---

Аналіз обсягів та динаміки розрахункових і касових операцій у національній валюті

Розрахункові банківські операції — рух грошей на банків­ських рахунках, здійснюваний згідно з розпорядженням клієнтів або в результаті дій, які в рамках закону привели до зміни права власності на активи.

Розрахунково-касове обслуговування — послуги, пов'язані із переказом грошей з рахунка (на рахунок) клієнта, видачею йому грошей у готівковій формі.

Характеристика обсягів банківських розрахунків може бути визначена на підставі таких показників:

•   кількість клієнтів;

•   кількість відкритих рахунків клієнтів;

•   кількість структурних підрозділів, які здійснюють розрахункові і касові операції;

•   кількість працівників, які здійснюють розрахункові й касові операції;

•   залишки на рахунках клієнтів, на коррахунку в НБУ та інших банках;

•   обороти за рахунками клієнтів;

•   касові обороти;

•   кількість трансакцій за розрахунковими операціями і касовими операціями.

Важливим показником обсягів розрахункових операцій є кількість клієнтів і кількість відкритих рахунків. Джерелом інформації є дані відповідного звіту (форма № 752). Аналіз здій­снюється за абсолютними показниками в динаміці за 2 – 3 роки, і на його підставі дається оцінка наявності і динаміки кількості клієнтів та особових рахунків. Приклад такого аналізу наведено в табл. 9.1.

Таблиця 9.1

КІЛЬКІСТЬ КЛІЄНТІВ ТА ОСОБОВИХ РАХУНКІВ

 

 

Назва статей	Кількість, одиниць
	на 1.01.01 р.	на 1.01.02 р.
1. Кількість клієнтів, усього	732	1170
2. Кількість відкритих рахунків, усього	1435	1236

 

Отже, в банку у звітному році збільшилася кількість клієнтів, але кількість відкритих рахунків зменшилася.

Характеристика кількості структурних підрозділів та пра­цівників, які здійснюють розрахункові і касові операції в банку, дається на підставі внутрішніх документів банку з питань органі­заційної структури, його штатного розкладу, наявності і розвитку мережі банку. Збільшення кількості

 

278

структурних підрозділів бан­ку, де надаються розрахункові-касові послуги, та зростання чисе­льності працівників свідчать про зростання обсягів операції.

Суми залишків на рахунках клієнтів, коррахунку в НБУ та інших банках також можна розглядати як показник обсягів розрахунково-касових операцій. Джерелом інформації для оцін­ки залишків на рахунках, за якими відображаються банківські розрахунки, є дані зведеного балансового звіту банку (ф. № 11 місячна).

Таблиця 9.2

ЗАГАЛЬНІ СУМИ ЗАЛИШКІВ ЗА РАХУНКАМИ, ЗА ЯКИМИ ВІДОБРАЖАЮТЬСЯ БАНКІВСЬКІ РОЗРАХУНКИ, тис. грн..

 

 

 

 

 

 

Розділ балансу	Статті балансу	Сума залишків у національній валюті станом на
		1-ше число місяця поточного року	1-ше число відпо­відного місяця минулого року
1. Активи	Готівкові кошти	10 192	4708
	Кошти в НБУ	27 280	21 044
	Кошти в інших банках	0	0
2. Пасиви	Кошти клієнтів	107 407	65 971
	Кошти банків	0	0

 

Касові обороги характеризують суми надходжень у касу і ви­датків з каси банків, тому є головними показниками обсягів касових операцій. Порівняння загальної суми оборотів за звітний місяць з оборотами за відповідний місяць минулого року дає змогу вияви­ти динаміку обсягів цих операцій. Джерелом інформації для ана­лізу оборотів за рахунками клієнтів є дані оборотно-сальдового балансу (ф. № 10 місячна).

Таблиця 9.4

СУМИ КАСОВИХ ОБОРОТІВ БАНКУ ЗА МІСЯЦЬ, тис. грн..

 

Дата звіту	Дебет	Кредит	Загальний оборот (дебет + кредит)
На 1-ше число звітного місяця	114 980	113017	227 997
На 1-ше число відповідного місяця минулого року	106 330	109 941	216271

 

Як свідчать дані табл. 9.2, в банку збільшилася загальна сума залишків за рахунками, на яких відображаються банківські роз­рахунки, що можна розглядати як ознаку зростання обсягів роз­рахункових операцій.

