 р., тис. грн..

 

 

 

 

 

Види операцій	Обсяг коштів, усього	У тому числі
		Резиденти		Нерезиденти
		сума	%	сума	%
Операції фізичних осіб	1 258 900	1 050 700	0,78	208 200	0,15
Операції юридичних осіб	58 926 515	57 026 010	42,16	1 900 504,5	1,41
Операції з банками	750 60 055	48 740 040	36,04	26 320 015	19,46
Усього	135 254 469	106 816 750	78,98	28 428 719	21,02

 

До операцій банку, що здійснюються в іноземній валюті, на­лежать розрахунки клієнтів — суб'єктів підприємницької діяль­ності   за зовнішньоекономічними   контрактами,   неторговельні операції, що здійснюються з фізичними особами (перекази, ва­лютно-обмінні операції, операції з чеками, платіжними картками тощо) та операції за кореспондентськими рахунками банків-нерезидентів. Так, у нашому прикладі, обсяг операцій банку з ре­зидентами у 2002 р. становив 106 816 750 тис. грн.., що становить 78,98 % від загального обсягу операцій, що здійснюються банком в іноземній валюті, з нерезидентами — 28 428 719 тис. грн..,  що  становить  21,02%.  При  цьому  у  структурі  операцій  найбільша

 

219

частка належить операціям за рахунками резидентів — суб'єктів підприємницької діяльності — 42,16 %, кореспондентськими ра­хунками банків-резидентів — 36,04 та кореспондентськими ра­хунками банків-нерезидентів — 19,46%. Ці дані свідчать, що банк активно проводить операції в іноземній валюті з суб'єктами як внутрішнього, так і міжнародних валютних ринків, серед яких найбільша частка належить міжбанківським операціям — депо­зитам та кредитам. Операції за рахунками фізичних осіб досить незначні за обсягами і становлять за рахунками резидентів 0,78 % та нерезидентів — 0,15 %.

Як уже згадувалося вище, відповідно до вимог валютного за­конодавства операції за рахунок нерезидентів обмежені та прово­дяться в умовах жорсткого валютного контролю, що впливає на їх обсяги та різноманітність.

Велика частка міжбанківських операцій забезпечується відпо­відною кореспондентською мережею банку. Оцінка ефективності кореспондентської мережі банку має важливе значення і тому по­винна бути окремим напрямом аналізу валютних операцій банку, який буде розглянуто нижче.

Отже, розглянуті вище показники дають загальну інформацію про діяльність банку на валютному ринку, які є орієнтиром для подальшого більш детального аналізу валютних операцій за їх напрямами.

Окремим напрямом аналізу є аналіз валютних пасивів банку.

Метою цього напряму аналізу валютних операцій є:

§  визначення, за рахунок яких коштів сформована ресурсна база банку (розрахунок їх питомої ваги);

§  оцінка значущості кожного виду ресурсу у розрізі валют у
кредитному потенціалі банку;

§  визначення динаміки змін обсягів залучених валютних коштів;

§  пошук шляхів зниження вартості ресурсів за рахунок оптимізації їх структури в розрізі валют.

Валютні пасиви банку складаються із зобов'язань банку перед клієнтами і власними валютними коштами банку. Термін «власні валютні кошти» у нормативному значенні не існує, оскільки по­казники капіталу формуються у національній валюті. Але банк у процесі своєї діяльності отримує доходи в іноземній валюті та здійснює відповідні витрати, в результаті чого формуються власні кошти в іноземній валюті. У бухгалтерському обліку вони відоб­ражаються на технічному рахунку валютної позиції у подвійній оцінці — валютному номіналі та гривневому еквіваленті за офі­ційним курсом НБУ. На рахунках доходів та витрат вони відоб­ражаються у гривневому еквіваленті на день відображення доходів та витрат у балансі банку. Саме за цими даними розраховуються показники капіталу. Інформація стосовно власних коштів банку міститься на окремих аналітичних рахунках валютної позиції банку і може використовуватись для

 

220

визначення обсягу власних валют­них коштів банку, валютних доходів та витрат як окремі показ­ники. Для розрахунку власних валютних коштів банку необхідно враховувати кошти, що є результатом операцій торгівлі інозем­ною валютою.

Як видно із табл. 7.6, основним видом залучених коштів банку є кошти до запитання суб'єктів підприємницької діяльності та фі­зичних осіб. Аналіз їх здійснюється аналогічно до операцій у на­ціональній валюті, тобто у розрізі термінів, розмірів, категорій клієнтів, умов вкладів тощо. Особливістю валютних депозитів є їх вартість, яка завжди нижча від вартості депозитів у національ­ній валюті.

