---

Аналіз процентного ризику банку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

517

Результати аналізу засвідчують, що на всіх часових інтервалах, крім інтервалу до 1 міс, GАР має додатні значення. Як висновок, зазначимо, що за умови зростання процентних ставок на ринку зростатиме й процентна маржа банку, оскільки доходи за банків­ськими активами будуть зростати швидше, ніж витрати. Чистий дохід банку також зростатиме. У противному разі, коли ринковий процент падатиме, чиста процентна маржа банку впаде, й банк втратить певну частину процентного доходу.

Професіоналами банківської справи у випадку, коли аналіз дово­дить, що GАР — позитивний, пропонується кілька варіантів заходів:

•    не робити нічого, очікуючи зростання ринкового проценту;

•    збільшити обсяг пасивів з перемінними ставками;

•    придбати цінні папери з фіксованими ставками або збільшити обсяги кредитування.

За негативного GАР рекомендуються такі заходи:

§ не робити нічого в очікуванні падіння процентних ставок;

§ додатково залучити пасиви зі змінними ставками;

§ не робити вкладень у цінні папери з фіксованими ставками або з фіксованим купонним доходом, зменшити частку таких цінних паперів у портфелі активів.

Головна ідея GАР-менеджменту полягає в тому, що розмір та вид GАР мають бути адекватними змінам процентних ставок:

—  якщо значення GАР додатне, зі зростанням процентних ставок маржа зростатиме, і навпаки, у разі зниження процентних ставок маржа зменшуватиметься;

—  якщо значення GАР від'ємне, зі зростанням процентних ставок
маржа зменшуватиметься, а з їх зниженням — збільшуватиметься.

На другому етапі аналізу необхідно проаналізувати співвід­ношення чутливих активів і зобов'язань як на певний момент ча­су (статичний аналіз), так і врахувати певний часовий інтервал (динамічний аналіз). Для цього в кожному з виділених нами ін­тервалів зіставимо чутливі активи і чутливі зобов'язання і обчис­лимо коефіцієнт GАР:

Коефіцієнт GАР = Чутливі активи / Чутливі зобов'язання

 

Так, для інтервалу 1—3 міс. отримаємо: 7367 тис.грн.÷6398 тис.грн. = 1,2.

 

По всіх інших часових інтервалах, окрім інтервалу до 1 міся­ця, також маємо значення коефіцієнта GАР, що перевищує 1, і це означає, що GАР додатний. На інтервалі до 1 місяця знову, як і при розрахунку GАР, отримаємо від'ємне значення GАР.

Кумулятивний GАР вираховується як алгебраїчна сума GАР у кожному з періодів. Іншими словами, він являє собою різницю між загальним обсягом чутливих активів і зобов'язань, які протя­гом часового інтервалу можуть бути переоцінені.

518

Так, кумулятивний GАР для інтервалу до 1 міс. = 0 + 5,3 = 5,3;

для інтервалу 1—3 міс. = 1,2 + 5,3 = 6,5;

для інтервалу 3—6 міс. = 6,6 + 6,5 = 13,1;

для інтервалу 6—12 міс. = 1,3 + 13,1 = 14,4;

для інтервалу більше року = 57,3 + 14,4 = 71,4.

 

Відношення кумулятивного GАР у кожному періоді до розмі­ру працюючих активів дає змогу розрахувати індекс процентного ризику у відсотках:

Індекс процентного ризику = Кумулятивний GАР ÷ Працюючі активи × 100

 

Індекс процентного ризику показує, яка частина активів (якщо GАР > 0) чи пасивів (якщо GАР < 0) наражається на ризик зміни процентної ставки, може змінити свою вартість і вплинути на розмір банківського прибутку. За рахунок установлення гранич­ного значення індексу процентного ризику банк може обмежити рівень процентного ризику до прийнятних розмірів.

Розглянемо для прикладу таку ситуацію. За періодами пере­оцінювання згруповані активи та зобов'язання банку, при цьому встановлений граничний розмір рівня процентного ризику 8 %. Спробуємо з'ясувати, як зміниться прибуток банку, якщо процентні ставки протягом трьох місяців знизяться на 4 % (табл. 13.17).