 

279

Обороти за рахунками клієнтів характеризують суми надхо­джень та списань з рахунків клієнтів, тому є головними показни­ками обсягів розрахункових операцій. Порівняння загальної суми оборотів за звітний місяць з оборотами за відповідний місяць ми­нулого року дає змогу виявити динаміку обсягів розрахункових операцій. Джерелом інформації для аналізу оборотів за рахунками клієнтів є дані оборотно-сальдового балансу (ф. № 10-місячна), а перелік рахунків, за якими обчислюються залишки та обороти, має відповідати переліку для розрахунку цього показника у фор­мі № 11 (Балансовий звіт банку).

Таблиця 9.3

СУМИ ОБОРОТІВ ЗА РАХУНКАМИ КЛІЄНТІВ ЗА МІСЯЦЬ, тис. грн..

 

Дата звіту	Дебет	Кредит	Загальний оборот (дебет + кредит)
На 1-ше число звітного місяця	517,769	526,574	1 044 343
На 1-ше число відповідного місяця минулого року	456 955	454 472	911427

 

Як свідчать дані, наведені в табл. 9.4, обсяги касових операцій у банку порівняно з минулим роком зросли.

Кількість документів дня є найточнішим показником обсягів розрахункових і касових операцій. На підставі статистики спла­чених документів визначається:

•   загальна кількість документів за операційний день;

•   кількість документів за операціями за рахунками банку;

•   кількість сплачених документів (навчальні), відправлених у інші банки;

•   кількість документів за надходженнями на рахунки клієнтів
банку з інших банків.

Ураховуючи значні коливання кількості документів у днях, оцінка має здійснюватися на підставі середньоденних показників.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

280

9.1.3. Аналіз структури розрахунково-касових операцій за групами клієнтів, способами надання розрахункових документів, видами платіжних інструментів

 

Для організації розрахункових і касових операцій важливе значення мають групи клієнтів за сектором економіки, типом ра­хунку, утримувачем платежу, за розміром платіжних оборотів, способом надання розрахункових документів, за попитом на го­тівкові гроші, платіжними інструментами.

Банки надають послуги на ринку різним групам клієнтів, об­слуговування яких суттєво різниться. Тому у процесі аналізу важливо визначити, на якому сегменті ринку банк надає послуги клі­єнтам із розрахункового і касового обслуговування.

Головними для банку є групи клієнтів, яких обслуговує банк, за секторами економіки. Джерелом інформації для аналізу є дані звіту про кількість клієнтів та особових рахунків (форма № 752). За даними звіту оцінюється структура клієнтів у розрізі інституційних секторів економіки та її зміни.

Таблиця 9.5

КІЛЬКІСТЬ КЛІЄНТІВ У РОЗРІЗІ ІНСТИТУЦФЙНИХ СЕКТОРІВ ЕКОНОМІКИ

 

Найменування статей	кількість одиниць
	на 1.01.01	на 1.01.02
Кількість клієнтів, усього	732	1170
З них:
– фінансових банківських установ	0	10
– фінансових небанківських установ	17	15
– нефінансових державних   підприємств   і організацій	11	13
У тому числі:
– бюджетних організацій	0	1
– нефінансових недержавних підприємств і організацій	258	274
– некомерційних організацій, що обслугову­ють домашні господарства	9	16
– фізичних осіб	420	798
– інших суб'єктів домашнього господарства	16	43

 

Так, у даному банку спостерігаємо невелику кількість клієн­тів, відсутність серед клієнтів бюджетних організацій, зростання кількості клієнтів — фізичних осіб.

Організація розрахункового обслуговування залежить  від  типу  рахунку, за  яким  надається послуга.  Тому  на наступному  етапі аналізу  на підставі вищевказаного звіту (форма № 752 річна) ви­значаються типи клієнтських рахунків, які обслуговує банк.

