---

Сутність факторингу, його види та інформаційна база

Одним із найперспективніших видів банківських послуг є фа­кторинг — ризикований, але високоприбутковий бізнес, ефективне знаряддя фінансового маркетингу, одна з форм інтегрування бан­ківських операцій, що найбільше пристосована до сучасних про­цесів розвитку економіки. Проте, незважаючи на те, що факторин­гові операції є основним інструментом управління дебіторською заборгованістю, обмеженість його використання обумовлена їх високою ризикованістю. Зрозуміло, що це стримує банки використовувати цей перспективний напрямок отримання додаткових доходів. Тому розроблення методики аналізу факторингових опе­рацій, яка всебічно допомагає зважити їх позитивні та негативні сторони, є, безумовно, актуальним і необхідним завданням.

Термін «факторинг» походить від англійського «посередник, агент». В основі факторингових операцій лежить купівля банком розрахункових документів постачальника на відвантажену про­дукцію і передання постачальником банку права вимоги боргу платника зобов'язань за продукцію. Іншими словами, факторинг є різновидом посередницької діяльності, за допомогою якої посе­редник (факторинговий відділ банку) за певну плату одержує від підприємства право стягнути і зарахувати на його рахунок належні йому від покупців суми грошей (право інкасувати дебіторську заборгованість). Одночасно з цим посередник кредитує оборот­ний капітал клієнта і бере на себе його кредитний і валютний ри­зики. Класичний факторинг передбачає наявність комерційного кредиту, що надається в товарному вигляді продавцями покуп­цям у вигляді відстрочення платежу за продані товари, які оформ­ляються відкритим рахунком.

В операції факторингу звичайно беруть участь три особи: фактор-банк — покупець вимоги, початковий кредитор (клієнт) і боржник, що одержав від клієнта товари з відстроченням платежу.

Рис. 8.3. Схема факторингових операцій банку

257

Операція факторингу полягає в тому, що факторинговий відділ банку купує боргові вимоги (рахунки-фактури) клієнта на умовах негайної оплати 70—90 % вартості відфактурованих поставок і сплати іншої частини за відрахуванням процента за кредит та ко­місійних платежів, у строго обумовлені терміни незалежно від надходження  виторгу від дебіторів.   10—30%,  що лишились, банк утримує як компенсацію ризику до погашення боргу. Після погашення боргу банк повертає утриману суму клієнтові. Утри­мані банком 10—30 % від суми боргу є також заходом стимулю­вання клієнта до належного виконання обов'язків щодо поставки. Якщо боржник не оплачує в термін рахунку факторингу, то ви­плати замість цього здійснює факторинговий відділ. Головною метою факторингових операцій є:

— забезпечити постачальникові своєчасну оплату відвантажених товарів;

— управління платіжною дисципліною позичальника;

—   підвищення ефективності розрахунків між клієнтами;

—   ліквідація виникнення дебіторської заборгованості у позичальника.

Факторингові операції банків класифікуються як:

§ внутрішні, якщо постачальник і його клієнт, тобто сторони за договором купівлі-продажу, а також факторингова компанія перебувають в одній і тій самій країні;

§ міжнародні, якщо суб'єкти факторингової операції перебувають у різних країнах.

Відкритий факторинг (конвенційний) — це форма факторин­гової послуги, за якої боржник сповіщений про те, що постачаль­ник переуступає рахунок-фактуру факторинговій компанії.

Закритий, або конфіденційний, факторинг служить прихова­ним джерелом засобів для кредитування продажу постачальником товарів, тому що ніхто з контрагентів клієнта не інформований про переуступлення рахунків-фактур факторинговій компанії. У даному випадку платник веде розрахунки із самим постачаль­ником, який після одержання платежу повинен перерахувати від­повідну частину факторинговій компанії для погашення кредиту.