Таблиця 13.17

ГРУПУВАННЯ АКТИВІВ І ПАСИВІВ БАНКУ ЗА ПЕРІ0ДАМИ ПЕРЕОЦІНЮВАННЯ

 

Показник	Періоди						Усього
	до запи-тання	до 1 місяця	1—3 місяці	3—6 місяців	6 місяців — 1 рік.	понад 1 рік
Чутливі активи	30	120	304	390	100	80	1024
Чутливі пасиви	35	105	200	450	98	120	1008
GАР	-5	15	104	-60	2	-40	16
Кумулятивний GАР	-5	10	114	54	56	16	32
Індекс процентного ризику	0,49	0,98	11,1	5,27	5,46	1,56	3,1

 

Покажемо, як розраховується GАР, кумулятивний GАР та ін­декс процентного ризику для періоду 3—6 міс:

GАР = 390 - 450 = -60;

кумулятивний GАР =114 + (-60) = 54;

індекс процентного ризику = 54 : 1024 × 100 = 5,27.

 

 

519

Аналіз рівня процентного ризику протягом року свідчить, що в цілому встановленого граничного рівня процентного ризику (8%) банк дотримується, за винятком 1—3 міс. У цей період рівень процентного ризику перевищує встановлений граничний рівень на 3,1 %, і це означає наявність підвищеного рівня процентного ризику. Якщо протягом трьох місяців процентні ставки знизяться на 4 %, процентний прибуток банку знизиться на 8 млн. грн. (зни­ження процентних ставок х розмір чутливих пасивів у періоді до 3 міс. = 0,04 × 200 = 8). Отже, якщо прогноз свідчить про зниження процентних ставок протягом трьох місяців, банк має зменшити додатній GАР і перейти до від'ємного.

За допомогою кумулятивного GАР можна розрахувати, як ко­ливання процентів вплинуть на банківську маржу. Абсолютна величина зміни маржі (прибутку) банку визначається як добуток кумулятивного GАР і розміру зміни процентних ставок. У наве­деному вище прикладі для періоду 3—6 міс. абсолютна величина зміни маржі (прибутку) банку = 0,04 × 54 = 2,16.

Ураховуючи, що в прикладі, який розглядається, показник ку­мулятивного GАР має додатне значення, а розмір зміни процент­них ставок — від'ємне (бо йдеться про прогноз падіння процент­них ставок), отримаємо від'ємне значення величини зміни маржі (прибутку) банку — 2,16. Це означає, що процентний прибуток банку впаде у разі зниження рівня процентних ставок при додат­ному GАР.

Як метод управління GАР використовується дюрація (або три­валість) портфеля. Показник дюрації вимірює середньозважений за вартістю строк погашення фінансового активи. Водночас, дю­рація вимірює ще й чутливість активів до змін процентних ставок.

Для розрахунку показника дюрації необхідно обчислити середньо-зважений строк погашення для кожного фінансового інстру­менту, зважити кожний розрахований показник за ринковою вар­тістю та знайти суму всіх здобутих показників, яка й становитиме середньозважений строк погашення портфеля в цілому.

Аналіз тривалості (дюрації) базується на використанні трива­лості як показника процентного ризику портфеля активів і зобо­в'язань. Суть даного методу полягає в тому, що портфель фінан­сових інструментів формується у такий спосіб, щоб конкретний цільовий показник був найменш чутливим до коливань процент­них ставок. Вибір такого цільового показника залежить від стра­тегії конкретного комерційного банку: це може бути розмір при­бутку або, наприклад, співвідношення чистого прибутку до вар­тості активів. Окрім вибору цільового показника, аналіз дюрації передбачає наявність точної інформації про структуру активів і зобов'язань, їх строки, відповідні ринкові ставки дохідності.

 

 

520

Розглянемо використання методу дюрації на умовному при­кладі, для чого використаємо максимально спрощений банківсь­кий баланс (табл. 13.18).

Таблиця 13.18

СПРОЩЕНИЙ БУХГАЛТЕРСЬКИЙ БАЛАНС БАНКУ НА 01.01.2002 р.