 

281

Таблиця 9.6

КІЛЬКІСТЬ ВІДКРИТИХ РАХУНКІВ У РОЗРІЗІ ТИПІВ РАХУНКІВ

 

Найменування статей	Кількість одиниць
	на 1.01.01 р.	на 1.01.02 р.
Кількість відкритих рахунків, усього	1435	1236
У тому числі:
— коррахунків банків	0	0
— рахунки клієнтів, які утримуються з Держав­ного бюджету	0	0
— рахунки суб'єктів господарської діяльності, які не утримуються з бюджетів:	480	546
• до запитання	477	544
• строкові	3	2
— рахунки фізичних осіб	509	106
• до запитання	271	72
• строкові	238	34
— за довгостроковими позичками	7	5
— за короткостроковими позичками	109	107
— інші	330	472

 

Дані табл. 9.6 свідчать про те, що банк не відкриває коррахун-ки банкам і рахунки клієнтам, які утримуються з державного бю­джету; головними для банку є поточні рахунки суб'єктів госпо­дарської діяльності, які не утримуються з бюджетів, кількість їх зростає; кількість рахунків фізичних осіб значно зменшилася.

Залежно від утримувача платежу, який здійснює клієнт банку, розрізняють внутрішньосистемні платежі, отримувачем яких є клієнт цього ж банку, і зовнішні, отримувачем яких є клієнт ін­шого банку. Збільшення питомої ваги внутрішньосистемних пла­тежів дає змогу банку зменшити відплив коштів із коррахунка банку в НБУ і скоротити термін проходження платежів для клієн­тів. Банки здійснюють внутрішні платежі клієнтів, як правило, безкоштовно. З метою збільшення таких платежів банки вивчають грошові потоки клієнтів за призначенням і отримувачами. Джерелом інформації для аналізу внутрішніх і зовнішніх платіж­них оборотів є дані розрахункової палати. Аналіз проводиться за показниками динаміки кількості документів і сум платежу. Ура­ховуючи коливання кількості документів  і  сум  платежів  у  днях,  аналіз здійснюють за середньоденними показниками.

В організації розрахунків у банку важливу роль має склад клі­єнтів за розміром оборотів коштів  на їх поточних рахунках.  По-зиціювання клієнтів

 

282

за сумами надходжень на поточний рахунок клієнта і за сумами списань коштів з рахунка дає змогу виявити групу клієнтів, за рахунками яких рух коштів впливає на стан ко­респондентського рахунка банку в НБУ. Аналіз здійснюється на підставі даних оборотно-сальдової відомості про дебетові і кре­дитові обороти за рахунками клієнтів. Надходження на рахунок клієнта і списання з нього можуть значно коливатися в днях, то­му аналіз здійснюється на підставі щоденних даних протягом усього місяця. Чим більше в банку великих клієнтів, тим менша трудомісткість здійснення розрахункових операцій.

Залишок коштів на поточному рахунку клієнта є головним фа­ктором, що впливає на умови його розрахункового обслуговуван­ня: клієнти зі значними оборотами, як правило, використовують електронну форму надання платіжних документів; банки встано­влюють для цих клієнтів пільгові тарифи на обслуговування. Для оцінки складу клієнтів за залишками на поточному рахунку, здій­снюється групування клієнтів за цією ознакою. Групування здій­снюється за середньоденними залишками коштів на поточних ра­хунках клієнтів.

На структуру касових операцій банку впливає склад клієнтів за видами діяльності. Якщо банк обслуговує переважно торгове­льні підприємства, то для нього мають значення операції з інка­сації готівки і продажу її іншим банкам. Якщо банк обслуговує підприємства промисловості, яким потрібні грошові кошти на виплату заробітної плати, то для нього має значення організація купівлі готівкових грошей в інших банках. Для визначення пере­важаючих видів касових операцій аналізуються джерела надхо­дження коштів у касу і напрями видатків за даними звіту про ка­сові обороти банку (форма 748 місячна).

Як свідчать дані табл. 9.7, надходження в касу банку готівко­вих коштів від клієнтів менше, ніж видача клієнтам із каси; 2/3 надходжень у касу становить виручка від продажу товарів та послуг клієнтів; недостача готівкових коштів покривається за ра­хунок купівлі коштів у НБУ та інших банках.

