---

Мета та завдання аналізу операцій із банківськими платіжними картками

Операції з банківськими платіжними картками є досить новим напрямом банківського бізнесу, який, з одного боку, розширює спектр послуг банку, задовольняючи тим самим зростаючі потре­би клієнтів, з іншого боку — є потужним джерелом ресурсів як в іноземній, так і в національній валютах.

Відповідно до чинного законодавства, платіжна картка — спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установле­ному законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу грошей з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з .метою оплати вар­тості товарів і послуг, перерахування грошей зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання грошей у готівковій формі в касах банків, пунктах обміну іноземної валюти уповноважених банків та через банківські автомати, а також здійснення інших опера­цій, передбачених відповідним договором.

Для забезпечення розрахунків з використанням платіжних кар­ток банки виконують функцію емісії та еквайринг. Емісія платіж­них карток передбачає відкриття карткового рахунка і випуск платіжної картки певної платіжної системи.

Еквайринг — діяльність щодо технологічного, інформаційно­го обслуговування торговців та виконання розрахунків з ними за операціями з використанням платіжних карток.

Таким чином, емісія банківських платіжних карток передбачає відкриття карткових рахунків, залишки за якими є додатковим джерелом ресурсів. З цією метою банки залучають до карткового бізнесу різні категорії клієнтів, пропонуючи різноманітні умови обслуговування.

Банківські платіжні картки можуть мати дебетову та кредито­ву схеми обслуговування.

Дебетова схема — платіжна схема, що передбачає розрахун­ки за операціями з платіжною карткою в межах власних коштів клієнта, які обліковуються на його картковому рахунку.

Кредитна схема — платіжна схема, що передбачає виконання розрахунків за операціями з платіжною карткою за рахунок кре­диту банку.

Зауважимо, що практично кредитна картка надається клієнтові на умовах забезпечення кредитного ризику. Найчастіше у практиці бан­ків використовуються форми гарантійних депозитів, які теж забезпе­чують формування  ресурсної  бази банку.  За операціями агентів,  що  розповсюдь-

 

295

жують платіжні картки у банках—членах МПС, розміщу­ють гарантійні депозити, які теж є додатковим джерелом ресурсів.

Аналіз діяльності банку з використанням міжнародних платіж­них карток проводиться з метою з'ясування доцільності здійснення цих операцій як для самого банку, так і для його клієнтів, а також для доцільності його участі у міжнародних платіжних системах. Зважаючи на те, що оцінка результатів діяльності одного банку недостатня для певних висновків щодо розвитку неторговельних операцій банку, необхідно використати дані про операції з платіж­ними картками інших українських банків, які є членами міжна­родних платіжних систем.

У табл. 9.12 наведено обсяг емісії платіжних карток на ринку України.

 

Таблиця 9.12

ОБСЯГ ЕМІТОВАНИХ КАРТОК VІSА, INTEL І МАSТЕR САRD СТАНОМ НА 01.06.2002 р., шт.

 

Банк	Тип платіжної системи		Емісія, всього	Питома вага банку у загальній емісії, %
	VISА	Master Card
Приватбанк	949 185	239 907	1 189 091	47,72
Перший   український міжнародний	86 312	190 361	276 673	11,10
Аваль	31 4787	241 852	556 639	22,33
Промінвестбанк	19 494	162 068	181 562	7,29
Правекс-банк	74 312	27 170	101482	4,07
Експортно-імпортний банк	38 194	38 727	76 921	3,09
Ощадний банк	90	109 295	109 385	4,40
ВАбанк	0	0	0	0
Усього	1 482 374	1 009 380	2 491 753	100,00

 

Як видно з даних табл. 9.12, лідерами в емісії платіжних кар­ток міжнародних платіжних систем є системні банки, що входять до групи великих. Розгалужена філійна мережа, реалізація зарплатних проектів, вивчення конкурентного ринку, високий рівень роботи з клієнтом та бачення керівництвом банку пріоритетів розвитку карткового бізнесу, інвестування значних інвестицій у його розвиток сприяли певним результатам.

