---

Аналіз загального розміру банківських ризиків

Діяльність банку з управління рівнем ризику називається політи­кою ризику. Політика ризик)' — це сукупність різних заходів, які мають на меті зменшити небезпеку помилкового прийняття рішень уже на момент його прийняття, а також скорочення можливих нега­тивних наслідків цих рішень на інших етапах діяльності банку.

На практиці банки дотримуються трьох основних видів полі­тики ризику.

1. Політика уникнення ризику. На практиці це означає відмову від прийняття нового клієнта чи збереження старого, продаж чи купівлю певного виду цінних паперів, проведення чи уникнення реалізації певних проектів. Ця політика є найпростішою і ради­кальною, проте не завжди перспективною для банку. Уникаючи ризиків, керівництво вимушене відмовлятися від отримання ви­сокого потенційного прибутку.

2.   Зменшення ступеня ризику. Для здійснення даної політики використовують операції з передання, диверсифікації чи локалізації ризику.

3.   Політика прийняття ризику означає бажання і можливість покрити ризик за рахунок власних коштів. Проведення даної політики свідчить про достатньо стабільний фінансовий стан банку, високий рівень ризик менеджменту. Бажання розширювати діяльність.

Для визначення загального розміру банківських ризиків необхідно всі внутрішні ризики скоригувати на зовнішні. Для цього використо­вується формула розрахунку загальних ризиків комерційного банку:

 

де Н — ступінь допустимих загальних ризиків банку;

Р_і — ризики банку за і-ми операціями, або зважені за ступенем ризику активи банку (і = 1,2, .... n);

Е — ризики країни;

К — капітал банку.

 

Ураховуючи загальноприйняті підходи, в основу оцінювання ризиків покладено такі критерії:

Р — від 0 до 5 — низький рівень ризиків;

Р — від 5,1 до !0 — середній рівень ризиків;

Р — від 10 і вище — критичний рівень ризиків.

Показник загальних ризиків банку відображає максимально до­пустимий ступінь ризику банку за певний період, після якого мож­ливі відповідні наслідки. Так, наприклад, якщо в конкретного коме­рційного банку Н = 2, то банк  деякий  час  може  не контролювати своїх ризиків,  а звернути увагу на

 

535

більш доцільну побудову відно­син з клієнтурою, а також на більш поглиблений розрахунок ризи­ків при кредитуванні окремих позичальників. Якщо банк має Н = 10, то у найближчий час цей банк зазнає фінансового краху.

Для точнішого розрахунку загальних ризиків банку необхідно визначити коригуючий коефіцієнт для оцінювання ризику кредиту­вання позичальників комерційними банками в будь-якій країні (Е — коефіцієнт ризику країни). Розраховується він за такою формулою:

 

де ЕF — максимально можлива сума впливу всіх врахованих факторів (10 и);

Еі — ступінь впливу кожного фактора (i = 1,2, ..., n).

 

На базі розрахунку загальних ризиків банку є можливість роз­рахувати коефіцієнт ризику за кожним позичальником банку (Кn). Зазначений коефіцієнт можна розрахувати за такою формулою:

 

де Кр — коригуючий коефіцієнт ризику, який враховує кредитоспро­можність клієнта, ступінь ризикової самостійності позичальника, на­явність ділової активності, забезпеченість трудовими ресурсами, рівень прострочених позичок за минулий рік, достатність капіталу та ін.;

Rі — розмір ризиків, пов'язаних з конкретною операцією (i =1,2, ...,n);

Кв — прибуткові вкладення за позичальником;

Е — коригуючий коефіцієнт, який враховує дію зовнішніх фа­кторів (ризик країни) для покриття конкретного клієнта банку. Розраховується цей коефіцієнт за формулою розрахунку коефіці­єнта ризику країни.

 

Зазначений показник у загальноприйнятій практиці вважається більш досконалим, ніж установлений економічний норматив ри­зику на одного позичальника. Це пов'язано з тим, що норми та нормативи мають тимчасовий характер, тому що не враховують:

1)  сукупності зовнішніх факторів, які впливають на діяльність
конкретного клієнта;

2)  тенденцій розвитку внутрішніх ризиків комерційної діяльності позичальників банку.

 

 

536

Приклад. Розрахунок коефіцієнта ризику на одного позичаль­ника комерційного банку «Н».

Банк «Н» надає новий кредит позичальникові на суму 100 000 грн. Необхідно розрахувати розмір ризику за цим кредитом за таких умов:

§  ступінь ризику за короткотерміновими позичками становить — 30 %;

§  за гарантіями і поручительствами, наданими банком, — 50 %;

§  за розрахунковими документами до акцептування — 25 %.

При цьому коригуючі коефіцієнти позичальника становлять:

§  за внутрішніми ризиками — 2,5;

§  за зовнішніми ризиками — 1,4.

За формулою, коефіцієнт ризику позичальника становить:

 

Із розрахунку випливає, що коефіцієнт ризику стосовно даного позичальника становить 3,7, що за класифікацією належать до низь­кого рівня ризику і не загрожує подальшій діяльності банку.