Таблиця 7.6

СТРУКТУРА ЗАЛУЧЕНИХ КОШТІВ

 

Залучені кошти	Усього, тис. грн..	3 них в іноземній валюті, ум. од.	Питома вага, %
Кошти до запитання фізичних осіб	32,4	13,8	42,59
Кошти до запитання суб'єктів під­приємницької діяльності	40,1	17,2	42,89
Строкові кошти фізичних осіб	48,2	26,1	54,15
Строкові кошти суб'єктів підприє­мницької діяльності	25,1	9,5	37,85
Кошти до запитання банків	14,7	8,5	57,82
Строкові кошти банків	9	3	33,33
Усього	169,5	78,1	46,08

 

Оскільки ефективність ресурсної бази залежить від характеру залучених коштів, необхідно мати на увазі таке:

§ кошти суб'єктів  підприємницької діяльності  та фізичних осіб є найдешевшим видом ресурсів, а міжбанківські депозити та кредити — найдорожчим;

§ у розрізі клієнтів фізичних та юридичних осіб кошти фізичних осіб мають вищу вартість та працемісткість;

§ висока частка великих депозитів впливає на стабільність ресурсної бази;

§ велика частка довгострокових депозитів позитивно впливає на ліквідність банку;

§ кошти на поточних рахунках та короткострокові депозити є найдешевшими ресурсами, однак вони є найменш прогнозованою
категорією ресурсів.

Динаміка змін у структурі ресурсної бази повинна оцінюватись із урахуванням стану  грошового  і валютних ринків у країні. Так, на­приклад, у

 

221

періоди незначної інфляції та коливань курсів іноземних валют, стабільності цін тощо клієнти — фізичні особи надають пере­вагу депозитам у національній валюті за рахунок більшої процентної ставки. Важливим фактором є елемент довіри клієнта до банків, на­явність спеціалізованих банків з обслуговування населення тощо.

Таблиця 7.7

ДИНАМІКА ЗАЛУЧЕНИХ КОШТІВ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ, тис. грн..

 

 

 

 

Залучені кошти в іноземній валюті	Станом на 01.01.02 р.	Станом на 01.01.03 р.	Приріст
			абсолютний	в %
Кошти до запитання фізичних осіб	14,5	13,8	-0,70	-4,20
Кошти до запитання суб'єктів під­приємницької діяльності	17,8	17,2	-0,60	-3,40
Строкові кошти фізичних осіб	24,5	26,1	1,60	6,50
Строкові кошти суб'єктів підпри­ємницької діяльності	8,2	9,5	1,30	1,16
Кошти банків до запитання	7,5	8,5	1,00	1,13
Строкові кошти банків	2,5	3	0,50	1,20
Усього	75	78,1	3,10	4,13

 

З даних табл. 7.7 видно, що сума коштів в іноземній валюті збільшилась на 4,13 %, при цьому сума коштів до фізичних осіб та суб'єктів підприємницької діяльності зменшилась відповідно на 4,83 та 3,37 %. Одночасно строкові кошти цієї категорії клієнтів збільшилися на 22,38 %, що є позитивним моментом, оскільки ці ресурси є дешевшими від міжбанківських. Одночасно зростання об­сягів залучених коштів банків свідчить про проблеми з ліквідністю, які потребували залучення дорогих ресурсів, що, у свою чергу, по­значиться на середній вартості ресурсів банку та прибутковості.

Для визначення ефективності та ступеня використання банком за­лучених ресурсів в іноземній валюті необхідно розрахувати показник повноти використання залучених коштів в іноземній валюті (Квик.інв):

 

Значення показника менше одиниці свідчить про використання залучених ресурсів не тільки для операцій кредитування, а й для інших активних операцій. При цьому слід мати на увазі, що у разі сприятливих умов на грошово-кредитному ринку, стабільності курсу національної валюти частка коштів банку може бути сконвертована у межах нормативу валютної позиції та використову­ватись для активних операцій у національній валюті.

 

222

Значення показника ефективності використання залучених кош­тів в іноземній валюті необхідно аналізувати з урахуванням пока­зників стану відкритої валютної позиції та окремих обмежень ва­лютного законодавства.

Основним фактором впливу на розмір процентної ставки за депо­зитними операціями є їх ринкова ціна. Середня вартість депозитних ресурсів в іноземній валюті розраховується аналогічно до процедур, що здійснюються за операціями у національній валюті, а саме: як співвідношення витрат за нарахованими та сплаченими процента­ми до середньої величини залишків відповідних залучених коштів.

Під час здійснення аналізу ресурсної бази банку в іноземній валюті слід розрахувати:

§ питому вагу валютних депозитів у розрізі їх вартості, термінів та клієнтів;

§ середню процентну ставку;

§ загальну величину процентних витрат та її питому вагу у загальній масі процентних витрат банку;

§ динаміку процентних витрат за валютними ресурсами;

§ оцінити стабільність ресурсної бази.

