---

Напрямки удосконалення управління безготівковими розрахунками в банках України

В Україні в найближчі роки передбачається зростання ринку банківських послуг, зокрема і ринку послуг розрахунково-касового обслуговування. Обсяги безготівкових розрахунків в країні збільшуються щороку, ринок розрахункового обслуговування зростає, населення все частіше використовує пластикові картки для здійснення переказів, все більше підприємств використовують в роботі новітні технології Інтернет-банкінгу.  В таких умовах банкам необхідно постійно підтримувати відповідний рівень обслуговування клієнтів і встигати за розвитком ринку і збільшенням обсягів безготівкових платежів.

Основним напрямками, які можна розглядати в удосконаленні безготівкових розрахунків банку ВАТ "РайффайзенбанкАваль" є наступні:

1) удосконалення технологій з обліку та проведення трансакцій по безготівковим переказам коштів;

2) удосконалення бізнес-процесів  в роботі відділів розрахунково-касового обслуговування у філіях та відділеннях банку.  

Основними технологіями, які використовуються під час проведення безготівкових платежів є:

1) загальна українська система електронних банківських платежів СЕП;

2) внутрішня банківська інформаційна система обліку;

3) технології зв‘язку між відділеннями банку та передача даних до єдиної інформаційної бази;

4) автоматизовані робочі місця операціоністів відділу розрахункового обслуговування.

Щодо функціонування СЕП, то тут слід зазначити, що розроблену ще в 1995 році систему електронних платежів поновили у 2006 році, і на даний час система працює без збоїв.

Основним напрямком робіт в цьому колі проблем ВАТ "РайффайзенбанкАваль" є удосконалення інформаційної системи банку. Інформаційна система банку розроблена 8 років тому і не завжди відповідає сучасним потребам банку. Як було зазначено у 2 розділі роботи, наприклад, у Святошинському відділенні ВАТ "РайффайзенбанкАваль" відбуваються регулярні збої та зависання програмного забезпечення, що призводить до появи черг в операційному залі.

Також важливим питанням є удосконалення бізнес-процесів роботи розрахункового відділу банку ВАТ "РайффайзенбанкАваль". 

  Нині ряд зарубіжних і вітчизняних авторів уводить у кон­цепцію управління банком такі поняття, як „бізнес-процес" і „реінжиніринг бізнес процесів". Ці зміни зумовлені новими тенденціями в банківській сфері, новими завданнями банків і підходами до оцінки ефективності їх роботи.

Діяльність кредитної організації повинна розглядатися як сукупність взаємозв'язаних процесів, що виробляють споживчі цінності. Бізнес-процес - специфічно впорядкована в часі і просторі сукупність робіт і завдань, з вказівкою початку і кінця, точним визначенням входу і виходу, що призначена для ство­рення споживчої цінності [11].

Виділяється така класифікація процесів. Технологічний процес - це впорядкована в часі і просторі сукупність дій, що проводяться для досягнення поставленої мети або виконання встановлених функцій підрозділу, з вказівкою почала і кінця, точним визначенням входів і виходів. Технологічна операція - логічно завершене і функціонально відособлена дія, що є частиною технологічного процесу, проводиться конкретним співробітником банку.

Відповідно до даного підходу, банківський продукт (послу­га) - цс технологічний процес, вихідні параметри якого пред­ставляють споживчу цінність для клієнта.

Внутрішньобанківська процедура - технологічний процес, вихідні параметри якого представляють споживчу цінність для самого банку.

Банківський продукт - це бізнес-процес, а споживчою цінністю банківського продукту, що розглядається з погляду процесу, є його вихідний параметр. Наприклад, супровід депо­зиту приватних осіб (оформлення договору, прийом коштів клієнта, нарахування відсотків, видача коштів після закінчен­ня договору) є бізиес-процесом. При цьому банк може пропо­нувати різні види депозитів, зберігання коштів, що відрізняють­ся терміном, процентними ставками, мінімальними сумами та іншими умовами. Кожний з таких видів має свою специфічну цінність і своїх клієнтів. Проте, незалежно від умов і індивіду­альних найменувань кожного виду внеску, всі вони реалізову­ються одним конкретним процесом [11].

