---

Аналіз обсягів, динаміки та структури доходів банку

Для оцінювання ефективності банківської діяльності передбача­ється перегрупування дохідних статей звіту про фінансові результа­ти банку відповідно до типових напрямів доходів: розрізняють про­центні доходи, основним джерелом яких є продуктивні активи, та непроцентні доходи банку, що містять комісійні, торговельні, інші операційні та непередбачені доходи. Попередній аналіз здійснюєть­ся за цими напрямами доходів. Схема розрахунків:

Д = Д_п + Д_н,

 

де Д — загальна сума доходів банку;

Д_п — процентні доходи;

Д_н — непроцентні доходи.

 

Значення кожного напряму доходів у формуванні сукупного доходу банку оцінюється через визначення відповідної частки у загальному обсязі, а в динаміці сума абсолютних відхилень дорів­нюватиме загальному збільшенню доходу:

∆Д = ∆Д_п + ∆Д_н,

 

де ∆Д, ∆Д_п, ∆Д_н — зміна загальної суми доходів, процентних та непроцентних доходів відповідно.

 

 

 

339

Загальний аналіз доходів пропонується починати з розгляду їх ди­наміки і структури, оцінка яких передбачає ряд таких розрахунків:

§ визначається  відношення абсолютного відхилення кожної статті доходів до загального приросту результативного показника, тобто частка приросту кожного виду доходів до величини прирос­ту сукупного доходу банку, що розраховується за формулою:

∆Д_і : ∆Д,

 

де Д_і — зміна конкретного виду доходів банку;

§ оцінюється вплив зміни величини кожного виду доходів на темп приросту результативного показника, тобто можна розраху­вати, на скільки процентів відносно базового рівня змінився за­гальний обсяг доходу під впливом конкретного виду доходу, що розраховується за формулою:

∆Д_і : ∆Д × 100%,

 

де ∆Д_і — зміна окремого виду доходів;

До — загальний обсяг доходу у базовому періоді.

 

Відповідно до розглянутої моделі може бути використана така система:

∆Д : Д_О = ∆Д_п ÷ Д_О + ∆Д_н ÷ Д_О.

 

Уявлення про вплив на динаміку сукупного доходу банку, зміни величини окремих видів доходів і одночасно їх структури дає індексний метод аналізу, який розраховують за формулою:

І^д = Д_і  ÷  Д₀ = І^д_п × d_п + І^д_н × d_н,

 

Де І^д, І^д_п, І^д_н — індекси, що відображають темп зміни відповідно загальної величини доходу, величини процентних і непроцентних доходів і розраховуються так:

І^д_п = Д_п1 ÷ Д_п0;                        І^д_н = Д_н1 ÷ Д_н0;

 

d_п, d_н — питома вага у загальному обсязі доходів відповідно величини процентних і непроцентних доходів у базовому періоді, що розраховуються за формулою:

d_п = Д_п0 ÷ Д₀;              d_н = Д_н0 ÷ Д₀.

 

Тільки структура сукупного доходу банку у базовому періоді пояснює невідповідність між темпами зростання окремих видів доходів та рівнем впливу цих змін на темпи зростання загальної величини доходів.

Загальний аналіз динаміки дохідних статей може здійснюва­тись через порівняння з показниками бізнес-плану комерційного банку або з даними попереднього періоду відповідно табл. 10.1.

 

 

340

Таблиця 10.1

ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ВИКОНАННЯ ПЛАНУ 3 ДОХОДУ

 

Показник	План		Факт		Відхилення
	Д0	%	Д1	%	∆Д	% до Д0	∆Д1
							∆Д
Процентні дохо­ди, Дп	31290	37,1	59 250	48,2	27 960	+33,2	0,724
Непроцентні до­ходи, Дн	52 950	62,9	63 600	51,8	10 650	+ 12,6	0,276
Разом доходів, Д	84 240	100	122 850	100	38 610	+45,8	1,0

 

На підставі наведених у табл. 10.1 розрахунків можна зробити такі висновки:

•   зростання фактичного обсягу доходів порівняно з планом на 38 610 грн., або на 45,8 %, відбулося за рахунок фактичної зміни процентних доходів на 27 960 грн., або на 33,2 %, та за рахунок фактичної зміни непроцентних доходів порівняно з планом на 10 650 грн., або на 12,6%;

•   частка збільшення процентних доходів у зміні фактичного обсягу доходів становить 0,724, а частка непроцентних дохо­дів — 0,276 порівняно з показниками фінансового плану;

•   використання індексного методу показує, що темп зміни фа­ктичного обсягу доходів банку становить:

І^д = Д₁ ÷ Д₀ = 122 850 ÷ 84 240 = 1,458.