Для того щоб оцінити конкурентне становище банку на націо­нальному ринку карток, використаємо дані банків України, які є членами Української асоціації банків—членів Master Card.

З наведених даних  таблиць 9.13—9.15 видно,  що  банки України однако-

 

296

вою мірою є прихильниками обох платіжних систем. На­приклад, у структурі емісії Приватбанку карти VISА іntel. станов­лять 79,82 % проти 20,18 % Master Card, а в банку Правекс спів­відношення на користь карток Master Card. Така інформація необхідна для вивчення конкурентного становища ринку, його структури та тенденцій, з тим щоб орієнтуватись на найменш за­йняті ніші ринку.

Таблиця 9.13

ПИТОМА ВАГА УКРАЇНСЬКИХ БАНКІВ У ЗАГАЛЬНОМУ ОБСЯЗІ ЕМІСІЇ КАРТОК MASTER CARD В УКРАЇНІ СТАНОМ НА 01.06.2002 р.

 

Банк	Питома вага банку у загальному обсязі емісії карток Master Card в Україні, %
Приватбанк	19,65
Перший український міжнародний	15,60
Аваль	19,80
Промінвестбанк	13,27
Правекс	2,22
Експортно-імпортний банк	3,17
Ощадний	8,95
ВАбанк	0,00
Інші	17,34
Усього	100,00

 

Таблиця 9.14

ПИТОМА ВАГА УКРАЇНСЬКИХ БАНКІВ У ЗАГАЛЬНОМУ ОБСЯЗІ ЕМІСІЇ КАРТОК VISА ІNTEL. В УКРАЇНІ СТАНОМ НА 01.06.2002 р.

 

Банк	Питома вага банку у загальному обсязі емісії карток VISА іntel. в Україні, %
Приватбанк	53,28
Перший український міжнародний	5,30
Аваль	19,33
Промінвестбанк	1,20
Правекс	4,56
Експортно-імпортний банк	2,34
Ощадний банк	0,01
ВАбанк	0,00
Інші	13,90
Усього	100,00

 

 

297

Таблиця 9.13

ПИТОМА ВАГА КАРТОК У ЗАГАЛЬНІЙ ЕМІСІЇ КАРТОК ПО ОКРЕМИХ БАНКАХ СТАНОМ НА 01.06.2002 р.

 

 

Банк	Питома вага карток у загальній кількості карток, емітованих банком, %
	VISА іntel.	Master Card
Приватбанк	79,82	20,18
Перший український міжнародний	31,20	68,80
Аваль	56,55	43,45
Промінвестбанк	10,74	89,26
Правекс	73,23	26,77
Експортно-імпортний банк	49,65	50,35
Ощадний банк	0,08	99,92
ВАбанк	0,00	0,00

 

Відповідно до чинного законодавства міжнародна платіжна система — платіжна система, в якій платіжна організація може бути як резидентом, так і нерезидентом і яка здійснює свою діяльність на території двох і більше країн та забезпечує проведення переказування грошей з однієї країни в іншу,

Найвідомішими у світі є VISА іntel., Аmеrісаn Ехрrеss, Dіnеrs Сlub Іntеrnаtіоnаl, Master Card Іntеrnаtіоnаl. На сьогодні найбільшою міжнародною платіжною організацією у світі є VISА іntel., на яку припадає 60 % ринку банківських карток. Другою за світовими показниками є Master Card Іntеrnаtіоnаl, вона володіє 30 % світового ринку. Майже у такому співвідношенні розподіляється картковий ринок України, перевагою якого є картки міжнародної платіжної системи VISА іntel., їх кількість у загальному обсягу карткових продуктів становить близько 53 %, а Еurорау Іntеrnаtіоnаl, відповідно 47 %.

Необхідним та впливовим фактором розвитку карткового ринку є оснащеність банку обладнанням для виконання еквайрингу. Для цього доцільно вивчити фондооснащеність ринку провідних банків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

298

Таблиця 9.16

КІЛЬКІСТЬ ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ ПЛАТІЖНИХ КАРТОК СТАНОМ НА 01.06.2002 р., шт.