Факторинг з правом регресу, тобто правом оберненої вимоги до постачальника відшкодувати сплачену суму, або без права регресу. Ці умови пов'язані з ризиками, що виникають у разі від­мови платника від виконання своїх зобов'язань, тобто кредитними ризиками. Укладаючи угоду з правом регресу, постачальник про­довжує нести визначений кредитний ризик за борговими вимогами, проданими ним факторинговій компанії. Остання може скориста­тися правом регресу і за бажання продати  постачальникові  будь-яку неоплачену боргову вимогу у випадку

 

258

відмови клієнта від платежу (його неплатоспроможності). Дана умова передбачаєть­ся, якщо постачальники впевнені, що в них не можуть з'явитися сумнівні зобов'язання, або через те, що вони не враховують не­достатню кредитоспроможність своїх клієнтів. І в першому, і в другому випадку постачальник не вважає потрібним оплачувати послуги щодо страхування кредитного ризику, проте гарантова­ний для постачальника і своєчасний приплив коштів може забез­печуватись тільки у разі укладення угоди без права регресу.

Виділяють також факторингові операції з умовою кредиту­вання постачальника у формі оплати вимог до визначеної дати або попередньої оплати. У першому випадку клієнт факторингової компанії, відвантаживши продукцію, пред'являє рахунок своєму покупцеві за посередництвом компанії, завдання якої—одержати на користь клієнта платіж у терміни відповідно до господарського договору (звичайно від 30 до 120 днів). Сума переданих боргових вимог (за мінусом витрат) перераховується постачальникові на певну дату або після закінчення визначеного часу.

У випадку попередньої оплати факторингова компанія купує рахунок-фактуру в клієнта на умовах негайної оплати 80—90 % вартості відвантаження, тобто авансує оборотний капітал свого клієнта (дисконтування рахунків-фактур). Резервні 10—20 % вар­тості відвантаження клієнтові не виплачуються, а бронюються на окремому рахунку на випадок претензій на його адресу від покуп­ця щодо якості продукції, її ціни тощо. Одержання такої послуги найбільш повно відповідає потребам функціонуючих підприємств, оскільки дає їм змогу за допомогою факторингу перетворити продаж із відстроченням платежу в продаж із негайною оплатою й у такий спосіб прискорити оборот свого капіталу.

За способом обліку рахунків-фактур факторингових операцій, коли можуть бути партії товарів, на які проводиться відкритий облік рахунків-фактур, і платники переказують фактору всі пла­тежі, призначені постачальникові, і агентського типу, коли дис­контуються продажі окремим покупцям, а кредит забезпечується факторинговою компанією з відкриттям спеціальних рахунків під конкретні операції.

За видом обслуговування операцій факторинг може бути простим і вексельним, коли розрахунок з постачальником про­водиться векселем, а факторингова компанія здійснює облік цих векселів.

Факторинг відносять до нетрадиційних для вітчизняної прак­тики операцій, їх частка в загальній сумі активів банку незначна, що спричинено відсутністю економічних умов для їх розвитку. Основними факторами розвитку факторингових операцій є зро­стання обсягів виробництва, зміцнення загальної платоспромож­ності контрагентів ринкових відносин, зниження темпів інфляції, удосконалення ресурсної бази.

 

259

Слід зауважити, що факторингові операції не здійснюються:

—   за борговими зобов'язаннями приватних осіб;

—   за вимогами, що виставляються бюджетним організаціям;

—   за зобов'язаннями підприємств та організацій, що визнані неплатоспроможними;

—   за зобов'язаннями філій та структурних підрозділів підпри­ємств та організацій.

Головною метою аналізу факторингових операцій є визна­чення невикористаних резервів з підвищення рівня їх ефективності.

Крім того, в процесі аналізу факторингових операцій необхід­но визначити:

•   рівень купівлі дебіторської заборгованості;

•   значимість факторингу в діяльності банку;

•   дохідність і прибутковість факторингових операцій;

•  доцільність проведення факторингових операцій.

Джерелами даних для аналізу факторингових операцій є:

•   Файл 02 — дані про обороти та залишки на балансових рахунках в розрізі кодів валют та груп країн;

•   ф. № 1Д-КБ «Баланс комерційного банку» (щоденна);

•   ф. № 1-КБ «Баланс комерційного банку» (місячна);

•   ф. № 10-КБ «Оборотно-сальдовий баланс комерційного банку»;

•   ф. № 11 «Балансовий звіт комерційного банку»;

•   аналітичні дані за рахунками 203-ї групи: 2030, 2037, 2038.
2039,6023, 9800.