У разі наявності у періоді, що аналізується, залучення дорогих міжбанківських ресурсів, необхідно з'ясувати причини, які виклика­ли потребу у додаткових ресурсах — невиконання плану залучення ресурсів, ситуація на валютному ринку та дострокове відкликання коштів клієнтами, низька процентна ставка порівняно з ринковими цінами тощо. Можливо, кошти залучалися для реалізації вигідного проекту клієнта банку, тоді треба оцінити його ефективність.

Частка міжбанківських кредитів та депозитів у ресурсній базі повинна пов'язуватись із рівнем залежності банку, який оцінює­ться на підставі таких даних:

§ питомої ваги міжбанківських коштів у загальному обсязі валютних ресурсів;

§ співвідношення залучених і розміщених міжбанківських ресурсів в іноземній валюті.

Як зазначалося вище, ця категорія ресурсів є найдорожчою, і тому підвищення показників залежності банку від них підвищує вартість ресурсів та відповідно впливає на прибутковість.

Операції з ощадними сертифікатами, облігаціями в іноземній ва­люті також формують його ресурсну базу. Але, враховуючи обме­ження валютного законодавства, необхідність ліцензування окремих із них значно звужують можливості банку щодо його використання.

Одним із джерел ресурсної бази банку є його кредиторська заборгованість,  яка  формується  як у національній, так і в іноземній валюті.

 

223

Кредиторська заборгованість в іноземній валюті виникає за операціями купівлі-продажу іноземної валюти клієнтів банку та за експортно-імпортними розрахунками клієнтів банку. Врахо­вуючи те, що цей вид ресурсів банку належить до категорії корот­кострокових, зростання їх питомої ваги у загальних обсягах ре­сурсів може негативно вплинути на ліквідність банку.

У разі браку коштів банку в іноземній валюті для реалізації термі­нових проектів він може залучити кошти в національній валюті для наступної купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку у рахунок валютної позиції банку. При цьому важливо дотри­муватись установлених нормативів відкритої валютної позиції.

Наступним, відповідним за змістом етапом аналізу діяльності банку на валютному ринку є етап оцінювання доцільності та ефек­тивності розміщення ресурсів в іноземній валюті, аналізу основ­них їх видів, якості активів, виявлення основних тенденцій роз­витку та факторів, що на них впливають.

Кредитування в іноземній валюті здійснюється відповідно до вимог валютного законодавства та основних принципів кредитної політики банку. Основним джерелом інформації банку на цьому етапі є бухгалтерські баланси, форми звітності за кредитами, ви­писки за аналітичними рахунками, кредитні угоди, рішення кре­дитного комітету, різні форми оперативної (управлінської) інфор­мації. Аналіз валютного напряму кредитування має такі самі про­цедури, що й аналіз кредитних операцій у національній валюті.

Таблиця 7.8

СТРУКТУРА КРЕДИТІВ, ЩО НАДАНІ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ

 

 

 

 

 

 

Кредити	Станом на 01.01.02 р.	%	Станом на 01.01.03 р.	%	Приріст
					абсолют­ний	%
Усього	11 615	100.00	12 427	100,00	812	6,99
Кредити, що надані банком	2500	21,52	3700	29,77	1200	48,00
Кредити, що надані суб'єктам підприєм­ницької діяльності	9100	78,35	8700	70,01	-400	-4,40
Кредити, що надані фізичним особам (платіжні картки)	15	0,13	27	0,22	12	80,00

 

У нашому прикладі обсяг виданих кредитів у іноземній валюті збільшився  на  6,99 %  за  рахунок  міжбанківських кредитів та кре­дитів, що

 

224

надані фізичним особам під платіжні картки. Урахову­ючи те, що прибутковість від міжбанківських кредитів вища, ніж за іншими кредитними операціями, можна відзначити це як пози­тивну тенденцію. Розвиток карткового бізнесу супроводжується збільшенням емісії платіжних карток, значна частка яких є кре­дитними, що позитивно впливає на використання ресурсів банку та їх прибутковість.

Для оцінки кредитних операцій в іноземній валюті розрахо­вуються та вивчаються показники:

•    питома вага валютних кредитів у загальному обсязі активних операцій у валюті;

•    питома вага валютних кредитів у загальному обсязі кредит­них операцій;

•    динаміка цих показників;

•    питома вага валютних кредитів у розрізі обсягів, термінів та процентних ставок, видів валют;

•    динаміка абсолютного та відносного приросту кредитів за їх видами.

Якість кредитного портфеля оцінюється визначенням частки стандартних, пролонгованих, прострочених, безнадійних креди­тів та рівня їх забезпеченості.