 

Банк	Банкомати	ПОС-термінали
Приватбанк	431	8748
Перший український міжнародний	108	160
Аваль	236	1600
Промінвестбанк	250	200
Правекс	46	40
Експортно-імпортний банк	50	450
Ощадний банк	30	26
ВАбанк	0	0
Інші	305	369
Усього	1456	11593

 

З наведеної таблиці видно, що на національному картковому ринку великі банки-емітенти є одночасно і лідерами у сфері ек­вайрингу. Отже, для зміцнення своїх позицій банку доцільно розширювати свою еквайрингову діяльність за рахунок розши­рення мережі обслуговування та розвитку конкурентоспромож­них тарифів.

 

 

9.2.2. Інформаційне забезпечення аналізу та його види

 

З погляду категорії клієнта карткові рахунки відкриваються фізичним особам — індивідуальні картки, юридичним особам — корпоративні картки. Значна кількість карткових рахунків фізич­них осіб відкривається через реалізацію зарплатних проектів, сут­ність яких базується на перерахуванні заробітної плати співро­бітників підприємств та організації на їх власні рахунки.

Для аналізу цієї групи ресурсів банку слід визначити:

•   загальну кількість карткових рахунків;

•   балансові рахунки в аналітичному розрізі № 2605 «Кошти суб'єктів господарської діяльності для розрахунків платіжними картками», № 2625 «Кошти фізичних осіб для розрахунків платіж­ними картками»;

•   загальну кількість емітованих карток;

•   обсяг коштів, залучених на карткові рахунки;

•   темпи зростання та приросту коштів, залучених на карткові рахунки.

Для оцінки потужності карткових рахунків як додаткового джерела ресурсів  банку  слід  проаналізувати,  яку  частку  займають  залучені на них

 

299

кошти у загальному обсязі ресурсів. Це значення необхідно розглянути у такому розрізі:

1.  Категорії клієнтів: фізичні особи та суб'єкти підприємницької діяльності.

2.  Дебетові та кредитові платіжні картки.

Таблиця 9.17

ЗАЛУЧЕНІ КОШТИ БАНКІВ У РОЗРІЗІ РАХУНКІВ, тис. грн..

 

	2001 рік		2002 рік		Відхилення
	сума	%	сума	%	сума	%
Залучені кошти, усього	250 000	100,00	280 000	100,00	3000	12,0
З них:
— на поточні рахунки
юридичних осіб	54 000	21,60	55000	19,64	1000	1,85
— на депозитні рахунки
юридичних осіб	12 000	4,80	14 000	5,00	2000	16,67
— на депозитні рахунки
фізичних осіб	100 000	40,00	100 000	35,71	—	—
— на карткові рахунки
фізичних осіб	65 000	26,00	85 000	30,36	20 000	30,77
— на карткові рахунки
юридичних осіб	19 000	7,60	26 000	9,29	7000	36,84

 

Отже, обсяги залучених коштів на карткові рахунки у 2001 р. становили 33,6 % (з них фізичних осіб — 26 %, юридичних осіб — 7,60 %), у 2002 р. їх частка збільшилась до 39,65 %, що свідчить про значну роль операцій із платіжними картками у формуванні ресурсної бази.

Таблиця 9.18

ЕМІСІЯ ПЛАТІЖНИХ КАРТОК У РОЗРІЗІ

КРЕДИТНИХ ТА ДЕБЕТНИХ КАРТОК, шт.

 

Платіжні картки	2001 р.		2002 р.		Відхилення
	кількість	%	кількість	%	сума	%
Усього	45 000	100,00	59 000	100,00	14 000	131,11
З них:
кредитні картки	15 000	33,33	21000	35,59	6000	140,00
дебетові картки	30 000	66,67	37 000	62,71	7000	123,33

 

Дані попередніх таблиць показують співвідношення емісії де­бетових і кредитних карток. У нашому прикладі у 2001 р. емісія дебетових карток переважала   емісію   кредитних   (66,67 % — дебетні,   33,33 % — кредитні),

 

300

приблизно таке саме співвідношення збері­галось і в наступному періоді. Така структура емісії карток ціл­ком виправдана, оскільки дебетові картки є більш доступними для клієнтів та менш ризикованими. Крім того, на зазначене співвід­ношення впливає і чинник наявності значної кількості зарплат­них проектів, які теж реалізуються в основному на базі дебетових карток.