 

У тому числі за рахунок темпів зміни фактичних обсягів про­центних і непроцентних доходів відповідно:

І^д_п = Д_п1 ÷ Д_п0 = 59 250 ÷ 31290 = 1,9;             І^д_н = Д_н1 ÷ Д_н0 = 63 600 ÷ 52 950 = 1,2.

 

а за рахунок фактичної зміни структури процентних та непроцент­них доходів відповідно:

d_п = Д_п0 ÷ Д₀ = 31 290 ÷ 84 240 = 0,37;   d_н = Д_н0 ÷ До = 52 950 ÷ 84 240 = 0,63.

 

Отже, індекс зміни фактичної величини доходу становить:

І^д = І^д_п × d_п + І^д_н × d_н = 1,9 × 0,37 + 1,2 × 0,63 = 1,458.

 

Загальна оцінка доходів банку за їх напрямами, як це передба­чено у звіті про фінансові результати, здійснюється за допомогою аналітичної табл. 10.2.

 

 

 

 

 

341

Таблиця 10.2

ЗАГАЛЬНА ОЦІНКА СТРУКТУРИ І ДИНАМІКИ ДОХОДІВ

 

 

Напрямки доходів	Базовий рік		Звітний рік		Відхилення
	тис. грн..	%	тис. грн..	%	тис. грн..	%	% до бази
1. Процентний до­хід	9385	40,7	12 323	46,0	2938	31,3	12,7
2. Комісійний до­хід	4600	19,9	5230	19,5	630	13,7	2,7
3. Чистий   торго­вельний дохід	7308	31,7	7580	28,3	292	4,0	1,2
4. Інший дохід	1760	7,6	1636	6,1	-124	-7,1	-0,5
5. Непередбачени й дохід	13	0,1	11	0,1	-2	-15,4	0
6. Разом доходів	23 066	100	26 780	100	3714	16,1	16,1
Утому числі: процентні	9385	40,7	12 323	46,0	2938	31,3	12,7
непроцентні	13 681	59,3	14 457	54,0	776	5,7	3,4

 

Дані табл. 10.2 свідчать про те, що загальні доходи банку збільшилися на 3714 тис. грн.., або на 16,1 %, за період, який ана­лізується. Зростання відбулося за рахунок збільшення процент­них доходів на 12,7 % (2 938 тис. грн..), а за рахунок непроцент­них — на 3,4 % (776 тис. грн..). Загальне збільшення доходів супроводжувалося зростанням усіх його складових, за винятком інших доходів, частка яких зменшилася з 7,6 % до 7,1 %.

Першу сходинку посідають процентні доходи, в основі яких є надходження плати за наданими кредитами, розміщеними депози­тами та за цінними паперами, питома вага яких збільшилася з 40,7 до 46 %. У звітному періоді зросли комісійні доходи на 630 тис. грн.., але їх частка у структурі сукупного доходу звітного періоду змен­шилася до 19,5 %, тобто на 0,4 процентного пункту. Відбулося не­значне збільшення доходу від торговельних операцій на 292 тис. грн.., або на 1,2 %, що свідчить про пасивну діяльність даного коме­рційного банку на ринку валютних ресурсів та цінних паперів.

Отже, можна зробити висновок, що загальна оцінка доходів банку позитивна, але уточнені дані мають ґрунтуватися на аналізі окремих статей доходів та вивченні причин, що зумовили відповідні зміни.

Детальний аналіз доходів здійснюється постатейно за кожною групою доходів (табл. 10.3).