Таблиця 9.7

КАСОВІ ОБОРОТИ БАНКУ

 

Статті надходжень і видатків		Касові обороти
		сума, тис. грн..	питома вага, %
Залишок операційної каси в установах комерційних бан­ків на початок звітного періоду		321,4
Надходження готівки
Надходження торговельної виручки від продажу товарів		1314,2	25,4
283
Закінчення табл.. 9.7
Надходження   торговельної   виручки   неторговельних підприємств від продажу товарів		534,9	10,4
Надходження виручки від усіх видів платних послуг		1288,4	24,9
Надходження податків та зборів
Надходження на рахунки за вкладами фізичних осіб		96,6	1,9
Повернення заробітної плати
Надходження від продажу іноземної валюти		4,3	0,1
Надходження від продажу акцій та інших цінних паперів		77,2	1,5
Інші надходження		162,6	3,1
Усього надходжень клієнтських коштів		3478,2	67,3
Надходження в операційну касу установ комерційних банків з оборотної каси установ НБУ, з кас інших уста­нов комерційних банків		1350,0	26,1
Надходження в операційну касу установи комерційного банку від його безбалансових підрозділів		336,9	6,6
Усього надходжень		5165,1	100,0
Баланс		5486,5
Видача на виплати, пов'язані з оплатою праці		843,6	16,5
Видача на виплати за відрядження		79,5	1,6
Видача на закупівлю сільськогосподарської продукції		847,2	16,6
Видача на виплату пенсій, допомоги та страхових від-шкодувань		35,4	0,7
Видача на купівлю товарів, оплату послуг і за виконані роботи		2519,5	49,3
Видача з рахунків за вкладами фізичних осіб	87,2		1,7
Видача за придбану іноземну валюту	5,5		0,1
Видача підкріплень підприємствам поштового зв'язку
Видача на викуп та погашення цінних паперів	19,9		0,4
Видача на інші потреби	51,6		1,0
Усього, видача клієнтам	4489,4		87,9
Пересилання з операційної каси установи комерційного банку до його безбалансових підрозділів	308,0		6,0
Пересилання установами комерційних банків до оборот­ної каси установ НБУ, до кас інших установ комерцій­них банків	310,0		6,1
Усього, видача	5107,4		100,0
Залишок операційної каси в установах комерційних банків на кінець звітного періоду	379,1
Баланс	5486,5

284

Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді, Прове­дення розрахунків за цими способами суттєво різниться. Розрахун­ки з використанням системи «Клієнт-банк» здійснюються на під­ставі окремого договору між банком і клієнтом. Виявити значення електронної форми надання розрахункових документів можна на підставі статистики сплачених документів, яка ведеться щодня.

Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інстру­менти платіжні доручення, платіжні вимоги, вимоги-доручення, векселі, чеки, банківські платіжні картки та інші дебетові і кре­дитові платіжні інструменти, що застосовуються у міжнародній банківській практиці. Найпоширенішою формою платіжних ін­струментів юридичних осіб є платіжні доручення, а фізичних осіб — платіжні картки. Аналіз операцій із застосуванням платіж­них карток здійснюється на підставі статистичної звітності за цими операціями (форми №401, 402, 403 квартальна). Аналіз здійснюється щоквартально, а також за звітний рік у порівнянні з відповідним періодом минулого року. Він складається із таких частин:

1.  Аналіз даних про операції, які здійснені із застосуванням
платіжних карток, емітованих для клієнтів банку (загальна сума операцій, кількість і сума операцій з оплати товарів, кількість і сума операцій із отримання готівки). Аналіз показників обсягів операцій здійснюється в розрізі платіжних систем за фізичними та юридичними особами.

2.  Аналіз даних про розрахунки, які здійснені на підприємствах
торгівлі (послуг), та операції з видачі готівки із застосуванням платіжних карток через власну інфраструктуру банку (кількість операцій, сума операцій на підприємствах торгівлі, кількість операцій і сума операцій при видачі готівки) у розрізі платіжних систем (груп платіжних систем) та емітентів (резидентів і нерезидентів).

3.  Аналіз даних про кількість емітованих (розповсюджених) платіжних карток для клієнтів банку та технічні засоби, що використовуються під час здійснення операцій з їх застосуванням.

У результаті аналізу робиться висновок з питань обсягів опе­рацій, видів операцій, їх динаміки, структури операцій за група­ми клієнтів, групами платіжних систем, емітентів.