Аналіз валютних активів банку щодо їх ліквідності забезпечу­ється оцінюванням їх за ступенем ліквідності та визначення їх обсягів і частки. Зауважимо, що іноземна валюта є найбільш лік­відним інструментом грошового ринку, тому порівняно з аналогіч­ними інструментами у національній валюті валютні активи мають вищий рейтинг. Але, як зазначалося вище, має значення також конвертованість валюти.

Аналіз дохідності валютних активів є найбільш важливим на­прямом оцінки їх якості, оскільки підвищення дохідності — ос­новна мета діяльності банку у цій сфері. До цієї категорії активів належать ті валютні активи, що приносять постійний прибуток.

Необхідно згрупувати валютні активи:

§ дохідні активи;

§ активи, що не приносять постійного доходу;

§ недохідні активи.

Слід також визначити їх питому вагу та вивчити їх динаміку.

Завершальним етапом структурного аналізу може бути оцінка позабалансових активів та зобов'язань банку. До таких операцій належать укладання угод на купівлю та продаж іноземної валюти (табл. 7.9). Відповідно до чинного законодавства торгівля інозем­ною валютою здійснюється тільки на умовах «тод» (поставка протягом одного дня), «том» (поставка на другий день) і «спот» (поставка через два дні). Нещодавно було дозволено здійснювати операції на умовах «форвард».

 

225

Таблиця 7.9

СТРУКТУРА ПОЗАБАЛАНСОВИХ ОПЕРАЦІЙ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ

 

 

 

 

 

 

Позабалансові інструменти	Станом на 01.01.02 р.	Питома вага, %	Станом на 01.01.03 р.	Питома вага, %	Приріст
					абсолю­тний	%
Купівля валюти на умовах «спот»	250 000	52,63	270 000	39,13	20 000	8,00
Купівля валюти на умовах «форвард»	0	0,00	120 000	17,39	120 000	0,00
Продаж валюти на умовах «спот»	150 000	31,58	210 000	30,43	60 000	40,00
Продаж валюти на умовах «форвард»	0	0,00	65 000	9.42	65 000	0,00
Інші позабалансо­ві інструменти	75 000	15,79	25 000	3,62	-50 000	-66,67
Усього	475 000		690 000		215 000	45,26

 

Слід відзначити активність банку на ринку позабалансових ін­струментів в іноземній валюті. За аналізований період обсяг та­ких операцій зріс на 45,26 %. Ураховуючи обмеження чинного законодавства стосовно власних операцій банку з купівлі-продажу іноземної валюти, банк уклав на початок періоду угоди з купівлі валюти на суму 250 000 тис. грн.., що становили 52,63 % від загального обсягу позабалансових угод, та угоди з продажу іноземної валюти на умовах «спот» на суму 150 000 тис. грн.., що становили 31,58%. Інші позабалансові інструменти на початок періоду становили 15,79%. До їх складу належать операції з тер­міналом розрахунків до двох днів. Наприкінці періоду чинним законодавством було дозволено укладати угоди на умовах «фор­вард», чим банк і скористався. Обсяг таких угод із купівлі досяг 120 000 тис. грн.. (17,39 %) та угод на продаж — 65 000 тис. грн.. (9,42%). Крім цього, відбулося збільшення угод на умовах «спот» (8 та 40%) та одночасно зменшилася вартість інших позабалан­сових інструментів. Позабалансові операції купівлі-продажу іно­земної валюти впливають на стан валютної позиції. У нашому випадку обсяги операцій з купівлі валюти переважають над обся­гом їх продажу, що свідчить про відкриту валютну позицію. За стабільної ситуації з курсами, за якими укладено угоди або у разі їх підвищення банк отримає прибуток за рахунок нереалізованого фінансового результату.

Одночасно у своїй діяльності банк може використовувати ва­лютні цінності як заставу, надавати гарантії та поруки в інозем­ній валюті. Деякі з таких  операцій  (наприклад,  застава  готівкових  валютних  коштів) повинні

 

226

мати індивідуальну ліцензію Націо­нального банку. Отже, порушення чинного законодавства під час їх проведення може спричинити штрафні санкції та відповідно вплинути на прибуток банку.

Завершуючи структурний аналіз банку у нашому прикладі, можна зробити такі висновки:

— банк проводить значні обсяги операцій з валютними цінностями в основному з резидентами. У розрізі валют найбільшу ча­стку становлять валюти вільно конвертовані, ресурсна база банку в основному складається із залучених коштів юридичних та фізичних осіб на внутрішньому валютному ринку;

— динаміка показників структури активів та пасивів банку по­зитивна та стабільна;

—   різновидність операцій з валютними цінностями забезпе­чує сучасні потреби клієнтів банку та є додатковим джерелом прибутку.