 

 

342

Таблиця 10.3

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ

ПОСТАТЕЙНОЇ СТРУКТУРИ І ДИНАМІКИ ДОХОДІВ

 

 

Статті доходів	Базовий період		Звітний період		Відхилення
	тис. грн..	%	тис. грн..	%	тис. грн..	% до під­сумку
1. Процентні доходи, всього	920	48,5	1494	61,7	574	30,25
У тому числі: від кредитів наданих	828	43,6	1409	63,2	581	30,63
від коштів,  розміщених у банках	11,5	0,6	7,5	0,4	-4	-0,2
від цінних паперів	80,5	4,3	77,5	3,5	-3	-0,15
2. Комісійні доходи, всього	940	49,5	453	20,3	-487	-25,67
Утому числі: від операцій з банками	41,4	2,2	17,5	0,8	-23,9	-1,25
від операцій з клієнтами	898,6	47,3	435,5	19,5	-463,1	-24,4
3. Чистий торговельний дохід	34,5	1,9	278	12,5	243,5	12,84
У тому числі: від іноземної валюти	9,5	0,6	222	9,9	212,5	11,2
від цінних паперів	25	1,3	56	2,6	31	1,6
4. Інші операційні доходи	2,5	0,1	1,5	0,1	-0,5	-0,02
5. Разом доходів	1897	100	2226,5	100	329,5	17,37

 

Дані табл. 10.3 свідчать, що за аналізований період доходи комерційного банку збільшилися на 329,5 тис. грн.., або на 17,37%. Це відбулося завдяки зростанню процентних доходів на 574 тис. грн.., або на 30,25 %, та доходів від торгівлі іноземною валютою на 212,5 тис. грн.., або на 11,2 %.

Значно зменшилися надходження від комісійних — на 487 тис, грн.., або на 25,67 %, зокрема від комісійних операцій з клієнтами банку на 24,4 %.

Змінилась і структура доходів. Якщо процентні доходи у базо­вому періоді становили 48,5 %, то у звітному їх частка збільши­лася до 67,1 %, у тому числі від наданих клієнтам кредитів відпо­відно з 43,6 до 63,2 % (майже у 1,5 раза). Питома вага комісійних доходів знизилась відповідно з 49,5 до 20,3 %, зросла частка тор­говельного доходу відповідно з 1,9% у базовому періоді до 12,5 % у звітному, у тому числі за рахунок торгівлі іноземною валютою — з 0,6 до 9,9 % (майже у 16,5 разів).

Можна зробити висновок, що даний комерційний банк активі­зував роботу щодо одержання процентних доходів через оптимізацію свого кредитного портфеля, але водночас  він не приділяв належної уваги розвитку

 

343

банківських послуг, які могли б прино­сити доходи.

Збільшення надійності банку залежить від того, у який спо­сіб диверсифікована структура напрямів його доходів. Банкам рекомендується розширювати спектр платних послуг клієн­там — брокерські, довірчі, надання консультативної допомоги тощо. Створюючи дохід від надання послуг, комерційні банки значно збільшують свій прибуток. Але стійка тенденція до значних темпів зростання таких доходів може свідчити про погіршення управління активними операціями банку або кон'юнк­тури кредитного ринку. Крім того, може мати місце недоціль­но високе зростання непроцентних витрат на обслуговування клієнтів. Тому ступінь використання комерційним банком не­традиційних джерел отримання доходів показує аналіз непро­центних доходів, який здійснюється за допомогою структурно-динамічних таблиць.

Методика аналізу непроцентних доходів банку містить розра­хунок їх за рік з розбивкою по кварталах за основними джерела­ми надходження:

§ комісійні від реалізації послуг;

§ доходи від інвестиційної діяльності;

§ доходи від валютних операцій;

§ інші доходи.

Можливості комерційного банку збільшувати процентні дохо­ди в умовах зростання інфляції обмежуються, тому зростає зна­чення непроцентних доходів. Крім того, банки активно викорис­товують такі джерела отримання доходів, як:

§ надання консультативної допомоги клієнтам, інформаційних та експертних послуг;

§ посередництво у розміщенні цінних паперів своїх клієнтів;

§ виконання функцій валютного контролю для експортерів товарів;

§ інші нетрадиційні послуги.

Здійснюючи аналіз непроцентних доходів, необхідно:

1)  визначити їх частку в загальному обсязі доходів банку;

2)  виявити найбільш прибуткові види банківських послуг;

3)  оцінити діючі в банку методи формування тарифів за кожною групою наданих послуг, визначити фактичну їх вартість, оцінити якість методичного забезпечення з метою розрахунку ці­ни окремих видів непроцентних активів;

4)  розрахувати ефективність системи стимулювання персона­лу за якість та рівень вартості банківських послуг.

Необхідно врахувати, що величина непроцентних доходів за­лежить від витрат, пов'язаних з обслуговуванням клієнтів, комісії інших банків за аналогічні послуги, рівня маркетингових дослі­джень, автоматизації діяльності банку тощо.