 

	Млн.. грн.	Процента ставка, %	Строк, років	Тривалість, років
Активи: Усього Каса	100 20	0	0	0,32 0
Державні облігації трирічні	40	30	0,25	0,2
Державні облігації однорічні	20	50	1	0,8
Кредити	20	60	0,5	0,4
Пасиви: Усього Депозити до запитання	100 40	0	0	0,8750
Депозити тримісячні	зо	20	0,25	0,25
Депозити однорічні	10	60	1	1,0
Власний капітал	20	40	—	3,5

 

Тривалість окремих статей, а також активів і пасивів у цілому, розраховується за формулою як середньозважена за обсягами тривалість окремих позицій:

 

де d_р — тривалість портфеля;

d_k — тривалість k-го інструмента;

k — частка k-го інструмента в портфелі.

 

Так, наприклад, якщо із загального обсягу наявних у портфелі активів банку половина погашається через 55 днів (0,15 років), то тривалість портфеля цих облігацій становить:

0,15 × 0,5 + 0,25 × 0,5 = 0,2 року.

 

Дюрація активів у цьому випадку становить:

(0 × 20 + 0,2 × 40 + 0,8 × 20 + 0,4 × 20) / 100 = 0,32 року.

 

Аналогічно розраховано й дюрацію пасивів, яка дорівнює 0,875 року.

Виходячи з такого розрахунку, отримаємо розрив (GАР) три­валості активів і пасивів у розмірі 0,32 - 0,875 = -0,555 року. Отже, слід зробити висновок, що, оскільки розрив  між середньозваже­ними строками погашення

 

521

портфелів активів і пасивів від'ємний, підвищення ставок спричинить скорочення капіталу, а їх зни­ження — зростання капіталу.

Розглянемо два варіанти: а) зростання процентних ставок на 5 %; б) падіння процентних ставок на 5 %.

Оскільки ми знаємо величину розриву, розрахуємо зміну вартос­ті капіталу банку при зазначених змінах рівня процентних ставок:

 

де t — часовий період.

 

У результаті розрахунків за цією формулою отримаємо варі­анти відповідей для кожної статті активів і пасивів банку, які зве­демо у табл. 13.19.

Таблиця 13.19

ВПЛИВ ЗМІН ПРОЦЕНТНОЇ СТАВКИ НА ВАРТІСТЬ

АКТИВІВ І ПАСИВІВ БАНКУ

 

	Зростання процентних ставок на 5 %	Зниження процентних ставок на 5 %
Активи: Усього Каса	98,91 20,00	101,09 20
Державні облігації трирічні	36,69	40,31
Державні облігації однорічні	19,49	20,53
Кредити	19,75	20,25
Пасиви: Усього Депозити до запитання	98,91 40,00	101,09 40
Депозити тримісячні	29,69	30,31
Депозити однорічні	9,69	10,31
Власний капітал	19,53	20,47

 

Фінансові результати банку (за рік) для відповідних варіантів зниження та підвищення ринкового процента виглядатимуть та­ким чином (табл. 13.20).

 

 

 

 

 

 

 

 

522

Таблиця 13.20

ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ БАНКУ НА 2002 рік

 

	Зростання процентних ставок на 5 %	Зниження процентних ставок на 5 %
Надходження: Всього, млн. грн. Каса	34,49   1,00	33,51   -1,00
Державні облігації трирічні	11,91	12,09
Державні облігації однорічні	9,73	10,27
Кредити	11,95	12,15
Виплати: Всього Депозити до запитання	11,75 0,00	12,25 0,00
Депозити тримісячні	5,94	6,06
Депозити однорічні	5,81	6,19
Прибуток	22,74	21,26
Власний капітал / активи, %	19,75	20,25
Прибуток / активи, %	23	21

 

Приклад, який ми розглянули, свідчить, що наявність розриву у тривалості активів і пасивів означає схильність банку до процент­ного ризику. Відповідно, регулювання тривалості активів і паси­вів дає змогу цього ризику запобігти.

Залежно від мети, якої бажає досягти банк, може вибиратися параметр, що регулюється. Якщо вибрати, наприклад, розрив три­валості власного капіталу, то:

 

де V_a — ринкова вартість активів;

d_a — дюрація активів;

V₀ — ринкова вартість зобов'язань;

d_з — дюрація зобов'язань;

Vк — ринкова вартість власного капіталу.