Якщо банк є учасником кількох платіжних систем, доцільно визначити структуру платіжних карток за видами міжнародних платіжних систем.

Динаміка змін у кількості карткових клієнтів, емісії платіжних карток, обсяги коштів за операціями, види операцій (операції у торговій мережі, отримання готівкового авансу) дадуть інформа­цію стосовно тенденцій розвитку у сфері карткового бізнесу.

Інформаційним забезпеченням аналізу розрахунків із викорис­танням платіжних карток є:

1.  Дані аналітичного та синтетичного обліку.

2.  Офіційні форми звітності — № 401 «Дані про операції, які
здійснені із застосуванням платіжних карток, емітованих для клієнтів банку», № 402 «Дані про розрахунки, які здійснені на під­приємствах торгівлі (послуг), та операції видачі готівки із засто­суванням платіжних карток через власну інфраструктуру банку», № 403 «Дані про кількість емітованих платіжних карток для клі­єнтів банку та технічні засоби, що використовуються при здійс­ненні операцій з їх застосуванням».

3. Звіти міжнародним платіжним системам.

Кількість емітованих карток у нашій країні не може бути аб­солютним показником розвитку ринку, оскільки багато карток залишаються не задіяними або за ними проводиться незначна кількість операцій. Більше того, до одного карткового рахунка можуть бути прив'язані кілька карток.

Значущим показником може бути активність картки, яка де­монструє кількість операцій, що здійснюються протягом одного дня за однією карткою. Цей показник розраховується як відно­шення загальної кількості операцій до кількості карток у той пе­ріод часу, за який вони були проведені. Показник активності кар­тки у 2001 р. в Україні становив 0,025. Це означає, що протягом року у середньому за однією карткою відбувається 9,15 операцій. Цей показник уже у 2002 р. мав значення 0,0486. Завдяки такій динаміці розвитку карткового ринку кількість операцій за однією карткою у 2002 р. становила 17,4.

Такий показник доцільно розрахувати за операціями конкрет­ного банку, що дасть можливість порівняти активність картки банку з середніми показниками на ринку України.

Структурний аналіз операцій з платіжними картками пе­редбачає з'ясування таких питань:

 

301

•   питома вага залишків на карткових рахунках у загальному обсязі залучених ресурсів;

•   питома вага залишків на карткових рахунках у розрізі клієнтів (фізичних та юридичних осіб);

•   питома вага залишків на карткових рахунках у розрізі валют;

•   структура емісії платіжних карток у розрізі платіжних систем;

•   структура емісії платіжних карток у розрізі кредитових та дебетових карток;

•   структура операцій у розрізі кількості операцій з видачі готівки та обслуговування у підприємствах торгівлі та сервісу;

•   структура операцій у розрізі обсягів операцій з видачі готівки та обслуговування у підприємствах торгівлі та сервісу.

Питома вага залишків на карткових рахунках (N) у загальному обсязі залучених ресурсів розраховується за формулою:

 

де Sres — загальна сума залучених коштів;

Scard — сума залучених коштів на карткові рахунки.

 

Питома вага залишків на карткових рахунках у розрізі клієнтів (фізичних та юридичних осіб) розраховується аналогічно за об­раною категорією клієнтів. Цей показник свідчить про напрямленість карткових продуктів у розрізі юридичних та фізичних осіб. Доцільно також проаналізувати умови, на яких залучаються кош­ти на карткові рахунки та умови обслуговування рахунків.

Структура емісії платіжних карток у розрізі платіжних систем показує, карткам якої платіжної системи віддають перевагу клієнти банку.

Таблиця 9.19

ЕМІСІЯ ПЛАТІЖНИХ КАРТОК ЗА ВИДАМИ ПЛАТІЖНИХ СИСТЕМ, шт.

