---

Аналіз і оцінка рівня дохідності банку

Особливим етапом аналізу доходів є оцінка дохідності окре­мих видів банківських операцій через порівняння обсягу доходу, отриманого за конкретною операцією, та величини коштів за від­повідною статтею активу балансу. Для забезпечення зіставлення даних балансу та звіту про фінансові результати необхідно побу­дувати так званий баланс «середніх капіталів», що являє собою аналітичну таблицю, яка містить надані середні величини для граничних звітних дат показників статей балансу банку. При цьому здійснюється перегрупування статей балансу відповідно до напрямів звіту про фінансові результати. У такий спосіб щодо групи процентних доходів Д_п визначається середня величина групи статей балансу, яку складають «працюючі», процентні або дохідні активи банку А^д_сер.

Отже, дохідність працюючих активів (Р_д) визначається за фор­мулою:

Р_д = Д_п ÷ А^д_сер.

 

У цілому зміна обсягу доходів банку залежить від зміни обсягу операцій, рівня їх дохідності та структури активів з різним рівнем дохідності.

Поряд з вивченням структури доходів, їх динаміки, визначенням впливу відповідних факторів на відхилення фактичного обсягу доходів за кожним напрямом від бізнес-плану, а також розв'язан­ням інших традиційних завдань аналізу особливу увагу необхідно приділити специфічності аналізу кожної підгрупи процентних доходів через їх відношення до відповідної величини дохідних активів, що використані. Такий аналіз здійснюється за допомо­гою визначення тенденції зміни коефіцієнтів, які відображені у табл. 10.6 у динаміці за кілька періодів.

 

 

 

349

Таблиця 10.6

ПОКАЗНИКИ РІВНЯ ДОХІДНОСТІ АКТИВІВ БАНКУ

 

Показ ник	Чисельник	Знаменник	Період
			Т1	Т2	Т3
Рд1   Рд2   Рд3   Рд4   Рд5   Рд6   Рд7   Рд8   Рд9	Проценти, отримані від нада-них кредитів Проценти, отримані від ко- роткострокових кредитів Проценти,  отримані   від довгострокових кредитів Проценти, отримані від нада-них МБК Проценти   за  відкритими рахунками Проценти, отримані за депо-зитами Проценти за кредити, що не повернені у строк Отримані прострочені про- центи Проценти,   отримані   від інших розміщених коштів	Загальна   сума   наданих кредитів Величина наданих коротко-строкових кредитів Величина наданих довгостро-кових кредитів Загальна   сума   наданих МБК Величина  відкритих  рахун-ків Сума депозитів, передбаче-них угодами Сума неповернених кредитів   Загальна  величина  простро-чених кредитів Сума інших коштів, за якими сплачуються проценти
Рд	Процентні доходи Дп	Дохідні активи Ад

 

Динаміка наведених у табл. 10.6 показників за три та більше періодів дає можливість оцінити, за рахунок якого виду активних операцій банку досягається зростання процентних доходів. При­родно, що банкам рекомендовано зосередити увагу на більш до­хідних видах активів, але не за рахунок ліквідності балансу.

Вивчаючи за допомогою горизонтального аналізу за кілька періодів динаміку кожної групи доходів банку відносно вели­чини відповідних активів, що використані для їх отримання, необхідно усунути невизначеність оцінки деяких груп доходів кредитної установи. Так, причиною зниження величини отри­маних банком прострочених процентів може бути зростання обсягу кредитів, не сплачених клієнтами, а не тільки зменшен­ня обсягу проблемних позичок. Порівнюючи величину отри­маних процентів з обсягом прострочених кредитів, можна вста­новити причини зміни відповідних доходів банку. Якщо зро­стає показник першого співвідношення, то знижена величина прострочених кредитів, яка має позитивну оцінку. У разі зро­стання другого    показника   збільшується   обсяг   не    сплачених   по­зичальниками

 

350

кредитів.

У процесі аналізу дохідності необхідно визначити:

§ найважливіші для банку джерела доходів, їх структуру, динаміку;

§ причини появи нових видів доходів або скорочення старих;

§ надійність доходів, стабільність, можливість їх збереження у перспективі;

§ частку нестабільних доходів та доходів з підвищеним ри­зиком.

Для того щоб оцінити ефективність вкладення коштів у певні види активів, аналіз дохідності можна здійснити з використанням інших угруповань, у яких виділяють:

§ доходи від проведення операцій з клієнтами — надання кредитів підприємствам, населенню, іншим комерційним банкам;

§ доходи від спільної діяльності — участі у капіталах філій, інших банків та фінансових компаній;

§ доходи від інвестування у цінні папери держави та третіх осіб;

§ доходи (витрати) від вкладень у рухоме та нерухоме майно – лізингу, продажу приміщень банку, експлуатації транспортних засобів;

§ доходи (витрати) від здійснення позабалансових операцій —
гарантій, наданих порук, опціонів, ф'ючерсів, форвардних угод;

§ доходи від переоцінки основних засобів;

§ доходи від упровадження нових банківських продуктів з використанням сучасних технологій.

Аналізуючи перелічені доходи, необхідно вивчити динаміку абсолютних величин кожного їх виду та відносного рівня доходів на одиницю відповідних активів, зіставляючи темпи зростання доходів з темпами зростання відповідних активів.

Необхідно враховувати, що з погляду оцінки якості дохідної бази банків не менш значними, ніж високий рівень доходів, є ста­більний та довготерміновий характер їх отримання, що пояснює­ться специфікою банківської діяльності. Стабільними доходами банку є ті, що залишаються практично постійними протягом до­сить тривалого терміну і можуть легко прогнозуватися на перспек­тиву. Більша стабільність притаманна доходам від основної діяль­ності банку. Але потенційно прибутковіші операції банку мають, як правило, підвищений ризик. Тому відсутність стабільності до­ходів відображає ризикованість банківського бізнесу, зростання нестабільності доходів свідчить про погіршення якості доходів.

Для оцінки дохідності банку застосовують такі розрахункові показники:

§ середньоквадратичне відхилення дохідності, низьке значення якого вказує на високу якість доходів;

§ коефіцієнт варіації, високий рівень якого означає завищений
ризик та нестабільну дохідність;

 

351

§ індекс нестабільності доходів, що відображає варіацію між дійсною та можливою дохідністю банку, зростання значення якого вказує на низьку якість доходів.

Ефективність діяльності комерційного банку (його прибутко­вість) визначається на основі відомої формули Дюпона. Весь ар­сенал аналітичних засобів дає змогу оцінити значимість практич­но кожного компонента банківської діяльності і з'ясувати, які параметри найбільше впливають на ефективність його діяльності. Виходячи з цього для загальної оцінки рівня дохідності банку можна запропонувати систему коефіцієнтів з урахуванням аналі­зу їх динаміки за кілька періодів і порівняння з граничними зна­ченнями та показниками інших банків. Оцінка здійснюється за допомогою табл. 10.7.

Аналізуючи дані табл. 10.7, можна зробити висновки, що здат­ність банківського менеджменту контролювати свої витрати (за винятком ринкового рівня процентної ставки) оцінюється за до­помогою такого показника, як рентабельність доходів К₂, що роз­раховується відношенням банківського прибутку до загальних доходів банку Кг = Пр : Д.