 

У нашому випадку V_к = 20, V_а = 100, V_о = 80, d_a = 0,32,

 

а d_з = (0 × 40 + 0,25 × 30 + 1× 10) / 20 = 0,72.

 

Наприклад, структура активів була змінена у такий спосіб, щоб знизити величину дюрації власного капіталу: так, обсяг одинорічних облігацій банк знизив до 2 млн. грн.,  тоді  каса збільшилась до 38 млн. грн.  Нова  величина

 

523

розриву власного капіталу, розрахо­вана за наведеною вище формулою, становитиме 0,01.

Вартість основного капіталу в цьому випадку практично нечут­лива до зміни процентних ставок (табл. 13.21).

Таблиця 13.21

ВПЛИВ ЗМІН ПРОЦЕНТНОЇ СТАВКИ НА ВАРТІСТЬ

ОСНОВНОГО КАПІТАЛУ БАНКУ

 

	Зростання процентних ставок на 5 %	Зниження процентних ставок на 5 %
Активи: Всього Каса	99,39 38,00	101,61 40,31
Державні облігації трирічні	39,69	40,31
Державні облігації однорічні	1,95	2,05
Кредити	19,75	20,25
Пасиви: Всього Депозити до запитання	99,39 40	100,61 40
Депозити тримісячні	29,69	30,31
Депозити однорічні	9,69	10,31
Власний капітал	20,01	19,99

 

Загалом, розмір та види GАР мають відповідати прогнозам зміни процентних ставок, циклу роботи банку та загальним тен­денціям економічного розвитку. Чотири етапи економічного ци­клу — зростання (піднесення), пік, зниження ділової активності (спад), найнижча точка циклу.

Як показує аналіз, на етапі економічного зростання GАР має бути додатним, тому що цілком справедливо очікується зростан­ня процентних ставок. Далі розмір GАР може бути зменшений за рахунок подовження структури активів і скорочення строків ви­плат за пасивами. На стадії піку для того щоб зафіксувати ставки за активами на рівні піку, банк має перейти до від'ємного GАР. При цьому скорочення строків за пасивами дасть змогу зменши­ти процентні витрати. На початку економічного спаду, коли про­гнозується зниження процентних ставок, банк має зберегти від'ємне значення GАР. У міру спаду економіки необхідно про­довжити строки виплат за банківськими пасивами й водночас Скоротити строки надходжень за активами. Відповідно, GАР роз­раховується як додатний.

Проте теорія циклічності розвитку процентних ставок набага­то простіша, ніж реальні події. На практиці GАР-менеджмент має такі недоліки.

 

 

 

524

1. Повного захисту від процентного ризику не гарантує навіть ситуація, коли  GАР = 0.   У  періоди  економічного  піднесення  про­центні  ставки  за

активами зростають швидше, ніж ставки за паси­вами. Під час економічного спаду відбувається зворотний процес — зниження ставок за пасивами випереджає зміни ставок за активами.

2. Необхідною передумовою ефективного використання методу GАР-менеджменту є якісний і точний прогноз зміни ринкових процентних ставок, якого на практиці досягти досить складно.

3. Ефективність управління за методом GАР-менеджменту знач­ною мірою залежить від правильності вибору часових інтервалів. У реальному житті вибрати періоди, коли банківські активи і па­сиви мають бути переоцінені, досить складно.

4. Перехід від додатного GАР до від'ємного або навпаки по­требує певного часу, який не завжди банк має.

Зазначені недоліки ускладнюють процес управління процент­ним ризиком, тому комерційні банки застосовують поряд з GАР-менеджментом також і методи штучного хеджування.

Проблеми ризику мають розглядатися й ураховуватися як при розробленні банківської стратегії, так і в процесі виконання опе­ративних завдань. У кожній ситуації, що пов'язана з ризиком, по­трібно вирішити питання: що означає доцільний ризик і де та межа, яка відокремлює доцільний ризик від нерозумного.

Головним завданням науково обґрунтованого управління про­центним ризиком банку є визначення ступеня припустимості та виправданості ризику і прийняття практичного рішення, спрямо­ваного або на використання ризикованих ситуацій, або на вироб­лення системи заходів, що зменшують небезпеку виникнення збит­ків банку від проведення тієї чи іншої операції.