 

Платіжна система	2001 р.		2002 р.		Відхилення
	кількість	%	кількість	%	сума	%
Усього карток	45 000	100,00	59 000	100,00	14 000	31,11
З них:
Master Card	19 000	42,22	20 000	33,90	1000	15,26
VISА іntel.	26 000	57,78	39 000	66,10	13 000	50,00

 

З даних табл. 9.19 видно, що у 2001 р. в емісії платіжних кар­ток переважали картки платіжної системи VISА іntel. — 57,78 %, у наступному році  їх частка збільшилась до 66,10 %,  приріст ста­новив 50 %. Ураховуючи,

 

302

що у світі картки цієї платіжної системи теж мають перевагу над іншими, можна стверджувати, що розви­ток карткового бізнесу в Україні відповідає світовим тенденціям.

На підставі даних структурного аналізу визначається стан струк­тури емісії карток (задовільний, незадовільний тощо) та оцінює­ться вплив різноманітних факторів, що сформували структуру.

Як відомо, платіжна картка використовується для оплати то­варів та послуг і отримання готівки. У цьому сенсі слід проаналі­зувати використання карток у торговельно-сервісній мережі (табл. 9.20) та для отримання готівки (табл. 9.21).

Таблиця 9.20

ВИКОРИСТАННЯ КАРТКИ У ТОРГОВЕЛЬНО-СЕРВІСНШ МЕРЕЖІ

 

Найменування платіжної системи	Показник активності картки	Кількість транзакцій за однією карткою за рік	Середній оборот  на одну картку, грн..	Середній оборот по одній операції, грн..
Показник по Україні:
VISА іntel.	0,0054	2	121	123
Master Card	0,0019	0,7	75	221
Банк, що аналізує
VISА іntel.	0,0042	2	89	95
Master Card	0,0012	1	50	180
Відхилення VISА іntel.	0,0012	0	32	28
Відхилення Master Card	0,0007	-0,3	25	41

 

Порівняння показників активності та використання картки у торговельно-сервісній мережі дає інформацію стосовно ролі бан­ку на картковому ринку України, активності карток, що ним емі­товані, наскільки цей показник близький до середніх значень у банківський системі узагалі та в розрізі МПС.

 

 

 

 

 

 

 

 

303

Таблиця 9.21

ВИКОРИСТАННЯ КАРТОК ДЛЯ ЗНЯТТЯ ГОТІВКИ

 

Найменування платіжної системи	Показник активності картки	Кількість транзакцій за однією карткою за рік	Середній оборот  на одну картку, грн..	Середній оборот по одній операції, грн..
Показник по Україні:
VISА іntel.	0,034	12,4	2051	330
Master Card	0,047	17,2	2453	288
Банк:
VISА іntel.	0,031	9,4	1854	256
Master Card	0,042	16,4	2154	164
Відхилення VISА іntel.		3	197	74
Відхилення Master Card	0,005	0,8	299	124

 

Якщо порівняти показники, наведені у таблицях 9.12 та 9.13 між собою, то виявимо, що показник активності карток VISА іntel. вищий у торговельно-сервісній мережі, а карток Master Card, навпаки, — більша активність за операціями отримання готівки. Така сама ситуація спостерігається у нашому прикладі. У торговельно-сер­вісній мережі у середньому на одну операцію за картками VISА іntel. у банку припадає 95 грн., по картках Master Card — 180 грн., а показ­ник активності цих карток у торговельно-сервісній мережі відпо­відно для VISА іntel. — 0,0042 (майже дві операції на рік), для Master Card — 0,0012 (або одна операція на рік). Це свідчить про те, що серед розрахунків за картками VISА іntel. клієнтами банку використо­вуються для сплати товарів та послуг у 3,5 раза більше, ніж Master Card, але вартість однієї операції майже в 1,84 раза менша (18 095 = 1,84), ніж тих, що здійснюються за картками Master Card

А тепер розглянемо, як використовуються різні види карток для отримання готівки у нашому прикладі. Показник активності VISА іntel. за цими операціями становить 0,0031, середня сума однієї операції— 256 грн. За картками Master Card — показник актив­ності — 0,031, середня сума операції — 164 грн.