Даний підхід відповідає розглянутій нами вище концепції побудови ієрархії між поняттями „банківський продукт" і „бан­ківська послуга", в якій послуга визначається як спосіб задово­лення потреби, а продукт - як конкретне втілення послуги.

Пол Аллен зазначає, що реінжиніринг - це повна реоргані­зація бізиес-процесу. Радикальна реорганізація вимагає визнан­ня того, що все, що робилося раніше, не є непорушним; що нове конкурентне середовище і технологічний розвиток вимагають принципово нового способу ведення справ, а не просто досяг­нення поставлених завдань швидше і краще.

Реінжиніринг - фундаментальне переосмислення і ради­кальне перетворення внутрішньобанківських процедур для до­сягнення певного поліпшення поточних показників з таких параметрів, як витрати, якість, обслуговування і швидкість [13, с. 262].

Реінжиніринг допомагає вирішити ряд конкурентних зав­дань:

- визначити пріоритетні бізнес-процеси, що відповідають стратегічним цілям банку (У процесі реінжиніриигу деякі сфе­ри діяльності можуть визнаватися малоефективними, або не дуже важливими, що приведе до їх зміни або ліквідації);

-   провести діагностику роботи банку і бізнес-нроцесів, сконцентрувавши увагу на витратах, якості послуг, інформації, темпах розвитку тощо;

-   створити могутню інформаційну систему на основі ком­п'ютерної мережі;

-   побудувати оптимальну модель виконання бізнес-процесу, системи управління, націленої на досягнення певної ієрархії цілей;

-   оптимізуваги попередні кроки з метою досягнення мак­симальної гнучкості системи в середовищі, що змінюється;

- розробити методичне забезпечення - технологічні карти, визначення послідовності і переліку дій працівника, що бере участь у визначеному бізнес-процесі.

Ефективність функціонування бізнес-процесів у банку по­лягає у створенні таких механізмів надання послуг, які збільшу­ють більш високі темпи продажів порівняно з темпами зростан­ня чисельності працівників, які беруть участь у процесі надання послуг.

Ефективність має і чітко виражений фінансовий зміст - вона супроводжується зменшенням змінних витрат і підвищен­ням рентабельності процесу надання послуг. Рентабельність, у свою чергу, позначається на прибутковості функціонування організації.

Ефективність функціонування бізнесів-процесів припускає недопущення втрачених ринкових можливостей на перспектив­них ринках, непідписання вигідних контрактів і договорів, па­сивність у діях. Основні ресурси банку повинні бути направ­лені на виявлення й усунення причин невдач, на стратегічні помилки (неповне уявлення про здібності і кваліфікацію персоналу, невірний опис "правил гри" підрозділів на операційно­му рівні тощо.).

Необхідність реорганізації бізнесів-процесів пов'язана з перосмисленням підходів до основ діяльності банку. У багатьох менеджерів банків виникає ілюзія про те, що конкурентоспро­можність банку визначається основними характеристиками його продуктів і послуг - ціною і якістю. Насправді, конкурен­тоспроможність банку незалежно від його сьогоднішньої позиції на ринку, визначається можливістю створювати новий продукт. Це означає, що банк створює продукт, який дійсно потрібний клієнтові, але він ще цього не усвідомив.

Перший крок реорганізації - чітке визначення основної сукупності вмінь у сфері технології, організації і веденні бізне­су. Знайти ті переваги байку, які цінуються споживачами, важ­ко піддаються копіюванню конкурентами і зосередити на них увагу. Перебудувати бізнес, що існує і додати нові процеси так, щоб збільшити цінність банку для конкретного клієнта.