Для забезпечення розрахунків з використанням платіжних кар­ток банк, безумовно, повинен мати відповідне обладнання — банкомати, РОS-термінали, імпринтери.

 

304

Важливо проаналізувати структуру еквайрингової мережі банку у розрізі технічного обладнання, розрахувати показники її роз­ширення та ефективність використання. Ефективність викорис­тання визначається розрахунком:

§  середньої кількості транзакцій на один вид обладнання за період;

§  середнього обсягу коштів на один вид обладнання;

§  середньої вартості однієї операції, що здійснюється за кожним видом обладнання;

§  суми доходів за операціями у розрізі технічного обладнання.

Слід порівняти ці показники з аналогічними у минулому періоді та визначити показники приросту.

Усі зміни, що відбуваються в обсягах та структурі операцій із платіжними картками, необхідно проаналізувати з погляду факторів впливу.

Внутрішні фактори впливу:

•   кредитна та тарифна політика банку;

•   технологічна оснащеність;

•   кваліфікація персоналу;

•   рекламні заходи.

До зовнішніх факторів можна віднести:

•   економічну ситуацію в країні;

•   регіон країни, міста тощо;

•   попит на послуги та пропозиції;

•   адміністративні та законодавчі чинники.

 

 

9.2.3. Показники ефективності операцій з платіжними картками

 

На завершальному етапі аналізу карткових операцій визначає­ться їх прибутковість. Для цього розраховується частка доходів від операцій з картками у загальному обсязі банку, визначається їх структура у розрізі процентних та комісійних доходів.

Прибуток від операцій із платіжними картками є важливим по­казником, оскільки саме він є показником якості роботи. Ефектив­ність операцій із платіжними картками розраховується як спів­відношення прибутку банку та його витрат за цими операціями.

 

До дохідних статей карткового бізнесу відносять:

•   проценти за наданим кредитом;

•   штрафи за перевищення кредиту;

 

305

•   платня за зняття готівки у банку;

•   платня за зняття готівки в банкоматі;

•   річне обслуговування карток;

•   платня за видачу картки;

•   платня за прострочені платежі;

•   комісія за видачу та обслуговування додаткових карток;

•   комісія за конвертацію валюти;

•   комісія за знаходження картки у стоп-листку;

•   комісія за взаємообмін;

•   комісія за перевипуск картки на наступний термін дії;

•   комісія за перевипуск картки у разі пошкодження чи втрати.

Витрати банку на розвиток операцій розподіляються на витрати, що пов'язані з придбанням програмно-технічних засобів, витрат, пов'язаних із супроводженням карткових рахунків, та адміністра­тивні витрати.

Показовим є розрахунок дохідності на одну картку, на одну операцію, на один банкомат тощо.

Прибутковість кредитних карткових продуктів розраховується співвідношенням загальної суми наданих кредитних лімітів до суми отриманих процентних доходів.

Позитивну характеристику розвитку карткового бізнесу нада­ють такі взаємозв'язані показники:

1.  Широкий спектр емітованих карткових продуктів. У структурі
емісії мають бути присутні різноманітні типи карток (дебетові,
кредитові) та види (традиційні, золоті, платинові, сумісні, клубні,
приватні та корпоративні картки), націлені на широку аудиторію
клієнтів та різні сегменти ринку.

2.  Наявність розгалуженої інфраструктури обслуговування карток — банкоматів, торговельних РОS-терміналів, обладнання для «ініціювання транзакцій» (під такими маються на увазі персональні комп'ютери, мобільні GSМ-телефони та інше обладнання, за допомогою якого держателі карток можуть здійснювати транзакції у різних сегментах електронної комерції.

3.  Показники використання карток, зокрема кількість транзакцій, що здійснюється з використанням карток протягом місяця або року. Задовільним у даний час є значення 8—12 транзакцій протягом місяця. Крім цього, важливо, щоб у це число входили різні типи операцій.

4.  Наявність кількох каналів зв'язку з користувачами марке­тингу, реклами та просування карткових продуктів на ринку, систем управління з клієнтом.